ТОВ “Чанта Маунт” (Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл.) отримало від держави 8 млн грн безповоротної грантової допомоги для переробних підприємств “Новий рівень”, завдяки чому відновить виробництво замороженого хліба, повідомила пресслужба Міністерства економіки України.
Згідно з повідомленням, у березні 2022 року хлібозавод постраждав через обстріл російськими окупантами. Лінія з випуску хліба була майже повністю знищена, лінія з виробництва круасанів – зруйнована частково: у приміщення влучили шість снарядів. Збитки оцінили більш ніж у EUR5 млн. До війни на заводі працювали 140 осіб, зараз – близько 40.
“Лінію з виробництва хліба зруйнували російські війська “Градами” 16 березня 2022 року. Епіцентр вибуху був у частині, де ми заморожуємо та пакуємо хліб. (…) Тільки тому, що була комендантська година, наші люди не постраждали. Ми одразу розуміли: самотужки нам не впоратися з відновленням, тому потрібно шукати грантові можливості”, – процитувала пресслужба директора хлібозаводу Олену Тараненко.
Керівництво підприємства подало заявку на участь в урядовій програмі безповоротних грантів для переробних підприємств від Мінекономіки й отримає максимальну суму – 8 млн грн.
“Ми маємо зробити свій внесок – 4 млн грн. Грантові гроші підуть на купівлю морозильного та холодильного обладнання”, – розповіла Тараненко.
Крім того, для запуску лінії з випуску хліба потрібно обладнати пакувальне відділення і побудувати склад готової продукції. Для цього потрібно EUR2 млн.
Навесні 2024 року хлібзавод планує відновити повноцінне виробництво і поставляти хліб у замороженому вигляді супермаркетам “АТБ”, “Сільпо”, “Фора”, “Новус”, “МЕТРО”, “Ашан”, “Епіцентр”, “Варус”.
Тим часом, як повідомляється, лінія з виробництва круасанів уже працює. У замороженому вигляді їх продають національним торговельним мережам, пекарням, кафе, супермаркетам і на експорт. Поки що випікається до 1,5-2 тонни щодня, але потенційна можливість понад 400 кг/год.
Мінекономіки нагадало, що урядовий проєкт “е-Работа” включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Мікрогранти видаються на відкриття або розвиток власного бізнесу, зокрема переробних підприємств, закладення саду, виноградника, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і особи без досвіду ведення бізнесу.
ТОВ “Чанта Маунт” 2022 року отримало 26,441 млн грн доходу, тоді як роком раніше – 181,4 млн грн, збиток збільшився до 94,409 млн грн із 3,1 млн грн 2021 року.
Згідно з даними “Опендатабот”, ТОВ “Чанта Маунт” зареєстровано 2018 року, Кінцевим бенефіціаром є Олена Чернишова. Статутний капітал компанії становить 23,7 млн грн.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, у першому півріччі 2023 року виробили 959,7 тис. тонн мінеральних добрив, що на 60,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вироблено 596,3 тис. тонн.
Як ідеться в прес-релізі Group DF у середу, “Рівнеазот” виробив 201,2 тис. тонн, Черкаський “Азот” – 758,6 тис. тонн, зокрема, у травні він досягнув максимального показника з початку війни – 138,6 тис. тонн.
Уточнюється, що структура виробництва в першому півріччі відповідала структурі попиту на азотні добрива з урахуванням цін конкурентів і маржинальності окремих продуктів. Ключовими продуктами стали: аміачна селітра – 398,7 тис. тонн (313,3 тис. тонн за 6 міс. 2022 року); карбамідо-аміачна суміш (КАС) – 277,7 тис. тонн (116,8 тис. тонн); карбамід – 205,9 тис. тонн (76,4 тис. тонн). Водночас обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) знизився практично вчетверо – до 17,2 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem адаптувалися до роботи в умовах війни. В умовах військових ризиків, логістичних проблем, відключень світла і позапланових зупинок, заводам вдалося пройти періоди пікового навантаження і забезпечити своєчасне відвантаження добрив аграріям чітко відповідно до укладених угод”, – наводяться в повідомленні слова керівника азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, наразі основне завдання – підготовка виробничих потужностей до осіннього сезону, і після закінчення ремонтів ключові цехи буде запущено, і навантаження заводів у серпні збільшуватиметься.
Зазначається, що основні чинники, які сприяли проведенню успішного весняного сезону та виконанню виробничого плану, це збільшення попиту з боку фермерів і великих агрохолдингів і збільшення продажів за рахунок пільгових кредитів, прийнятні ціни на газ і зниження відпускних цін на добрива, а також тривала через погодні умови весняна посівна.
“Наші підприємства готові виробити стільки добрив, скільки зможе придбати ринок. Стримує розвиток вітчизняного хімпрому нелегальний імпорт перепакованих російських добрив”, – підкреслив керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
За його словами, російські добрива завозяться на митну територію України з п’яти країн колишнього Радянського Союзу. Зокрема, уточнив Арестархов, з початку цього року в Україну було завезено 382,8 тис. тонн карбаміду, з них 269,5 тис. тонн з Туркменістану, Узбекистану та Азербайджану, тоді як внутрішнє виробництво становило 205,9 тис. тонн.
