Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Ініціативи щодо компенсації промінвестицій через податки потребуватимуть прозорості та контролю – Barristers

Законодавчі ініціативи щодо компенсації промислових інвестицій через податки (законопроєкти №13414 та №13415) потребуватимуть прозорого механізму подання заявок та контролю за цільовим використанням коштів, вважає юрист адвокатського об’єднання Barristers Commercial Тарас Онищенко.

“Ці законопроєкти обіцяють стати “історичним кроком” у стимулюванні інвестицій, зокрема, у будівництво нових промислових об’єктів. Ініціатива передбачає запровадження механізму часткової компенсації інвестиційних витрат через податкові пільги, що є поширеною та успішною практикою у країнах Європейського Союзу. Водночас, існують певні виклики та ризики імплементації, які вимагатимуть ретельної уваги”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна“.

Серед позитивних очікувань від прийняття законопроєкту Онищенко назвав, зокрема, суттєве стимулювання економічного зростання, “оскільки запропоновані механізми компенсації інвестицій можуть значно зменшити ризики та підвищити рентабельність проєктів, заохочуючи капіталовкладення у виробничий сектор”.

“Успішний досвід ЄС свідчить про ефективність таких інструментів, що може сприяти як залученню нового капіталу, так і поверненню інвестицій, які були виведені або релоковані. Крім того, нові та модернізовані виробництва неминуче призведуть до створення нових робочих місць та зростання зайнятості. Компенсація витрат на обладнання стимулюватиме впровадження сучасних технологій та підвищення конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку”, – зазначив він.

В той же час, Онищенко наголошує, що для ефективної реалізації запропонованих механізмів “важливо буде ретельно прорахувати потенційний фіскальний вплив на доходи державного бюджету, особливо на короткострокову перспективу”.

“Для успішної реалізації необхідно розробити максимально прозорий, ефективний та небюрократичний механізм подання заявок, їх розгляду, верифікації витрат та контролю за цільовим використанням інвестицій, оскільки складність процедур може нівелювати всі переваги компенсації. Також критично важливою є чіткість дефініцій, зокрема, визначення “переробної промисловості” та “обладнання згідно УКТЗЕД”, щоб уникнути неоднозначностей та зловживань”, – сказав він.

Крім того, юрист вважає необхідним “забезпечити синергію, щоб новий механізм доповнював, а не дублював чи конфліктував з уже діючими інструментами підтримки інвестицій”. Онищенко нагадав, що Україна вже застосовує низку інструментів для підтримки бізнесу та інвестицій. Серед них програма “Доступні кредити 5-7-9%”, гранти на переробку до 8 млн грн, пільги для учасників індустріальних парків, а також державна підтримка “проєктів зі значними інвестиціями” (від EUR12 млн), що надається за окремим законом. Додатково функціонує система страхування інвестицій від воєнно-політичних ризиків.

“Однак, законопроєкти №13414/13415 відрізняються своєю комплексністю та доступністю, що робить їх унікальними серед існуючих інструментів. На відміну від згаданих програм, вони пропонують пряму компенсацію через широкий спектр податків, значно знижують поріг входу для інвесторів (починаючи від EUR100 тис.) та, що особливо важливо, поширюються на вже діючі підприємства. Такий підхід створює більш гнучкий та всеосяжний інструмент стимулювання, порівняно з точковими програмами чи пільгами, які переважно орієнтовані на дуже великі інвестиції або мають специфічні умови”, – сказав юрист.

Як повідомлялося, законопроєкти №13414 та №13415 сфокусовані на підтримці переробної промисловості, визнаної ключовим сектором для створення доданої вартості та економічного зростання в Україні. Передбачається, що інвестори матимуть можливість компенсувати значну частину своїх інвестиційних витрат. Ці витрати охоплюють широкий спектр капіталовкладень, включаючи будівництво інженерних мереж та суміжної інфраструктури, придбання, будівництво, модернізацію та технічне/технологічне переоснащення будівель і споруд, а також придбання обладнання згідно з УКТЗЕД та земельних ділянок.

Механізм компенсації буде реалізований через зменшення податкових зобов’язань за основними податками. Зокрема, йдеться про податок на прибуток, імпортний ПДВ на обладнання, імпортне мито на обладнання, податок на майно та земельний податок. Розмір компенсації залежатиме від обсягу інвестиційного проєкту. Ключовою новацією та значною перевагою цього механізму є те, що він буде доступним не лише для абсолютно нових підприємств, а й для вже існуючих, які інвестують у розвиток та модернізацію своїх виробничих потужностей.

