Як повідомляє Сербський Економіст, сербські автоперевізники спільно з колегами з Чорногорії, Боснії та Герцеговини та Північної Македонії оголосили про намір з 14 вересня 2026 року розпочати блокаду вантажних прикордонних переходів у напрямку Євросоюзу, якщо до цього часу не буде знайдено рішення проблеми перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні.
Про це повідомила сербська асоціація міжнародних перевізників «Međunarodni transport». За її даними, водіїв із країн Західних Балкан продовжують затримувати, депортувати та розвертати на кордонах через перевищення дозволеного терміну перебування в Шенгенській зоні. Асоціація стверджує, що щодня на кордонах повертають кілька десятків сербських водіїв, а лише за останній тиждень таких випадків було понад 50.
Перед початком блокади перевізники мають намір зробити ще одну спробу домовитися з європейською владою. 31 серпня з 12:00 до 14:00 у Белграді відбудеться мирна акція перед представництвом ЄС за адресою Vladimira Popovića 40/V. Аналогічні акції заплановані перед представництвами Євросоюзу в Чорногорії, Боснії та Герцеговині та Північній Македонії.
Крім того, 1 вересня має відбутися чергова зустріч представників перевізників з Єврокомісією. Якщо вона не приведе до конкретного рішення, з 14 вересня перевізники чотирьох країн мають намір перейти до протестів на прикордонних переходах.
Причина конфлікту — чинне в Шенгенській зоні правило 90/180, згідно з яким громадянин третьої країни може перебувати на території Шенгену не більше 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів. Для звичайного туриста цього достатньо, проте міжнародні перевізники стверджують, що професійні водії фізично не можуть виконувати регулярні рейси до ЄС за такого обмеження.
Саме правило існувало й раніше, проте з впровадженням електронної системи Entry/Exit System (EES) контроль став значно суворішим. Система автоматично фіксує в’їзди та виїзди громадян третіх країн і з 10 квітня 2026 року повністю працює на зовнішніх кордонах Шенгенської зони, за винятком Ірландії та Кіпру. Можливість «втратити» частину днів між штампами в паспорті фактично зникла.
При цьому Єврокомісія офіційно визнає існування проблеми. У прийнятій 29 січня 2026 року Стратегії візової політики ЄС зазначено, що низка мобільних професій, зокрема водії вантажівок, які обслуговують європейський бізнес, можуть мати потребу перебувати в кількох країнах Шенгену понад 90 днів протягом 180-денного періоду.
Єврокомісія заявила, що шукатиме рішення, зокрема можливість запровадження на рівні ЄС спеціальних правил щодо подовженого короткострокового перебування. Однак конкретний механізм поки що не затверджено.
Для Сербії ця проблема є особливо гострою через значну залежність експорту від автомобільних перевезень до ЄС. Перевізники попереджають, що частина водіїв уже відмовляється виконувати рейси до країн Союзу.
Це буде вже друга велика регіональна акція перевізників у 2026 році. З 26 січня водії Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини й Північної Македонії одночасно блокували вантажні термінали на кордонах з ЄС. У Сербії акція тривала п’ять днів і була припинена 30 січня після того, як Єврокомісія включила проблему професійних водіїв до нової візової стратегії.
Економічний ефект попередньої блокади був значним. За оцінкою Торгово-промислової палати Сербії, обмеження торкнулися близько 93% експорту чотирьох країн Західних Балкан, а потенційні втрати бізнесу оцінювалися до 92 млн євро на добу.
Для України можлива блокада також має значення, хоча її вплив буде значно меншим, ніж для Сербії та інших країн Західних Балкан. Основні автомобільні потоки між Україною та ЄС проходять безпосередньо через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію, тому блокування сербських кордонів не зупинить українсько-європейську торгівлю.
Однак проблема може безпосередньо торкнутися українських вантажівок, що курсують у напрямках Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Греція, а також перевізників, які використовують Сербію як транзитну країну. Якщо акція відбудеться за січневим сценарієм і будуть перекриті вантажні термінали Батровці на кордоні з Хорватією, Хоргош — з Угорщиною, переходи з Румунією та Градина на кордоні з Болгарією, українські перевізники опиняться в тих самих чергах, що й решта міжнародних вантажівок.
Найбільш вразливими можуть стати маршрути з України через Угорщину або Румунію до Сербії та далі до Чорногорії, Боснії та Північної Македонії, а також транзит у напрямку Адріатики та півдня Балкан. Перенаправлення вантажів через Румунію та Болгарію або інші переходи можливе не в усіх випадках і означає додатковий пробіг, витрати палива та збільшення терміну доставки.
Для української логістики це особливо чутливе питання через високу залежність економіки від наземних транспортних коридорів. За даними Єврокомісії, у липні 2026 року створені після початку повномасштабної війни «Шляхи солідарності» забезпечували близько 90 % українського імпорту та 95 % експорту неаграрної продукції, хоча лише частина цих вантажів пов’язана з балканським напрямком. Тому сам по собі страйк на Західних Балканах не здатний паралізувати українську зовнішню торгівлю, але для компаній, що працюють саме з Балканами, він може суттєво збільшити логістичні витрати.
Окреме питання стосується й самих українських професійних водіїв. Україна має з ЄС спеціальну угоду про автомобільні перевезення, дія якої продовжена до 31 березня 2027 року. Вона лібералізує двосторонні та транзитні вантажні перевезення й дозволяє українським перевізникам працювати з ЄС без частини колишніх дозвільних обмежень.
Однак ця угода регулює насамперед доступ перевізників до ринку, а не тривалість перебування конкретного водія в Шенгенській зоні. Тому український водій, який в’їжджає до Шенгену як громадянин третьої країни в режимі короткострокового перебування та не має довгострокової візи, дозволу на проживання чи іншого відповідного статусу, у загальному випадку також повинен враховувати обмеження у 90 днів протягом 180 днів. Єврокомісія зазначає, що власники довгострокових віз та дозволів на проживання не підпадають під це обмеження.
https://t.me/relocationrs/3545
