Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз виробництва Україною зерна на 13%, експорт – на 26% з огляду на вичерпані в країні запаси.
Згілно з прогнозом за лютий, кінцеві запаси зерна в країні в 2024-2025 маркетинговому році (МГ, липень-червень) оцінюються в 1,8 млн тонн, що на 19% більше торішніх, проте це значно менше, ніж було до повтомасштабнго вторгення в лютому 2022 року.
ЄС залишиться важливим напрямком для України з огляду на лібералізацію торгової політики та географічну близькість. Водночас українські експортери продовжують повертати свої традиційні ринки, що стало можливим завдяки ефективній роботі чорноморських портів, йдеться у звіті.
Як прогнозує Мінсільгосп США, урожай пшениці в 2024/25 МР в Україні становитиме 22,9 млн тонн, що відповідає минулорічним показникам, але її експорт скоротиться на 19% – до 15 млн тонн. Врожай ячменю буде на 3% нижчим, ніж у сезоні-2023/24, і оцінюється в 5,9 млн тонн, а експорт становитиме 2,6 млн тонн. Прогноз щодо виробництва жита понижено на 18% – до 190 тис. тонн.
Жито стало нішевою культурою для українських аграріїв, тому його виробництво та експорт можуть значно різнитися рік від року, зазначили в Мінсільгоспі США.
Найбільше скорочення в USDA прогнозують по кукурудзі, виробництво якої скоротиться на 24% порівняно з 2023/24 МР – до 24,6 млн тонн, тоді як експорт впаде на 33% – до 19,6 млн тонн. Кінцеві запаси зернової прогнозуються на рівні 722 тис. тонн, що трохи більше, ніж попереднього року, але значно нижче 2,8 млн тонн, що були в резерві на кінець сезону-2022/23.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 7 лютого експортувала 26,449 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 758 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба
Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 24,716 млн тонн, у тому числі в лютому – 840 тис. тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 11,073 млн тонн (у лютому – 269 тис. тонн), ячменю – 2,079 млн тонн (15 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 12,865 млн тонн (472 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 7 лютого оцінюється в 44,3 тис. тонн (у лютому – 0,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 40,9 тис. тонн (0,7 тис. тонн).
“Нібулон” наразі увійшов до трійки найбільших експортерів зернових України і два з половиною роки відпрацював із прибутком, зокрема, 2024 року EBITDA становить приблизно $68 млн, повідомив власник одного із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” Андрій Вадатурський в інтерв`ю NV.
Він зауважив, що цей показник є дещо меншим, ніж планував агрохолдинг через складнощі у другій половині року, і додав, що за кілька днів матиме точну цифру фінансових показників за 2024 рік.
Коментуючи інформацію про збільшення частки власного парку “Нібулона” за 2024 рік із 26% до 55%, а обсяги перевезення з 278 тис. тонн до 404 тис. тонн, Вадатурський нагадав, що компанія була побудована на інвестиціях в альтернативні шляхи доставки продукції, зокрема, у водний транспорт. Відповідно було побудувано елеватори на Дніпрі та на річці Південний Буг.
“Тепер усе це стоїть. Херсон під обстрілами, Миколаїв закритий. Флоту працювати ніде. Понад 100 суден заблоковано. Деякі елеватори, навіть на окупованій території, залишилися без води. Каховська дамба розбита у травні 2023-го. У нас відібрали перспективу повернення. Я не уявляю, що річка (перевезення Дніпром) запрацює протягом 5-10 років, навіть після перемоги”, – сказав він.
Для розв’язання цієї проблеми “Нібулон” придбав у компанії Scania (Швеція) автотранспорт у лізинг, було збільшено кількість машин і, звичайно, за рахунок оптимізації, максимально сплановано діяльність, щоб використовувати власний автотранспорт.
“У нас усього 138 нових машин. А так ми придбали десь близько 70 машин, здається, на EUR17 млн. Данія нам також допомогла. Вони піклуються про Миколаївську область. З EIFO, наприклад, ми отримали кредит. Данія нам надала кредит у сільське господарство на 14 років. (…) Десь EUR12,5 млн ми отримали. Ми придбали німецьку техніку”, – повідомив власник агрохолдингу.
Вадатурський додав, що іноземні інвестори вкрай обережно інвестують в Україну, а бюрократична Європа дуже повільно змінює курс і витрачає багато часу на прості речі.
ТОВ “СП “Нібулон” створено в 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більше ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель та змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Україна станом на 29 січня від початку 2024/25 маркетингового року (липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 25,353 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,121 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики з посиланням на дані Державної митної служби.
Зазначається, що станом на 30 січня минулого року загальний показник відвантажень становив 23,146 млн тонн, зокрема у січні – 4,582 млн тонн.
У поточному сезоні вже експортовано пшениці – 10,7 млн тонн (у 2023/24 МР – 9,027 млн тонн), ячменю – 2,064 млн тонн (1,4 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 12,166 млн тонн (12,465 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна цього сезону станом на 29 січня оцінюється в 43,3 тис. тонн (у 2023/24 МР – 52 тис. тонн), зокрема пшеничного – 39,9 тис. тонн (48,6 тис. тонн).
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 24 січня експортувала 24,475 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,514 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 22,246 млн тонн, зокрема в січні – 3,682 млн тонн.
У розрізі культур від початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,563 млн тонн (у січні – 650 тис. тонн), ячменю – 2,035 млн тонн (36 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 11,729 млн тонн (1,82 млн тонн).
Отже, обсяг експорту пшениці на 2024/2025 МР, узгоджений Мінагрополітики та учасниками зернового ринку на рівні 16,2 млн тонн, уже вичерпано на 65%.
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 24 січня оцінюють у 41,6 тис. тонн (у січні – 4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 38,2 тис. тонн (3,7 тис. тонн).
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2024 році експортував понад 450 тис. тонн зерна, з них частка власної агропродукції становила 230 тис. тонн, а сторонніх виробників – 227 тис. тонн, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, найбільше зерна експортували до Туреччини, Італії, Іспанії, Нідерландів та Бельгії. Партнерський проєкт з іншими постачальниками надав змогу розширити географію: компанія вперше відвантажила в Бангладеш пшеницю партією в 54,5 тис. тонн.
“2024 рік став одним із найскладніших для аграрного сектору України. Серед основних викликів були скорочення валу зерна, труднощі з пошуком маржинальності, а також постійні повітряні тривоги, відключення електроенергії та зруйновані транспортні шляхи через ракетні обстріли. Іноді доводилося кардинально змінювати плани: шукати місця для накопичення зерна або адаптувати логістику в стислі терміни. Однак навіть у таких умовах ми зберегли гнучкість і повністю виконали свої зобов’язання перед покупцями”, – розповів директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрій Бут.
В агрохолдингу уточнили, що 2024 року найбільший попит на світовому ринку мали кукурудза та пшениця.
Активний період сезону торгівлі зерновими культурами завершиться раніше – у квітні-травні 2025 року. Це спричинено падінням урожайності та зменшенням залишків зерна за минулі роки, – прогнозують в “Агротрейді”.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