Ініціатор та співавтор законопроєктів №13414 і №13415 заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що законопроєкти зареєстрували спільно 55 народних депутатів з різних фракцій і груп, серед яких, зокрема, Данило Гетьманцев, Андрій Мотовиловець, Дмитро Наталуха.

Законопроєкти №13414 та №13415 передбачають зміни у Податковий і Митний кодекси стосовно компенсації інвестицій через податки.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1083281.html

 

 

131 автівка цьогоріч підпадає під податок на розкіш

Майже половина авто, що попали під додаткове оподаткування на розкіш — моделі Porsche

131 автівку, яка підпадає під податок на розкіш, завезли в Україну за 5 місяців 2025 року, за даними Міністерства економіки. З них 43% поїхали до столиці, а ще 13% — до Київської області. Найбільшим попитом в luxury сегменті користуються автівки Porsche та Mercedes-Benz – 84% усіх завезених цьогоріч.

131 “розкішну” автівку встигли завезти українці з-за кордону за 5 місяців 2025 року. Це у 3.4 рази менше, ніж за 5 місяців минулого року — 448 авто. Втім у порівнянні до 2021 дорогих автівок побільшало на 42%.

Різке зростання кількості авто, яке додатково оподатковується, сталося 2023 року. Тоді за 5 місяців в Україну завезли 584 авто, що підпадали під податок на розкіш.

Найбільше автівок потрапило до Києва – 43% від загальної кількості нововвезених за 2025 рік. Ще по 13% поїхало до Київської області та по 9% до Одеської та Львівської областей.

47% від усіх авто заряджають електрикою, а ще 23% – електрикою або бензином. Бензинові авто преміум-класу обіймають лише третє місце: 19%.

63% усіх завезених в Україну авто, які підлягають податку на розкіш, цьогоріч — це Porsche. Зокрема, популярні Porsche Taycan та Porsche Cayenne E-hybrid – 41% та 8% від усіх авто відповідно.

На другій сходинці Mercedes-Benz – таких авто 21% від усієї кількості. Найбільшою прихильністю українців користуються Mercedes-Benz s 450 та Mercedes-Benz s 580 4matic – 15% разом від усієї кількості.

Цьогоріч найдорожчу автівку помітили в Києві – Rolls-Royce Cullinan Black Badge за ціною 700 тис. дол. Також на наших вулицях можна зустріти Rolls-Royce Spectre, який коштує 600 тис. дол.

Щороку в Україні оновлюється перелік автомобілів, які оподатковують транспортним податком. Наразі таких моделей 338, проте минулого року їх було більше – 468.

З січня по квітень власники коштовних авто заплатили 87,2 млн грн податку. Це на 12%, або на 9,2 млн грн більше, ніж за той самий період торік. Найбільше платників очікувано у Києві – 26,5 млн грн.

Цей податок сплачують власники автомобілів, які випущені не більше 5 років тому та коштують понад 3 млн грн. Відповідно, ставка податку на одну автівку преміум-сегменту складає 25 тис. грн.

https://opendatabot.ua/analytics/luxury-car-fee

Окрема думка суддів ВП ВС щодо непідтверджених доказами санкцій дає підстави для скасування санкційних указів – Barristers

Окрема думка двох суддів Великої палати Верховного суду (ВП ВС) Олега Кривенди та Миколаи Мазура щодо непідтверджених доказами санкцій дає підстави для оскарження та скасування указів президента України про їх накладання, вважає адвокат АО Barristers Олександр Шадрін.

Шадрін повідомив, що юристи Barristers, які супроводжували справу одного з клієнтів, отримали рішення ВП ВС, в якому було визначено окрему думку суддів щодо санкційних справ та можливості оскарження накладених санкцій. Наразі текст окремої думки ще не оприлюднений в Єдиному реєстрі судових рішень.

“Суть в тому, що зараз збільшилась кількість санкційних справ, якими підміняють фактично кримінальні провадження, а більшість матеріалів секретять. Тому окрема думка суддів є резонансною з точки зору повної зміни практики розгляду санкційних справ, вона говорить про те, що кожен орган має діяти у межах повноважень і не можна санкційними справами підміняти кримінальні провадження”, зауважив Шадрін.

