НАК “Нафтогаз України” в п’ятницю покращив пропозицію місячної давності про реструктуризацію євробондів, за якими він допустив дефолт влітку минулого року, основні зміни торкнулися облігацій з погашенням у 2022 році.
Згідно з презентацією на сайті “Нафтогазу”, пропонується підвищити відсоткову ставку за єврободнами-2022 з дати схвалення пропозиції з 7,375% до 7,65% річних, а також до 15 квітня разом із простроченими відсотками виплатити 5% основної суми боргу.
Водночас “Нафтогаз” за євробондами-2022 пропонує відтермінувати виплату 50% основного боргу на два роки – до 19 липня 2024 року, решти 50% – до 19 липня 2025 року, тоді як у лютому він пропонував погасити весь випуск 19 липня 2024 року.
Щодо відтермінування погашення євробондів-2026 пропозиція залишилася колишньою: 50% – на рік, до 8 листопада 2027 року і ще 50% – до 8 листопада 2028 року.
Виплату відсотків за євробондами-2022, належних на 19 січня 2023 року, 19 липня 2023 року і 19 січня 2024 року, пропонується перенести до 19 липня 2024 року. За євробондами-2026 з 8 листопада 2022 року, 8 травня 2023 року, 8 листопада 2023 року і 8 травня 2024 року – на 8 листопада 2024 року.
“Нафтогаз” хоче залишити за собою право як достроково погасити прострочені, так і капіталізувати їх.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) розглядає можливість залучення додаткового фінансування на ремонт автодоріг у поточному році.
“Ми розглядаємо всі можливі варіанти, це, зокрема, і кредитні, і грантові кошти. Ведемо переговори з нашими європейськими партнерами і не лише з ними про залучення коштів із різних джерел. Поки говорити про якісь конкретні рішення та проекти рано, але гадаю, що вже за місяць ми зможемо предметно озвучити фінальну стадію переговорів та суми, які зможемо залучити до кінця цього року”, – заявив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” перший заступник голови “Укравтодору” Андрій Івко.
Він зазначив, що навіть після узгодженого відстрочення виплат з євробондів міжнародні партнери готові йти назустріч у питаннях залучення “Укравтодором” додаткового фінансування.
“Навіть у мирному житті це звичайні практики як у державному, так і у приватному секторі. У нас форс-мажор, триває найбільша війна на європейському континенті, тому нам йдуть назустріч. І реструктуризація дозволить нам легше переносити те, що сьогодні відбувається. Маю на увазі – з фінансової точки зору”, – наголосив він.
Як повідомлялося, з 11 серпня 2022 року “Укравтодор”, який розмістив у червні минулого року під гарантії держави дебютні єврооблігації на $700 млн з погашенням у 2028 році зі ставкою 6,25%, отримав згоду власників цих паперів на відстрочку виплат відсотків за ними та перенесення строку їхнього погашення на два роки.
НЕК “Укренерго” оголосила пропозицію для інвесторів щодо зміни умов випуску “зелених” облігацій сталого розвитку на суму $825 млн з прибутковістю 6,875% та терміном погашення у листопаді 2026 року, повідомила компанія.
Згідно з її повідомленням, на сайті компанії в четвер, зокрема, пропонується перенести дату погашення єврооблігацій на 24 місяці – на листопад 2028 року.
Купонні виплати за єврооблігаціями, оплата яких здійснюється протягом 24 місяців, починаючи з наступної дати виплати відсотків, також пропонується перенести на 2028 рік, зазначають у НЕК “Укренерго”.
При цьому зазначається, що перенесення пропонується здійснити за умов продовження нарахування відсотків за ставкою купона на 6,875% та з можливістю капіталізації відстрочених сум наприкінці цього періоду.
За словами голови правління НЕК Володимира Кудрицького, який цитується у повідомленні, рішення інвесторів очікується до 9 серпня.
Відстрочка виплат з євробондів дозволить Україні в найближчі два роки заощадити $2,5 млрд, повідомив голова Мінфіну Сергій Марченко.
“Тільки у вересні ми мали платіж $1,4 млрд. А загалом йдеться про потенційну економію для бюджету в найближчі два роки в $2,5 млрд. Що ми робитимемо далі, буде зрозуміло після того, як ми зможемо перемогти у війні”, – сказав він в ефірі національного телемарафону у середу ввечері.