“За такого обсягу імпорту буде куди важче запуститися таким виробникам карбаміду, як “Дніпроазот” і ОПЗ, які зараз стоять”, – вважає керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
У релізі також зазначається, що Ostchem продовжить нарощувати обсяги виробництва продукції в нових секторах хімії. Зокрема, в компанії розраховують на AdBlue – рідкий реагент для дизельних автомобілів, обсяг виробництва якого в першому півріччі склав 4,2 тис. тонн.
Крім того, обсяг виробництва вуглекислого газу в першому півріччі 2023 року склав 10,1 тис. тонн, водночас протягом цього періоду Черкаський “Азот” щомісяця нарощував обсяг виробленої продукції, а Ostchem почав розвивати логістичну інфраструктуру для забезпечення стабільного постачання промислових газів як в Україні, так і в Європі.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Виробництво зернових у світі сягне нового рекорду у 2023/2024 сільськогосподарському році завдяки високим врожаям кукурудзи у США та сої-бобів у Бразилії, прогнозує Міжнародна зернова рада (International Grains Council, IGC).
За її оцінками, загальний показник виробництва зернових у 2023/2024 сільгоспроці складе 2,297 млрд тонн порівняно з 2,259 млрд тонн у 2022/2023 і 2,295 млрд тонн у 2021-2022 сільгоспроці.
Пшениці, згідно з прогнозом IGC, буде отримано 784 млн тонн, кукурудзи – 1,22 млрд тонн, рису – 527 млн тонн, сої-бобів – 400 млн тонн.
“Споживання зернових може збільшитися на 2% і також досягти рекордного рівня з огляду на зростання попиту на них у сфері харчових продуктів, виробництві кормів і промисловому використанні”, – зазначається в огляді організації.
За оцінками IGC, споживання зернових у 2023/2024 сільгоспроці досягне 2,306 млрд тонн.
ТОВ “Київська макаронна фабрика” освоїла випуск нового виду продукції – бантики – на раніше встановленому обладнанні, яке тривалий час простоювало, повідомив власник підприємства Олександр Барсук.
“Одним із найскладніших елементів макаронів є метелики (бантики). Київська макаронна фабрика освоїла випуск цієї продукції. Це не нове обладнання, хоч і відомого європейського виробника. Раніше воно відмовлялося працювати, і все якось було не так. Грішили й на борошно. Але знайшли краще борошно і налагодили виробництво. Перші партії вже мають гарантоване замовлення”, – написав він у Facebook.
За інформацією власника підприємства, новий вид продукції фасуватиметься в упаковки вагою 800 грамів.
Відповідаючи на запитання покупців, чому розфасовка проводиться не в кілограмові упаковки, він пояснив, що на полицях супермаркетів усі пачки мають бути однакового розміру. Вид макаронів – бантики – об’ємний і в стандартну пачку не поміщається.
Борсук додав, що підприємство працює над новими видами макаронів, які незабаром представить покупцям.
За даними на сайті “Київської макаронної фабрики”, яка входить до концерну “Ярослав” (Київ), вона є найпотужнішим підприємством макаронної промисловості України. Її продукція поставляється по всій країні, а також у ближнє зарубіжжя.
У 2022 році ТОВ “Київська макаронна фабрика” скоротило чистий збиток до 4,576 млн грн з 8,19 млн грн роком раніше, виручку – до 103,244 млн грн з 116,906 млн грн.
Згідно з даними на сайті “Ярослава”, до структури його виробничих потужностей входять ПП “Ярослав” (Київ), “Фабрика “Промінь” (смт Димер, Київська обл.), Богуславська суконна фабрика (Київська обл.), Стеблівська бавовняна прядильно-ткацька фабрика (Черкаська обл.) і Кролевецька швейна фабрика (Сумська обл.).
Основна спеціалізація – виробництво постільної білизни, пледів, ковдр, матраців, товарів для дітей, кухонного текстилю.
Директор і власник “Ярослава” Олександр Борсук раніше повідомляв, що щорічно інвестує близько $1 млн кредитних коштів в обладнання та модернізацію виробничих потужностей.
Виробництво пива в Україні за шість місяців поточного року сягнуло до 65,2 млн дал, що на 112,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Цей показник становить лише 76,9% до обсягів виробництва пива в Україні 2021 року, уточнили в галузевій асоціації.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього позаминулого року – 27,9%.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-червні випустив продукції на 276,8 млн грн, що на 13,7% більше, ніж у першому півріччі 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному вираженні випуск гофротари збільшився на 27%, до 11,25 млн кв. м, тарного картону – на 30,4% до 7,95 тис. тонн, паперу – на 26,8% до 2,18 тис. тонн.
Зокрема, у червні комбінат незначно скоротив випуск паперу і картону до червня-2022 – до 1,61 тис. тонн, гофротари зберіг на торішньому рівні – 1,9 млн кв. м. Порівняно з травнем поточного року випуск цієї продукції скоротився відповідно на 12,6% і на 5%.
ЖЦБК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, папір для обкладинки) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону і гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, отримані від основних галузевих підприємств, загалом у січні-червні 2023 року вони випустили 260,55 тис. тонн паперу та картону (на 9,8% більше), і 239,31 млн кв. м картонних ящиків (+18,3%).
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарної продукції на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, чистий прибуток зріс на 67,5% до 41,76 млн грн.
