Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №9083, який передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку торгівлі уживаними транспортними засобами, повідомив голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“ВРУ прийняла за основу законопроєкт №9083, ініціатором якого я є”, – написав він у Телеграм-каналі у вівторок.
Гетманцев нагадав, що ринок уживаних авто до війни становив 1,7 млн авто на рік, у 2023 році – 780 тис.
“Цього року очікуємо 1,5 млн і тільки 2,5% від цього продаються в білу. Від продажу автомобіля в “білу” держава отримує в середньому 19,8 тис. грн. Від продажу в “чорну” – 0″, – написав він.
Водночас голова парламентського комітету нагадує, що для роботи “білого” ринку є перешкода – вимога додаткової реєстрації авто на посередника “з купою непотрібних довідок”.
“Скасування безглуздої державної реєстрації старих автомобілів організацією-торговцем на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу, стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності “білих” автотрейдерів і ліквідації схем, за якими бюджет недоотримує податки”, – прокоментував законопроєкт Гетманцев.
Як повідомлялося, законопроєкт №9063 про скасування держреєстрації старих автомобілів на торговельні організації, які скуповують їх як товар для подальшої реалізації, зареєстровано в Раді 6 березня 2023 року.
Серед його співавторів – Гетманцев, нардепи Ярослав Железняк (фракція “Голос”), Мар’яна Безугла, Євген Брагар (“Слуга народу”), Дмитро Разумков (позафракційний).
Офіційні автоімпортери та дилери зазначали, що дерегуляція ринку торгівлі б/в авто не призведе до зростання цін на них, оскільки офіційний ринок диктує ціни і ніхто не платитиме більше, ніж коштує автомобіль.
Палата представників США (нижня палата Конгресу США) в суботу підтримала законопроект про надання допомоги Україні. За – 311 голосів.
Далі законопроєкт буде передано на розгляд верхньої палати парламенту США – Сенату.
Після чого він буде відправлений на підпис президенту США. Після підпису президента він набуде чинності.
Схвалений Палатою представників законопроект передбачає виділення майже $61 млрд на цілі, пов’язані з підтримкою України. З них $23,2 млрд призначаються на поповнення збройових запасів США.
Раніше повідомлялося, що президент США Джо Байден провів телефонну розмову з чотирма лідерами Конгресу, під час якої наголосив на “нагальній необхідності” ухвалення Палатою представників законопроєкту про допомогу Ізраїлю та Україні.
У лютому Сенат схвалив пакет екстрених видатків на суму $95 млрд, що включає $60 млрд для підтримки України, а також кошти для Ізраїлю, Тайваню і гуманітарну допомогу палестинцям у секторі Газа.
Однак республіканці в Палаті представників виступили за поділ допомоги Ізраїлю, Україні та іншим союзникам США. 1 квітня спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що законопроєкт про підтримку України включатиме “деякі важливі нововведення”, можливо, надання допомоги в кредит.
15 квітня Майк Джонсон представив чотири окремі законопроекти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню, а також інших пріоритетів національної безпеки.
Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, просить парламентаріїв дати оцінку законопроєкту №9250 “Про внесення змін до закону України “Про електронні комунікації” (про протидію фішингу) з урахуванням аргументів ІнАУ.
Відповідного відкритого листа вона надіслала голові Верховної Ради, комітетам і політичним фракціям у понеділок.
Як повідомляє Асоціація у Facebook, нормами законопроєкту пропонується наділити Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) повноваженнями розробляти й затверджувати правила протидії фішингу та фішинговим вебсайтам, а також встановлювати права та обов’язки постачальників DNS. При цьому передбачається, що засади відповідальності за зазначені правопорушення визначаються не законами, а підзаконними актами Держспецзв’язку.
“Таким чином, законопроєктом №9250 встановлюється новий, не передбачений Конституцією вид неправомірного діяння, що не належить ні до злочину, ні до адміністративного чи дисциплінарного правопорушення”, – зазначається в тексті листа.
В ІнАУ наголошують, що чинний кримінальний кодекс (КК) повною мірою регулює питання кримінальної відповідальності за вчинення відповідних злочинних дій. Зокрема, кримінальна відповідальність передбачена статтями 361 і 361-1, а також за сукупністю злочинів – ст.200, 185, 190.
Асоціація також вважає, що цей документ має на меті легалізувати вже побудовану і, на думку ІнАУ, незаконно функціонуючу під управлінням Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України (РНБО) систему блокування доменів.
У своєму зверненні ІнАУ нагадує, що вона неодноразово вказувала на ризики, які несе зазначена система, а саме: ризики для кібербезпеки держави, коли агресор, отримавши незаконний доступ до системи, може заблокувати в Україні доступ до вебресурсів мережі Інтернет; корупційні ризики, оскільки рішення щодо занесення того чи іншого сайту до списку заблокованих доменів ухвалюють звичайні посадовці, що може призвести до блокування будь-яких сайтів із метою здирництва, рейдерства, іншого тиску; ризики для свободи слова, оскільки
Законопроєкт №9250 “Про електронні комунікації” (щодо протидії фішингу) зареєстровано у Верховній Раді 28 квітня 2023 року.
