Українські металургійні підприємства у січні-липні 2025 року скоротили виробництво загального прокату на 2,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,622 млн тонн, свідчать оперативні дані об’єднання “Укрметалургпром”.
Виплавка сталі за цей період знизилась на 7% – до 4,263 млн тонн.
У липні 2025 року в Україні вироблено 552 тис. тонн прокату та 580,5 тис. тонн сталі, тоді як у червні – відповідно 563 тис. тонн і 621,4 тис. тонн.
Для порівняння: у 2024 році виробництво прокату зросло на 15,8% – до 6,222 млн тонн, а сталі – на 21,6% – до 7,575 млн тонн. У 2023 році зростання прокату становило лише 0,4%, а виплавка сталі скоротилась на 0,6%.
Найбільший в Україні оператор мобільного зв’язку “Київстар” у квітні-червні 2025 року збільшив прибуток EBITDA порівняно із аналогічним періодом минулого року на 23,5% – до 6,90 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 25,8% – до 1,86 млрд грн за рахунок, що було зумовлено значним зростанням у сегментах телекомунікацій та цифрових технологій.
“Маржа EBITDA склала 58,2% (-1,1 п.п. порівняно з аналогічним періодом минулого року), що відображає більшу частку прямих цифрових доходів після консолідації Uklon. У другому кварталі спостерігався тиск на витрати, включаючи збільшення витрат на комунальні послуги, консалтинг та ІТ-підтримку”, – йдеться в оприлюдненій материнською компанією VEON звітності у четвер.
Згідно з нею, загалом за перше півріччя EBITDA зросла на 39,5% – до 12,85 млрд грн, тоді як його виручка – на 36,1%, до 22,58 млрд грн.
Зазначається, що “Київстар” збільшив капітальні інвестиції у II кварталі 2025 року на 72,8% – до 3,93 млрд грн, а за півріччя – на 89,8%, до 6,35 млрд грн.
“Капітальні інвестиції 33,2% (від виручки) у II кварталі 2025 року та 28,2% у I півріччі 2025 року підкреслюють прискорення реінвестицій “Київстар” у існуючий бізнес з метою збереження технологічного лідерства в умовах триваючої війни”, – наголосила VEON.
Компанія уточнила, що у доларовому еквіваленті EBITDA зросла у II кварталі на 18,6% – до $166 млн, а виручка – на 20,8%, до $286 млн, тоді як в цілому за півріччя – відповідно на 31,5%, до $309 млн та на 27,9%, до $542 млн.
Згідно зі звітом, загальна кількість мобільних абонентів зменшилася на 4,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала 22,4 млн, що відображає продовження міграції клієнтів на тлі конфлікту.
Скорочення бази користувачів 4G було меншим – 1,2%, до 14,4 млн, а кількість клієнтів, які користуються пакетами послуг, зросла на 23,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року і наразі становить 6,5 млн, або 31,7% від загальної кількості абонентів, оскільки попит на пакетні послуги залишається високим.
Зазначається, що ARPU (середньомісячний дохід від одного користувача) збільшився на 20,6% – до 146 грн.
Окрім того, “Київстар” зафіксував за ІІ квартал збільшення Data usage на 20,3% – до 12,6 Гб на одного користувача, а кількість цифрових користувачів за рік зросла на 51,2% – до 13,4 млн.
Щодо дочірніх бізнесів, то у звіті зазначається, що кількість користувачів у медичній інформаційній системі Helsi у червні 2025 року сягнула 2,5 млн, що на 15,8% більше у порівнянні з ІІ кв. 2024 року. Окрім того зростання демонструють також нові моделі підписки та розвиток B2B-напрямку.
Кількість користувачів у “Київстар TV” станом на кінець ІІ кв. 2025 року зросла на 21,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн. У компанії додали, що позитивну динаміку забезпечили запуск застосунку для Xbox – україномовний контент – та ексклюзивні спортивні трансляції.
