В умовах воєнного часу банківський сектор залишається основним джерелом залучення додаткового фінансування в АПК України, у тому числі для модернізації виробництва, оновлення парку с/г техніки та розвитку переробки. Про це розповів керівник альтернативних каналів продажів, Агро Фабрика, АТ «ОТП БАНК» Павло Гузирь під час міжнародної конференції Black Sea Grain. Kyiv – 2025, організованої компанією УкрАгроКонсалт.
У панельній дискусії «Гострі кути ти зигзаги в регулюванні аграрного експорту 2024-2026» експерт Банку взяв участь разом із заступником міністра аграрної політики та продовольства України Оксаною Осьмачко, головою представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Оленою Волошиною та представниками аграрного ринку.
«Безумовно банківський сектор займає лідерську позицію серед джерел додаткового фінансування для агросектору. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України торік банки профінансували український аграрний бізнес на 100 млрд грн. При цьому 52% було видано банками з іноземним капіталом. ОТП БАНК як один із лідерів фінансування аграріїв пропонує широкий вибір програм для бізнесу. Всі наші програми ми умовно поділяємо на два великих напрямки: поповнення оборотного капіталу та інвестиційне кредитування. Перший − дозволяє залучити кошти на поточні цілі, у тому числі для закупівлі засобів для проведення посівної, закупівлі зерна та іншої агросировини для трейдингу і переробки, експортно-імпортних операцій тощо. У межах цього напрямку Банк надає фінансування за умовами програми «Доступні кредити 5-7-9», стандартних ставок фінансування в гривні і валюті, партнерських компенсаційних програм, торгового факторингу та документарних операцій. Другий напрям включає в себе програми для залучення фінансування на оновлення парку сільськогосподарської техніки, вантажного транспорту, модернізацію елеваторного обладнання, а також на розвиток переробних потужностей. Також ОТП БАНК є лідером серед банків по фінансування агровиробників під фінансові аграрні розписки. Наразі Банк бере активну участь у запровадженні нового фінансового інструменту – аграрних нот, які в Україні впроваджує IFC за підтримки Швейцарської Конфедерації», – сказав П. Гузирь.
Він додав, що українські аграрії все більше цікавляться банківськими програмами та активно залучають кредитування під різноманітні цілі. Зокрема, ОТП БАНК спостерігає зростання інтересу від бізнесу у залученні коштів в енергоефективні рішення, які забезпечують енергонезалежність підприємств. Банк реалізує спеціальну програму у межах якої кредитує бізнес для встановлення сонячних електростанцій, генераторів, когераційних установок та іншого енергоефективного обладнання. Ця програма також передбачає до 15% кешбеку від суми фінансування за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Разом з цим, ОТП БАНК надає фінансування строком до 7 років агропідприємствам на купівлю землі сільськогосподарського призначення. «Аграрії активно цікавляться цією кредитною програмою. Наразі Банк розглядає декілька десятків запитів від сільгосптоваровиробників, які прагнуть отримати фінансування для купівлі с/г землі в різних регіонів України», – зазначив П.Гузирь.
Він зауважив, що ОТП БАНК також є учасником державних програм підтримки агросектору, зокрема програми «Зроблено в Україні», яка передбачає до 25% компенсації вартості сільськогосподарської техніки від вітчизняного виробника. «Ця програма має шалений успіх серед українських аграріїв. Думаю, що її в будь-якому разі потрібно продовжувати та розширювати. «Зроблено в Україні» – це успішний приклад підтримки вітчизняного виробника з боку держави, адже це стимулює виробництво як сільськогосподарської продукції так і аграрної техніки та обладнання», – наголосив П.Гузирь.
Більше про програми фінансування агробізнесу від ОТП БАНК читайте у колонці Павла Гузиря для Agravery: https://agravery.com/uk/posts/author/show?slug=bankivske-kredituvanna-ak-osnovne-dzerelo-dla-zalucenna-dodatkovih-kostiv-v-agrosektor-v-umovah-vijni
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1072303.html
16 травня 2025 року в Стамбулі розпочалися перші за більш ніж три роки прямі переговори між делегаціями України та Росії, спрямовані на пошук шляхів припинення конфлікту, що триває.
