Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель зазначає, що події в Україні загрожують глобальній продовольчій безпеці, і ЄС обговорить з генсеком ООН перспективу відновлення “зернової угоди”.
“Це зачіпає всі країни, але особливо найслабші та найбідніші. У серпні 2022 року ООН зіграла вирішальну роль у пом’якшенні цих страждань за допомогою чорноморської зернової ініціативи. Однак у липні Росія вирішила відмовитися від цієї угоди”, – написав Боррель у своєму блозі, зважаючи на тиждень високого рівня Генеральної асамблеї ООН, який відкривається в Нью-Йорку.
“Ми обговоримо з генеральним секретарем ООН Гутеррішем шляхи і засоби її (угоди) відродження. Цілі сталого розвитку – у центрі уваги ГА ООН”, – повідомив високий представник ЄС із закордонних справ.
Рада Міжнародної морської організації (ІМО) висловила глибоке розчарування припиненням дії Зернової ініціативи та підтвердила свої вимоги до Росії щодо негайного припинення військової агресії та загроз торговельному судноплавству, повідомило Мінвідновлення у Facebook.
Під час 129-ї сесії в Лондоні Міжнародна морська організація привітала зусилля України щодо забезпечення свободи і безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря і попередження глобальної продовольчої кризи. Організація застерегла Росію від будь-яких дій, які загрожуватимуть світовій продовольчій безпеці, а також постачанню в Україну продовольства, ліків і предметів першої необхідності, ідеться в повідомленні.
Країну-агресора закликали дотримуватися міжнародних конвенцій і припинити загрози торговельному судноплавству в Чорному морі.
“Продовольство для мільйонів людей не може бути зброєю в руках держави-агресора проти всього світу. Ані світ, ані Україна не повинні і не залежатимуть від бажання РФ брати чи ні участь у Зерновій ініціативі”, – заявив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, слова якого цитуються в повідомленні.
Він запевнив, що Україна з партнерами шукає рішення для продовження агроекспорту та відновлення торговельного судноплавства, оскільки розуміє свою відповідальність у забезпеченні продовольчої безпеки світу та міжнародної торгівлі.
У Міністерстві нагадали, що рішенням Кабміну було створено Фонд у розмірі 20 млрд грн на забезпечення гарантій компенсацій, якщо судна або вантаж отримають пошкодження внаслідок військової агресії РФ.
Міжнародна морська організація (ІМО) є спеціалізованою установою ООН, яка регулює міжнародне торговельне судноплавство і відповідає за його безпеку. До складу організації входить 175 країн-членів.
Джерело: https://www.imo.org/en/MediaCentre/Pages/WhatsNew-1936.aspx?fbclid=IwAR1-mpNU9XWByqEgPhyfpv7EDay6QTvZc_28lYJGXQ9z9LOYHVHqfE2Ax6A,
Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що хотів би продовження роботи “зернової ініціативи”. Він заявив про це в Стамбулі в ніч із п’ятниці на суботу після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
“У липні 2022 року ми втілили Чорноморську зернову ініціативу своїми підписами в Стамбулі в результаті посередницьких зусиль, яких ми докладали спільно з ООН. 17 липня спливає термін дій цієї ініціативи, за який було доставлено тим, хто її потребує, близько 33 мільйонів тонн зерна протягом одного року через турецькі протоки, що стали артерією для всього світу”, – сказав Ердоган.
“Я бажаю продовження цієї ініціативи. Я переконаний, що всі зацікавлені сторони в цих цілях будуть діяти усвідомлюючи глобальну відповідальність”, – зазначив він.
Президент Туреччини також зазначив, що хотів би, щоб термін угоди щодо зернового коридору було збільшено до 2-х років.
“Зернова ініціатива” працює вже менше ніж на 20% своєї нормальної пропускної спроможності через позицію РФ у спільному координаційному центрі і ситуація погіршується з кожним днем, повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
“У нас із 1 травня до сьогоднішнього дня інспекцію на вхід пройшли всього 43 судна. Відповідно в середньому з 1 травня Російська Федерація пропускає на інспекції трохи більше одного судна на добу. В очікуванні зараз 54 судна, деякі з них очікують інспекції понад три місяці. Порт “Південний” не працює повністю. Якщо говорити в цифрах, то ініціатива вже зараз працює менш ніж на 20% своєї нормальної пропускної здатності. І з кожним днем ситуація погіршується, виключно через позицію Росії у спільному координаційному центрі”, – сказав Васьков.
Заступник міністра зазначив, що ООН і Туреччину поінформовано про ситуацію, і переговори ведуться через них. “Переговори ведуться через ООН і Туреччину. Вони знають про ситуацію. Щодня ми спілкуємося. Наразі ми не маємо інформації про те, що ситуація може покращитися”, – сказав Васьков.
Відповідаючи на запитання щодо перспектив транзиту російського аміаку в обмін на гарантії нормальної роботи угоди про безпечний експорт зерна, він нагадав, що аміакопровід наразі непрацездатний. “Аміакопровід за останні три доби було двічі пошкоджено обстрілами з боку РФ. Наразі він непрацездатний. Сказати, в який термін він може бути відремонтований, зможуть тільки відповідні фахівці, коли отримають доступ і це буде безпечно”, – сказав Васьков.
