Британська Ferrexpo plc, яка контролює в Україні, зокрема, Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і ЄГЗК), має намір на ПГЗК реконструювати цілісний майновий комплекс цеху виробництва окатишів.
Згідно з документацією, яку має у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планується виконати реконструкцію ЦВК цеху виробництва окатишів (ЦВО) в частині будівлі корпусу фільтрації та усереднення концентрату №№1,А та 2,Б.
Терміни реконструкції та сума коштів на проєкт не оприлюднюються.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Компанії Fevamotinico S.a.r.l., підконтрольній Костянтину Жеваго, належать 50% Ferrexpo, компанії BlackRock – 6,74%.
Ferrеxpo володіє 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК та 99,9% Біланівського ГЗК.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у січні-червні 2022 року скоротив виробництво курятини на 3% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 346,04 тис. тонн, тоді як її продаж – на 12%, до 338,6 тис. тонн, повідомив холдинг на Лондонській фондовій біржі у середу.
Зазначається, у другому кварталі 2022 року агрохолдинг в умовах російського військового вторгнення скоротив виробництво курятини на 11% порівняно з березнем-червнем минулого року – до 170,4 тис. тонн, та на 3% порівняно з першим кварталом 2022 року. При цьому обсяг продажу курятини у другому кварталі 2022 року склав 140,6 тис. тонн, що на 23% нижче за показники аналогічного періоду минулого року, але на 1,6% перевищує продаж у першому кварталі цього року.
Згідно з біржовим повідомленням, у січні-червні 2022 року продаж курятини на внутрішньому ринку скоротився на 6% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 134,7 тис. тонн, тоді як постачання на зовнішні ринки – на 17%, до 157,9 тис. Тонн. При цьому у другому кварталі 2022 року продаж курятини в Україні становив 67,9 тис. тонн, знизившись на 6% до другого кварталу 2021 року, але збільшившись на 1,6% до першого кварталу 2022 року. У свою чергу, експорт курятини у другому кварталі 2022 року впав на 37% до другого кварталу 2021 року, і на 23% до першого кварталу 2022 року – до 68,55 тис. тонн.
Таким чином, частка експортних поставок курятини в січні-червні поточного року знизилася на 4 відсоткові пункти (п.п.) проти січня-червня 2021 року – до 52% з 56%, тоді як у березні-червні 2022 року цей показник скоротився до аналогічному періоду минулого року на 11 в.п – до 48% із 59%.
Крім того, птахофабрики МХП у Євросоюзі у січні-червні 2022 року виробили 37,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, що на 5% більше значень першого півріччя 2021 року, а у другому півріччі 2022 року – 19,6 тис. тонн (+ 1% до аналогічного періоду 2021 року).
Середня ціна курятини у січні-червні 2022 року збільшилася на 24% у річному обчисленні – до $1,93/кг, тоді як у березні-червні – на 22% до аналогічного періоду минулого року, до $2,03/кг.
За даними МХП, агрохолдинг у першому півріччі цього року наростив продаж кулінарних продуктів на 76% до першого півріччя минулого року – до 6,97 тис. тонн, у тому числі у другому кварталі 2022 року він продав 4,1 тис. тонн цієї продукції ( +54% до другого кварталу 2021 року).
Відповідно до звіту, реалізація агрохолдингом продуктів м’ясопереробки (включаючи ковбаси та сосиски) у січні-червні 2022 року скоротилася на 48% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 8,3 тис. тонн, а у березні-червні 2022 року – на 73 % до березня-червня минулого року, до 2,3 тис. тонн.
За підсумками першого півріччя періоду продаж м’ясних напівфабрикатів скоротився на 14% – до 7,4 тис. тонн, тоді як за підсумками другого кварталу – на 24%, до 3,42 тис. тонн.
МХП уточнив, що у січні-червні 2022 року продаж соняшникової олії скоротився на 11% до січня-червня минулого року, тоді як у березні-червні 2022 року вони зросли на 38% до березня-червня 2021 року, до 48,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії в першому півріччі 2022 року скоротився на 15%, а в другому кварталі збільшився на 23% порівняно з аналогічними періодами 2021 року – до 19,5 тис. тонн та 9,2 тис. тонн відповідно.
