За даними Національного інституту статистики Португалії (INE), у 2025 році іноземні покупці придбали в Португалії 41 086 будинків і квартир, що на 6,6% більше, ніж роком раніше.
Найбільшою групою іноземних покупців стали громадяни Бразилії. У 2025 році вони купили 9,808 тис. об’єктів нерухомості, що на 27,5% більше, ніж у 2024 році. На другому місці опинилися громадяни Анголи з 4,145 тис. покупок, їхній показник зріс на 2,2%. Третю позицію посіли французи, які придбали 3,765 тис. об’єктів, що на 6,2% менше, ніж роком раніше.
За даними INE, іноземні покупці з податковим резидентством у Португалії здійснили 34,834 тис. угод, що на 11,4% більше, ніж у 2024 році. Водночас покупки нерезидентів знизилися: іноземці без податкового резидентства в Португалії придбали 8,471 тис. об’єктів, що на 13,3% менше, ніж роком раніше. Це стало третім поспіль роком зниження активності нерезидентів.
Такий розрив свідчить про зміну структури іноземного попиту. Португальський ринок нерухомості все більше спирається не на класичних зовнішніх інвесторів, а на іноземців, які вже проживають у країні. Це можуть бути трудові мігранти, релоканти, сім’ї з довгостроковим дозволом на проживання та представники діаспор, насамперед бразильської та ангольської.
Іноземці, як і раніше, купують дорожчі об’єкти, ніж місцеві жителі. За даними INE, середня вартість нерухомості, придбаної покупцями з податковим резидентством у Португалії, становила 234 120 євро. Покупці з країн ЄС платили в середньому 335 640 євро, а покупці з країн поза межами ЄС — 470 277 євро за об’єкт. Британці та американці купували особливо дорогу нерухомість: середня ціна угоди становила відповідно 512 585 євро та 479 403 євро.
Географічно попит нерезидентів залишається сконцентрованим у найпривабливіших регіонах. У 2025 році на Алгарве припало 29,7% угод нерезидентів, на Північний регіон — 20%, на Центральний регіон — 14,9%, на Великий Лісабон — 12,5%. За вартістю угод домінування Алгарве ще помітніше: регіон забезпечив 42,4% загального обсягу інвестицій нерезидентів у житло.
В INE також відзначили високу динаміку покупців з України, Кабо-Верде та Венесуели: кількість угод громадян цих країн зросла більш ніж на 25% у 2025 році. Однак точна кількість об’єктів, придбаних українцями, у короткій публікації INE та переказах португальських ЗМІ не розкривається.
Для українців Португалія залишається привабливим напрямком завдяки безпеці, доступу до ЄС, ринку праці, діаспорним зв’язкам та можливості довгострокового проживання. При цьому після закриття нерухомості як підстави для Golden Visa інвестиційний попит став менш пов’язаним з отриманням посвідки на проживання і більше залежить від реальної релокації, рівня доходів та довгострокових планів проживання.
Таким чином, ринок житла Португалії зберігає високий іноземний попит, але його структура змінюється. Бразильці зміцнили лідерство завдяки мовній та міграційній близькості, ангольці залишаються важливою групою покупців, а французи, британці та американці продовжують відігравати велику роль у дорожчих сегментах. Українці поки що не входять до числа найбільших покупців, але демонструють один із найпомітніших темпів зростання.
Ринок житлової нерухомості Австрії повернувся до зростання після тривалого періоду зниження цін, як свідчать дані Statistik Austria.
За даними статистичного відомства, у 2025 році ціни на будинки та квартири в Австрії зросли в середньому на 2,6% після падіння на 2,6% у 2024 році та на 2,3% у 2023 році. Таким чином, ринок вперше за два роки показав позитивну річну динаміку.
У другій половині 2025 року відновлення прискорилося. У IV кварталі ціни на житло зросли на 3,5% у річному вираженні та на 0,8% порівняно з попереднім кварталом. Нове житло подорожчало на 3,1% за рік, існуюче житло — на 3,6%.
Повернення до зростання пов’язане з поступовою стабілізацією іпотечного ринку, зниженням невизначеності після періоду високих ставок і скороченням пропозиції нового будівництва. Після різкого подорожчання кредитів у 2022–2024 роках частина покупців відклала угоди, але в 2025 році попит почав поступово повертатися.
При цьому відновлення залишається неоднорідним. За оцінками Global Property Guide, в окремих землях ціни продовжували знижуватися, особливо в дорогих альпійських і столичних локаціях. У Відні середня ціна об’єкта в 2025 році оцінювалася приблизно в 779 тис. євро, але річна динаміка була негативною — близько -6,6%. У Тіролі зниження оцінювалося в -13,7%, у Зальцбурзі — в -9,1%. Водночас Каринтія, Штирія та Верхня Австрія демонстрували зростання.
