Колишній міністр інфраструктури України та його колишній перший заступник отримали повідомлення про підозру у зловживанні владою і службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків, повідомляє Спеціальна антикорупційна прокуратура.
“22 лютого 2023 року за процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про підозру у зловживанні владою та службовим становищем, що заподіяли державі понад $30 млн збитків колишньому міністру інфраструктури України та його колишньому першому заступнику. Дії експосадовців кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України”, – йдеться в повідомленні САП у Телеграм-каналі в середу.
З огляду на те, що місцезнаходження колишнього першого заступника міністра не встановлено, про підозру йому повідомили заочно – у порядку, визначеному ст.135, ст.278 КПК України.
Згідно з матеріалами слідства, 2015 року міністр спільно зі своїм заступником, який також був головою тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору з суден у морському порту “Південний”. Цей наказ видано, незважаючи на те, що акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні АМПУ і право на збори належить виключно державному підприємству.
Відповідно до цього наказу державному підприємству призначалася лише частина коштів, інша частина стягувалася приватними компаніями. У результаті державі було завдано понад $30 млн збитків, що підтверджено відповідними висновками експертиз.
Досудове розслідування у справі триває, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до скоєння цього злочину.
У повідомленні САП імена підозрюваних не вказуються.
У 2015 році міністром інфраструктури був Андрій Пивоварський, його першим заступником – Володимир Шульмейстер.
Направити 90% чистого прибутку за 2021 рік, або 2 млрд 987,21 млн грн на покриття збитків минулих років, пропонує акціонерам Альфа-Банку (Україна) наглядова рада фінустанови.
Згідно з порядком денним річних зборів акціонерів, дистанційне проведення яких заплановано на 30 вересня, передбачається 10% чистого прибутку, що залишилися, або 331,91 млн грн направити до резервного фонду, а дивіденди не виплачувати.
Крім того збори планують затвердити наглядову раду Альфа-Банку у складі шести осіб, тоді як до війни на позачергових зборах у січні цього року спостережна рада була розширена з 10 до 12 осіб.
Наразі з обраних тоді зборами 12 членів у наглядовій раді, згідно з інформацією на сайті, залишилася рівно половина, з яких троє незалежних директорів – Євген Давидович, Володимир Жмак та Віктор Лисенко та три представники ABH Ukraine – Роман Шпек (голова спостережної ради), Ендрю Бакстер та Девід Марк Браун.
З січня з різних причин спостережну раду залишили представника ABH Ukraine Петро Авен, Ільадр Карімов, Володимир Воєйков та незалежні директори Ернест Галієв, Аднан Аначалі та Олена Вольська.
За даними банку, його найбільшими акціонерами зараз опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана, що потрапили під санкції, і Олексія Кузьмичова у розмірі відповідно 20,9659% і 16,3239%), Михайло Фрідман (32,8632%), Петро Авен (12,4018%), UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%), Марк Фоундейшн із дослідження ракових захворювань (3,8736%). Екс-міністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку, є довіреною особою НБУ щодо пакетів Косогова і Фрідмана та Авена, які потрапили під санкції.
Альфа-Банк (Україна), за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (104,03 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Чистий збиток банку, за інформацією Нацбанку, за січень-червень цього року становив 2 млрд 348,5 млн грн.
Минулого року Альфа-Банк (Україна) збільшив чистий прибуток до 3 млрд 319,12 млн грн з 1 млрд 154,79 млн грн роком раніше.
Агрохолдинг “МХП” 2020 року отримав чистий збиток розміром $133 млн проти чистого прибутку $215 млн у 2019 році, здебільшого через курсові збитки розміром $204 млн, зумовлені річним послабленням гривні на 16%, а виручка компанії скоротилася на 7% – до $1,91 млрд.
Згідно з квартальною фінансовою звітністю холдингу, оприлюдненою на Лондонській фондовій біржі в середу, його скоригована EBITDA і операційний прибуток знизилися на 7%, відповідно до $395 млн і $201 млн, а рентабельність продажу (EBITDA margin) збереглася на рівні 2019 року – 21%.
“МХП” зазначає, що минулого року експортна виручка знизилася на 9,1% – до $1,015 млрд, що становить 53% загальної виручки (у 2019 року – 56% загальної виручки).
“МХП” у четвертому кварталі 2020 року скоротив чистий збиток у 2,5 разу порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до $24 млн, його загальна виручка скоротилася на 10% – до $497 млн, а експортна виручка скоротилася на 19,3% – до $255 млн (51% від загальної виручки).
“МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Також виробляє зернові, соняшникову олію, продукти м’ясоперероби. На європейський ринок МХП постачає охолоджені півтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.