Uklon, який був консолідований у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, за ІІ квартал 2025 року забезпечив $21,7 млн виручки та $9,3 млн EBITDA, було здійснено 41,2 млн поїздок та 1,1 млн доставок. Зазначається, що ця інтеграція стала стратегічним кроком у розширенні присутності компанії на ринку цифрових послуг.
Серед інших визначних подій ІІ кварталу у звіті згадується підписаний меморандум із Міністерством цифрової трансформації щодо створення першої україномовної великої мовної моделі. Проєкт планується реалізувати до кінця року, щоб надавати безпечні цифрові сервіси на базі локалізованих даних.
Окрім того, компанія отримала дозвіл на проведення тестових випробувань супутникової технології Direct to Cell. Таким чином “Київстар” планує забезпечити зв’язок у регіонах без традиційного наземного мобільного покриття, зокрема у важкодоступних гірських та сільських районах.
Американські ф’ючерси на акції зросли після того, як Кремль підтвердив, що президенти Володимир Путін і Дональд Трамп зустрінуться для проведення саміту протягом найближчих днів, що посилило сподівання на перемир’я у війні Росії з Україною.
Контракти на S&P 500 і Nasdaq 100 додали 0,7%. Акції Apple Inc. піднялися на передторгових торгах після оголошення про інвестиції в розмірі 100 млрд доларів США, які можуть звільнити компанію від загрози введення президентом Дональдом Трампом мит на імпорт мікросхем. Постачальники Apple, включаючи Corning Inc.
Індекс долара знизився п’ятий день поспіль, що є найдовшою серією за майже чотири місяці, тоді як євро піднявся до сесійного максимуму. Прибутковість 10-річних казначейських облігацій залишилася стабільною. Нафта скоротила прибутки.
Індекс Stoxx Europe 600 зріс більш ніж на 0,8%, що дозволило компенсувати втрати, спричинені минулотижневими невтішними даними про ринок праці в США. Найкращі результати продемонстрував сектор подорожей та відпочинку. Кошик акцій компаній, що мають інтереси в Україні, зріс, тоді як акції оборонних компаній впали. Оптимістичні фінансові результати деяких найбільших компаній регіону сприяли поліпшенню настроїв, навіть попри те, що промислове виробництво в Німеччині зазнало найбільшого падіння за майже рік, що стало черговим ударом для найбільшої економіки Європи.
«Мирне врегулювання конфлікту між Росією та Україною має позитивно вплинути на європейських споживачів і ризикові настрої, а також негативно — на ціни на нафту», — зазначив Мохіт Кумар, головний економіст і стратег Jefferies International Ltd. «Серед секторів, які виграють від цього, — європейські споживачі, сектори, чутливі до зростання, та сектори, пов’язані з будівництвом».
Настрої на ринку покращилися раніше, після того як Трамп оголосив, що компанії, які виробляють товари в США, такі як Apple, матимуть право на звільнення від запропонованого ним 100-відсоткового мита на імпорт мікросхем. Зростання спекуляцій щодо зниження процентної ставки Федерального резерву також підтримує оптимізм на фондових ринках, оскільки в четвер офіційно набули чинності нові мита, спрямовані на переформатування світової торгівлі.
Eli Lilly & Co. акції впали після того, як фармацевтична компанія опублікувала результати досліджень свого препарату для схуднення, які розчарували інвесторів
DoorDash Inc. підскочила в передторговельних торгах після опублікування прогнозу замовлень на третій квартал, який перевершив очікування Уолл-стріт
Paycom Software Inc. піднялися після підвищення прогнозу доходів за весь рік
Fortinet Inc. впали після того, як компанія-розробник програмного забезпечення опублікувала оновлену інформацію про цикл оновлення брандмауера
Airbnb Inc. знизилися на тлі слабких прогнозів зростання
Німецька оборонна компанія Rheinmetall AG впала після того, як не виправдала прогнози аналітиків щодо операційного прибутку, оскільки замовлення від Німеччини та інших європейських країн, які збільшили видатки на оборону, ще не надійшли.
