Українці-біженці за кордоном найчастіше стикаються з юридичними питаннями, пов’язаними із законодавством ЄС у питаннях працевлаштування, житла, тимчасового захисту та видачі або втрати документів.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” експерти організації United for Ukraine, яка надає юридичну підтримку українцям, що через війну були змушені виїхати за кордон, а також експерти Асоціації правників України, “більшість юридичних запитів українців за кордоном стосуються законодавства держав ЄС для людей, переміщених з України (наприклад, питання працевлаштування, освіти, житла, фінансової допомоги) і правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для отримання тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в межах України) та правил тимчасового захисту (наприклад, реєстрації для тимчасового захисту, зміни країни/місця проживання в Україні.
“Українці також стикаються з різними питаннями видачі або втрати документів (наприклад, посвідка на проживання, віза, свідоцтва про народження, посвідчення про інвалідність) у різних індивідуальних контекстах”, – зазначили експерти.
За словами юристів, окремою категорією є юридичні запити щодо отримання тимчасового захисту для осіб, на яких в обов’язковому порядку не поширюється дія Директиви Ради Європейського Союзу, яка передбачає, що тимчасовий захист для громадян України, які виїхали до ЄС до 24 лютого 2022 року, може надаватися на розсуд влади кожної країни ЄС.
“Країни ЄС урегулювали це питання по-різному. Наприклад, Німеччина та Нідерланди надають тимчасовий захист громадянам України, які виїхали з України до ЄС не раніше ніж за 90 днів до російського вторгнення”, – зазначили експерти.
При цьому, за словами юристів, багато українців, які виїхали за кордон, звертаються також із питаннями українського права, наприклад, щодо народження дитини за кордоном, шлюбу або розлучення, отримання соціальних виплат і пенсій за кордоном. Крім того, актуальною темою є оподаткування доходів за кордоном, зокрема, в ситуаціях коли громадянин України продовжує віддалено працювати в Україні, перебуваючи за кордоном.
“Україна уклала низку міжнародних договорів щодо уникнення подвійного оподаткування. У більшості з них передбачено набуття статусу податкового резидентства після 183 днів проживання в іноземній державі. У багатьох випадках це означає, що дохід громадянина України, який проживає за кордоном, має оподатковуватися в країні проживання, незалежно від місця отримання доходу”, – підкреслили юристи.
Експерти зазначили, що затверджений Радою Європейського Союзу в березні 2022 року статус тимчасового захисту для осіб, переміщених з України через російське вторгнення, забезпечує надання посвідки на тимчасове проживання в певній країні ЄС, а також наділяє переміщену особу низкою основних прав, серед яких право на працевлаштування, освіту, медичну й соціальну допомогу.
“Водночас тимчасовий захист відрізняється від статусу біженця, оскільки набувається за спрощеною процедурою і не передбачає обов’язку залишатися в одній країні”, – наголосили в United for Ukraine.
При цьому, за словами експертів, питання щодо продовження статусу тимчасового захисту країни ЄС врегулювали по-різному. Зокрема, Італія, Португалія, Греція автоматично продовжили дію посвідки на проживання для українців за законом, тобто без необхідності будь-яких формальних дій. У Чехії, Естонії, Бельгії, Франції для актуалізації посвідки на тимчасове проживання потрібно було в певні терміни пройти процедуру додаткової реєстрації. Водночас Німеччина з початку війни видавала посвідки на проживання з терміном дійсності до березня 2024 року.
“Як на початку війни, так і зараз, особа має право на вільний вибір країни тимчасового захисту. Водночас, на відміну від перших місяців війни, на сьогодні вибір місця проживання всередині однієї країни може бути обмежений. У зв’язку з великою кількістю переміщених осіб країни прагнуть до рівномірного прийому людей як у великих, так і малих населених пунктах”, – підкреслили юристи.
У United for Ukraine наголосили, що, зокрема, в Німеччині особа може обрати місце проживання лише за наявності родинних зв’язків або роботи в певному місті. В іншому разі, необхідно звертатися до центру первинного прийому, звідки відбувається розподіл до певного населеного пункту в одній із федеральних земель.
Юристи підкреслили, що з плином часу актуальним питанням стала можливість зміни країни тимчасового захисту. Деякі держави на національному рівні заборонили отримання тимчасового захисту для осіб, які вже мали такий статус в іншій країні ЄС. Серед таких країн, насамперед, Чехія та Польща.
Аналогічна заборона стосується не лише наявності тимчасового захисту в іншій країні ЄС, а й візи в інші країни, як-от Канада чи США. Так, українці в Чехії, які оформили візу в Канаду за спеціальною програмою для українців CUAET, мали скасувати таку візу, щоб зберегти чеський тимчасовий захист.
Деякі інші країни (наприклад, Німеччина, Португалія) надають тимчасовий захист незалежно від попереднього набуття такого статусу в іншій країні.
“Важливо також пам’ятати, що деякі країни (наприклад, Хорватія) можуть вимагати від особи надання доказів скасування тимчасового захисту в першій країні. Тому, щоб уникнути труднощів, перед переїздом важливо повідомити компетентні органи держави перебування та отримати підтвердження відмови від тимчасового захисту”, – підкреслили юристи.