“У 2022 році в сегменті зернових культур компанія має засіяти близько 335 тис. га землі. Збиральна кампанія з озимого ріпаку та пшениці йде за графіком, з яких зібрано відповідно 70% та 25%. Урожайність усіх озимих культур очікується гарною і відповідає очікуванням компанії з враховуючи погодні умови. Ярові культури (кукурудза, соя та соняшник) перебувають у хорошому стані”, – констатував агрохолдинг у біржовому повідомленні. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у червні 2022 року незначно змінив свою господарську діяльність порівняно з травнем цього року, скоротивши виробництво курятини на 2% – до 56,8 тис. тонн, але наростивши її продаж на 4 % – до 55,7 тис. тонн, повідомила холдинг на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність аграрної групи все ще нижча від минулорічних показників через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у червні-2022 виробництво курятини склало 89% від показників червня-2021, а її продажу – 82% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку у червні-2022 продаж курятини зберігся на рівні червня-2021 – 25,59 тис. тонн, що на 12% менше обсягів, реалізованих в Україні у травні-2022. У червні цього року експорт курятини скоротився на 29% до червня 2021 року – до 30,1 тис. тонн, але перевищив на 24% показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у червні поточного року знизилася на 9 процентних пунктів (п.п.) проти червня 2021 року – до 54% із 63%, проте зросла на 9 п.п. порівняно з минулим місяцем.
Середня ціна продажу м’яса птиці у червні збільшилася на 19% у річному обчисленні – до $2,0/кг.
За зазначений період МХП також скоротив виробництво продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 46% порівняно з червнем-2021 – до 2,42 тис. тонн, але на третину збільшив у порівнянні з травнем 2022 року.
За його даними, у червні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 2,2 разу до червня минулого року і в 2,6 разу до травня поточного – до 22,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії збільшився на 15% до червня-2021 і в 3,6 разу до травня-2022 – до 4,04 тис. тонн.
“Прибирання озимих культур (пшениця, ячмінь і ріпак) вже почалося і йде за графіком. Ярі посіви у хорошому стані. Погодні умови також хороші”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Металургійні підприємства України у червні поточного року знизили виробництво сталі у 6,34 рази, або на 84,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 295 тис. тонн, посівши 36-е місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у п’ятницю, у червні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2021 у більшості країн першої десятки, крім Індії.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками червня виглядає наступним чином: Китай (90,73 млн тонн, падіння на 3,3% до червня-2021), Індія (9,968 млн тонн, зростання на 6,3%), Японія (7,449 млн тонн , “мінус” 8,1%), США (6,869 млн тонн, менше на 4,2%), Південна Корея (5,610 млн тонн, “мінус” 6%), РФ (5 млн тонн, “мінус” 22,2 %), Німеччина (3,193 млн тонн, “мінус” 7%), Туреччина (2,938 млн тонн, менше на 13,1%), Бразилія (2,880 млн тонн, “мінус” 6,1%) та Іран (2,2 млн тонн, “мінус” (10,8%).
Далі йдуть Італія (1,876 млн тонн, “мінус” 14,2%), Тайвань (КНР, 1,790 млн тонн, “мінус” 5,7%), В’єтнам (1,728 млн тонн, “мінус” 12,3%) та Мексика (1,6 млн. тонн, менше на 3,5%).
Україна знаходиться на 36-й позиції з 295 тис. тонн сталі (менше на 84,2% до червня-2021). У травні поточного року країна виробила 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,374 млн. тонн, у січні – 1,851 млн. тонн.
Загалом у червні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,083 млн. тонн.
За шість місяців 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (526,880 млн. тонн, зниження на 6,5%), Індія (63,2 млн. тонн, зростання на 8,8%), Японія (45,998 млн. тонн, зниження на 4,3%), США (41,147 млн тонн, “мінус” 2,2%), РФ (35,432 млн тонн, зниження на 7,2%), Південна Корея (33,841 млн тонн, “мінус” 3,9 %), Німеччина (19,561 млн. тонн, “мінус” 5,5%), Туреччина (18,955 млн. тонн, падіння на 4,6%), Бразилія (17,404 млн. тонн, зниження на 2,9%) та Іран (13,625 млн.) тонн (зниження на 10,8%).
Далі йдуть Італія (12,228 млн тонн, нижче на 4,1%), В’єтнам (11,306 млн тонн, “мінус” 7,3%), Тайвань (КНР, 10,931 млн тонн, “мінус” 4,9%) та Мексика ( 9,365 млн. тонн, менше на 1%).
Україна за підсумками першого півріччя 2022 року посіла 20 місце з виплавкою 4,539 млн. тонн сталі (“мінус” 58,2%).
Загалом за шість місяців 2022 року 64 країни виробили 949,440 млн. тонн сталі, що на 5,5% менше, ніж за 6 міс-2021 рік.
