Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів, з початку повномасштабного вторгнення сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства з посиланням на дані Державної екологічної інспекції.
“Це — найбільші екологічні втрати, зафіксовані в Європі за сучасної історії”, — наголосили в Мінекономіки.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять 1,29 трлн грн шкоди ґрунтам, 967 млрд грн шкоди атмосферному повітрю, 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів, 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах, зазначили в Держекоінспекції. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тис. тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки, акцентували у відомстві. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та у Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території “Кінбурнська коса”, “Олешківські піски”, “Каховське водосховище”, “Нижній Дніпро”, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них “Асканія-Нова” і Чорноморський біосферний заповідник.
У Держекоінспекції нагадали про проблеми з українськими ґрунтами. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільгосппродукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
“Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн грн, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України”, — зауважив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства констатувало, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.
ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ЄГОК, м. Горішні Плавні, Полтавська обл.), яке входить до гірничорудної компанії Ferrexpo мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго, в січні-вересні цього року отримало чистий збиток у розмірі 879,341 млн грн, тим часом як в аналогічному періоді минулого року був прибуток 514,369 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід за цей період знизився на 45,3% – до 8 млрд 124,766 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 171,842 млн грн.
ТОВ отримало у 2024 році чистий прибуток у розмірі 1 млрд 84,107 млн грн проти 1 млрд 832,538 млн грн у 2023-му.
ТОВ “Єристівський ГЗК” добуває залізну руду вищої та нижчої якості. ТОВ зареєстровано 14 липня 2008 року. Станом на 31 грудня 2024 року кількість працівників компанії становила 1797 особи (у 2023р. – 1789 особи).
Згідно з річним звітом, станом на 31 грудня 2024 року у Ferrexpo AG (Швейцарія) знаходиться 99,999% частка ТОВ “ЄГЗК”, у ТОВ “Феррекспо Сервіс” (Україна) – 0,001%.
При цьому зазначається, що контроль над ТОВ “Феррекспо Сервіс” здійснює компанія Ferrexpo AG, яка на 100% знаходиться у власності Ferrexpo plc (кінцева материнська компанія). Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує Мinсо Trust, бенефіціарами якої є Костянтин Жеваго та його найближчі родичі і яка була створена для управління часткою участі у групі компаній Ferrexpo.
Статутний капітал ТОВ “ЄГОК” – 8 млрд 263,698 млн грн.
У звіті також констатується, що 12 лютого 2025 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення, яке пізніше набуло чинності з указом президента №81/2025 про введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо певних осіб, поміж яких – Жеваго. Хоча санкції не були накладені на компанію, персональні санкції проти Жеваго можуть мати непрямий вплив на діяльність компанії, зокрема відмову у відшкодуванні ПДВ, що може також вплинути на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Ймовірно, що дочірні компанії групи Ferrexpo в Україні не отримають жодного бюджетного відшкодування ПДВ, поки санкції проти Жеваго не будуть скасовані. Тож компанія скоригувала свою довгострокову модель, щоб відобразити нижчий рівень генерування грошових потоків, спричинений потенційною відсутністю відшкодування ПДВ, і, як наслідок, зниженим рівнем обсягів надання послуг з екскавації гірничої маси, обсягів виробництва та реалізації що своєю чергою негативно вплине на балансову вартість активів компанії в майбутніх періодах, констатується в звіті.
Також зазначено, що 4 березня 2025 року Державне бюро розслідувань України зробило заяву для ЗМІ про те, що Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури України про передачу 49,5% корпоративних прав ПрАТ “Полтавський ГЗК”, які належать Ferrexpo AG, до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У заяві також згадується передача АРМА корпоративних прав ще у 15 нерозкритих юридичних осіб. Ця передача пов’язана з поточним судовим процесом проти Жеваго, пов’язаним з банком “Фінанси та Кредит”.
“Керівництво компанії розуміє, що Ferrexpo AG залишається 100% власником компанії, і не очікує, що передача 49,5% корпоративних прав до АРМА якось вплине на здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Управління активами здійснюється на підставі договору про управління, укладеного між АРМА та обраним управителем”, – йдеться у звіті.
Крім того констатується, що оновлений базовий сценарій фінансової довгострокової моделі, що оцінює достатність ліквідності та прогнозних грошових потоків компанії для продовження діяльності на безперервній основі протягом 12 місяців після дати затвердження цієї фінансової звітності, передбачає, зокрема, виробничий план з урахуванням обмеженої можливості виробництва та збуту готової продукції в 2025-2026 роках. При цьому обсяг виробництва готової продукції у 2025-2026 фінансових роках становитиме приблизно 40-50% від довоєнного рівня, з очікуваним відновленням майже до довоєнного рівня у 2027 році, з одночасною роботою лише однієї з 4-х виробничих ліній цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики Полтавського ГЗК.
ТОВ “Рудомайн” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що займається видобутком залізних руд, за результатами діяльності у 2024 році наростив чистий збиток до 223,561 млн грн із 76,229 млн грн за 2023 рік.
Згідно з річним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 154,65 млн грн, переважно за рахунок зростання собівартості реалізації та витрат на збут.
Дохід за цей торік збільшився на 18,1% – до 2 млрд 707,986 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 1 млрд 796,098 млн грн.
Згідно зі звітом, сумарний обсяг продажів компанією руд всіх видів за 2024 рік становить 1 млн 280,27 тис. тонн, що більше за обсяги 2023 року на 174,88 тис. тонн. Зокрема, реалізовано 757,54 тис. тонн залізної руди. За 2024 рік структура реалізації у розрізі країн не зазнала значних змін: на покупців з Австрії за обсягом реалізації припадає понад 80%, частка реалізації на території України становить 6,48%.
