Морські порти України наразі ще не завантажені на всю свою потужність і здатні наростити потенціал зернових перевезень, заявив глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин на засіданні Зернового клубу УЗА у вівторок.
“Потенціал перевезень, зокрема, з Одеси істотно більший. Доказ цьому – рекордні результати роботи українського “зернового коридору”, який було відкрито після припинення дії “зернової ініціативи”, у грудні 2023 року”, – сказав він.
За інформацією Литвина, цифри “зернового експорту” в січні 2024 року дещо нижчі за попередній місяць. Однак січень – місяць традиційного спаду морських перевезень.
Водночас він відзначив зростання доставки зернових вантажів у порти Великої Одеси як залізничним, так і автомобільним транспортом.
“Нині порт “Чорноморськ” збільшив уп’ятеро приймання автомобілів порівняно з довоєнним періодом. Однак, на жаль, для самого “Чорноморська” не дуже хороші насипні вантажі. Там є деякі складнощі з організацією процесу”, – зазначив глава АМПУ.
Він також підкреслив, що трейдери і місцева влада роблять усе можливе, щоб прискорити процес і скоротити час розвантаження автотранспорту.
Говорячи про роботу порту “Південний”, Литвин зазначив, що він використовується на 30-48% від свого потенціалу для приймання зернових вантажів.
“Міністерство інфраструктури спільно зі Збройними силами України і нами (АМПУ – ІФ-У) працюємо над тим, щоб розширити приймання вантажів, яким може завдаватися шкода (під час обстрілу портової інфраструктури російською стороною – ІФ-У). Маю на увазі, контейнерні та поромні перевезення”, – розповів Литвин.
Відповідаючи на запитання про долю портів у Миколаєві, глава АМПУ пояснив, що відомство приділяє багато уваги його долі, постійно консультується з військовими.
“Військове керівництво одностайне у своїй позиції: через питання безпеки розблокування Миколаївського порту неможливе. Порти Миколаївського регіону перебувають під прямим прицілом противника з потенційно небезпечних територій. Військові не дають зараз якихось прогнозів (щодо термінів їх розблокування – ІФ-У)”, – сказав він.
Керівник АМПУ також нагадав, що в України ще є окупований Херсонський порт, на території якого ще не було жодного співробітника відомства, – він закритий.
Як повідомлялося, АМПУ заявило, що українські морські порти готові працювати за будь-яких руйнувань і можуть наростити експорт аграрних вантажів.
Агрохолдинг “Агротрейд” 2023 року експортував близько 350 тис. тонн зерна, з яких 35%, або 116 тис. тонн, становила частка власної продукції, а 65%, або 230 тис. тонн сторонніх виробників, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, “глибокою водою” на світовий ринок агрохолдинг поставив 214 тис. тонн зерна, Дунаєм – 108 тис. тонн, а наземним транспортом – 24 тис. тонн.
“Незважаючи на те, що логістика через нестабільність і високі ціни торік була постійною проблемою, нам вдалося налагодити шляхи, які дають змогу торгувати з різних точок – коли чорноморські порти стали недоступними, ми почали експортувати Дунаєм. А відкриття нового “зернового коридору” істотно спростило роботу. Ми стали його використовувати одними з перших у державі. Поки що він працює відмінно – все прогнозовано і відсутні черги. (…) Загалом “зерновим коридором 2.0″ ми вже відвантажили чотири кораблі, або 66 тис. тонн продукції”, – процитувала прес-служба директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності “Агротрейду” Андрія Бута.
За його словами, суттєвим досягненням минулого року став повний продаж агрохолдингом власного врожаю 2022 року та нарощування торговельних обсягів. Зокрема, вдалося в стислі терміни експортувати по Дунаю рекордні для компанії обсяги озимого ріпаку – понад 30 тис. тонн. Також на світовому ринку 2023 року користувалися попитом кукурудза, соя та пшениця “Агротрейду”.
Говорячи про плани на 2024 рік, Бут повідомив, що агрохолдинг розраховує повністю експортувати власний врожай 2023 року і не зменшувати темпів торгівлі.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) за 10 днів січня вийшла на середньодобове навантаження 99,5 тис. тонн, що на 37,3% більше, ніж у грудні, повідомив заступник директора Департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
“Сподіваюся, що такі показники зберігатимуться, і це дасть нам змогу перевезти понад 3 млн тонн зернових на місяць”, – наголосив Ткачов.
Він уточнив, що 1 січня УЗ навантажила 24 тис. тонн зернових, 2 січня – 63 тис. тонн, проте вже з 3 січня цей показник сягав 105-123 тис. тонн на добу.
За його словами, у загальному навантаженні в мережі частка зернових вантажів зростає і вже досягла 26%.
Як зазначив Ткачов, за 10 днів січня УЗ перевезла в експортному сполученні 991,3 тис. тонн зернових вантажів, з яких у напрямку західних кордонів – 196,9 тис. тонн, а в напрямку портів “Великої Одеси” – 794,4 тис. тонн.
Він зазначив, що лідерами серед портів став “Чорноморськ” – 257,2 тис. тонн, за яким ідуть “Одеса” – 249,1 тис. тонн і ТІС у “Південному” – 93,4 тис. тонн.
