Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Імпорт в Україну тракторів у січні-квітні 2025 року становив $294,2 млн, що на 2,6% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (21,3% загального імпорту цієї техніки, або $62,5 млн), Німеччини (16,8% або $52,2 млн) та Китаю (16% або $47,3 млн ), тоді як роком раніше це були Німеччина ($49,34 млн), Нідерланди ($38,6 млн) та Польща ($37 млн).
У квітні поточного року імпорт тракторів зменшився на 2,1% до квітня-2024 – до $85,1 млн, тоді як у березні приріст становив 13,3% до березня-2024, склавши $98,62 млн.
Згідно зі статистикою, на експорт за чотири місяці цьогоріч було поставлено трактори лише на $1,63 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Німеччини.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду в розмірі $40 млн, які будуть спрямовані на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Астарті” зауважили, що ця інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.
Зазначається, що кошти захищені гарантіями Єврокомісії в рамках Ukraine Investment Framework та уряду Нідерландів на підтримку програми IFC Economic Resilience Action (ERA). Інвестиція сприятиме створенню робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності агросектору та диверсифікації експорту.
“Ця інвестиція — приклад того, як стратегічне міжнародне партнерство перетворює виклики на довгострокові можливості для України. Запускаючи перше в країні виробництво соєвого протеїнового концентрату, ми інтегруємо нашу державу у світові продовольчі ланцюги, сприяємо економічному відновленню, модернізації промисловості та створенню нових робочих місць. “Астарта” реалізовує цей проєкт як частину стратегії сталого розвитку агробізнесу”, – підкреслив генеральний директор і засновник агропромхолдингу Віктор Іванчик.
Віцепрезидент IFC з питань Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Ґарсія Мора висловив упевненість, що ця інвестиція допоможе Україні виробляти більше високовартісної агропродукції та підніматися вгору ланцюгом доданої вартості.
“Підвищуючи конкурентоспроможність агросектору та його інтеграцію до європейських ринків, ми прагнемо підтримати відновлення, створення робочих місць і зміцнення стійкості”, – сказав він.
За словами посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, чиї слова теж наведено в повідомленні, новий завод “Астарти” – приклад того, як спільні зусилля приносять реальні результати для майбутнього України.
Своєю чергою посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Доргаут зазначив, що Нідерланди раді зробити внесок у будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.
“Програма IFC Economic Resilience Action (ERA) надає підтримку критично важливим секторам під час російського вторгнення, зокрема агробізнесу (…) Інвестиції IFC в Україну мають вирішальне значення, особливо в умовах війни, для забезпечення життєво необхідного відновлення української економіки. У цьому контексті міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC як частина групи Світового банку, відіграють ключову роль”, – підкреслив він.
В “Астарті” додали, що у партнерстві з урядом Чехії IFC також підтримуватиме агрохолдинг у проведенні ринкових і маркетингових досліджень в Україні й надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.
Як повідомлялося, IFC 1 квітня затвердила проєкт з надання “Астарті” пакету фінансування $80 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Пакет складатиметься з: (i) Кредиту А у розмірі до $50,7 млн за рахунок власних коштів IFC, (ii) кредиту на суму до 24,4 млн від IFC, що діє в якості виконавця Програми економічної стійкості для України (ERA) за підтримки Нідерландів та (iii) Кредиту Б у розмірі до $40 млн на рахунок учасників, за умови, що загальна сума кредитів не перевищуватиме $80 млн
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Незважаючи на триваючу війну, Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова бере активну участь у міжнародних наукових проектах. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«За останні роки вчені Інституту взяли участь у дев’яти глобальних міжнародних дослідницьких проектах», — зазначив Задорожний. Він підкреслив, що це є визнанням актуальності та значущості наукової роботи, що проводиться в Інституті.
За його словами, участь у таких проектах дозволяє обмінюватися досвідом із закордонними колегами, впроваджувати передові методи діагностики та лікування, а також підвищувати рівень медичної допомоги пацієнтам.
«Інститут не тільки не залишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, перебуває на лідируючих позиціях», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Україна у січні-квітні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 34 рази порівняно з аналогічним періодом торік – до 38,963 тис. тонн з 1,141 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 11,6 раза – до $42,657 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (33,84% поставок у грошовому вираженні), Алжиру (24,34%) та Туреччини (21,38%).
Крім того, за чотири місяці-2025 Україна імпортувала 14,341 тис. тонн цієї продукції – зниження на 60,7% до перших чотирьох місяців 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,1% – до $27,798 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (29,80%), Казахстану (12,65%) і Грузії (12,14%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова активно впроваджує інноваційні технології, включаючи штучний інтелект і телемедицину, в офтальмологічну практику. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми проводимо мультидисциплінарні дослідження в сфері використання штучного інтелекту для скринінгу діабетичної ретинопатії в партнерстві між Інститутом, Одеським національним медичним університетом та міжнародними компаніями», — зазначив Задорожний.
Він підкреслив, що впровадження телемедичних технологій дозволяє проводити дистанційну діагностику та консультування пацієнтів, що особливо важливо в умовах обмеженого доступу до медичних установ під час військових дій.
«Інститут займається такими проблемами медичної науки, які в даний час є найбільш актуальними як в Україні, так і в світі», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
