Група “Нафтогаз” спрямує на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом EUR270 млн та грантове фінансування розміром EUR140 млн, надане урядом Норвегії через фонд NORAD.
“Отримані кошти є надзвичайно важливими для “Нафтогазу”. Вони дадуть змогу закупити майже 1 млрд куб. м газу, що критично важливо для стабільного проходження наступного опалювального сезону, особливо в умовах війни та регулярних атак на нашу енергетичну інфраструктуру. Дякую всім партнерам, які допомагають “Нафтогазу” підготуватися до наступної зими”, – прокоментував очільник групи НРоман Чумак, слова якого наведено в повідомленні на сайті в понеділок.
Чумак підкреслив, що зазначене фінансування вже доступне, і висловив подяку ЄБРР, Міністерству фінансів України, Міністерству закордонних справ Королівства Норвегії та фонду NORAD, а також команді “Нафтогазу” за успішну співпрацю, яка допомогла залучити фінансування на закупівлю газу.
Як зазначено, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями є частиною довгострокової стратегії “Нафтогазу” з диверсифікації джерел постачання та забезпечення енергетичної стабільності України.
Раніше повідомлялося, що 25 квітня ЄБРР підтвердив надання EUR270 млн кредиту НАК “Нафтогаз України” на створення стратегічних резервів газу, Норвегія доповнила наданий під державну гарантію кредит грантом EUR139 млн, що надійде через Спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР.
“Нафтогаз” раніше вже отримав два кредити ЄБРР на загальну суму EUR500 млн, які супроводжувалися гарантіями США, Норвегії, Німеччини, Франції, Канади і Нідерландів загальним обсягом EUR275 млн, а також грантове фінансування EUR187 млн від Норвегії на екстрені закупівлі природного газу.
Член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Найбільші українські мобільні оператори “Київстар” і “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) завершили обмін частотами в спектрі 2100 МГц, що дало змогу усунути проблему “розірваного” спектра, повідомила CEO компанії Ольга Устинова.
“Ми завершили обмін частотами”, – сказала Устинова в кулуарах на форуму “НадЛюди” організованому Forbes.
“Vodafone Україна” і “Київстар” розпочали обмін частотами в кінці січня – останньою областю, де він відбувся, стала Дніпропетровська. В результаті компанії змогли сформувати суцільні смуги 2Х20 МГц в діапазоні 2100 МГц, що дало змогу зменшити витрати через більш ефективне використання ресурсу і пришвидшити передачу даних.
“Київстар” на аукціоні, проведеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) 19 листопада 2024 року, придбав ліцензію на використання додаткового радіочастотного спектра в діапазоні 2100 МГц (технейтральний 3G і 4G). Придбана смуга частот не була сусідньою, з уже наявною у компанії, тому компанія ініціювала процес обміну.
НКЕК на засіданні 15 січня погодила обмін частотами в спектрі 2100 МГц між операторами мобільного зв’язку “Київстар” і ПрАТ “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”).
Державний Ощадбанк (Київ) у І кварталі 2025 року отримав 4,8 млрд грн чистого прибутку, зберігши результат на рівні минулого року, при цьому чистий процентний дохід зріс на 39%, йдеться у прес-релізі фінустанови.
“Нинішній прибуток зумовлений операційною діяльністю, він здобутий зусиллями команди банку, спрямованими на продовження зростання бізнесу. У відповідь на виклики, пов’язані зі зростанням темпів інфляції, Ощад активно вдосконалює механізми контролю витрат”, – прокоментував результати голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Зазначається, що у І кварталі 2025 року чистий процентний дохід склав близько 7,4 млрд грн, що на 39%, або 2 млрд грн більше, ніж у І кварталі 2024 року, тоді як операційний прибуток Ощадбанку за цей період становив майже 5 млрд грн.
“Наразі Ощадбанк має достатній запас ліквідності й капіталу. Так, показник адекватності регулятивного капіталу Ощадбанку станом на 1 квітня 2025 року становить 13,10%, що значно перевищує поточне нормативне значення НБУ 9,25%”, – зауважили в банку.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Чистий прибуток банку за 2024 рік склав 7,9 млрд грн проти 6 млр грн у 2023 році, тоді як операційний прибуток збільшився на 20% – до більш ніж 14 млрд грн.
Нідерландськое агентство з питань підприємництва (RVO) та фонд De Boomgaard Foundation інвестують у встановлення 2700 сонячних панелей, які генеруватимуть 1,6 млн кВт*год електроенергії щорічно для 23 українських лікарень у прифронтових регіонах.
Як повідомляє у пресрелізі голландсько-український благодійний фонд LifeLine Ukraine, який підтримує проєкт з української сторони, загальна вартість проєкту складає EUR3,4 млн.
Проєкт спільно підтримує консорціум партнерів з Нідерландів (Solarge) та України (Lifeline Ukraine та Energy Act Ukraine), забезпечує надійне та стале енергопостачання для основних закладів охорони здоров’я, а згодом i для освітніх установ країни.
Сонячні панелі від компанії Solarge вже встановлені у двох медзакладах у Миколаєві, планується встановлення ще у 21 лікарні.
Окрім сонячних панелей, лікарні також отримають акумулятори для зберігання електроенергії.
Stichting de Boomgaard має намір звернутися до ЄC з проханням про будівництво ще 60 лікарень уздовж лінії фронту після завершення будівництва цих 23 лікарень.
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
З презентацією можна ознайомитись тут
Папу Римського Франциска поховали в базиліці Санта Марія Маджоре в Римі, повідомив Ватикан. Закрита церемонія тривала близько півгодини.
«Обряд поховання відбувся згідно з приписом Ordo Exsequiarum Romani Pontificis, під головуванням кардинала Камерленго, в присутності осіб, зазначених у відповідному повідомленні Бюро літургійних урочистостей і родичів покійного Папи, і завершився о 13.30», – йдеться в заяві Ватикану.
Після завершення церемонії прощання починається дев’ятиденний період жалоби.
У цей час до Ватикану прибувають кардинали з усього світу для участі в конклаві – закритому зібранні, на якому обирають нового Папу Римського.
Відзначається, що Папа вперше за більш ніж століття був похований за межами Ватикану, і його поховання було приватною подією, що дозволило найближчим до нього людям віддати йому шану.
