Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Україна готова включити Мозамбік до переліку країн, які отримують українські зернові в рамках гуманітарної ініціативи “Grain From Ukraine”, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з главою МЗС Мозамбіку Веронікою Макамо.
“Під час мого першого візиту до Мозамбіку я зустрівся з міністром закордонних справ і співробітництва Веронікою Макамо. Ми домовилися вивести наші двосторонні відносини на новий рівень. Ми також включимо Мозамбік до гуманітарної програми президента Зеленського “Зерно з України”, – написав він у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, візит Кулеби Кулеби до Мозамбіку включає три основні завдання.
“Перше: закласти політичний фундамент для розвитку взаємовигідних відносин країн. Друге: обговорити втілення “Формули миру” президента Володимира Зеленського. Третє: напрацювати перспективні напрямки економічного співробітництва”, – сказав Кулеба. Так, міністр запросив Мозамбік – особливо як країну, що нині посідає місце непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2023-2024 роках, – долучитися до реалізації “Формули миру”.
Своєю чергою, мозамбіцька сторона висловила солідарність з Україною на тлі розв’язаної Росією війни та підтримала пропозицію Кулеби провести під патронатом МЗС бізнес-форум за участю бізнесу обох країн.
“Це допоможе напрацювати спільні проєкти у сферах торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, інформаційних технологій, цифрової трансформації, фармацевтики”, – йдеться в повідомленні відомства.
Україна в січні експортувала “зерновим коридором” на 25% менше агропродукції, ніж у грудні, через навмисні дії інспекторів РФ із затримки суден у Босфорі, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) в неділю.
Згідно з інформацією відомства, у січні порти “Великої Одеси” обробили 77 суден і відправили 3 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, тоді як у грудні цей показник становив 97 суден і 3,7 млн тонн агропродукції відповідно.
Водночас у Міністерстві інфраструктури України зазначили, що критично низький показник виходу суден із портів (2,5 судна на добу) продовжує зберігатися. Для порівняння в жовтні цей показник становив – 5,7.
“У січні порти працювали лише на 30-40% потужності через дефіцит флоту під завантаження. Три судна на добу за запропонованих дев’яти проходять інспекцію в Босфорі та отримують дозвіл рухатися до українських портів за продовольством”, – додали в міністерстві.
За даними відомства, СКЦ планує проведення по 10 інспекцій на добу, але російські інспектори завершують вдало лише половину з них.
“У січні було проведено 204 інспекції, з яких успішними були 173, ще 31 інспекція не була завершена через передчасне та самовільне закінчення робочого дня російськими інспекторами о 15 год. 30 хв. (регламентована робота до 17.30) або претензії до документів, які не мали перевірятися СКЦ”, – додали в міністерстві інфраструктури.
Крім того, гальмується і реєстрація суден для участі в ініціативі. За заявлених понад 80 суден представники країни-агресора без пояснення причин реєструють 2-3 судна на добу. Станом на 4 лютого 120 суден очікують на інспекцію в територіальних водах Туреччини (98 – вхід у порти під завантаження, 22 – з агропродукцією на вихід). Переважна більшість із них очікує кілька тижнів.
Загалом, за шість місяців роботи “зернового коридору” порти Великої Одеси відправили 691 судно з 19,7 млн тонн продовольства: порт “Чорноморськ” – 285 суден-7,3 млн тонн, порт “Одеса” – 215 суден-5,2 млн тонн і порт “Південний” – 191 судно з 6,6 млн тонн продовольства.
“Світ отримав 19,7 млн тонн продовольства, а має отримати понад 30 млн тонн за умови стабільного функціонування коридору”, – додали у відомстві.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору на 120 днів для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Після закінчення періоду його дії угоду було продовжено ще на 120 днів, починаючи з 19 листопада 2022 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, зокрема 15,68 млн тонн кукурудзи (57,1% загального обсягу поставок), 9,84 млн тонн пшениці (35,8%) і 1,83 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 29,8% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 39,12 млн тонн. При цьому найвищий середньодобовий темп у цьому МР з найменшим відставанням від торішнього показника було досягнуто 9 січня (“мінус” 29,61%).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 3 лютого поточного року Україна експортувала 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 483 тис. тонн зернових, зокрема 362 тис. тонн кукурудзи, 107 тис. тонн пшениці, 9 тис. тонн ячменю і 1,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 27 січня – 3 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 209,4 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу (зростання в 1,73 раза), за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, а за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
Ціни на українську пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник не змінилися за минулий тиждень 5-12 січня, тоді як соя дорожчає в напрямку Польщі та Італії, де премія за неї може сягати EUR20/тонну.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі в четвер, за минулий тиждень вона уклала угоди на умовах DAP (продавець несе ризики за вантаж до його доставки до місця призначення) щодо постачання в січні-лютому пшениці в порти України за 8 тис. грн/тонна. грн/тонна, кукурудзи в порти України і на кордон Словаччини відповідно за $208/тонна і $230/тонна, сої (ГМО) в Польщу за $528/тонна і соняшнику в Румунію за $540/тонна.
За даними брокерської компанії, ціни на кукурудзу в Україні залишаються без змін порівняно з минулим тижнем. Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (на кордон) $210-220/тонна, DAP Угорщина – $220-230/тонну, DAP Румунія (кордон) – EUR200-210/тонна.
Своєю чергою, стабільна пропозиція пшениці у світі не дала змоги цінам зрости минулого тижня, українська пшениця торгується на стабільних рівнях $205-210 за фуражну якість і 2$20-225 за продовольчу якість у напрямку DAP портів “Одеса”, “Південний” і “Чорноморськ”. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $220-240/тонна, DAP Угорщина (кордон) – EUR200-220/тонна, DAP Україна (порти) – $205-225.
За даними трейдера, закупівельні ціни на соняшник тримаються на рівні попереднього тижня, хоча його пропозиція стала збільшуватися в напрямку Болгарії, Румунії та Угорщини. Крім того, премія за високоолеїновий соняшник збереглася на рівні $35/тонну. Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-555/тонна, DAP Румунія (центр) – $530-540/тонна, DAP Угорщина (центр) – $530-555/тонна.
Крім того, за тиждень не змінилися ціни на ріпак з України через перенасичення європейського ринку. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – EUR530-545/тонна, DAP Польща (захід) – EUR540-560/тонна, DAP Словаччина (захід) – EUR540-550/тонна.
“Спостерігається відновлення попиту з боку ринків Італії та Польщі на сою. Премія за НЕ ГМО сою становить до EUR20/тонну в напрямку Італії. Попит на сою ГМО в українських портах залишається на рівні $460-470 DAP”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: DAP Україна – $460-470, НЕ ГМО DAP Італія (південь) – EUR550-560, ГМО DAP Італія (південь) – EUR535-540.
