Українські цукрові заводи спроможні виробляти 2,2 млн тонн цукру, проте наразі переробники не мають змоги реалізувати всю продукцію, тож підтримують виробництво на рівні 1,2-1,3 млн тонн, але це може відбутися лише у разі поновлення внутрішнього споживання на довоєнному рівні і відкриття нових експортних ринків, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська.
“Якщо у нас є 30 заводів, які можуть виробляти цукор. Напевно, 2,2 мільйони, якби у нас були ринки, де ми можемо продавати цей цукор стабільно і з якимось прибутком, який задовольняє виробників, це було б досить непогано. Це те, що ми можемо оптимально виростити і переробити. Оптимальна завантаженість наявних цукрових заводів – 2,2 млн тонн”, – розповіла вона в ефірі “Українського радіо”.
Вона зазначила, що основною проблемою цукроварів зараз є експортні ринки, адже внутрішній ринок не зможе поглинути весь вироблений обсяг продукції.
“Ми дуже сподіваємось на відновлення внутрішнього ринку хоча б до довоєнного рівня, до 2022 року. Це було б вже 1,2-1,3 млн тонн”, – сказала Кавушевська.
Експерт уточнила, що до повномасштабного вторгнення навіть після втрати частини територій у Донецькій, Луганській областях і Криму внутрішнє споживання цукру в Україні становило 1,2-1,3 млн тонн. Проте після початку повномасштабного вторгнення внутрішнє споживання скоротилося до 900 тис. тонн. Завдяки відкриттю європейського ринку під час дії автономних торгівельних заходів (2022-2024 роки – ІФ-У) виробники цукру змогли поставити 300 тис. тонн в Європу.
“Зараз ми маємо обмеження (на поставки цукру в ЄС – ІФ-У), і відповідно ці 300 тис. тонн треба вирішити, куди їх можна відправити”, – зазначила вона.
Керівник “Укрцукру” констатувала, що українські аграрії у 2025 році скоротили виробничі площі під цукровим буряком до 220 тис. га, що на 15,4% менше минулорічних показників.
За її словами, українські переробники були дуже розчаровані оприлюдненими навесні 2025 року квотами на поставки цукру до Європейського Союзу, які планувалися на рівні 67 тис. тонн. Наразі цей обсяг поставок підвищили до 107 тис. тонн цукру, проте у попередні роки обсяги поставок до ЄС досягали 473 тис. тонн.
Керівник галузевої асоціації нагадала, що 2024 року цукрова галузь продемонструвала рекордні показники по експорту – понад 740 тис. тонн, завдяки чому в Україну надійшло понад $420 млн.
Темпи реалізації продукції у сезоні-2024 були значно вищими порівняно з попереднім роком, особливо це стосується кукурудзи і соняшнику, повідомив Agrohub за результатами двох хвиль досліджень показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024.
“На момент проведення першої хвилі дослідження (кінець січня 2025 року), відсоток реалізації зазначених культур становив понад 60%, тоді як на кінець січня 2024 року реалізували лише 25% кукурудзи та 27% соняшнику”, – розповіли дослідники.
Згідно з дослідженням, соняшнику реалізували майже повністю, що було зумовлено скороченням його частки в структурі посівів і високим попитом з боку переробної промисловості, а також збільшенням кількості маслоекстракційних заводів. Для експортно-орієнтованих культур важливу роль у формуванні темпів реалізації відіграє стабільний морський експортний коридор: попри загрози та обстріли портової інфраструктури він залишився найефективнішим каналом реалізації продукції, зазначають аналітики
Позитивна цінова ситуація стала основним фактором зростання прибутковості агровиробництва у 2024 році, йдеться у звіті. Так, у багатьох культур знизилася точка беззбитковості, а показники рентабельності виросли. За підсумками сезону-2024, середній прогнозний показник EBITDA для таких культур як озимі пшениця, ріпак та ячмінь, а також соняшник і кукурудза становив $402 на 1 га, що перевищило торішній прогнозний рівень $94 на 1 га, тобто в 4,3 раза, підрахували в Agrohub.
Аналітики нагадали, що прогнозний показник EBITDA — це очікувана оцінка прибутковості на гектар, розрахована на основі актуальних цін реалізації вже проданої продукції та прогнозних цін на залишки.
Поміж культур із найбільш очікуваною прибутковістю в сезоні-2025 експерти вирізняють соняшник, кукурудзу і ріпак.
Незважаючи на те, що в сезоні 2024 урожайність досліджуваних культур знизилася, позитивна динаміка цін протягом року дозволила не лише утримати, а й підвищити рентабельність культур. Основною причиною зменшення врожайності стала посуха та спека у центральних, південних та східних регіонах. Температура ґрунту влітку сягала вище +60°C, а локальні дощі не змогли врятувати ситуацію. На заході, де традиційно більше опадів, зниження урожайності не було суттєвим, підкреслили дослідники.
До того ж аналітики звернули увагу на цікаву тенденцію динаміки витрат, яка спостерігається вже два сезони поспіль. Зокрема, витрати на вирощування незначно знизилися — у межах 8% щодо соняшнику і ріпаку, головним чином за рахунок скорочення витрат на добрива. Водночас на рівні 11% зменшилися витрати на засоби захисту рослин для соняшнику і кукурудзи, що зумовлено посушливими погодними умовами. Зниження урожайності з гектара та посушливі погодні умови спричинили зниження витрат на транспортування та доробку зерна, оскільки середня вологість зібраного зерна кукурудзи в сезоні-2024 становила 16,7% проти 19,8% рік тому.
“Сезон-2024 став ілюстрацією того, як аграрний бізнес в Україні вчиться адаптуватися до комплексних викликів: від війни й нестабільної логістики до зміни клімату та нестачі ресурсів. Зростання рентабельності та ефективності в таких умовах — це результат гнучкості, стратегічного планування та правильної агротехніки”, — резюмувала керівниця напрямку Agrohub Benchmarking Оксана Боброва, слова якої наведено в повідомленні.
У дослідженні першої та другої хвилі показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024, яке провела компанія Agrohub, взяли участь 14 найбільших українських агрохолдингів. Загальна площа аналізу охопила 1,7 млн га у восьми макрорегіонах України.
Дані щодо обсягу збуту сільгоспкультур за результатами сезону-2024 представлено з досліджень компанії Agrohub, проведених у січні-травні 2025 року серед 83 польових компаній із загальною площею 1,7 млн га. Площа досліджуваних культур: соняшнику -302,5 тис. га, кукурудзи – 363,4 тис. га, сої – 411,2 тис. га, озимої пшениці – 403,5 тис. га, озимого ріпаку – 169,5 тис. га та озимого ячменю – 18 тис. га.