Deutsche Telekom AG впала після оприлюднення результатів за другий квартал, які показали слабкі результати в Німеччині, її найбільшому ринку.
Siemens AG піднялася після зростання доходів і замовлень у третьому фінансовому кварталі.
Allianz SE, німецька страхова компанія, яка володіє компанією з управління облігаціями Pacific Investment Management Co., піднялася після зростання прибутку в другому кварталі на тлі кращих результатів у сегменті страхування майна та нещасних випадків і припливу коштів у Pimco.
Акції A. P. Moller-Maersk A/S, лідера світової торгівлі, подорожчали після того, як компанія підвищила фінансовий прогноз на 2025 рік, заявивши, що попит за межами Північної Америки є «стійким» навіть на тлі побоювань щодо торговельної війни.
Sandoz Group AG піднялися після того, як швейцарська фармацевтична компанія опублікувала результати, що перевершили очікування.
У середу ввечері в США Трамп заявив, що США введуть «мито в розмірі приблизно 100% на мікросхеми та напівпровідники». Він додав: «Але якщо ви будуєте в Сполучених Штатах Америки, мита не буде». Ці коментарі пролунали після того, як генеральний директор Apple Тім Кук разом із Трампом в Овальному кабінеті оголосив про інвестиційний план на суму 100 млрд доларів США.
Пізніше в четвер Банк Англії, як очікується, знизить ставки. Фунт трохи подорожчав щодо долара, а базовий індекс акцій Великобританії впав.
Тим часом три керівники ФРС висловили занепокоєння щодо ринку праці США в середу, зазначивши, що у вересні можливе зниження процентних ставок. Президент ФРС Сан-Франциско Мері Дейлі заявила, що керівники, ймовірно, будуть змушені скоригувати процентні ставки в «найближчі місяці», щоб запобігти подальшому погіршенню ситуації з працевлаштуванням.
Дані, опубліковані минулого тижня, вказують на різке охолодження ринку праці протягом останніх кількох місяців. Політики залишили ставки без змін наприкінці липня, а наступне засідання відбудеться у вересні. Після цього у 2025 році вони проведуть ще два засідання.
Трейдери очікують на дані про тижневі заявки на допомогу з безробіття, які будуть опубліковані в четвер, щоб отримати більше інформації про стан ринку праці в США.
Окремо Трамп зазначив, що найімовірніше призначить тимчасового губернатора ФРС, щоб заповнити вакантне місце в правлінні центрального банку найближчими днями, а не використовуватиме це місце, щоб продемонструвати свій вибір на заміну Джерома Пауелла на посаді голови.
У той же час, зростання експорту Китаю минулого місяця несподівано прискорилося, досягнувши найвищого рівня з квітня. Стійкість закордонних поставок збереглася попри високі мита, введені США. Китайські акції залишилися без змін.
З інших новин про мита, США також ввели додаткове 25-відсоткове мито на індійські товари, фактично подвоївши ставку, оголошену кілька днів тому. Індійські акції впали.
Деякі основні події на ринках:
Джерело: https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-06/stock-market-today-dow-s-p-live-updates
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в цеху мереж та підстанцій розпочав перший етап масштабного капітального ремонту однієї з важливих підстанцій, яка забезпечує електропостачання технологічних процесів.
Згідно з інформацією підприємства, в межах капремонту також планується модернізація ключового обладнання, що дозволить підвищити надійність електрозабезпечення і безпеку праці персоналу.
Серед головних завдань капремонту – заміна застарілого устаткування, яке вже не використовується у зовнішніх електромережах, на сучасне комутаційне обладнання. Зокрема, відокремлювачі будуть замінені на новий елегазовий вимикач 150 кВ. Також на зміну електромагнітному реле прийдуть мікропроцесорні блоки реле захисту та автоматики – більш чутливий захист із автоматичним швидким відгуком апаратури на виникнення позаштатної ситуації.
