ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2022 році збільшило обсяг виробництва на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно збільшила випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – до 7,04 тис. тонн, водночас наростивши випуск туалетного паперу в рулончиках на 43% – до 4,1 млн шт.
Випуск картонної продукції також зріс незначно (на 1,1%) – до 26,7 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на статистику “Укрпапір”, фабрика продовжувала працювати всі місяці від початку цього року, скоротивши випуск паперу та картону в березні (до березня-2021), однак у квітні вже перейшла до позитивної динаміки, яку зберегла і в наступні місяці.
“Картонно-паперова компанія” (до 2011 року – “Львівкартонопласт”) випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (аркуші картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Власниками компанії є чотири фізособи, трьом із яких належать рівні частки майже по 27,78%, одній – 16,67%.
У 2021 році компанія виробила продукцію на 782,7 млн грн – на 47% більше, ніж роком раніше.
Мінсільгосп США знизив прогноз світового виробництва рису в 2022-2023 сільгоспроці через погіршення видів на врожай у Китаї та низці інших країн – провідних виробниках середньозерного рису.
Глобальне виробництво рису очікується в обсязі 502,97 млн тонн, що нижче за грудневий прогноз (503,27 млн тонн) і результати попередніх років (у сезоні 2021-2022 рр. – 514,95 млн тонн), повідомляється в огляді відомства.
Істотне зниження виробництва у 2022-2023 маркетинговому році очікується в основних країнах-виробниках та експортерах середньозернового рису, включаючи США, Австралію та Євросоюз.
У США через посушливу погоду в Каліфорнії виробництво середньо- і короткозерного рису може впасти на 31% порівняно з показником за 2021-2022 сільгоспрік і виявитися рекордно низьким із сезону 1972-1973 рр., прогнозує Мінсільгосп країни. Ціни на рис-сирець на внутрішньому ринку підскочили на 50% з рівня минулого сезону. Експортні ціни також підвищуються, в результаті експорт може виявитися рекордно низьким з 1998-1999 рр. Історично найбільшими експортними ринками для американського рису були Японія і Південна Корея. Вони залишаються ключовими ринками згідно з вимогами в рамках СОТ, проте на останні тендери виставлялися обмежені обсяги через зниження інтересу з боку постачальників, з огляду на скорочення пропозиції та зростання цін у США.
Прогноз виробництва рису в країні було знижено до 5,09 млн тонн з 5,22 млн тонн, згідно з грудневою оцінкою, експорту – до 2,15 млн тонн з 2,25 млн тонн.
У Євросоюзі в сезоні 2022-2023 рр. очікується падіння виробництва рису на 25%, показник може виявитися найнижчим із сезону 1984-1985 рр. Основними виробниками рису в ЄС (80% обсягів) є Іспанія та Італія, і обидві країни зіштовхнулися з сильною посухою та нестачею води для посівів. Виробництво рису в ЄС очікується в розмірі 1,29 млн тонн порівняно з 1,72 млн тонн минулого сезону, експорт дещо знизиться (до 400 тис. тонн з 440 тис. тонн). При цьому імпорт рису в ЄС може виявитися рекордним, склавши 2,7 млн тонн. Історично основні поставки припадали на довгозерний рис, проте останніми роками зростає частка імпорту середньозерного.
Китай, який є найбільшим світовим виробником середньозерного рису, у 2022-2023 сільгоспроці може скоротити виробництво до 145,95 млн тонн (попередня оцінка – 147 млн тонн зі 148,99 млн тонн минулого сезону. Незважаючи на деяке зниження врожаю, ціни, ймовірно, залишаться конкурентоспроможними на світовому ринку, враховуючи значні запаси. Прогноз експорту рису з Китаю на сезон 2022-2023 рр. становить 2,2 млн тонн (оцінка не змінилася). Основними імпортерами китайського рису є країни Азії та Африки.
Найбільший світовий експортер рису – Індія – цього сезону може поставити на світові ринки 20,5 млн тонн (прогноз підвищили з грудневої оцінки в 20 млн тонн). Також Мінсільгосп США підвищив прогноз виробництва рису в Індії – на 1 млн тонн, до 125 млн тонн.