Юрист вважає, що “це резонансне рішення Верховного суду щодо повної зміни практики розгляду санкційних справ в Україні дасть можливість судового оскарження указів президента про санкції.

“В умовах війни та широкого застосування санкцій ця позиція формує принципово нове поле для правозастосування і правозахисту, зокрема, вона посилює ідею про необхідність забезпечення прозорості, обґрунтованості та судового контролю за владною дискрецією навіть у сферах, що пов’язані з національною безпекою”, – сказав юрист.

За його словами, окрема думка суддів доводить, що навіть при широкій дискреції президента у санкційній політиці, його дії мають залишатися у межах Конституції та принципів верховенства права, при цьому суди зобов’язані перевіряти, чи не є рішення свавільними, а санкції — необґрунтованими.

“У конкретній справі держава не надала належних доказів загрози від особи, щодо якої застосовано санкції, а отже, позов слід було задовольнити. Це перший відомий випадок, коли судді ВП ВС публічно заявляють про необхідність задоволення апеляційної скарги та позову щодо санкційного указу президента, ставлячи під сумнів безумовність такого механізму як санкції”, – сказав Шадрін.

На думку юриста, позиція двох суддів “може стати основою для правової дискусії, публічного контролю за діяльністю органів влади, інструментом захисту прав осіб, які вважають санкції щодо себе безпідставними та необґрунтованими, а також може враховуватись ініціаторами застосування санкцій для оцінки перспектив їх скасування”.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1083242.html

 

 

Україна наростила імпорт та експорт міді у січні–травні 2025 року

Українські підприємства у січні–травні 2025 року збільшили імпорт міді та мідних виробів на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $77,971 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Експорт міді за цей самий період також зріс — на 17,8%, до $38,762 млн. У травні обсяг імпорту становив $16,245 млн, а експорту — $9,635 млн.

Для порівняння, у 2024 році обсяг імпорту міді практично не змінився порівняно з 2023-м і становив $140,797 млн. Натомість експорт зріс на 22,4% — до $88,237 млн.

У 2023 році, попри війну, Україна подвоїла імпорт міді — до $140,795 млн (+120% р/р), тоді як експорт знизився на 20,1% — до $72,078 млн. Тенденція зростання торгівлі міддю у 2025 році свідчить про відновлення попиту на метал як з боку внутрішнього ринку, так і з боку зовнішніх покупців.

Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.

 

, ,

«Укрнафта» вивчає норвезькі clean tech рішення: планує застосувати в Україні

«Укрнафта» вивчає найкращі світові високотехнологічні рішення у сфері clean tech, щоб застосувати їх в Україні: команда спеціалістів ознайомилася з практичним застосуванням нового обладнання на норвезькому державному видобувному підприємстві.

Наразі компанія працює над реконструкцією системи підготовки нафти та пластової води на базі одного з регіональних бізнес підрозділів.

В рамках цього проєкту «Укрнафта» співпрацює, зокрема, з норвезьким лідером в галузі чистих технологій – Ennox Technology & Partners, яка розробляє революційні очисні установки.

Це обладнання працює більш ефективно за ринкові аналоги, дозволяє мінімізувати вплив на навколишнє середовище та покращити якість підготовки пластової води для підтримки пластового тиску.

Група фахівців напрямку upstream «Укрнафти» відвідала виробництво норвезької державної компанії, де проводили тести новітніх систем Ennox Technology & Partners, щоб на власні очі побачити високу якість сучасних clean tech рішень в промисловості.

Інженери та команди тестових лабораторій норвезьких компаній продемонстрували в роботі сталі рішення, що допоможуть будувати стійкі та ефективні системи для українського видобутку.

“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

Аграрії зібрали майже 200 тис. тонн ранніх зернових

Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.

У міністерстві зазначили, що Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.

Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.

“В Україні стартували жнива. Це вже четвертий сезон збору врожаю з початку повномасштабної війни. (…) Цей врожай – не просто хліб. Це доказ стійкості, витримки й сили наших фермерів. Навіть під час війни вони працюють на землі, щоб Україна та світ були з хлібом”, – написав міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.

Як повідомлялося, станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії шістнадцяти областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.

Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.

Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.

,