Як повідомляє «Сербський економіст», власникам з України належить 21 яхта, зареєстрована під прапором Чорногорії, що виводить Україну на п’яте місце серед усіх країн за кількістю суден у чорногорському реєстрі та на четверте — серед іноземних власників.
Загалом станом на 12 серпня 2026 року в Реєстрі яхт Чорногорії налічувалося 576 суден, як випливає з оновленого списку Управління морської безпеки країни. Лише 79 яхт зареєстровані на фізичних або юридичних осіб із самої Чорногорії, тоді як власникам з інших країн належать 497 яхт, або 86,3% усього флоту.
Абсолютним лідером залишається Сербія. На фізичних та юридичних осіб із Сербії зареєстровано 193 яхти, або 33,5% усього реєстру. Росія посідає друге місце зі 112 яхтами та часткою 19,4%. Разом власникам із цих двох країн належить 305 суден — майже 53% усіх яхт під чорногорським прапором.
Рейтинг найбільших країн-власників виглядає наступним чином:
Місце Країна власника Яхти Частка реєстру
1 Сербія 193 33,5%
2 Росія 112 19,4%
3 Чорногорія 79 13,7%
4 США 27 4,7%
5 Україна 213,6%
6 Боснія і Герцеговина 18 3,1%
7 Ізраїль 11 1,9%
8 Німеччина 10 1,7%
9–10 Швейцарія 9 1,6%
9–10 Естонія 9 1,6%
11 Велика Британія 8 1,4%
Українська група в чорногорському реєстрі помітно збільшилася лише за останні три місяці.
Станом на 12 травня 2026 року в реєстрі налічувалося 536 яхт, з яких власникам з України належало 17 суден. Україна тоді посідала місце після Боснії та Герцеговини, власники з якої мали 18 яхт.
До 12 серпня кількість яхт українських власників зросла з 17 до 21, у результаті чого Україна випередила Боснію та піднялася на п’яте місце загального рейтингу.
Загалом з кінця 2025 року чорногорський реєстр збільшився на 51 яхту, а лише з травня — на 40. При цьому сьогоднішній склад реєстру свідчить, що зростання забезпечується переважно іноземцями.
У травні власники зареєстрованих яхт представляли 49 держав. Серед них, окрім найбільших груп із Сербії, Росії, США, України та інших європейських країн, були власники з Канади, Туреччини, Норвегії, а також юрисдикцій на кшталт Британських Віргінських островів, Сейшелів, Вануату, Маршаллових островів і Белізу.
При цьому власники з країн ЄС займають порівняно невелику частину реєстру. У травні на них припадало всього близько 7,8% яхт. Найбільш помітними країнами ЄС були Німеччина та Естонія.
Глава агрохолдингу “МХП” Юрій Косюк продав свою 85-метрову яхту Асе за €119 млн і допоміжну 67-метрову яхту Garcon невідомому покупцеві на початку 2021 року, повідомило видання Forbes у четвер.
Судно Асе – плавучу п’ятипалубну віллу з загальним тоннажем 2,73 тис. тонн і максимальною швидкістю 31 км/год – побудовано в 2012 році на німецькій верфі Lurssen, що спеціалізується на створенні дорогих яхт за індивідуальними проектами. Яхта з вертолітним майданчиком, зонами для відпочинку, кінотеатром, нічною дискотекою, чайною кімнатою, баром, тренажерним залом може прийняти на борт десятьох гостей і 30 членів екіпажу.
За даними засновника порталу Yacht Harbour Дмитра Семенихіна, 80-85-метрові човни Lurssen – це оптимальне співвідношення розміру та якості, оскільки на таких яхтах є всі необхідні опції, а її утримання на рівні €8-9 млн на рік обходиться дешевше, ніж у 100-метрових яхт. Він уточнив, що здати в оренду таке судно можна за €750-800 тис. на тиждень.
Видання уточнило, що яхта Асе завжди ходила в супроводі Garсon, побудованої на голландській верфі Damen Shipyards за €25-30 млн. На 67-метровому судні, розрахованому на 21 пасажира та екіпаж із дев’ятьох осіб, можна припаркувати вертоліт і зберігати “іграшки” – водні мотоцикли, надувні човни, мотоцикли, каяки та байдарки. Завданням Garсon було діставатися раніше за основне судно до місць стоянки та бухт.
“Ми поважаємо особисте та сімейне життя Юрія Косюка й усіх співробітників. Нам невідомі подробиці приватного життя, і ми не отримували дозволу на поширення такої інформації у ЗМІ”, – прокоментувала речник агрохолдингу Ірина Ванникова продаж яхт Косюком.
Forbes зазначило, що ця угода допоможе Косюку погасити борг перед власною компанією. У 2019 рада директорів “МХП” видала кредитну лінію до $80 млн компанії Косюка WTI Trading Limited, що володіє 59,7% акцій “МХП”. За даними видання, Косюк протягом двох років брав різні суми в борг і частково погашав кредит, сумарно виплативши “МХП” $27,3 млн, а решту $67,4 млн засновник “МХП” має повернути до грудня 2021-го.
Як повідомлялося, агрохолдинг “МХП” у 2020 році отримав чистий збиток розміром $133 млн проти чистого прибутку $215 млн у 2019 році, переважно через курсові збитки розміром $204 млн, зумовлені річним ослабленням гривні на 16%.
Виручка компанії у 2020 році скоротилася на 7% – до $1,91 млрд. Його скоригована EBITDA і операційний прибуток знизилися на 7%, відповідно до $395 млн і $201 млн, а рентабельність продажу (EBITDA margin) збереглася на рівні 2019 року – 21%.