Оцінки експорту рису з Таїланду і В’єтнаму залишилися незмінними (8,5 млн тонн і 7,4 млн тонн відповідно).
Прогноз глобального експорту рису в 2022-2023 сільгоспроці був підвищений до 54,38 млн тонн з 53,76 млн тонн.
Фармкомпанія “Дарниця” (Київ) у 2022 році незначно скоротила виробництво ліків у натуральному вираженні – з 181 млн упаковок у 2021 році до 173 млн упаковок у 2022 році, повідомила компанія агентству “Інтерфакс-Україна”.
Водночас, згідно з її пресрелізом, “Дарниця” займає 15,7% українського фармринку, що вдвічі більше, ніж найближчий конкурент.
“Якщо 2021 року кожна сьома упаковка ліків, проданих в аптеках, була виробництва “Дарниці”, то 2022-го – це вже кожна шоста упаковка”, – повідомляють у пресрелізі.
Загалом 2022 року компанія виробила близько 19 млн упаковок ампул, 9 млн упаковок інфузійних розчинів і 130 млн упаковок таблеток і капсул.
При цьому наголошується, що “Дарниця” не припиняла працювати з перших днів повномасштабної війни. У березні виробила 60% довоєнного обсягу лікарських засобів, з квітня повернулася на довоєнні обсяги виробництва повністю.
ПрАТ Фармацевтична компанія “Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Компанію засновано 1930 року. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
ТОВ “Майдан-Вільський кар’єр”, що входить в керамічну групу Golden Tile, має намір розширювати виробництво і продовжувати видобуток корисних копалин.
Згідно з документацією, наявною в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, передбачається “проведення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище у зв’язку з розширенням і змінами в планованій діяльності з будівництва та подальшої експлуатації комплексу магнітного збагачення шихти польовошпатової полевошпатової мокрим способом”.
Терміни проведення оцінки впливу на довкілля не оприлюднюються.
Керамічна група Golden Tile є вертикально інтегрованою групою компаній, що забезпечують повний цикл виробництва і дистрибуції керамічної плитки.
Згідно з даними на офіційному сайті групи, до її структури входять ПрАТ “Харківський плитковий завод” (Харків), ТОВ “Майдан-Вільський кар’єр”, ТОВ “Майдан-Вільський комбінат вогнетривів” (обидва – Хмельницька обл.), ВО “Шахтобуд” (Донецька обл.) і ТОВ “Голден Тайл” (Київ, офіційний дистриб’ютор Харківського плиткового заводу).
видобуток копалин, ВИРОБНИЦТВО, Майдан-Вільський кар'єр, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Агрохолдинг LNZ Group у 2022 році на своєму заводі із заморожування ягід, овочів і фруктів у Шполі (Черкаська обл.) виробив 7 тис. тонн заморожених ягід, фруктів і овочів, під ТМ Tevitta реалізовують малину, солодку кукурудзу, вишню без кісточки, гарбуз, бузину, смородину, чорницю та ін.
Як повідомляється на сайті LNZ, бренд Tevitta має замкнене коло виробництва і виконує всі виробничі процеси самостійно – від вирощування до безпосередньої реалізації розфасованої продукції.
Зокрема, у розпліднику було вирощено 2 млн саджанців полуниці, 220 тис. – малини та ожини і близько 50 тис. – інших культур: шипшини, бузини, смородини та вишні. Крім того, 2022 року компанія заклала два нові маточники для малини та полуниці, розплідник для дорощування саджанців, а також побудувала майже три десятки тунелів для вирощування ягід на площі понад 2 га.
“Попри війну, бренд Tevitta зміг наростити потужності з виробництва, зберігання та безпосередньо з переробки. І хоча бренд уже працював 2021 року, саме 2022-й став роком повноцінного запуску та роботи. Бренд об’єднав виробництво саджанців, заморозку ягід, овочів і фруктів та реалізацію продукції на ринку. Тобто, повномасштабне військове вторгнення РФ підприємство фактично зустріло на етапі становлення”, – уточнила компанія.
Крім того, у полях Tevitta заклала 60 га площ для вирощування різної сировини для переробки – від полуниці до шипшини. Розплідник працює не тільки для задоволення власних потреб, а й постачає саджанці фермерам, які займаються промисловим ягідництвом.