Для інвесторів Австрія залишається одним із найбільш стабільних ринків Європи, але прибутковість вимагає більш точного розрахунку. Високі ціни у Відні, Зальцбурзі та Тіролі обмежують потенціал швидкого зростання, тоді як більш доступні регіони можуть виглядати цікавіше на тлі відновлення попиту.
Як повідомляє Сербський Економіст, іноземний попит на нерухомість у Чорногорії стає більш диверсифікованим: громадяни Сербії та США активізують свою діяльність, тоді як частка російських покупців поступово зменшується, як свідчать дані ринку та опитування місцевих експертів.
Ще кілька років тому російські покупці були однією з ключових груп іноземних інвесторів у чорногорську нерухомість, особливо на узбережжі — у Будві, Тіваті, Которі, Херцег-Нові та Барі. Однак після 2022 року їхня активність почала скорочуватися через санкції, проблеми з банківськими переказами, обмеження на переміщення капіталу, невизначеність щодо статусу резидентів та зміни геополітичного фону.
На цьому тлі зростає значення покупців із Сербії. Для сербських громадян Чорногорія залишається зрозумілим і близьким ринком: немає мовного бар’єру, сильні сімейні та ділові зв’язки, а узбережжя традиційно сприймається як напрямок для відпочинку, купівлі другого житла та оренди. Сербські покупці особливо активні в сегменті квартир для сезонного проживання та об’єктів, які можна здавати туристам.
Американський попит також став помітнішим. Покупців із США приваблюють відносно нижчі ціни порівняно з ринками ЄС та Середземномор’я, можливість отримання посвідки на проживання через нерухомість, розвиток туристичної інфраструктури та зростання впізнаваності Чорногорії як європейського напрямку для релокації, віддаленої роботи та інвестицій.
За даними ринкових оглядів, серед найбільш активних іноземних покупців нерухомості в Чорногорії зараз називаються громадяни Сербії, Туреччини, США, Росії та Німеччини. При цьому активність російських і німецьких покупців істотно знизилася.
Українські покупці також зберігають присутність на ринку Чорногорії, хоча їхня роль не є домінуючою. Для громадян України Чорногорія залишається зрозумілим напрямком для релокації, купівлі житла для проживання, сезонного відпочинку та інвестицій. За оцінками учасників ринку, українці частіше розглядають нерухомість у прибережних містах та в Подгориці, орієнтуючись як на власне проживання, так і на можливість здачі житла в оренду. Ринкові оцінки вказують, що у 2024-25 роках громадяни України забезпечували близько 10% іноземних покупок нерухомості в Чорногорії.
Ціни на нерухомість у Чорногорії продовжують сильно залежати від локації. У середньому по ринку нова житлова нерухомість у 2026 році оцінюється приблизно від 2,2 тис. євро за кв. м, але на узбережжі рівень цін значно вищий. У популярних прибережних містах стандартні квартири зазвичай продаються в діапазоні 1,7–3,5 тис. євро за кв. м, а в більш ліквідних і туристичних локаціях — 3–5 тис. євро за кв. м.
У Тіваті, особливо поруч із Porto Montenegro, ціни на квартири часто знаходяться в діапазоні 3,5–5,5 тис. євро за кв. м, а преміальні об’єкти можуть коштувати дорожче. У Будві новобудови зазвичай оцінюються приблизно в 3-4,2 тис. євро за кв. м, готове житло — близько 2,8-3,8 тис. євро за кв. м. У Которі ціни на якісні об’єкти можуть наближатися до 3,5-4 тис. євро за кв. м, а в окремих прибережних та історичних локаціях бути вищими.
Внутрішні райони та частина Подгориці залишаються доступнішими за узбережжя. У столиці середня ціна в останні роки наблизилася до 2 тис. євро за кв. м, тоді як у менш туристичних містах та північних районах можна знайти об’єкти значно дешевше.
Для місцевих жителів зростання іноземного попиту має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує будівництво, зайнятість, послуги, оренду та податкові надходження. З іншого — підвищує ціни на житло, особливо в прибережних містах, де купівельна спроможність місцевого населення значно нижча за можливості іноземних інвесторів.
https://t.me/relocationrs/2905
Словенія фіксує новий виток зростання цін на житло, що посилює тиск на покупців в одній із найдорожчих і найдефіцитніших країн з нерухомості в регіоні. За даними державної статистики Словенії та галузевих оглядів, ціни на нерухомість у країні знову перейшли до активного зростання після періоду більш помірної динаміки. Особливо помітне подорожчання спостерігається в Любляні, на узбережжі та в найбільш затребуваних міських зонах, де пропозиція житла залишається обмеженою.