Зустріч проходить у палаці Долмабахче за посередництва Туреччини та за участю високопоставлених представників США.
Українську делегацію очолює міністр оборони Рустем Умеров. До складу також входять заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад та інші високопоставлені представники силових і дипломатичних відомств.
Російську сторону представляє помічник президента Володимир Мединський. До складу делегації також входять заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін, директор Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) Ігор Костюков та інші офіційні особи.
Перед початком двосторонніх переговорів відбулися тристоронні зустрічі: спочатку між Туреччиною, США та Україною, а потім між Туреччиною, Росією та Україною. У переговорах також беруть участь міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан і державний секретар США Марко Рубіо.
Реакції та очікування
Президент України Володимир Зеленський висловив розчарування у зв’язку з відсутністю на переговорах президента Росії Володимира Путіна, заявивши, що російська делегація «не має повноважень для прийняття рішень». Він підкреслив, що Україна націлена на досягнення 30-денного припинення вогню, тоді як Росія наполягає на більш широких переговорах, включаючи питання територіальних поступок і відмови від прагнення до членства в НАТО.
Сполучені Штати та європейські країни підтримують ініціативу щодо встановлення 30-денного перемир’я. Президент США Дональд Трамп заявив, що значний прогрес можливий тільки за умови його особистої зустрічі з президентом Путіним.
Міжнародна підтримка
Китай висловив підтримку прямим переговорам між Росією та Україною, закликавши всі сторони до досягнення справедливої та стійкої мирної угоди.
Туреччина, в особі президента Реджепа Тайіпа Ердогана, продовжує відігравати активну роль у посередництві між сторонами конфлікту, надаючи майданчик для переговорів і сприяючи діалогу.
Незважаючи на низькі очікування, початок переговорів у Стамбулі розглядається як важливий крок до можливого мирного врегулювання.
ПУМБ став першим банком в Україні, який випустив банківську гарантію для забезпечення участі клієнта в аукціоні з продажу електричної енергії, що проводиться на платформі Української енергетичної біржі ( ТОВ «УЕБ»).
Сьогодні на таких аукціонах до 50% суми гарантійного внеску, що забезпечує виконання зобов’язань покупця за двостороннім договором купівлі-продажу, може бути надано у вигляді банківської гарантії.
Цей інструмент покликаний підвищити надійність виконання укладених договорів та зменшити ризики для генеруючих компаній. Покупці, у свою чергу, отримують можливість ефективніше управляти своїми фінансами, не відволікаючи весь обсяг коштів з обігу.
Банківські гарантії приймаються виключно від банківських установ, які пройшли акредитацію відповідно до вимог Регламенту організації та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії на ТОВ “УЕБ”.ПУМБ не лише одним з перших отримав статус акредитованого банку, а й став першим в Україні, хто фактично надав таку гарантію для аукціону з продажу електроенергії.
Банк провів комплексну підготовчу роботу, аби надати учасникам ринку можливість повноцінно скористатися новим механізмом забезпечення виконання своїх зобов’язань за укладеними угодами.
Нагадаємо, що Українська енергетична біржа (ТОВ “УЕБ”) є товарною біржею, яка є організатором електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, а також є організатором біржових торгів на ринках природного газу та інших біржових товарів.
Станом на 01.04.2025 ПУМБ входить в ТОП-3 банків України за розміром портфеля банківських гарантій і надалі продовжує розвивати цей напрям. Загальний обсяг гарантій наразі становить 8,9 млрд грн — це найвищий показник за весь час роботи банку з гарантійними інструментами.
ПУМБ надає надає широкий спектр банківських гарантій: тендерні, гарантії виконання договору, повернення авансу, платіжні, митні, забезпечення кредиту, виконання гарантійних зобов’язань тощо. У разі потреби, Банк підтверджує свої зобов’язання за документарними інструментами через розгалужену мережу іноземних банків-партнерів.
Компанія Medlog, «дочка» світового лідера контейнерних перевезень Mediterranean Shipping Company (MSC Group), придбала у співвласника групи ТІС Єгора Гребенникова 50% оператора інтермодальної логістики N’UNIT і частку 25% в транскордонному терміналі «Мостиска», повідомив Forbes.