Експерти нагадали, що більшість країн ЄС запровадили різні види фінансової допомоги, а також безоплатне житло для осіб, переміщених з України.
При цьому розміри соціальної допомоги відрізняються залежно від рівня доходів населення в кожній країні. Зокрема, розміри місячної соціальної допомоги для дорослої людини можуть відрізнятися від EUR74 у Словаччині, до EUR365 у Нідерландах, EUR400 в Іспанії та EUR502 у Німеччині (суми можуть змінюватися).
У більшості країн також існує низка соціальних виплат для сімей з дітьми, якими можуть скористатися українці. Наприклад, у Польщі такі види допомоги включають соціальну допомогу на виховання дітей, одноразову допомогу при народженні дитини та одноразову пільгу на початку навчального року.
“Зміни в наданні соціальної допомоги, що відбулися від початку війни, в основному стосуються того, що держави почали враховувати доходи та фінансовий стан особи при визначенні розміру допомоги. Крім того, деякі країни скорочують розміри соціальної допомоги, тим самим стимулюючи українців до професійної інтеграції”, – підкреслюють експерти.
Чехія, зокрема, з 1 квітня 2023 року встановила максимальний термін надання безоплатного житла до 150 днів з дати отримання тимчасового захисту, а з 1 липня 2023 року скорочує суму надання допомоги після перших 150 днів.
“Крім скорочення фінансової допомоги, поступово збільшуються і щоденні витрати українців у Європі, адже, наприклад, послуги безоплатного проїзду в громадському транспорті для українців у більшості європейських міст було скасовано”, – уточнили юристи.
При цьому вони підкреслили, що країни, які приймають українців, зацікавлені в їхній органічній інтеграції в місцеву громаду і надають освітні можливості та допомогу в працевлаштуванні. Зокрема, відвідування школи для дітей певного віку є обов’язковим у Німеччині, Чехії, Італії, про намір з 1 вересня 2023 року запровадити обов’язок відвідування шкіл для українських дітей нещодавно заявили в Польщі.
“Передумовою успішної інтеграції українців на ринку праці є вивчення місцевої мови, тому держави всіляко заохочують вивчення мови, пропонуючи безоплатні курси. Проходження курсів іноземної мови може бути умовою надання соціальної допомоги. Країни, в яких національне мовне питання є досить чутливим, планують запроваджувати більш жорсткі правила щодо працевлаштування без знання місцевої мови. Наприклад, працевлаштування для українців у Литві дозволено без знання литовської мови до березня 2024 року, яке планується скасувати після цієї дати”, – наголосили юристи.
У United for Ukraine та Асоціації правників України наголошують, що органами, які зобов’язані захищати права та інтереси громадян України за кордоном є консульські установи України, а консул зобов’язаний вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування. Зокрема, громадяни України можуть звертатися по допомогу до консульства у випадках загрози їхньому життю чи здоров’ю, смерті громадянина за кордоном, затримання правоохоронними органами іноземної країни або в ситуаціях, коли громадянин України став жертвою злочину.
Водночас, консульства не можуть здійснювати юридичне представництво громадян України під час судових процесів.
Юристи також зазначили, що особливо актуальним питанням для українців за кордоном є паспортні дії, зокрема, у зв’язку з тим, що на початку війни українці могли перетинати кордон із суміжними країнами за внутрішнім паспортом.
Наразі Державна міграційна служба активно працює над відкриттям підрозділів паспортного сервісу ДП “Документ” за кордоном. Оформити документи, зокрема, закордонний паспорт або ID-картку вже можна в підрозділах ДП “Документ” у Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Німеччині та Іспанії.
“У ситуаціях, коли з певних причин особа не може оформити новий документ, консульські установи здійснюють послуги з подовження терміну дії закордонного паспорта, а також внесення відомостей про неповнолітніх дітей до закордонних паспортів їхніх батьків. Таким чином, вдається уникати ситуацій, коли громадяни України перебувають за кордоном без дійсних паспортних документів”, – пояснили юристи.
видача документів, ЖИТЛО, ЗАХИСТ, працевлаштування, Українці
Сервіс із компенсації коштів за пошкоджене внаслідок війни житло еВідновлення запрацює в “Дії” з 10 травня, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні уряд ухвалить важливе рішення для тисяч українців, чиє житло було пошкоджено внаслідок війни. Ухвалюємо постанову, яка дасть змогу розпочати тестування програми еВідновлення, за якою люди отримуватимуть кошти на ремонт своїх будинків. Тестуємо, щоб у майбутньому уникнути помилок і непорозумінь”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, сервіс працюватиме в “Дії” вже з 10 травня, а отримані цільові кошти можна витратити на будівельні матеріали або оплату послуг підрядника.
“Суму компенсацій визначить спецкомісія, а грошові кошти зараховуватимуться людям на спецрахунок у банку. Пріоритетом у компенсації будуть учасники бойових дій, сім’ї загиблих військовослужбовців, мобілізовані до армії українці, багатодітні сім’ї та люди з інвалідністю”, – розповів Шмигаль.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, затверджено порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, із використанням електронної публічної послуги еВідновлення.