“У компанії задоволені результатом: завод у 2022 році вийшов практично на 100% завантаження. Ба більше, розширив межі експорту. Продукти вже потрапили на ринки Франції, Бельгії, Німеччини, Естонії та Англії. Крім того, вже на початку 2023 року заморожену продукцію бренду Tevitta можна буде зустріти на полицях магазинів України та інших країн Європи”, – підсумував холдинг.
LNZ Group створена на базі Лебединського насіннєвого заводу. Спеціалізується на торгівлі насінням кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю, вирощуванні сільськогосподарської продукції, тваринництві. В обробці групи перебуває 70 тис. га землі, поголів’я ВРХ становить близько 6 тис. голів.
LNZ Group володіє двома елеваторними комплексами в Сумській і Кіровоградській областях загальною потужністю зберігання 170 тис. тонн зернових, а також має власний автопарк.
У Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Лебединський насіннєвий завод” (Черкаська обл.) є Дмитро Кравченко.
Виробництво сирого молока в Україні за підсумками нинішнього року становитиме орієнтовно 7,5 млн тонн, що на 13,9% менше за торішні показники, з них 4,9 млн тонн буде вироблено господарствами населення (-15% до 2021 року), а 2,6 млн тонн (-5%) – спеціалізованими підприємствами.
Загальна пропозиція молока і молокопродуктів 2022 року становитиме 7,9 млн тонн, повідомила заступник директора департаменту управління тваринництва та племінної справи Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Дадус в авторській колонці на сайті галузевого аналітичного агентства “Інфагро”.
За представленими нею прогнозними розрахунками, нинішнього року експорт молока і молокопродуктів з України становитиме 510 тис. тонн, а імпорту – 415 тис. тонн.
Водночас, за інформацією Держстату, індекс споживчих цін на молоко в січні-листопаді 2022 року зріс на 18,4% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Уточнюється, що переважну більшість молока вироблено в регіонах, де не тривають військові дії – 94,7%. Водночас за рік його виробництво зросло в окремих областях – Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській. Це свідчить про наявність попиту на молочну продукцію, а також про те, що вакуум, який утворився через знищення підприємств на Півдні та Сході України, заповнюють підприємства з безпечніших частин країни.
“Нинішній 2022 рік став для молочної галузі викликом і випробуванням. Важливим є те, що, нарешті, кожен знайшов і заповнив свою нішу, конкуруючи й водночас не знищуючи опонента. Коли було зруйновано ланцюжки поставок як сировини, так і продукції, на допомогу прийшли дрібні локальні торговельні сітки та почали стрімко створюватися невеликі й середні підприємства з первинної переробки продукції, і, таким чином, було забезпечено постачання продукції на місцеві локальні ринки”, – уточнила представниця Мінагрополітики в авторській колонці.
Згодом, коли налагодилися експортні шляхи і для України відкрилися нові європейські ринки, відбулася переорієнтація окремих підприємств на європейські ринки, і завдяки сприятливій світовій кон’юнктурі з’явилася можливість експортувати українську продукцію за привабливішою ціною.
“Головним завданням залишається зберегти баланс між маржинальністю бізнесу та забезпеченням потреб населення, адже ємність ринку часто обумовлюється купівельною спроможністю споживачів продукції”, – констатувала Дадус підсумки року для галузі.
Як повідомлялося з посиланням на дані Асоціації виробників молока (АВМ), виробництво молока в Україні за 10 місяців 2022 року знизилося на 12,4% – до 6,56 млн тонн на тлі скорочення поголів’я та продуктивності корів у прифронтових зонах і на територіях з активними бойовими діями.
При цьому надходження на переробку в Україні молока базової жирності скоротилося на 13,5% – до 1,99 млн тонн. Крім того, продовжує посилюватися роль промислового сектору в харчовій переробці: 1,7 млн тонн, або 85,7% сирого молока надійшло на переробку від молочно-товарних ферм, а частка “присадибного” молока впала до 14,6%.
Виручка від експорту молочних продуктів з України у вересні сягнула рекордних від початку року значень – $35,9 млн, що на 9,2% перевищує показники серпня 2022 року, та у 2,45 раза більше, якщо порівнювати з вереснем 2021 року.
