Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Страхова компанія “ВУСО” (VUSO, Київ) з 1 січня до 30 червня 2023 року отримала страхові премії в розмірі 1,188 млрд грн, що на 79% більше за показник аналогічного періоду 2022 року.
Як повідомляють у пресрелізі страховика, найбільші надходження були за добровільним медичним страхуванням і перевищили показники аналогічного періоду минулого року в 3,2 раза – до 197,2 млн грн, за “Зеленою карткою” – удвічі, до 126,9 млн грн, КАСКО – на 80,5%, до 301,8 млн грн, ОСЦПВ – на 32,4%, до 159,5 млн грн.
Показник загальної суми страхових премій з туристичного страхування за цей період склав 34,8 млн грн.
Компанія також повідомляє, що в першому півріччі виплатила 438,7 млн грн (+99%), зокрема за добровільним медичним страхуванням – 102,7 млн грн (зростання в 4,7 раза), за “Зеленою карткою” – 79 млн грн (удвічі більше), ОСЦПВ – 78,1 млн грн (+77,43%), КАСКО – 118,3 млн грн (+31,7%).
При цьому в СК підкреслили, що разом з основною діяльністю активно здійснює волонтерську підтримку для українських захисників, закуповуючи необхідне обладнання та автомобілі для виконання бойових завдань.
За звітний період відбулися зміни в діяльності компанії: наприкінці березня 2023 року під час загальних зборів ПрАТ “ВУСО” та ПрАТ “УАСК АСКА” було ухвалено рішення про приєднання страхової компанії АСКА до VUSO та подальшу роботу під єдиним брендом.
VUSO – українська компанія, створена 2001 року. Володіє 50 ліцензіями (30 – на добровільні, 17 – на обов’язкові види страхування).
Компанія спеціалізується на моторному, медичному, туристичному страхуванні як для корпоративних клієнтів, так і приватних осіб. Є членом МТСБУ, Ядерного пулу, учасником проєкту Прямого врегулювання, членом Національної Асоціації Страховиків України.
Український ячмінь у сезоні-2023 буде на 60% експортуватися автомобільними та залізничними шляхами через пункти перетину кордону з Румунією, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Згідно з повідомленням, таке рішення пояснюється зростанням вартості фрахту, а також загрозою атак Росії по інфраструктурі портів Дунаю.
“Фермери намагаються в більшості своїй самостійно експортувати ячмінь. (…) Трейдери поки що не надто зацікавлені в торгівлі ячменем. Зростання вартості фрахту створює потужні обмеження. Попит на український ячмінь є, проте зерно виходить надто дорогим: для ліквідності в річкових портах цінник має становити 110-$120/тонна на умовах СРТ, але аграрії не постачатимуть за такою низькою ціною”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, учасники ринку побоюються повторних атак Росії на інфраструктуру дунайських портів. Крім того, аграріям вигідніше везти ячмінь на кордони, ніж у Рені, зокрема, на Чоп, де ціна становить $140/тонна. Навіть фермери центральних областей почали цікавитися автопоставками ячменю до Румунії – логістика виходить дешевшою, додали експерти.
Вони також відзначили активність на ринку ячменю переробників. Їхні закупівельні ціни зараз становлять 4500-5200 грн/тонна.
“На першому тижні вересня умовні ціни на ячмінь можуть зрости до $195-202/тонна на базисі DAP Констанца, до $142-147/тонна – на базисі СРТ річкові порти”, – прогнозують у ВАР.
Влада Узбекистану та США має намір продовжити координацію надання гуманітарної допомоги Афганістану.
Питання взаємодії з афганської проблематики обговорили в Ташкенті спеціальний представник президента Узбекистану з Афганістану Ісматулла Іргашев та старший стаффер Комітету з міжнародних відносин Сенату США Шарлотта Олдхем-Мур.
Представниця Сенату особливо наголосила на необхідності створення в Афганістані уряду на основі широкого представництва, а також координації зусиль країн Центральної Азії та світової спільноти щодо забезпечення прав жінок і дівчат у цій країні.
Товаропотік агропродукції через автомобільні та залізничні пункти пропуску на Волині 2022 року збільшився в 19 разів, а кількість оформлених митними постами продовольчих товарів (1-24 груп УКТ ЗЕД) у режимі “експорт” зросла в 10 разів, повідомила пресслужба Волинської митниці.
“Волинська митниця впоралася зі значним зростанням навантаження за рахунок оперативно вжитих заходів щодо оптимізації часу проведення митних процедур, перерозподілу особового складу, спільних із прикордонниками та польською стороною експериментальних проєктів пропуску транспортних засобів”, – наводяться в повідомленні слова керівника Волинської митниці Юрія Іваськіва, які він сказав на виїзному засіданні комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Коментуючи роботу польських ветеринарних служб на україно-польському кордоні, Іваськів повідомив, що українська сторона неодноразово порушувала це питання на міжнародних зустрічах. Однак польська сторона заявила про неможливість прискорення цих видів державного контролю через суперечності із законодавством Європейського Союзу.
“Певні види контролю (зокрема, ветеринарний – ІФ-У) можуть здійснюватися тільки на кордоні”, – нагадав Іваськів.
Він зазначив, що в серпні цього року в середньому за добу в пункті “Дорогуськ” із “Ягодина” приймали 625 вантажівок, із них із товарами продовольчих груп – лише 43. З огляду на той факт, що всі товари зернової групи, зокрема й технічне зерно, направляються митними органами для проходження ветеринарного контролю, а дослідження зразків продукції здійснюється протягом 2-3 діб, авто з цією категорією товарів очікують на перетин “Ягодина” в окремій електронній черзі, пояснив він.
Іваськів нагадав волинським виробникам сільгосппродукції про нові вимоги Митного кодексу, які набудуть чинності 7 листопада 2023 року. Він рекомендував усім не зволікати й оформляти митні спрощення в NCTS або статус авторизованого економічного оператора (АЕО).
“Це дасть змогу аграрному бізнесу експортувати продукцію на європейський ринок без обов’язкового пред’явлення товару митниці”, – резюмував керівник Волинської митниці.
Поточний прогноз урожаю ріпаку в Україні стане рекордним і сягне максимальної позначки в 4,2 млн тонн завдяки розширеним посівним площам і високій врожайності, експортний потенціал ринку і продуктів його переробки також оновить максимум, повідомило аналітичне агентство “Украгроконсалт”.
“Запорукою досягнення таких результатів стає не тільки великий урожай і запуск нових переробних потужностей, а й розв’язання логістичних питань”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією аналітиків, у липні експортна статистика продемонструвала досить активний початок сезону, що важливо в умовах відсутності зернового коридору. Логістика переорієнтувалася на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.
Через постійні атаки на портову інфраструктуру вересневі контракти орієнтовані на автомобільну та залізничну логістику ріпаку, розповіли експерти, посилаючись на інформацію учасників ринку.
В аналітичному агентстві вказали на зміну географії експорту ріпаку та продуктів його переробки. Тепер збут українського ріпаку орієнтується не стільки на країни Європейського Союзу, скільки на Велику Британію, Швейцарію та Бангладеш. Аналогічна ситуація – з ріпаковою олією, яка замість ринку ЄС відправляється переважно до Китаю та Малайзії. Водночас ріпаковий шрот на 95% надходить на ринок ЄС, решта 5% – до В’єтнаму.
Станом на 22 серпня 2023 року Україна експортувала близько 500 тис. тонн ріпаку та понад 58 тис. тонн ріпакової олії, повідомляють аналітики та додають, що поточні показники експорту дають змогу розглядати оптимістичні сценарії.
