В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №9083, який передбачає дерегуляцію та детінізацію ринку торгівлі уживаними транспортними засобами, повідомив голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“ВРУ прийняла за основу законопроєкт №9083, ініціатором якого я є”, – написав він у Телеграм-каналі у вівторок.
Гетманцев нагадав, що ринок уживаних авто до війни становив 1,7 млн авто на рік, у 2023 році – 780 тис.
“Цього року очікуємо 1,5 млн і тільки 2,5% від цього продаються в білу. Від продажу автомобіля в “білу” держава отримує в середньому 19,8 тис. грн. Від продажу в “чорну” – 0″, – написав він.
Водночас голова парламентського комітету нагадує, що для роботи “білого” ринку є перешкода – вимога додаткової реєстрації авто на посередника “з купою непотрібних довідок”.
“Скасування безглуздої державної реєстрації старих автомобілів організацією-торговцем на себе, навіть якщо вона їх купує як товар для подальшого перепродажу, стане запорукою для виведення з тіні ринку, розширення діяльності “білих” автотрейдерів і ліквідації схем, за якими бюджет недоотримує податки”, – прокоментував законопроєкт Гетманцев.
Як повідомлялося, законопроєкт №9063 про скасування держреєстрації старих автомобілів на торговельні організації, які скуповують їх як товар для подальшої реалізації, зареєстровано в Раді 6 березня 2023 року.
Серед його співавторів – Гетманцев, нардепи Ярослав Железняк (фракція “Голос”), Мар’яна Безугла, Євген Брагар (“Слуга народу”), Дмитро Разумков (позафракційний).
Офіційні автоімпортери та дилери зазначали, що дерегуляція ринку торгівлі б/в авто не призведе до зростання цін на них, оскільки офіційний ринок диктує ціни і ніхто не платитиме більше, ніж коштує автомобіль.
Палата представників США (нижня палата Конгресу США) в суботу підтримала законопроект про надання допомоги Україні. За – 311 голосів.
Далі законопроєкт буде передано на розгляд верхньої палати парламенту США – Сенату.
Після чого він буде відправлений на підпис президенту США. Після підпису президента він набуде чинності.
Схвалений Палатою представників законопроект передбачає виділення майже $61 млрд на цілі, пов’язані з підтримкою України. З них $23,2 млрд призначаються на поповнення збройових запасів США.
Раніше повідомлялося, що президент США Джо Байден провів телефонну розмову з чотирма лідерами Конгресу, під час якої наголосив на “нагальній необхідності” ухвалення Палатою представників законопроєкту про допомогу Ізраїлю та Україні.
У лютому Сенат схвалив пакет екстрених видатків на суму $95 млрд, що включає $60 млрд для підтримки України, а також кошти для Ізраїлю, Тайваню і гуманітарну допомогу палестинцям у секторі Газа.
Однак республіканці в Палаті представників виступили за поділ допомоги Ізраїлю, Україні та іншим союзникам США. 1 квітня спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що законопроєкт про підтримку України включатиме “деякі важливі нововведення”, можливо, надання допомоги в кредит.
15 квітня Майк Джонсон представив чотири окремі законопроекти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню, а також інших пріоритетів національної безпеки.
Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
Інтернет Асоціація України (ІнАУ), яка об’єднує 220 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, просить парламентаріїв дати оцінку законопроєкту №9250 “Про внесення змін до закону України “Про електронні комунікації” (про протидію фішингу) з урахуванням аргументів ІнАУ.
Відповідного відкритого листа вона надіслала голові Верховної Ради, комітетам і політичним фракціям у понеділок.
Як повідомляє Асоціація у Facebook, нормами законопроєкту пропонується наділити Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) повноваженнями розробляти й затверджувати правила протидії фішингу та фішинговим вебсайтам, а також встановлювати права та обов’язки постачальників DNS. При цьому передбачається, що засади відповідальності за зазначені правопорушення визначаються не законами, а підзаконними актами Держспецзв’язку.
“Таким чином, законопроєктом №9250 встановлюється новий, не передбачений Конституцією вид неправомірного діяння, що не належить ні до злочину, ні до адміністративного чи дисциплінарного правопорушення”, – зазначається в тексті листа.
В ІнАУ наголошують, що чинний кримінальний кодекс (КК) повною мірою регулює питання кримінальної відповідальності за вчинення відповідних злочинних дій. Зокрема, кримінальна відповідальність передбачена статтями 361 і 361-1, а також за сукупністю злочинів – ст.200, 185, 190.
Асоціація також вважає, що цей документ має на меті легалізувати вже побудовану і, на думку ІнАУ, незаконно функціонуючу під управлінням Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України (РНБО) систему блокування доменів.
У своєму зверненні ІнАУ нагадує, що вона неодноразово вказувала на ризики, які несе зазначена система, а саме: ризики для кібербезпеки держави, коли агресор, отримавши незаконний доступ до системи, може заблокувати в Україні доступ до вебресурсів мережі Інтернет; корупційні ризики, оскільки рішення щодо занесення того чи іншого сайту до списку заблокованих доменів ухвалюють звичайні посадовці, що може призвести до блокування будь-яких сайтів із метою здирництва, рейдерства, іншого тиску; ризики для свободи слова, оскільки
Законопроєкт №9250 “Про електронні комунікації” (щодо протидії фішингу) зареєстровано у Верховній Раді 28 квітня 2023 року.
Верховна Рада на засіданні 18 липня не підтримала законопроект №5125 про кредитні спілки та відправила його на повторне друге читання, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
“Не підтримали загалом (219) №5125 нове законодавство про кредитні спілки. Відправили на повторне друге (голосування)”, – написав він у Telegram-каналі у понеділок.
Згідно з повідомленням, за таке рішення проголосувало 234 парламентарі за необхідних 226 голосів
