За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Наразі Бюро економічної безпеки надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів України аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад 430 млн доларів.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу України, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
Міністерство сільського господарства та добробуту фермерів Індії включило Україну до переліку країн, які не обробляють зернові культури фумігантами з діючою речовиною метилбромід (СН3Br), повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з посиланням на Посольство України в Республіці Індія.
“Це дасть змогу звільнити вітчизняних експортерів від сплати передбачених місцевим законодавством додаткових платежів (пені) та експортувати зернові вантажі під час знезараження препаратами на основі фосфіду алюмінію”, – зазначено в повідомленні Держпродспоживслужби у вівторок.
У відомстві уточнили, що українське зерно для експорту в Індію має бути знезаражено препаратами виключно на основі фосфіду алюмінію. При цьому нагадується, що робота з відновлення експорту українського зерна в Індію велася з 2016 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у жовтні 2023 року перевезла залізницею в усіх сполученнях 2,5 млн тонн зернових вантажів, з яких в експортному сполученні 1,656 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи Валерій Ткачов на зустрічі з аграрним бізнесом у четвер.
Згідно з повідомленням, частка зернових вантажоперевезень у загальному обсязі становила 16,5%. При цьому обсяг середньодобового навантаження зріс до 75,7 тис. тонн, що на 44% вище вересневого показника. Рекорд із зернових перевезень було зафіксовано 25 жовтня, коли було завантажено понад 90 тис. тонн.
За інформацією УЗ, до ТОП-3 залізничних станцій із транспортування зернових вантажів увійшли Вадул-Сірет, через який було експортовано 136,6 тис. тонн, Ягодин – 121 тис. тонн, Ізов – 101 тис. тонн.
Протягом жовтня 2023 року 927,4 тис. тонн зернових вантажів було транспортовано в напрямку морських портів. Лідерами з їхнього приймання стали порт Чорноморськ із показником у 442,5 тис. тонн, Одеса – 286 тис. тонн та Ізмаїл – 148,5 тис. тонн.
Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