Водночас, за словами Ткачова, на західному кордоні найбільше зернових вантажів прийняв “Ягодин” – 41,8 тис. тонн зерна, на другому місці – “Вадул Сірет” із 36,2 тис. тонн і на третьому – “Чоп” із 33,1 тис. тонн.
Ткачов зазначив, що Польща в середньому на добу приймає 85,6 вагонів, з яких через перехід “Ягодин-Дорогуськ” – 51 вагон, через “Мостиська-Медика” – 23,7 вагона і через перехід “Ізов-Хрубешув” – 11 вагонів.
“За останній тиждень середньодобовий показник передачі вагонів на польському кордоні збільшився на 10 в/д, тобто приріс більш ніж на 13%”, – додав Ткачов.
За його словами, Румунія щодоби приймає близько 100 вагонів із зерном, і за останній тиждень цей показник погіршився на 14 в/д, або на 12,3%. Переходом “Вадул-Сірет” слідує 66,2 в/д, “Дякове” – 2,5 в/д і “Рені” – 31 в/д.
Він уточнив, що Угорщина в середньому за добу приймає 45,5 вагонів, і за останній тиждень показник покращився на 4,5 в/д, або 11%, тоді як Словаччина – 59,3 в/д із приростом за останній тиждень на 5,6 в/д, або 10,5%.
Ткачов окремо наголосив, якщо брати макухи та зернові, то середньодобова передача всіма переходами становить 385 в/д. За останній тиждень цей показник зріс на 15 в/д, або 4%.
Трейдингова компанія групи ДТЕК D.Trading, що працює на ринках електроенергії, газу та вугілля, починає торгівлю зерном, повідомив глава компанії Дмитро Маляр.
“Перша угода, укладена на внутрішньому ринку, відкриває нову сторінку в історії компанії. Першу тисячу тонн відвантажено клієнту. Це перший практичний крок компанії в новому трейдинговому напрямку”, – написав Маляр у Facebook у вівторок.
Він уточнив, що агроофіс D.Trading уже працює в Одесі.
“Ми надаватимемо нові ринкові можливості виробникам сільгосппродукції та працюватимемо над розвитком експортного потенціалу”, – зазначив Маляр.
Перші проєкти щодо механізму здешевлення страхування морських перевезень у територіальних водах України вже реалізуються спільно зі страховим ринком, що сприяє безпеці морських перевезень та збільшенню обсягів українського експорту.
Таку інформацію було озвучено під час відеоспілкування першої віцепрем’єр-міністерки України – міністерки економіки Юлії Свириденко зі старшим партнером найбільшої у світі консалтингової компанії з питань управління ризиками Marsh McLennan Кріспіном Еллісоном.
“Страхування суден – один із найскладніших проєктів, у якому задіяні десятки зацікавлених учасників. Це ясно демонструє, що міжнародний страховий ринок готовий працювати в Україні. Наші подальші спільні кроки будуть спрямовані на розширення впровадження подібних страхових інструментів для інших видів експорту”, – наголосила Свириденко, яку цитують на сайті міністерства.
Як повідомлялося, новий механізм страхування морських перевезень у територіальних водах України дасть змогу здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що дасть зернотрейдерам змогу заощадити приблизно 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані аграріям як за допомогою збільшення ціни придбання, так і на додаткові закупівлі.
“Реалізація механізму страхування морських перевезень дасть змогу забезпечити безпеку судноплавства, сприятиме стабільності морських перевезень, а також забезпечить сталий експорт української продукції через порти країни”, – зазначають у Мінекономіки.
Українські аграрії поточного року виростили 81 млн тонн валового врожаю зернових, що склало 5-6% світового виробництва, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
“Україна знаходиться на таких ґрунтах, що ми залежимо від погодних факторів більше, ніж від технологій. Хоча технології в Україні за останні 20-30 років просунулися вперед, і ми, вирощуючи раніше 30 млн тонн, стали вирощувати вже 100 млн тонн. Цього року нам пощастило з погодою – врожайність за всіма культурами була вищою за середню. Ми отримали, можна сказати, рекордну врожайність по кожній із культур”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
За інформацією президента УЗА, це дало змогу країні компенсувати втрату 6 млн га орних земель, які нині перебувають під окупацією, а також на лінії фронту й не обробляються аграріями.
“У світі виробляється понад 2,5 млрд тонн зерна, з яких Україна цього року виростила понад 80 млн тонн. Якщо взяти в абсолютних цифрах торгівлю зерном, то Україна займає близько 5-6%. Це серйозний вплив (на світовий ринок – ІФ-У)”, – наголосив Горбачов, уточнивши водночас, що ця частка виробленого зерна не дає змоги Україні контролювати світовий ринок.
Він нагадав, що аграрії залежать не від валу виробленої продукції, а від цін на неї, і висловив сподівання, що 2023-2024 маркетинговий рік дасть змогу ще вирівняти світові ціни й українські сільгоспвиробники не опиняться у збитках.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові – 57,5 млн тонн та олійні – 21,6 млн тонн.
УЗА 3 листопада поточного року оновила оцінку потенційного врожаю-2023, збільшивши її до 81,6 млн тонн зернових та олійних, що на 10,6% більше, ніж 2022 року, коли було отримано 73,8 млн тонн.
