В Україні в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK)/ЄС “Розвиток спроможності для кліматичних дій” буде створено кліматичний офіс, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
“Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх і надійних партнерів – BMWK та ЄС, який впроваджуватиметься GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи”, – зазначив очільник Міндовкілля на кліматичній конференції ООН СОР27, слова якого наведені в повідомленні міністерства в телеграм-каналі.
Там уточнили, що офіційний запуск роботи офісу відбувся в рамках СОР27 у вівторок.
Як зазначається, проєкт співфінансуватимуть ЄС та Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) BMWK, а його метою є надання реальної допомоги Україні в реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації.
За словами Стрільця, кліматичний офіс надаватиме підтримку уряду України, містам і регіонам, а також підприємствам і бізнесу для реалізації елементів кліматичної політики.
Крім того, він, зокрема, допомагатиме з декарбонізацією галузей економіки, з розширенням можливостей для молоді та регіонів на шляху до Зеленого курсу ЄС та імплементацією положень Паризької угоди.
Одним із пріоритетних напрямів його діяльності стане вироблення та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.
Водночас у повідомленні наголошується, що за останніми оцінками Міндовкілля та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені воєнними діями на території України, вже становили приблизно 33 млн тонн CO2, найбільша частка яких припадає на пожежі – понад 23 млн тонн CO2.
Водночас, за попередніми підрахунками, на відновлення доведеться орієнтовно 49 млн тонн викидів.
Водночас Стрілець наголосив, що Україна не відмовилася ні на день від зобов’язань перед світовим співтовариством, зокрема й щодо кліматичної політики, і не полишила намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року.
