Низьке та помірне споживання алкоголю може по-різному корелювати з ризиком смертності залежно від типу напою: у великому спостережному дослідженні помірне споживання вина було пов’язане з нижчим ризиком смерті від серцево-судинних захворювань, тоді як навіть низьке споживання пива, сидру або міцного алкоголю — з вищим ризиком. Такі дані будуть представлені на щорічній науковій сесії Американського коледжу кардіології ACC.26 у Новому Орлеані 28 березня.
Дослідження охопило 340 924 дорослих учасників UK Biobank у період з 2006 по 2022 рік. Автори аналізували звички споживання алкоголю та подальші показники смертності, розділивши учасників на групи за обсягом споживання чистого алкоголю. Для орієнтиру дослідники вказали, що стандартна банка пива 12 унцій, келих вина 5 унцій і порція міцного алкоголю 1,5 унції містять приблизно по 14 г чистого алкоголю.
Згідно з результатами, порівняно з тими, хто ніколи не пив або пив лише зрідка, люди з високим споживанням алкоголю мали на 24% вищий ризик смерті від будь-яких причин, на 36% вищий ризик смерті від раку та на 14% вищий ризик смерті від серцевих захворювань. При низькому та помірному споживанні відмінності за типами напоїв були більш вираженими: споживання міцного алкоголю, пива або сидру було пов’язано зі статистично значущим вищим ризиком смерті, тоді як аналогічний рівень споживання вина — з нижчим ризиком.
Окремо щодо серцево-судинної смертності дослідники встановили, що у помірних споживачів вина ризик смерті від серцево-судинних захворювань був на 21% нижчим, ніж у тих, хто не пив або пив лише зрідка. Водночас навіть низьке споживання міцного алкоголю, пива або сидру асоціювалося з 9%-вим підвищенням ризику смерті від серцево-судинних причин порівняно з групою never or occasional drinkers.
Автори вважають, що відмінності можуть бути пов’язані не тільки з самим напоєм, але й зі способом споживання. Вино частіше вживається під час їжі та людьми з більш якісним раціоном і загалом здоровішим способом життя, тоді як пиво, сидр і міцний алкоголь частіше вживаються поза прийомом їжі та пов’язані з нижчою якістю раціону й іншими факторами ризику. Дослідники також згадують можливу роль поліфенолів та антиоксидантів, що містяться, зокрема, у червоному вині.
При цьому автори підкреслюють, що йдеться про спостережне дослідження, а отже, воно показує кореляції, а не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Споживання алкоголю оцінювалося на основі самозвітів учасників на початку спостереження і не відображало можливих змін звичок з часом. Крім того, учасники UK Biobank в середньому здоровіші за загальну популяцію, що може обмежувати переносимість висновків на все населення.
Таким чином, представлені дані підкріплюють загальний висновок останніх років про те, що менше споживання алкоголю загалом краще для здоров’я, але всередині групи low-to-moderate drinking ризики можуть відрізнятися залежно від типу напою та супутнього способу життя. Автори вважають, що для більш точного розуміння відмінностей між напоями в майбутньому будуть потрібні якісні рандомізовані дослідження.
