Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія “Лемтранс” планує побудувати у Фастові (Київська обл.) контейнерний термінал, повідомляється на сайті компанії.
“Термінал у Фастові буде стратегічною ланкою в розвитку транспортної логістики регіону. Проєкт надасть змогу: оптимізувати логістичні ланцюги, розширити експортні можливості українських виробників і створити умови для інтеграції місцевого бізнесу у світову торгівлю”, – зазначив директор з розвитку термінальної мережі компанії “Левада Карго” Олександр Ткачук.
У компанії додали, що 2024 року інвестували 478 млн грн у логістичні та інфраструктурні проєкти – це втричі більше, ніж 2023 року. Основний акцент зроблено на розвиток термінального та контейнерного бізнесу, де сума інвестицій становила 441 млн грн.
Група “Лемтранс” у вересні 2024 року завершила перший етап будівництва і відкрила “Контейнерний термінал “Вінниця” (КТВ).
Як повідомлялося, загальний обсяг перевезень “Лемтранс” у 2024 році становив 15,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у 2023 році.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу групи “Лемтранс”, перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. “Лемтранс” у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група “Лемтранс” сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у період з 1 квітня по 31 грудня поточного року виплачуватиме акціонерам дивіденди за результатами роботи у 2024 році на загальну суму 40 млн грн з розрахунку 4,575 тис. грн на одну акцію номіналом 57,9 тис. грн.
Згідно із повідомленням у системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), відповідне рішення прийняли загальні збори акціонерів товариства 31 березня.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, понад 98% акцій АТ “ФЕД” володіє директор підприємства Віктор Попов.
Збори акціонерів, зокрема, переобрали на новий строк наглядову раду у тому ж складі (три члени включно з головою НР Валерієм Фадєєвим).
Як повідомлялося, “ФЕД” завершив 2024 рік з чистим прибутком 181,406 млн грн – на 43% менше аналогічного показника 2023 року.
За підсумками 2023 року АТ “ФЕД” спрямувало на дивіденди 32 млн грн з отриманого чистого прибутку 318,3 млн грн, з розрахунку 3,66 тис. грн на одну акцію номіналом 57,9 тис. грн.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення.
Товариство поки не оголошувало розмір виторгу в цілому за минулий рік, а в січні-вересні-2024 він знизився на 35,2% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 586,67 млн грн.
Україна в січні-березні цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 34,8% порівняно з аналогічним періодом торік – до 294,202 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 37,4% – до $138,386 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (43,06% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (20,15%) і Польщі (9,44%).
В зазначений період Україна імпортувала 2,902 тис. тонн напівфабрикатів на $2,339 млн з Чехії (83,03%), Італії (16,59%) та Німеччини (0,38%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Президент США Дональд Трамп заявив, що може допустити окремі винятки з 10% тарифу для більшості торговельних партнерів, хоча вважає цю ставку мінімальною для країн, які прагнуть домовитися з Вашингтоном, повідомляє Bloomberg у суботу.
«Зі зрозумілих причин може бути кілька винятків, але я б сказав, що 10% – це мінімум», – сказав Трамп журналістам у п’ятницю на борту літака Air Force One дорогою до Флориди. Він не уточнив, про які причини йдеться, і не оголосив про нові зміни в тарифній політиці.
Заява прозвучала після оголошеного на тижні підвищення тарифів для десятків країн. Пізніше деякі з них були відкладені через негативну реакцію ринків. Китай зазнав мита в 145%, тоді як базова ставка в 10% поки застосовується до більшості держав.
«Незважаючи на це, середня ставка мит у США може досягти історичних максимумів. Пекін, у відповідь на дії Вашингтона, підвищив тарифи на американські товари до 125%. У Китаї заявили, що не відповідатимуть на подальші кроки, але готують інші заходи», ідеться в повідомленні.
Трамп при цьому заявив, що «ринок стабільний», а долар залишиться «валютою вибору». Він також висловив упевненість, що торгове протистояння з Китаєм може завершитися позитивно.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, посол Іспанії в Україні Рікардо Лопесо-Аранда Хагу та секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко взяли участь у відкритті фотоелектричної станції в Чорнобильській зоні відчуження, повідомляє в суботу відділ із публічних комунікацій та зв’язків із громадськістю Мінприроди.
«Реалізація проєкту вартістю понад 30 млн грн стартувала 2019 року і була зупинена з початком повномасштабного вторгнення. Але восени 2024 року цей процес вийшов на фінішну пряму. Сьогодні сонячна станція повністю готова до введення в експлуатацію та підключена до об’єднаної енергосистеми України. Це – 2244 монокристалічні сонячні модулі на площі 13 тис. кв. м», – зазначила Гринчук.
За її словами, поява станції – це успіх, який є продовженням амбітного плану з розвитку відновлюваної енергетики в зоні відчуження.
«Особлива подяка за підтримку в реалізації цього проєкту Уряду Іспанії. Іспанія має план до 2030 року перейти на 70% «зеленої» енергетики в економіці та підтримує нас на шляху до енергоефективності. Ця країна є ключовим фінансовим партнером у створенні нової сонячної станції. Будівництво відбулося за кошти, виділені Урядом Іспанії за квоти на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу. Це надважливе і дуже своєчасне вкладення в нашу «зелену» енергетику», – зазначила міністр.
Гринчук також ознайомилася з результатами реалізації ще одного напряму нашої співпраці з партнерами – автоматизованою системою контролю за нерозповсюдженням радіоактивних забруднень. Він реалізований за підтримки Європейського Союзу для модернізації стаціонарних радіометрів контролю автомобільного транспорту та вантажів на КДП, які були знищені під час окупації Чорнобильської зони відчуження.
Міністр оглянула наслідки атаки РФ на Арку НБК, де тривають роботи з оцінювання збитків, пошук ефективних рішень і планування відновлення функціоналу конфаймента.
Українська фінтех-компанія Fintech Farm вийшла на ринок Індії з необанком Roarbank, який працюватиме на базі індійського банку Unity Small Finance Bank.
«Ми почали залучення наших перших клієнтів у закритому бета-тесті. За кілька днів зареєструвалося понад 100 000 користувачів», – ідеться в прес-релізі компанії в мережі LinkedIn.
Зазначається, що незважаючи на невеликі помилки «все виглядає чудово».
«Після запуску нашого MVP ми маємо амбітні плани зі створення ще більш дивовижних продуктів і послуг для наших індійських клієнтів», – додали у Fintech Farm.
Fintech Farm – фінтех-компанія, що спеціалізується на створенні необанків на ринках, що розвиваються. Вона була заснована 2021 року Дмитром Дубілетом (колишнім топменеджером ПриватБанку та співзасновником monobank), Миколою Бескровним (ексочільником напряму M&A у фінтех-секторі лондонського офісу KPMG) та Олександром Витязем (колишнім керівником Центру електронного бізнесу ПриватБанку).
Згідно з сайтом Fintech Farm, зараз він створив ще три необанки в інших країнах: Leobank в Азербайджані, Liobank – у В’єтнамі та Simbank у Киргизстані.