При цьому уточнюється, що нове оснащення дозволить реалізувати захист електричних ланцюгів150 кВ безпосередньо на підстанції “Каметсталі”, тоді як раніше він здійснювався на зовнішній віддаленій підстанції “ДТЕК”. Таким чином, енергетики отримують можливість локалізувати аварійну ділянку та оптимізувати процес ліквідації аварійної ситуації.
В повідомленні зазначаєтсья, що це один з найважливіших цьогорічних капремонтів ключового устаткування цеху, в межах якого на зміну застарілим електропристроям приходить сучасне автоматизоване обладнання. Зокрема це новий рівень та сучасний підхід до процесу оперативних перемикань, які надалі виконуватимуться віддалено – автоматично, за допомогою ключа управління, без фізичної присутності працівників під комутаційним апаратом.
“Це є значним кроком у підвищенні безпеки роботи персоналу. Отже, за підсумком ми очікуємо отримати сучасну схему надійного електропостачання важливої ділянки підприємства, а також вдосконалення умов та підвищення безпеки праці персоналу ЦМП”, – пояснив помічник начальника цеху мереж та підстанцій з інжинірингу Михайло Ревін, слова якого наведено в повідомленні.
Наразі на ремонтному майданчику вже повністю демонтоване старе обладнання і ведуться земляні роботи під заливання фундаментів стійок нового устаткування. Після цього спеціалісти-ремонтники розпочнуть безпосередній його монтаж.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-червні цього року знизив виплавку сталі на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 908 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за II кв-2025, випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився також на 13% до січня-червня-2024, до 7,725 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 8% до I пів-2024, до 7,528 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I пів-2025 зменшилося на 13%, до 7,725 млн тонн.
Зазначається, що випуск коксу в січні-черні-2025 зменшився на 5% до I пів-2024,до 5%, до 535 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у 2-му кв-2025 виробництво чавуну та сталі на МК “Каме-Сталь” скоротилось на 19% та 14%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – та I кв-2025, до 353 тис. тонн та 420 тис. тонн, що зумовлено зупинкою доменної печі №9 на капремонт у квітні-червні 2025 року. У 1-му півріччі 2025 року виробництво чавуну становило 789 тис. тонн, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, внаслідок вищезгаданого капремонту печі №9 на “Каметсталі” та тимчасової технологічної зупинки на ділянці з пиловугільного палива (ПВП) в березні 2025 року. Це призвело до зниження обсягів виробництва сталі до 908 тис. тонн, або на 13% менше у порівнянні з відповідним періодом попереднього року.
На фоні зниження виробництва чавуну та збільшення внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва обсяг випуску напівфабрикатів скоротився у 2-му кварталі 2025 року на 26% порівняно з попереднім кварталом, до 128 тис. тонн; у 1-му півріччі 2025 року – на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 301 тис. тонн.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 5% проти попереднього кварталу і становило 628 тис. тонн. Зокрема: виробництво плоского прокату збільшилось на 11% – до 289 тис. тонн, переважно завдяки зростанню замовлень на гарячекатаний рулон на Ferriera Valsider (Італія).
Виробництво довгого прокату залишилось майже на рівні попереднього кварталу і склало 339 тис. тонн, при цьому обсяги його випуску на “Каметсталі” зросли на 4%.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зокрема, виробництво довгого прокату збільшилось на 5% завдяки зростанню обсягів на “Каметсталі”, а виробництво плоского прокату залишилося майже на рівні попереднього періоду.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво коксу збільшилось на 6% порівняно з попереднім кварталом – до 275 тис. тонн, переважно внаслідок аварійної зупинки “Запоріжкоксу” в лютому через воєнні дії. У 1-му півріччі 2025 року обсяг виробництва коксу скоротився на 5% – до 535 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату та товарної залізорудної продукції залишилось майже на рівні попереднього кварталу й становило 3,910 млн тонн та 3,767 млн тонн, відповідно. При цьому, у зв’язку з зупинкою на капремонт обпалювальної машини на Центральному ГЗК в травні 2025 року, виробництво залізорудного концентрату зросло на 5% – до 2,175 млн тонн, тоді як обсяг випуску окатків зменшився на 6% – до 1,592 млн тонн.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату знизилося на 13% порівняно з аналогічним періодом попереднього року через зупинку Інгулецького ГЗК в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням обсягів на Північному ГЗК – на 47% за рахунок нарощування видобутку на Ганнівському кар’єрі, а також на Центральному ГЗК – на 22% внаслідок збільшення поставок залізної руди від третіх осіб. При цьому, виробництво товарної залізорудної продукції скоротилось на 8%, в тому числі концентрату – на 16%, тоді як випуск товарних окатків зріс на 3%.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи. Згодом на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Як наслідок, починаючи з 2025 року, виробництво вугільного концентрату зосереджено виключно на підприємстві United Coal Company (США). У 2-му кварталі 2025 року виробництво вугільного концентрату скоротилось до 518 тис. тонн, що на 10% менше проти попереднього кварталу, внаслідок погіршення якісних характеристик коксівного вугілля.