ТОВ “Рудомайн” зареєстровано в травні 2010 року. Основний вид діяльності – видобуток залізних руд. Станом на кінець 2020 року тут були запущені та працювали дві збагачувальні фабрики. Виробнича потужність підприємства становила до 4 млн тонн вихідної сировини. Виробництво готової продукції із вмістом Fe 50-59% (фракція 0-10 мм) становило близько 1,5 млн тонн на рік. Компанія виробляє залізні руди наступних підвидів: агломераційна руда, доменна руда, сира руда, залізна руда.
Починаючи з 2010 року, “Рудомайн” переробив понад 20 млн тон некондиційних руд Криворізького залізорудного басейну. В період 2020-2024 років збільшив парк екскаваторів на 21 одиницю, бурових верстатів – на 2 од., бульдозерів гусеничних – на 6 од., бульдозерів колісних – на 1 од., автогрейдерів – на 3 од., навантажувачів колісних фронтальних – на 13 од. Крім того, провів капремонт тепловозів та придбав сучасні маніпулятори та дозатори для формування вантажу в залізничних вагонах.
Облікова кількість штатних працівників на кінець 2024 року – 1105 осіб.
Компанія має спеціальні дозволи на видобування залізних руд №6236 від 8.12.2017 р., виданий на ділянку родовища №2 кар’єру “Південний” площею 24,2 га та №6511 від 25.05.2021р., виданий на розширення меж ділянки №2 кар’єру “Південний” площею 35,2 га. Термін дії спецдозволів – до грудня 2037 року.
Станом на 31 грудня 2024 року єдиним учасником ТОВ “Рудомайн” є компанія “АРДК Майнінг Ессет Менеджмент Холдінг Лтд” (Кіпр). Кінцевий бенефіціарний власник – Костянтин Караманіц. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі 70%.
Станом на 31 грудня 2024 р. ТОВ “Рудомайн” володіє часткою 33,9% у статутному капіталі ТОВ “Футбольний клуб “Гірник” та 100% у статутному капіталі дочірнього підприємства ТОВ “Долинський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Статутний капітал ТОВ “Рудомайн” – 21,907 млн грн, вартість однієї частки – 0,01 грн.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у січні-вересні 2025 року наростив збиток на 21% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 50,3 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовим звітом компанії, при цьому чистий дохід від реалізації скоротився у 3,8 раза – до 35,2 млн грн.
Компанія отримала 10,5 млн грн валового прибутку (рік тому – 50,7 млн грн), а збиток від операційної діяльності становив 33,3 млн грн проти прибутку 16,3 млн грн у січні-вересні-2024.
“У звiтному перiодi товариство спрямовувало зусилля на збереження клiєнтської бази, пiдтримку довготривалих партнерських вiдносин з контрагентами та забезпечення економного та рацiонального використання коштiв. “, – йдеться у звіті.
Завод “Фрегат” зазначає, що ступінь використання основних засобів у звітному періоді становив 20%.
За даними заводу, за третій квартал виробництво сільгоспмашин для рослинництва становило 5,5% всього обсягу товарної продукцiї, а обладнання для переробних галузей АПК – 1,6%,тим часом як iншi види продукцiї – 92,9% .
Середня заробiтна плата в третьому кварталі 2025 року була на 12,5% меншою порiвняно з тим самим періодом 2024 року – 10,9 тис. грн.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Його середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв станом на 1 жовтня 2025 року становила 126 осiб, Схiдної фiлiї – 85 осiб та Днiпровської філії- 10 осiб (обидві в Первомайську).
Як повідомлялося, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком- до 60,4 млн грн, водночас чистий дохід збільшив на 34,6%, до 188,6 млн грн.
Завод ТОВ “Юністіл” (Unisteel, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) з виробництва оцинкованого холоднокатаного плоского прокату, який входить в групу “Метінвест, в січні-вересні цього року отримав чистий збиток у розмірі 6,389 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року він складав 196,913 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі 2025 року її прибуток становив 37,532 млн грн.
Дохід за цей період збільшився на 0,3% – до 2 млрд 653,726 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 46,731 млн грн.
ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 363,768 млн грн, тоді як у 2023 році цей показник становив 255,057 млн грн.
Основною продукцією, яку випускає завод, є оцинкований плоский прокат завтовшки від 0,40 мм до 2,50 мм, шириною від 600 до 1250 мм і з класом покриття (Zn) 60-275 г/м кв. Обсяг реалізації готової продукції в 2024 та 2023 роках склав 113,321 тис. тон та 72,500 тис. тон відповідно. При цьому у 2024 році на експорт поставлено 37,917 тис. тонн (32,46%), на внутрішній ринок – 75,404 тис. тонн (66,54%) продукції.
У 2024 році на підприємстві працювала 144 людина.
Завод “Юністил” з випуску холоднокатаного оцинкованого плоского прокату потужністю понад 100 тис. тонн на рік було збудовано у 2007-2010 рр. Його оснащено обладнанням компанії Dongbu Machinary Co., LTD (Південна Корея).
Статутний капітал ТОВ “Юністіл” – 6,01 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТОВ “Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, в січні-вересні цього року отримала чистий збиток у розмірі 9,894 млн грн проти чистого прибутку 48,272 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід за цей період знизився на 3,1% – до 579,713 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 43,165 млн грн.
ТОВ у 2024 році отримало чистий прибуток у розмірі 34,142 млн грн, тоді як завершило 2023 рік з чистим збитком 9,525 млн грн.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Компанія розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з розбудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації. “Метінвест Діджитал” – ІТ бізнес-партнер групи “Метінвест”, обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
Понад 800 співробітників “Метінвест Діджитал” обслуговують підприємства групи.
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Діджитал”.
Статутний капітал ТОВ – 78,740 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