Він зазначив, що Україна запропонувала інвесторам відстрочку виплат тіла кредиту та відсотків за 13 випусками.
“Ситуація турбулентна, нам потрібен час для перепочинку”, – зазначив Марченко.
Він також наголосив, що після повернення оподаткування імпортних товарів Мінфін розраховує на збільшення надходжень від митниці на 6-7 млрд грн на місяць, до 20 млрд грн щомісяця.
Як повідомлялося, добровільно відкласти на 14 місяців виплати за ВВП-варантами, що припадають на 2023 рік, обмежити можливу суму виплат у 2025 році 0,5% ВВП за 2023 рік, продовжити термін обігу цих інструментів на рік і одночасно дати право повністю або частково викупити їх у 2024-2027 році пропонує власникам ВВП-варантів уряд України.
Група кредиторів України у складі Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та США підтримують і настійно рекомендують власникам єврооблігацій України прийняти її пропозицію про відстрочку виплат та погашення на два роки, а також переглянути умови щодо ВВП-варантів.
Продовжити термін обігу всіх єврооблігацій на 24 місяці, а також відстрочити на такий самий термін сплату відсоткового доходу за ними має намір уряд України, відповідну постанову Кабінету міністрів №805 від 19 липня оприлюднено на його сайті у середу.
“Угоди з державним боргом у 2022 році здійснюються у строк до 15 серпня 2022 р. шляхом внесення до умов випуску облігацій … за погодженням із власниками облігацій…”, – йдеться у документі.
Згідно з ним, “кінцева дата погашення кожних облігацій (а щодо облігацій 2017 року ⸺ кожна дата погашення частини облігацій 2017 року) відстрочується строком на 24 місяці з відповідної кінцевої дати погашення облігацій”.
“Всі дати сплати процентного доходу за облігаціями, що настають після здійснення угод, відстрочуються на строк у 24 місяці з кожної відповідної дати сплати процентного доходу (а щодо облігацій 2018 першої серії ⸺ усі дати сплати процентного доходу за цими облігаціями відстрочуються 2 р.)”, – наголошується в ухвалі.
Протягом цих 24 місяців відсотковий дохід за облігаціями продовжує нараховуватись за існуючими ставками, а на суму нарахованого основного відсоткового доходу нараховується додатковий процентний дохід за тими самими ставками.
“У будь-який час протягом зазначеної відстрочки сукупна сума нарахованих основного процентного доходу та додаткового процентного доходу (сума доходу власників) на підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України може сплачуватись власникам облігацій частково (або) повністю”, – йдеться у документі.
Так само в кінці зазначеної відстрочки не виплачена на той момент сума доходу власників може бути виплачена власникам у повному обсязі або шляхом додаткового випуску відповідних облігацій.
“Сума доходу власників розраховується Мінфіном з урахуванням, зокрема, інформації, наданої суб’єктами господарювання, залученими Мінфіном для надання агентських, консультаційних або інших послуг у зв’язку з угодами, і не може перевищувати 3000 млн. доларів США (спільно для всіх облігацій, що оплачуються в доларах) США) та 300 млн євро (спільно для всіх оплачуваних у євро)”, – сказано в постанові.
Україна зможе пройти 2022 рік без випуску євробондів за умови отримання кредитних коштів від Міжнародного валютного фонду (МВФ), макрофінансової допомоги ЄС і за можливості ефективно запозичувати на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Будемо виходити з ринкової ситуації, вартості грошей в економіці та наших потреб. Бігти запозичувати під високі ставки, ставлячи під сумнів тверезість і раціональність своєї політики, ми не будемо”, – сказав він в інтерв’ю “Економічній правді”.
Марченко нагадав, що у 2021 році недовиконання плану за запозиченнями вдалося перекрити перевиконанням плану доходів і “не таким ритмічним фінансуванням видатків”, оскільки розпорядники коштів не поспішають використовувати їх.
“За внутрішніми зобов’язаннями в лютому дійсно потрібно заплатити 59 млрд (грн – ІФ). Одна частина – валютна, інша – гривнева. З гривневими виплатами немає проблем. Щодо валютних – у нас залишки на валютних рахунках, близько 35 млрд грн або понад $1 млрд. Тобто ми спокійно проходимо цей період, навіть якщо в нас не буде ніяких валютних запозичень”, – пояснив Сергій Марченко.
