Business news from Ukraine

Україна в поточному році майже зупинила експорт титановмісних руд

Україна в січні-червні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,196 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,9% – до $10,386 млн.

При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (32,05% поставок у грошовому вираженні), Японії (30,91%) та Індії (9,35%).

Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.

Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).

Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.

В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).

Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.

,

Українські виробники м’яса хочуть відновити експорт на ринок Китаю

Українські виробники м’яса та м’ясної продукції попросили Міністерство аграрної політики та продовольства розглянути можливість експорту цієї продукції до Китаю, повідомила прес-служба відомства.

“Ми спеціально зустрілися з профільними асоціаціями та представниками Держпродспоживслужби перед поїздкою української офіційної делегації до Китаю, де обговорюватимуться деталі співпраці в частині експорту нашого м’яса, зокрема свинини. Нам важливо обговорити всі деталі між учасниками ринку, щоб це питання було вирішено результативно”, – сказав у вівторок на засіданні робочої групи з розвитку м’ясної галузі перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, слова якого наведені у прес-релізі.

У Мінагрополітики зазначили, що для українських експортерів м’яса птиці, яловичини та свинини Китай є одним із найпривабливіших ринків, оскільки найбільшу кількість заявок українські експортери м’яса наразі отримують саме з китайського ринку. Через COVID-19 і війну експорт, зокрема яловичини, до цієї країни було призупинено.

“Наразі відбувається певне потепління в торговельних відносинах між Україною та Китаєм і список наших експортерів яловичини, свинини продовжує розширюватися. Також на порядку денному стоїть питання і щодо експорту м’яса птиці”, – зазначено в повідомленні.

Відомство уточнило, що вже проведено обмін інформацією з ключових питань із китайською митницею для підготовки двосторонніх зустрічей між країнами, які відбудуться найближчим часом.

, ,

Україна в січні-червні знизила імпорт свинцю та олова, але наростила імпорт цинку

Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 71,8% – до $583 тис. ($86 тис.), імпорт олова та виробів з нього на 39,3%, до $1,130 млн ($176 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів на 1,7%, до $20,628 млн ($4,708 млн).

Цинку за кордон поставлено за шість місяців на $72 тис. (у червні – $14 тис.) проти $1,302 млн у січні-червні-2022. Експорт олова та виробів становив $52 тис. (у червні $3 тис.) проти $392 тис., як порівняти з порівнянним звітним періодом минулого року.

Україна знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн.

Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.

Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.

, , ,

УСПП вимагає доопрацювати законопроєкт про захист інформаційної інфраструктури

Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).

Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.

“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.

Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.

Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.

“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.

На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.

Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.

Джерело:

, ,

Україна з експортера солі перетворилася на імпортера – статистика

Україна в січні-червні 2023 року імпортувала 211,737 тис. тонн на $46,196 млн, що відповідно на 51,6% і 84,0% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), частка солі в загальному імпорті в першому півріччі цього року збільшилась до 0,15% із 0,10% у першому півріччі минулого, водночас імпорт усіх товарів до України збільшився на 20,3% – до $30,43 млрд.

За даними Держмитслужби, найбільшим постачальником солі в Україну залишається Туреччина, яка забезпечила в першому півріччі 2023 року 32,4% усього її імпорту на $14,97 млн.

На частку Єгипту і Румунії припало 23,3% і 17,7% поставок, за які ці країни отримали $10,745 млн і $8,17 млн відповідно.

Роком раніше до трійки імпортерів солі України входили Туреччина з часткою 29,8%, Польща і Румунія з 22,8% і 19,8% відповідно. Їхній виторг від її продажу становив тоді $7,49 млн, $5,72 млн і $4,97 млн відповідно.

Держмитслужба нагадує, що 2022 року частка солі в загальному імпорті країни становила 0,15%. На зовнішніх ринках Україна закупила 438,11 тис. тонн солі на суму $92,12 млн.

У 2021 році частка солі в імпорті була лише 0,02%: 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.

На експорт у цей довоєнний рік українські підприємства поставили 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022 року він упав у натуральному вираженні уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – ще більше, до $3,82 млн.

Основними покупцями української солі у 2021 і 2022 роках були Польща (частка імпортних поставок 39,1% і 44,4% відповідно), Угорщина (27,4% і 27,3%) і Румунія (7,3% і 5,1%).

Після окупації російськими військами найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – за перше півріччя 2023 року експорт української солі становив лише 149 тонн на $32 тис. Її купили Румунія (93,5% постачань) і Молдова (3,2%).

Раніше, аналітичний “Клуб Експертів” проаналізував ситуацію з експортом та імпортом солі в Україні, докладніше дивіться за посиланням

, ,

Поширення холери з непідконтрольних територій можливе за умови вживання забрудненої води або безпосереднього контакту – лікарка

Поширення холери з непідконтрольних територій можливе лише за умови вживання забрудненої води або безпосереднього контакту з хворими чи вібріоносіями, повітряно-крапельним шляхом холера не передається, запевнила лікарка-інфекціоністка, медична консультантка лабораторії CSD LAB Леся Лозко.

“Це має бути контакт. Якщо там є хворі люди і можливе переміщення їх з окупованих територій на нашу, тоді є ризик поширення. Холера не передається повітряно-крапельним шляхом, тобто має бути або побутовий контакт, або поширення через заражену воду”, – пояснила вона агентству “Інтерфакс-Україна”.

Водночас експертка зазначила, що наразі немає офіційного підтвердження спалахів холери на непідконтрольних територіях.

“Достовірної інформації з непідконтрольних територій ми, на жаль, отримувати не можемо”, – сказала вона.

При цьому Лозко зазначила, що наразі спостерігається сезонне зростання гострих кишкових захворювань, однак воно перебуває в межах стандартних сезонних коливань.

Коментуючи інформацію про виявлення холероподібних вібріонів, експертка наголосила, що за дотримання санітарно-гігієнічних правил, зокрема миття рук, вживання бутильованої води та проведення термічного оброблення продуктів харчування, спалахам кишкових захворювань можна запобігти.

Лозко нагадала, що холероподібні вібріони викликають не холеру, а гострі кишкові інфекції, які мають характерні для цих захворювань симптоми, але не так часто призводять до катастрофічного зневоднення організму, що здатне спровокувати летальний результат.

Водночас Лозко зазначила, що спалахи гострих кишкових захворювань можливі в закритих колективах, наприклад інтернатах і будинках для літніх людей, а також серед військових.

При цьому експертка зазначила, що наразі не відзначається зростання попиту на аналізи на гострі кишкові захворювання.

Як повідомлялося, за інформацією Генштабу ЗСУ, у тимчасово окупованих росіянами містах Скадовську та Генічеську Херсонської області зростає захворюваність на гострі кишкові інфекції, за характером перебігу хвороба має ознаки холери, але окупаційна влада не визнає збільшення кількості захворюваності та намагається приховати погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в регіоні. За даними Генштабу, окупанти проводять приховану вакцинацію проти холери представників адміністрацій та їх найближчого оточення.

У свою чергу МОЗ України фіксує постійне і значне мікробне забруднення поверхневих водойм, що належать до Чорного моря, річок Дніпро, Інгул, Інгулець, Південний Буг і лиманів. Так, за результатами досліджень, зафіксовано перевищення санітарно-хімічних, мікробіологічних і токсикологічних характеристик. Серед небезпечних – сальмонели, яйця та личинки гельмінтів, кишкова паличка, ротавірус. Також виявляють холероподібні вібріони.

,