«Medlog придбала половину моєї частки в транскордонному терміналі «Мостиска» і половину компанії N’UNIT, яка повністю належала мені», – сказав Гребенніков в інтерв’ю виданню.
Його частка в N’UNIT знизилася до 50%, а в терміналі «Мостиска» – до 25%. Решта 50% терміналу залишилися у власності компанії «Лемтранс».
«Medlog шукала готову мережу залізничної «сухої логістики», яка поступово замінить автомобільні перевезення – це тренд. Крім того, це дає більше гнучкості в період, коли порти не функціонують. Побудувати таку зараз обійшлося б стільки ж, як і придбати, але на це пішло б три-чотири роки», – сказав Гребенніков.
За його словами, у Medlog є стратегія на десятиліття вперед і розуміння: той, хто ризикує і заходить в країну в складний час, буде краще підготовлений до періоду економічного зростання.
«Ну і, звичайно, в період зростання була б зовсім інша ціна», – зазначив співвласник N’UNIT і терміналу “Мостиска”.
Він також розповів, що до угоди володів N’UNIT одноосібно, оскільки його партнери Андрій Ставницер і Олег Кутателадзе вирішили зосередитися на своїх особистих проектах в інших галузях.
Після угоди з «дочкою» MSC Group в планах компанії побудувати спільно ще кілька регіональних терміналів.
«Маю чіткий інвестиційний план. Вже провели підготовчі роботи з будівництва нових терміналів, буде більше спеціалізованих полегшених авто для доставки останньої милі, більше буферних складів. Розраховуємо вивести на новий рівень і взаємодію з «Укрзалізницею»», – розповів Гребенніков.
Medlog, заснована в 1988 році як дочірня компанія MSC Group, спеціалізується на інтермодальних перевезеннях (залізниця, автотранспорт, морські та річкові вантажі), складському бізнесі та митному оформленні. Компанія представлена в понад 80 країнах світу, чисельність її штату перевищує 10 тис. співробітників.
Українські підприємства у січні-квітні 2025 року імпортували мідь та мідні вироби на $61,62 млн, що на 16,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Експорт зріс на 16,1% — до $29,13 млн. У квітні імпорт становив $15,13 млн, експорт — $7,78 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна станом на 16 травня засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 4,95 млн га, що складає 87% плану, але дещо відстає від минулорічного показника в 5,1 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю.
Згідно з його даними, за тиждень було засіяно 631,5 тис. га. При цьому в 11 областях сіють гречку, у 20 – сою.
Як зазначило Мінагрополітики, кукурудзою наразі вже засіяно 3,5 млн грн (2,9 млн га тижнем раніше), ячменем – 743,1 тис. га (733,4 тис. га), ярою пшеницею – 215,2 тис. га (212,6 тис. га), горохом – 208,9 тис. га (205,7 тис. га), вівсом – 157 тис. га (157 тис. га), гречкою – 16,3 тис. га (7 тис. га), просом – 25,2 тис. га (15,7 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 87%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 97%, вівса – 98%, гречки – 24%, проса – 33%.
У минулому році на 16 травня кукурудзою було засіяно 3,56 млн грн, пшеницею – 249 тис. га, ячменем – 781,6 тис. га, горохом – 162,1 тис. га, вівсом – 166,7 тис. га, гречкою – 48,1 тис. га, просом – 43,1 тис. га.
Відповідно до інформації Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Полтавська – 533,4 тис. га, Чернігівська – 435 тис. га, Вінницька – 368,2 тис. га, Кіровоградська – 362,6 тис. га та Київська область – 359,2 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 3,9 порівняно із 3,432 млн га тижнем раніше. У тому числі посіви під соняшником досягли – 3,9 млн га (3,5 млн га тиждень тому та 4,6 млн га торік), сої – 1,73 млн га (1,3 млн га та 1,64 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
Мінагрополітики зазначає, що посіви соняшнику наразі складають 77% від плану, сої – 72%, а цукрового буряку – 99%.