Офіційна статистика Словенії показує, що у 2025 році ціни на житло зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком. При цьому кількість угод з існуючими квартирами в Любляні збільшилася приблизно на чверть, що вказує на повернення активності покупців у найбільш ліквідний сегмент ринку.
За даними ринку, медіанна ціна існуючих квартир у Словенії у 2025 році вперше перевищила 3 тис. євро за кв. м і сягнула близько 3,2 тис. євро за кв. м. У Любляні медіанна ціна піднялася до 5,05 тис. євро за кв. м, а в прибережному регіоні — до 4,81 тис. євро за кв. м.
Eurostat також зафіксував прискорення цінової динаміки на початку 2026 року. У четвертому кварталі 2025 року Словенія ще демонструвала квартальне зниження цін на 1,1%, проте вже в наступній публікації щодо ринку житла країна опинилася серед лідерів ЄС за квартальним зростанням: ціни збільшилися на 5,1%, що стало одним із найвищих показників у Євросоюзі.
Головна причина зростання — хронічний дефіцит пропозиції. Словенський ринок страждає від обмеженого будівництва нового житла, складних процедур планування, високої вартості землі та концентрації попиту в Любляні, на узбережжі та в туристичних локаціях. OECD в окремому огляді вказувала, що житлові проблеми Словенії пов’язані з сильним попитом і недостатньою пропозицією, а також зі зростанням будівельних і фінансових витрат.
Для покупців це означає подальше погіршення доступності житла. Словенія й раніше вважалася одним із найдорожчих ринків нерухомості серед країн колишньої Югославії, а нові дані підтверджують: розрив між доходами населення та вартістю квартир продовжує збільшуватися. Особливо це стосується молодих сімей та покупців першої нерухомості.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
Іноземні покупці стали головним рушієм зростання ринку житлової нерухомості Батумі: у квітні 2026 року їхня частка в угодах з квартирами сягнула 47%, наблизившись до половини всього ринку. Це підтверджує, що найбільший грузинський курорт на Чорному морі дедалі більше перетворюється з локального ринку житла на міжнародний інвестиційний майданчик.
За даними платформи Recov.ge, у квітні 2026 року в Батумі було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж у квітні 2025 року, коли було зареєстровано 1 165 угод. Сукупний обсяг ринку за місяць зріс на 27,4% і досяг $85 млн.
Зростання супроводжувалося помітним подорожчанням квадратного метра. Середньозважена ціна в батумських новобудовах збільшилася на 11,3% у річному вимірі — до $1 351 за кв. м. На первинному ринку ціни зросли на 15,2%, на вторинному — на 9,4%. При цьому попит концентрується саме на нових і сучасних проєктах: продажі в новобудовах зросли на 12,3%, тоді як інтерес до старого житлового фонду знизився на 5,4%.
Ключовий фактор зростання — іноземний капітал. Нерезиденти забезпечили 90% чистого приросту кількості угод у квітні. Керівник відділу досліджень та аналізу даних Colliers Georgia Лео Чікава зазначає, що частка іноземних покупців в останні місяці стабільно тримається в діапазоні 44-47%, а в окремі періоди іноземці вже випереджають місцевих покупців за активністю.
Батумі помітно відрізняється від Тбілісі за структурою попиту. У столиці Грузії внутрішні покупці залишаються основною силою ринку: за даними Galt & Taggart, у січневому опитуванні девелоперів грузинські покупці забезпечували близько 77% первинних продажів у Тбілісі. У Батумі ситуація зворотна: іноземний попит має набагато більше значення, а частка закордонних покупців в опитаних проектах досягала 52%.
Серед найбільш активних іноземних покупців у Батумі виділяються громадяни Ізраїлю, Росії, країн ЄС, а також покупці з України, Білорусі та інших країн пострадянського простору. За даними Global Property Guide з посиланням на Galt & Taggart, у 2025 році покупці з ЄС та Ізраїлю забезпечували по 13% продажів в опитаних проєктах Батумі, а покупці з України, Росії та Білорусі разом — 11%. Окрема точна частка українців у цьому звіті не розкривається.
У 2025 році ринок Батумі вже подолав позначку в $1 млрд за загальною вартістю проданих квартир, а кількість угод досягла 17 053, що на 14,7% більше, ніж роком раніше.
Для іноземних покупців Батумі залишається привабливим завдяки поєднанню відносно низької початкової вартості, морського розташування, високої частки нових проєктів, можливості здачі в оренду та порівняно м’якого режиму купівлі нерухомості. На цьому тлі місто конкурує не тільки з Тбілісі, а й з курортними ринками Туреччини, Чорногорії, Болгарії та Кіпру.
