Курс біткойна на торгах у середу оновив історичний максимум завдяки підвищенню апетиту інвесторів до ризику і стійкому попиту з боку інституціоналів.
Вартість цієї криптовалюти під час сесії напередодні піднімалася до рекордних $112,022 тис., а на 10:11 кч четверга знижується на 0,5% і становить $111,185 тис.
Підтримку біткойну надає сприятлива політика адміністрації президента США Дональда Трампа щодо криптовалют.
Крім того, компанія Trump Media & Technology Group, материнська компанія соцмережі Трампа Truth Social, хоче запустити криптовалютний ETF, який, зокрема, інвестуватиме в біткойн.
“Біткойн – єдиний відомий мені актив, який стає менш ризикованим у міру зростання в розмірі”, – цитує Reuters слова глави Professional Capital Management Ентоні Помпліано.
Від початку року курс біткойна підвищився на 19%, за останні 12 місяців – майже вдвічі.
Заповадження Європейським Союзом із середини червня квотування імпорту українського масла призвело до зростання внутрішніх цін на продукт, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро” в середу.
“За перші два тижні дії квот українські постачальники використали вже близько 25% від передбаченого обсягу, і попит з боку європейських покупців залишається високим через цінову різницю”, – зазначили аналітики.
Вони зауважили, що демпінг у торгівлі українським маслом викликає невдоволення у польських виробників, що може негативно вплинути на переговори щодо подальшого розширення торговельних пільг для України. У Європейській Комісії вже зважають на ці сигнали, йдеться у повідомленні.
За інформацією експертів, за попередніми оцінками, за червень з України вивезено попри паузу в експорті на початку місяця значно більше цього товару, ніж в середньому в першому кварталі. Основним драйвером стали високі експортні ціни: у ЄС — $7300–7500/тонна (FCA), у Молдову — не менше $7000/тонна.
Водночас у другій половині червня внутрішні ціни на масло продовжили зростати піднялися.
“Попри скорочення виробництва порівняно з травнем, у липні очікується випуск масла значно більший, ніж торік”, – прогнозують в “Інфагро”.
Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який має значні активи в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, утримується від інвестицій в українську нерухомість до переоцінки цінностей на цьому ринку, заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Я не фанатію від будівництва або будівельного бізнесу, тому що в Україні немає такої ціни на нерухомість, щоб це був хороший бізнес. Відповідно, або треба будувати погано, або треба продавати дорого. Мені такий формат не подобається», – сказав він.
Мішалов додав, що у тих рідкісних забудовників, які намагаються будувати якісно і продавати дорого, він не бачить великого успіху.
«Нових будівництв немає і найближчим часом, на мою думку, не буде. Якщо в Києві ще щось ворушиться, то в Дніпрі я спостерігаю, як кілька забудовників тільки добудовують і виконують свої зобов’язання. З тим рівнем собівартості мені, як інвестору, це нецікаво», – зазначив бізнесмен.
За його оцінкою, був якийсь сплеск на західній Україні, але дуже короткостроковий: хто встиг звідти вийти з грошима, тому пощастило, а решта там залишаться з великими мінусами.
“Я живу в Дніпрі, який отримує і отримував за всю війну багато влучень, але не маю жодної думки піти собі купувати нерухомість на західній Україні. З багатьох причин. Я вважаю, що сьогодні вона переоцінена. А в момент, як тільки з’явиться якийсь горизонт стабільності, вона перетвориться на черепки. Так що це не актив, а якась психопатія«, – вважає Мішалов.
За його словами, напевно є сенс інвестувати гроші в якусь нерухомість на західній Україні, якщо є плани переїзду туди. »Але якісної нерухомості там немає і не планується, тому що всі бігли за хайпом, за швидкістю – швидше зібрати гроші з потенційних клієнтів. Це не якісне будівництво”, – додав він.
Інвестор зазначив, що коли вибирав, де купити квартиру в Дніпрі та Києві, було буквально кілька будинків, якісно спроектованих і побудованих.