Верховна Рада на засіданні 18 липня не підтримала законопроект №5125 про кредитні спілки та відправила його на повторне друге читання, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
“Не підтримали загалом (219) №5125 нове законодавство про кредитні спілки. Відправили на повторне друге (голосування)”, – написав він у Telegram-каналі у понеділок.
Згідно з повідомленням, за таке рішення проголосувало 234 парламентарі за необхідних 226 голосів
Критичною передумовою довіри інвесторів до значного капіталовкладення в Україну є стабільність, передбачуваність та дотримання верховенства права. Верховенство право також є потужним сигналом довіри для міжнародних партнерів та компаній, які працюють в Україні.
За даними Торговельної палати США, найбільшої та найвпливовішої бізнес-асоціації у світі, існує чіткий зв’язок між верховенством права та процвітанням: країни, які дотримуються принципів належного управління, залучають та сприяють розвитку висококласних компаній, які сфокусовані на довгострокових інвестиціях, створюють робочі місця, сплачують податки, запроваджують високі трудові та екологічні стандарти і зміцнюють громади, в яких вони працюють.
Забезпечення реальної та ефективної судової реформи, верховенства права, справедливого правосуддя та прозорого відбору суддів усіх інстанцій залишається пріоритетом №1 для України. Його реалізація є надважливим для зростання економіки, покращення бізнес-клімату та залучення прямих іноземних інвестицій.
Згідно з даними опитування Палати «Бізнес-клімат в Україні: рік локдауну», проведеного спільно з Citi Ukraine в березні 2021 року, 74% представників бізнесу визначили верховенство права пріоритетом №1 для Уряду України для досягнення економічного відновлення та зростання у 2021 році.
За результатами проведених Програмою USAID «Нове правосуддя» протягом лютого-березня 2021 року національних опитувань стосовно довіри до судової гілки влади, інших гілок влади та суспільних інститутів, незалежності та підзвітності суддів, сприйняття корупції у судовій системі та готовності інформувати про її прояви, лише 10% широкої громадськості визнали, що вони повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади.
29 січня 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (законопроект №3711-д), який було прийнято у першому читанні 3 березня 2021 року. Наразі, текст законопроекту №3711-д підготовано до другого читання, розгляд якого призначено на пленарне засідання 17 червня 2021.
Представники бізнес-спільноти впевнені, що відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), повноваження попереднього складу якої були достроково припинені в листопаді 2019 є вкрай необхідним, оскільки дозволить розблокувати процес оцінювання та відбору суддів, що в умовах їх недостатності є надзвичайно важливим.
Разом з тим, на думку представників бізнес-спільноти, прийняття законопроекту №3711-д в редакції, підготованій до другого читання, не сприятиме досягненню його мети, а також подальшому очищенню судової влади та посиленню її незалежності.
Хоча в законопроекті №3711-д зроблена спроба врахувати окремі зауваження міжнародних партнерів України, представників громадських організацій та бізнес-спільноти, законопроект №3711-д ігнорує дві основні вимоги, покликані забезпечити формування професійного, доброчесного та незалежного складу ВККСУ, оскільки:
– Не передбачає право вирішального голосу міжнародних експертів при прийнятті рішень Конкурсною комісією.
Вирішальний голос міжнародних експертів у Конкурсній комісії щодо добору членів ВККСУ необхідний для того, щоб сформувати доброчесний та професійний склад ВККСУ, який матиме суспільну довіру.
– Залишає остаточне рішення щодо обрання особи членом ВККСУ за нереформованою Вищою радою правосуддя (ВРП).
Відповідно до положень законопроекту №3711-д, Конкурсна комісія повинна подати по 2 кандидатури на кожну вакансію у ВККСУ до ВРП, яка обиратиме членів ВККСУ за результатами співбесіди, проведення якої регулюється Регламентом ВРП.
В поєднанні з першим пунктом, такий підхід не сприятиме формуванню доброчесного, професійного та незалежного складу ВККСУ та суперечить рекомендаціям, зокрема, Венеційської комісії про те, що черговість реформ є важливою і що недоцільно наділяти нереформовану ВРП додатковими повноваженнями.
Окремо слід зазначити, що Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо у своєму нещодавньому виступі на одній з конференцій, підкреслив, що комісія не підтримує законопроект у редакції, запропонованій до другого читання.
Також Джанні Букіккіо зазначив, зокрема, що ВККСУ необхідно формувати негайно, однак у жодному разі не можна віддавати добір до цього органу нереформованій Вищій раді правосуддя. Переважний голос має бути за міжнародними експертами, а модель голосування у Етичній раді, запропонована Венеційською комісією для очищення ВРП, має бути поширена і на добір членів ВККС. Перед тим, як наділяти ВРП повноваженнями щодо ВККС, необхідно повністю очистити ВРП та відновити довіру до органу у суспільства.
Враховуючи наведене вище, Американська торговельна палата в Україні закликає Парламент при розгляді законопроекту №3711-д включити до нього положення щодо (i) переважного голосу міжнародних експертів при прийнятті рішень Конкурсною комісією; (ii) надання Конкурсній комісії повноважень самостійно обрати членів ВККСУ.