Як повідомлялося, за 12 місяців 2021 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1 млрд 32,790 млн тонн, зниження на 3%), Індія (118,134 млн тонн, зростання на 17,8%), Японія (96,334 млн тонн , +14,9%), США (86,012 млн. тонн, +18,3%), РФ (75,970 млн. тонн, +6,1%), Південна Корея (70,556 млн. тонн, +5,2%), Туреччина ( 40,360 млн. тонн, +12,7%), Німеччина (40,066 млн. тонн, +12,3%), Бразилія (36,039 млн. тонн, +14,7%) та Іран (28,460 млн. тонн, -1,8%).
Далі йшли Італія (24,4 млн тонн, більше на 19,7%), В’єтнам (23,560 млн тонн, +4,8%), Тайвань (КНР, 23,250 млн тонн, +10,9%), Україна (21,366 млн тонн, +3,6%) та Мексика (18,4 млн тонн, +9,5%).
Загалом за 12 місяців 2021 року 64 країни виробили 1 млрд. 911,945 млн. тонн сталі, що на 3,6% більше, ніж за 2020 рік.
Агропромислова група компаній “Верес” з початку війни інвестувала 4 млн грн у будівництво лінії з виробництва консервованих м’ясних продуктів на заводі в Черкасах, загальна потужність виробництва на якій становитиме до 2,3 млн банок тушонки на місяць.
До виробництва вже замовлено 750 тис. банок м’ясних консервів, що вироблятимуть із сировини агрохолдингу МХП, розповіла в інтерв’ю виданню Forbes Юлія Кір’янова, СЕО групи “Смарт-Холдинг”, до якої входить “Верес”.
“Робимо харчові пайки для армії і зараз плануємо поставити нову лінію, щоб за потреби подвоїти виробництво”, – уточнила вона.
Кір’янов також повідомила, що “Верес” шукає ринки збуту в країнах Східної Європи, оскільки виробляє продукт, розрахований переважно на ринки певних країн.
“Верес” все ж таки виробляє специфічний продукт, розрахований на етнічні ринки. Ми сильні там, де ми є. Як розвиватись? З погляду продукту дивимося на готові страви. Щодо ринку збуту, нам потрібно щільно займатися просуванням у країнах Східної Європи”, – уточнила СЕО.
Група компаній “Верес”, що входить до промислово-інвестиційної групи “Смарт-Холдинг”, є вертикально інтегрованим бізнесом у сфері FMCG, що спеціалізується на виробництві продуктів харчування, зокрема консервованої продукції, соусів. До російського вторгнення група об’єднувала два переробні та два сільськогосподарських підприємства, логістичний центр зі зберігання продукції та господарство з вирощування печериць. На потужностях групи щорічно перероблялось до 25 тис. тонн плодоовочевої продукції.
Продукція під ТМ “Верес” до війни постачалася до більш ніж 35 країн світу. Група входила до ТОП-3 виробників консервованих овочів в Україні.
“Смарт-Холдинг” – одна з найбільших промислово-інвестиційних груп України. Група інвестує в об’єкти гірничо-металургійного та нафтогазового комплексів, банківського сектора, сільського господарства, суднобудування, нерухомості та енергетики.
Сєвєродонецький “Азот” як хімічне підприємство не становить будь-якої небезпеки для жителів міста і регіону, йдеться в заяві Group DF у зв’язку з появою в ЗМІ інформації про нібито підготовку або вже відбулося мінування складів з аміаком.
“У зв’язку з початком військових дій на заводі було повністю зупинено все виробництво: зупинено всі ключові цехи, завод припинив виробництво добрив”, – зазначається у документі.
Відповідно до нього, на підприємстві повністю вироблено (перероблено) аміак та звільнено аміакосховище.
Залишки готової продукції (добрива) та хімікати, що знаходилися на території заводу, у повному обсязі вивезені з території підприємства за межі Луганської області, зауважила Group DF.
Служба безпеки та технічна служба заводу провели повний додатковий огляд усіх виробничих цехів та складів підприємства щодо наявності небезпечних хімічних речовин: таких речовин на території підприємства немає, йдеться в заяві.
Group DF нагадала, що не вперше стикається із ситуацією, коли недостовірна інформація про хімічні підприємства групи використовується у гібридних інформаційних війнах. Аналогічні інформаційні “вкидання” відбувалися стосовно “Стиролу” – підприємства, яке Group DF контролювала до 2014 року.