«У секторі нерухомості має відбутися велика переоцінка цінностей. Повинні почати будувати відповідно до наявних будівельних норм», – підкреслив Мішалов.
Водночас він повідомив, що має проект реставрації фасаду історичної будівлі в центрі Києва, на який хоче витратити «десятки мільйонів гривень». За словами бізнесмена, він був «у стані гарного афекту» після спілкування з першим заступником керівника ДАБІ Іриною Гіоане, яка з власної ініціативи привітала таку активність компанії.
“Нам дали дозвіл на реставрацію. Постараємося до глибокої осені встигнути все закінчити красиво – відновити так, як було запроектовано 100 років тому”, – сказав Мішалов.
Він додав, що компанія намагалася отримати цей дозвіл півтора року, хоча в країні і так малий попит на реставраторів, яких залишилося дві команди: по одній в Києві та Одесі.
Він також уточнив, що його бізнеси функціонують окремо від бізнесів його батька Дмитра Мішалова – також відомого дніпровського бізнесмена і забудовника (група «Майстер»).
Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд »Фортресс”.
Серед інвестицій Мішалова – фінансова компанія «Є Гроші», провайдер “Фрегат”, мережа Lotus з 4 АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговець нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг», IT-напрямок і портал новин «Інформатор».
Фонд, у свою чергу, управляється компанією з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.
«Власної компанії з управління активами у мене немає, керую всім максимально через фонд. На мій погляд, сьогодні це один з найкращих інструментів володіння та управління, в тому числі фінансовими потоками», – підкреслив Мішалов.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Страхові компанії-члени Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) у січні-червні 2025 року уклали 3,432 млн договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), що на 6,45% менше, ніж у відповідний період торік.
Згідно з оприлюдненими на сайті МТСБУ даними, в електронній формі укладено 3,418 млн договорів (+24,5%).
Члени Бюро за січень-червень 2025 року збільшили збір страхових платежів за полісами ОСЦПВ у 2,3 раза – до 10,457 млрд грн, зокрема за електронними договорами – на 10,424 млрд грн (більше у 2,8 раза).
Загальний обсяг нарахованих страхових відшкодувань за внутрішніми договорами страхування зріс на 24,58% – до 2,885 млрд грн, зокрема 762 млн грн виплачено з використанням “європротоколу” (+68%).
Бюро також зафіксувало зростання на 2,2% кількості врегульованих вимог щодо страхового відшкодування – до 72,4 тис., враховуючи дані про використання “європротоколу” – 31,8 тис. (+25,5%).
МТСБУ є єдиним в Україні об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Членами Бюро є 27 страхових компаній.
ТОВ “Інвестиційно-промислова компанія “Полтавазернопродукт”, яке входить до структури агропромхолдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, довело зрошувальні площі до 1100 га, повідомила пресслужба компанії в Facebook в середу.
Директор регіону “Полтавазернопродукту” Сергій Черевик, слова якого наведено в дописі, зазначив, що зрошення стало ключовим фактором стабільного врожаю.
“Це дозволяє нам максимально ефективно використовувати кожен міліметр вологи. Цьогоріч на зрошенні вирощуємо гібридну кукурудзу і товарну сою. Зрошення — інвестиція не лише у врожай цього року, а й у стабільність та розвиток агровиробництва в нашому регіоні. Маємо амбітні плани розширення поливних площ, адже майбутнє українського агробізнесу за сталими та ефективними технологіями”, — наголосив він.
У компанії уточнили, що перед черговим сезоном виробництва спеціалісти “Полтавазернопродукту” відновлювали та ремонтували комунікації та станції подання води, чистили канали водогону, грейдерували лінії руху дощувальних машин, обслуговували самі дощувальні машини, уклали договори постачання води.
“На повну потужність працюють вісім дощувальних машин, які обслуговують 14 гідротехніків у кілька змін”, — резюмувала компанія.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.
Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.
“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.
“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.
Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.
Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.