“Чорноморська зернова ініціатива” була ухвалена в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть – у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” і “Південний” в умовах триваючої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляла, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджувала, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Президент Туреччини 17 травня заявив, що “зернова ініціатива” продовжить роботу ще два місяці, що пізніше підтвердив генсек ООН Антоніу Гуттереш. Однак глава ООН заявив, що невирішені питання ще залишаються.
У порту “Південний” працює “Одеський припортовий завод”, який займається перевалкою аміаку з аміакопроводу “Тольятті-Одеса”.
Саботаж російськими інспекторами у Спільному координаційному центрі (СКЦ) оглядів суден, що прямують до українських чорноморських портів, призводить до низької ефективності їхньої інспекції – за тиждень на вхід до “зернового” коридору скупчилося близько 70 зерновозів, і 30 – на вихід.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі, зернотрейдери змушені закладати дедалі більше витрат на простій суден (до 30 днів) у ціну сільгосппродукції, що “вбиває” вигоду для агровиробника. У зв’язку з цим аграрії активно експортують товар сушею, зміцнюючи торговельні зв’язки з кінцевими споживачами в Європі.
За даними брокерської компанії, за минулий тиждень вона уклала угоди щодо поставок на грудень-лютий фуражної пшениці з України в Польщу за $237/тонну, ріпаку (не ГМО) в Німеччину – €595/тонну, сої (ГМО) в глибоководні порти України – $415/тонну. Даних про продажі соняшнику цього тижня не оприлюднено.
Вона уточнила, що внутрішні ціни на кукурудзу стабілізувалися в діапазоні $205-230 залежно від місця поставки – в порт або до наземних прикордонних переходів. Біржові котирування пшениці цього тижня мають характер “інверсії” (зворотного ринку, коли спот коштує дорожче за контракти на майбутні місяці). Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (кордон) $210-220, DAP Туреччина (порт) – $260-270, DAP Румунія (порт) – $255-265.
“Наближеність святкового місяця створює певні обмеження для ефективності обробки вантажів у Європі. Більшість покупців у Європі не хочуть отримувати вантажі авто/залізницею в період з 20 грудня по 5 січня. У напрямку портів очікується істотне зменшення купівельного попиту, поки не покращиться ефективність пропуску суден”, – наголосила Spike Brokers у повідомленні.
Своєю чергою, за низьких цін реалізації пшениці в Україні та високої вартості її логістики вітчизняні виробники отримують значні збитки, що суттєво стримує її пропозицію. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $230-245, DAP Угорщина (кордон) – $230-242, DAP Україна (порти Дунай) – $240-245.
За даними трейдера, закупівельні ціни олійноекстракційних заводів в Україні скоригувалися з $450 до $350 без ПДВ за тонну соняшнику, доставлену на завод: насичення попиту на нього в Україні відбувається на тлі падіння цін на олію до $200 за тонну. Таким чином, за збереження стабільних цін на олію на зовнішніх ринках відбудеться збільшення пропозиції соняшнику на експорт.
Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-560, DAP Румунія (центр) – $500-530, DAP Угорщина (центр) – $540-555.
Крім того, насичення ринку ЄС ріпаком з України та країн східної Європи не дає жодних шансів на зміцнення цін на даний момент. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – €550-560, DAP Угорщина (центр) – €540-550.
“Соєвий ринок залишається на рівнях минулого тижня. Виробники залишаються з хорошими залишками сої для продажу”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: не ГМО DAP Італія – €545-550, ГМО DAP Італія (південь) – €545-550.
Представник трейдингового відділу агрохолдингу A.G.R. Group в опитуванні агентства “Інтерфакс-Україна” зазначив, що з початку російської військової агресії збільшилося логістичне плече для експорту сільгоспкультур з України, ціни на фрахт зросли, подорожчали енергоносії та паливо. У результаті цього група змушена витрачати близько $200 на тонні експорту, це величезні гроші порівняно з довоєнними $45-50 за тонну.
“З початком війни ми змінили сівозміну, максимально перейшли на олійні культури – це понад 60% наших посівів цього року. Кукурудза – комфортна культура, але енергоємна, а з такою ціною на енергоносії, газ, з нею просто не вигідно працювати. У результаті того, що ми скоротили обсяги її посіву і більшою мірою перейшли на олійні культури, тим самим зменшивши навантаження на залізничний і автомобільний транспорт і витрати на обслуговування комбайнів”, – розповів співрозмовник агентства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон “наполегливо закликає” уряд Росії відновити свою участь у чорноморській зерновій ініціативі та “цілком дотримуватися домовленостей”.
У поширеній держдепом заяві Блінкена зазначається, що зрив реалізації угоди безпосередньо вплине на країни з низьким і середнім рівнем доходу та світові ціни на продовольство, а також посилить гуманітарні кризи та ситуацію в галузі продовольчої безпеки.
Вашишингтон «настійно закликає всі сторони продовжувати здійснення цієї найважливішої ініціативи щодо порятунку життів».
Як повідомлялося, Міноборони РФ заявило про вихід Москви з угод щодо вивезення зерна з портів України. Там стверджують, що нібито Україна за участю фахівців Великої Британії здійснила атаку “проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у забезпеченні безпеки “зернового коридору”.
Представники Росії, України, Туреччини та ООН 22 липня підписали у Стамбулі угоду про створення морського коридору для вивезення українського зерна з портів Чорноморська, Одеси та Південного на 120 днів.
