Україна у січні-квітні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 256,628 тис. тонн з 156,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період збільшився на 47,8% – до $82,920 млн. Його завезли переважно з Польщі (86,87% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (11,54%) та Чехії (1,57%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів (УКТ ЗЕД 8502) в січні-квітні 2025 року збільшився в грошовому вимірі у сім разів порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $516,31 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з даними ДМС, найчастіше електрогенератори та перетворювачі ввозилися з Чехії (18% загального експорту цієї продукції або $93,7 млн), Австрії (15,6%, або $80,3 млн) і США (15% або $77,3 млн), тоді як роком раніше це були Чехія ($15,36 млн), Австрія ($15,2 млн) і Китай ($14,1 млн).
Зокрема у квітні імпорт цього обладнання збільшився майже уп’ятеро порівняно з торішнім квітнем, але скоротився на 6% до березня поточного року – до $83,14 млн.
Експортувала електрогенератори Україна у січні-квітні в незначних обсягах ($1,9 млн), переважно у Латвію, Болгарію і Туреччину.
Крім того, згідно з даними ДМС, за чотири місяці імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них збільшився в 2,3 раза– до $288,35 млн, здебільшого їх завозили з Китаю (78,4%), а також з Тайваню (5,3%) та Болгарії (4,1%).
Водночас у квітні імпорт цієї продукції зріс більш як на 81% до квітня-2024 – до $70,52 млн, що також на 7% перевищує показник лютого-2025.
Україна за чотири місяці експортувала акумулятори на $17,1 млн, переважно у Польщу (27,9%), Францію (15,9%) і Німеччину (11,3%).
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт електрогенераторів та перетворювачів в Україну збільшився на 3,7% порівняно з 2023 роком – до $732,5 млн, акумуляторів – більш ніж вдвічі, до $950,6 млн.
Україна у січні-квітні поточного року значно збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,494 тис. тонн зі 163 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс у 10,9 раза – до $1,476 млн зі $136 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (82,24% поставок у грошовому вимірі) та Китаю (17,76%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Як повідомляє СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ – Німецька фармацевтична компанія Phoenix Pharma оголосила про плани інвестувати близько 14 мільйонів євро в будівництво сучасного дистрибутивного центру в місті Лесковац, Сербія. Проект передбачає створення об’єкта площею 1,5 гектара в рамках розвитку «Зеленої зони» Лесковаца, яка позиціонується як ключовий логістичний і бізнес-хаб регіону.
Стратегічне значення проекту
Новий центр обслуговуватиме не тільки місцевий ринок, а й всю територію Сербії, забезпечуючи ефективну дистрибуцію фармацевтичної продукції, включаючи ліки, харчові добавки, косметичні засоби та медичні вироби. Очікується створення близько 120 робочих місць, що стане значним внеском у розвиток економіки регіону.
Мер Лесковця, Горан Цветанович, підкреслив важливість цього інвестиційного проекту для місцевої економіки, зазначивши, що він сприяє створенню нових робочих місць і зміцненню позиції «Зеленої зони» як ключової бізнес-території.
Phoenix Pharma є дочірньою компанією Phoenix Pharmahandel AG & Co KG, одного з найбільших фармацевтичних дистриб’юторів в Європі. Штаб-квартира компанії розташована в Мангеймі, Німеччина. Phoenix Pharmahandel здійснює діяльність у більш ніж 27 країнах Європи, надаючи послуги з дистрибуції лікарських засобів, медичних виробів та супутніх товарів.
У 2023 фінансовому році оборот групи перевищив 25 мільярдів євро, а штат співробітників налічує понад 39 000 осіб. Компанія активно інвестує в розширення своєї логістичної мережі, включаючи будівництво нових дистрибутивних центрів і впровадження сучасних технологій для оптимізації ланцюгів поставок.
Phoenix Pharmahandel має широку географію присутності, включаючи такі країни, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Швейцарія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія та інші. Компанія обслуговує понад 150 000 клієнтів, включаючи аптеки, лікарні та інші медичні установи, забезпечуючи своєчасну та надійну поставку фармацевтичної продукції.
