Світове виробництво зернових у 2026 році може досягти одного з найвищих показників за всю історію спостережень, однак міжнародна торгівля скорочується через логістичні обмеження, зокрема проблеми судноплавства в Чорному морі. Для забезпечення глобальної продовольчої безпеки вирішальне значення має не лише обсяг виробленої продукції, а й можливість її своєчасного транспортування до споживачів за прийнятною ціною, повідомляє SEEDS з посиланням на аналіз міжнародної експертки Катерини Звєрєвої.
За останніми оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво зернових у 2026 році прогнозується на рівні 2,979 млрд тонн. Це другий найвищий показник за всю історію спостережень. Водночас обсяг міжнародної торгівлі зерновими, за прогнозом, зменшиться на 3,5% — до 505,8 млн тонн.
Серед основних чинників скорочення торгівлі FAO називає труднощі із судноплавством у Чорному морі та недостатню пропускну спроможність альтернативних транспортних коридорів. У результаті навіть за високих обсягів виробництва окремі регіони можуть стикатися з перебоями постачання та підвищенням вартості імпортованого продовольства.
Як зазначає міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем Катерина Звєрєва у статті для італійського видання Agricultura.it, ризики для продовольчої безпеки не обов’язково пов’язані з фізичним дефіцитом зерна. Значну роль відіграють доступність транспортних маршрутів, швидкість доставки та логістичні витрати.
Особливо показовою в цьому контексті є ситуація в Україні, де експорт зернових залишається залежним від безпекових умов, роботи портової інфраструктури та можливостей альтернативних маршрутів.
За даними Державної митної служби України, станом на 16 жовтня від початку 2026/27 маркетингового року країна експортувала 5,929 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 24,9% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
При цьому динаміка експорту окремих культур суттєво відрізняється. Зокрема, постачання пшениці скоротилися на 40,5%, тоді як експорт кукурудзи зріс приблизно на 80%. Така різниця свідчить про неоднаковий вплив логістичних та ринкових чинників на окремі сегменти зернового ринку.
Змінилася і структура транспортних маршрутів. За інформацією Європейської комісії, у вересні 2026 року близько 90% експорту українських зернових, олійних культур та пов’язаної з ними продукції здійснювалося через Шляхи солідарності між Україною та ЄС. Водночас приблизно 10% вантажів прямували через чорноморські порти.
Залізничні, автомобільні та річкові перевезення дають змогу підтримувати експорт навіть в умовах обмежень морської логістики. Проте їхня пропускна спроможність залишається важливим фактором, що визначає обсяги, строки та собівартість постачання аграрної продукції.
Логістичні труднощі також позначаються на світових продовольчих цінах. За даними FAO, у вересні індекс продовольчих цін зріс на 1,5% порівняно із серпнем і на 5,8% у річному вимірі. Водночас підіндекс цін на зернові підвищився на 5,1% за місяць і на 17,2% порівняно з вереснем 2025 року.
Зокрема, світові ціни на пшеницю протягом місяця зросли на 6,3%. Серед причин називаються обмеження транспортного сполучення в Чорноморському регіоні та посушливі погодні умови в окремих районах Північної Америки. Кукурудза подорожчала на 5,6% на тлі очікувань щодо врожайності у США та скорочення експортної пропозиції з Бразилії.
За оцінкою Звєрєвої, затримки транспортування продукції створюють ризики не лише для міжнародної торгівлі, а й для фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Збільшення строків доставки та транспортних витрат впливає на обіговий капітал аграріїв, можливості фінансування поточної діяльності й інвестиції в наступні виробничі цикли.
Водночас високі світові врожаї та скорочення торгівлі не означають автоматичного виникнення глобальної продовольчої кризи. Проте нинішня ситуація демонструє залежність продовольчих ринків від транспортної інфраструктури та стабільності міжнародних ланцюгів постачання.
Таким чином, забезпечення глобальної продовольчої безпеки дедалі більше залежить від здатності країн підтримувати стабільні логістичні маршрути, диверсифікувати транспортні коридори та зменшувати витрати на доставку продовольства.
Катерина Звєрєва — міжнародна експертка зі стратегічних комунікацій в агропродовольчому секторі, сталого розвитку та продовольчих систем. Співпрацювала з FAO та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Засновниця Sapienza.media.