У 1-му півріччі 2025 року, виробництво вугільного концентрату зменшилось на 53% – до 984 тис. тонн через зупинку Покровської вугільної групи.
Як повідомлялось, “Метінвест” в січні-березні цього року збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом торік, але знизив на 1% проти попереднього кварталу – до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до I кв-2024 і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I кв-2025 зменшилося на 21% до I кв-2024 і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до I кв-2024 і на 9% до IV кв-2024, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до I кв-2024 і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до I кв-2024 і на 6% до IV кв-2024, до 260 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Медична лабораторія “Діла” в першому півріччі 2025 року відкрила 22 нових відділення, збільшила кількість точок присутності до 260 по всій Україні.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” її директор зі стратегічного розвитку Іван Теличкун, з початку повномасштабного вторгнення “Діла” закрила одне відділення, решта з 17 відділень, які були пошкоджені, вже відновлені і продовжують працювати,
“Від початку вторгнення пошкоджено 17 відділень, зачинено одне в Нікополі. Інші відділення, які мали пошкодження, вже повністю відновлені і знову приймають клієнтів”, – сказав він.
Теличкун уточнив, що наразі відділення “Діли” працюють на прифронтових територіях, зокрема в Чернігові, Шостці, Харкові, Павлограді, Миколаєві, Кривому Розі. При цьому в Шостці, Харкові та Миколаєві їх відкрили вже під час повномасштабного вторгнення.
“Діла” працює у містах і регіонах, які є під частою загрозою ракетних чи дронових атак. Це Одещина (Одеса, Ізмаїл), Дніпро, Кривий Ріг, Полтавщина, Кіровоградщина, Сумська область (Шостка), Київ, Харків, Миколаїв”, – сказав він.
Теличкун зазначив, що “Діла” продовжує розширювати мережу відділень по Україні, орієнтуючись насамперед на потреби клієнтів”.
“Серед нових локацій відділень “Діли” з’являються не тільки центральні райони міст, а й території сучасних житлових комплексів, які сьогодні формують окремі ком’юніті з розвиненою інфраструктурою. В планах розширювати мережу й надалі”, – сказав він.
Коментуючи динаміку цін на лабораторні дослідження, Теличкун зазначив, що з початку року ціни на лабораторні дослідження поступово зростають.
“Основні причини — подорожчання реагентів і витратних матеріалів, які закуповуються в іноземній валюті, а також зміна заробітних плат для забезпечення ринкового рівня оплати праці. Реагування на зовнішні економічні фактори, зокрема коригування цін, дає нам можливість зберігати незмінними головні принципи роботи – якість і точність досліджень, що є основою довіри наших клієнтів. Ми плануємо утримувати ціни, за умови стабільної ринкової ситуації”, – сказав він.
Як повідомлялося, в 2024 році медлабораторія “Діла” відкрила 14 партнерських відділень і розширила мережу до 238 відділень. Крім того, “Діла” впродовж 2024 року виконала 9,3 млн досліджень для 1,3 млн пацієнтів.