Джерело: https://t.me/relocationrs/963
ПрАТ «Вінницький молочний завод “Рошен”, що входить до складу кондитерської корпорації Roshen, за підсумками 2024 року виплатить акціонерам 86,394 млн грн дивідендів із чистого прибутку.
«Здійснити виплату річних дивідендів за простими іменними акціями товариства в розмірі 86 млн 393 тис. 928,60 грн. з чистого прибутку за 2024 рік з розрахунку 461,58 грн на одну просту іменну акцію», – зазначено в рішенні загальних зборів акціонерів, оприлюдненому в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у п’ятницю.
Дивіденди виплатять безпосередньо акціонерам у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Крім того, акціонери пролонгували роботу наглядової ради в повному складі: головою переобрано Володимира Ярандіна, посади членів правління зберегли Сергій Зайцев і Валентина Вишневська. Ярандін і Зайцев представляють інтереси акціонера ТОВ «Український кондитерський холдинг», Вишневська – ДП «КК “Рошен”.
Водночас акціонери надали попередню згоду на здійснення ПрАТ великих угод, характер яких пов’язаний з фінансово-господарською діяльністю емітента і предметом яких, зокрема, може бути купівля-продаж, роботи або послуги, вартість яких перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, з граничною сукупною вартістю 10 млрд грн. Угоди дозволено здійснювати протягом не більше одного року з дати прийняття такого рішення.
ПрАТ «Вінницький молочний завод “Рошен” засновано в 1999 році у Вінниці. Молокозавод є основним постачальником сировини для фабрик корпорації. Потужність підприємства дозволяє переробляти 600 тонн молока на добу і виробляти до 50 тонн сухих молочних продуктів, до 30 тонн масла, до 10 тонн молочного жиру і до 75 тонн згущеного молока. Поставка сировини здійснюється з 10 областей України, для чого завод має власне автотранспортне підприємство.
Продукція заводу експортується в понад 50 країн світу, а саме Східної Європи, Азії, Північної Америки та Африки.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, завод у 2024 році збільшив на 20,6% дохід – до 4,322 млрд грн, наростив на 12,9% чистий прибуток – до 226,023 млн грн, скоротив боргові зобов’язання на 1,1% – до 234,29 млн грн. Активи підприємства оцінюються в 1,221 млрд грн. На заводі працює 228 співробітників. Статутний фонд – 9,358 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром підприємства є Олексій Порошенко, син п’ятого президента України Петра Порошенка.
Акціонери ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Київ) планують спрямувати 40,667 млн грн отриманого чистого прибутку за результатами 2024 року на виплату дивідендів.
Як наголошується в інформаційній системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у проєктах рішень зборів акціонерів компанії, запланованих на 19 травня.
Під час зборів акціонери планують також затвердити розмір дивідендів на одну просту іменну акцію у сумі 0,20 грн та визначити, що виплата дивідендів здійснюватиметься через депозитарну систему України у порядку, встановленому наглядовою радою НАСК “Оранта”.
Як повідомлялося, НАСК “Оранта” у 2024 році збільшила збір премій на 54% – до 2,35 млрд грн порівняно з аналогічним періодом попереднього року, обсяг виплат зріс на 22% – до 155,2 млн грн.
Протягом минулого року компанія виплатила 657 млн грн відшкодувань, що на 25% більше, ніж у 2023 році. Збільшення виплат пов’язане зі зростанням портфеля та кількості врегульованих страхових подій. Так, за полісами ОСАЦВ виплачено 487 млн грн (+34%), за договорами “Зелена карта” – 99 млн грн. Обсяг премій від юридичних торік збільшився на 26%.
Її прибуток склав 157 млн грн завдяки ефективній тарифній політиці та розширенню клієнтської бази. Страхові резерви зросли на 44% – до 1,35 млрд грн, забезпечуючи фінансову надійність страховика.
НАСК “Оранта” є правонаступницею “Укрдержстраху”, заснованого 25 листопада 1921 року, і вже понад 100 років здійснює страхову діяльність в Україні.
Компанія з 1994 року є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу.
Основним акціонером страховика є українська бізнес-група DCH. Компанія має 33 ліцензії на обов’язкові та добровільні види страхування, її мережа налічує понад 400 представництв, в агентській мережі об’єднано понад 2 тис. страхових експертів.
