20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.
Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.
На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.
У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.
Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.
У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.
Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.
Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace») та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.