Зазначається, що окремими категоріями об’єктів нерухомого майна в розумінні цього порядку є одноквартирні будинки, зокрема відокремлені житлові будинки садибного типу, зблоковані будинки з окремими квартирами, які мають свій власний вхід з вулиці, котеджі та одноквартирні будинки типу, садові будинки, квартири (житлові приміщення) у багатоквартирному будинку (у разі, якщо місця загального користування не пошкоджено).
Середні ціни на нове житло в 70 великих містах Китаю зросли в березні на 0,44% у щомісячному вираженні, свідчать розрахунки The Wall Street Journal. У лютому показник підвищився на 0,29%.
Згідно з офіційною статистикою, вартість нового житла зменшилася минулого місяця в 5 містах проти 13 у лютому.
У річному вираженні середні ціни в 70 містах знизилися на 1,35% проти 1,86% у лютому. Кількість міст, які зафіксували річне зниження, скоротилася до 51 з 54 місяцем раніше.
Китайський ринок нерухомості минулого року зіткнувся з труднощами, зокрема з відновленням зростання кількості заражень коронавірусом, ослабленням впевненості споживачів і скороченням попиту.
Влада КНР вжила численних заходів підтримки, щоб відновити активність у секторі.
Народний банк Китаю (НБК, ЦБ країни) пообіцяв активізувати впровадження диференційованої політики в галузі житлового кредитування залежно від умов того чи іншого регіону й уважно стежити за змінами на житловому ринку, щоб підвищувати ефективність вжитих заходів.
Румунська влада з травня запроваджує нові правила виплат субсидій на житло і продукти для українських біженців: тепер гроші отримуватимуть тільки ті, хто влаштувався на роботу, передає агентство ЕФЕ.
Крім того, на субсидії зможуть розраховувати ті громадяни України, чиї діти в Румунії ходять до школи.
Згідно з новими правилами, держава перестане оплачувати витрати на житло орендодавцям, які розміщують біженців, а субсидії безпосередньо отримуватимуть орендарі. Табори біженців отримуватимуть субсидії від держави, як і раніше. Деталі цих правил оприлюднять пізніше, зазначає агентство.
ЕФЕ пояснює, що таких заходів у Бухаресті вживають на тлі суттєвої нестачі робочої сили в Румунії. До цієї країни з лютого 2022 року прибуло понад 3,8 млн українців, однак переважна більшість звідти вирушила до інших європейських країн. Згідно з інформацією румунської влади, наразі в країні залишається близько 110 тис. українських біженців, однак трудовий договір мають менше ніж 10% із них.
Ціни на житло в країнах Євросоюзу знизилися на 1,5% у четвертому кварталі 2022 року, пише Financial Times із посиланням на статистичну службу ЄС Євростат.
Житло подешевшало за квартал уперше з 2015 року. Ціни зменшилися в 15 із 27 країн ЄС на тлі посилення стандартів і зростання вартості кредитування.
Найзначніше зниження цін зафіксовано в Данії (6,5%) і Німеччині (5%).
“У найближчі квартали ми очікуємо подальшого погіршення цінової динаміки на ринку житла”, – цитує газета слова економіста S&P Global Market Intelligence Ані Хайманн.
Згодом недостатність інвестицій з боку будівельних компаній обмежить пропозицію і стабілізує ціни, вважає Гайманн.
Дані про стан ринку в окремих країнах вказують на те, що на початку 2023 року житло продовжує дешевшати, зазначає FT. Так, у Нідерландах його вартість зменшилася на 1,5% у січні-лютому.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками 2022 року скоротилося на 37,8% порівняно з 2021 роком – до 7 млн 110,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах 2022 року введено в експлуатацію 4 млн 752 тис. кв. м житла (66,8% загального обсягу), у сільській місцевості – 2 млн 357 тис. кв. м. Водночас 39,1% загального обсягу житла введено в одноквартирних будинках, 60,7% – у будинках із двома і більше квартирами, менше ніж 0,1% – у гуртожитках.
Загалом за минулий рік в експлуатацію введено 92,5 тис. квартир, що на 38,9% менше, ніж 2021 року. Водночас у містах введено 68,9 тис. квартир, у селах – 23,6 тис. квартир.
За підсумками 2022 року найбільше житла введено в Київській (1 млн 456,9 тис. кв. м, 20,5% загального обсягу), Львівській (720,5 тис. кв. м, 10,1%), Одеській (694,3 тис. кв. м, 9,8%), Івано-Франківській (493,2 тис. кв. м, 6,9%) та Вінницькій (404,5 тис. кв. м, 5,7%) областях і Києві (908 тис. кв. м, 12,8%).
Згідно зі статданими, зростання обсягу введення житла до попереднього року зафіксовано у Вінницькій (на 10,6 відсоткових пункти), Чернігівській (на 7 п. п., до 102,9 тис. кв. м) і Полтавській (на 47,9 п. п., до 235,9 тис. кв. м) областях. Решта областей показали скорочення обсягів введеного житла.
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованої території Криму та Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, нагадує Держстат.
