Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.
“Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни”, – процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
“Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році”, – зазначив Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, “вузькі” місця на залізниці.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” відновив посівні роботи після вимушеної паузи, спричиненої значним похолоданням, повідомила пресслужба компанії.
В” Контінентал” нагадали, що розпочали посівну кампанію в останніх числах березня з посіву цукрового буряку та посадки картоплі, наразі сіють соняшник.
Загалом у новому сезоні “Контінентал” вирощуватиме ярі культури на площі майже 96 тис. га, із яких найбільшу частку займе соя — 49,5 тис. га, під кукурудзу відвели 26 тис. га, під соняшник — 15,7 тис. га, цукрові буряки – 2,5 тис. га, картоплю – 2,1 тис. га.
“Стартувати доволі рано з посівом ярих допомогли як сприятливі погодні умови, так і підготовка ґрунту, що почалася згідно запланованих термінів — у середині березня. Однак подальші опади сповільнили темпи робіт, а суттєві пониження температури в першій половині квітня взагалі їх призупинили”, — зазначили в компанії.
Пікове навантаження польових робіт в “Контінентал” очікують у другій половині квітня, разом із початком посіву кукурудзи та сої. Завершити посівну кампанію сподіваються у другій декаді травня, якщо погода знову не внесе відчутних коректив.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
“Контінентал Фармерз Груп” — сільськогосподарська компанія, яка обробляє 195 тис. га землі в 5 областях Західної України: Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській. Компанія спеціалізується на рослинництві: вирощує зернові, олійні та технічні культури, а також є одним із найбільших в Україні виробників картоплі.
Державне авіаційне підприємство «Україна» (Бориспіль, Київська обл.) 16 травня оголосило тендер на страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, і відповідальність авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; страхування повітряного судна.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, тендер оголошено на страхування членів екіпажу повітряного судна, іншого авіаційного персоналу та осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах без придбання квитків. Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 32,32 млн грн. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 24 квітня.
ДАП «Україна» створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав у межах країни та за її межами з дотриманням вимог і правил, передбачених у відповідних нормативних документах.
АТ “Виробниче підприємство “Техмаш” (Дніпро) до 10 жовтня 2025 року виплатить акціонерам дивіденди за 2024 рік на загальну суму 5 млн грн з нерозподіленого прибутку.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття НКЦПФР, відповідне рішення прийняли 10 квітня загальні дистанційні збори акціонерів.
Дивіденди виплачуватимуться з розрахунку 16,667 тис. грн на одну акцію (номіналом 8 грн).
Як повідомлялося, за 2023 рік підприємство також виплачувало 5 млн грн дивідендів з нерозподіленого прибутку.
За даними проєкту Clarity Рroject, торік підприємство отримало чистий прибуток 2,83 млн грн (проти 0,19 млн грн у 2023-му) за зростання чистого доходу на 35% – до 223,4 млн грн.
Нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 66,74 млн грн (роком раніше – 76,13 млн грн).
Станом на четвертий квартал 2024 року, 61% статутного капіталу АТ “ВП “Техмаш” належить його директору Олександру Коломойцю, ще чотири фізособи сумарно володіють 28% акцій. Статутний капітал товариства – 2,4 млн грн.
Основна спеціалізація ВП “Техмаш” – монтаж технологічного обладнання, трубопроводів, виготовлення конвеєрів (скребкових, стрічкових, гвинтових), ємнісного обладнання, металоконструкцій, аспіраційних повітропроводів.
АО “Укрзализниця” має намір виставити на продаж перші партії металобрухту після тривалої зупинки аукціони у системі Prozorro.Продажі заплановані на травень.
Згідно з пресрелізом, загалом у компанії наразі готово до продажу близько 160 тис. тонн металобрухту – ці обсяги реалізовуватимуть поступово та окремими лотами.
При цьому відзначається, що наразі залізничники працюють над тим, щоб торги пройшли із максимальною конкуренцією та кількістю учасників, а також успішними результатами. Для цього компанія детально опрацьовує кожний запланований до продажу лот та проводить консультації з ринком.
Зокрема, “Укрзалізниця” провела зустріч з понад 30 представниками бізнесу та обговорила майбутні аукціони з продажу металобрухту.
“Активно готуємося до аукціонів, для цього вдосконалено всі процедури. Вже перейшли на оновлений ДСТУ в питанні процедури продажу брухту, а також встановили єдину вартість послуги навантаження брухту та скоротили кількість точок його відвантаження”, – повідомив член правління АТ “Укрзалізниця” Євген Шрамко.
Крім того, під час зустрічі сторони детально обговорили питання оплати за контрактами з купівлі брухту, терміни відвантаження та дії договору, різні розміри лотів для задоволення потреб покупців.
За підсумками зустрічі учасники домовилися обмінятись зауваженнями та пропозиціями в найкоротший термін задля якнайшвидшого старту перших аукціонів з реалізації брухту на прозорих, недискримінаційних та вигідних умовах.
Як повідомлялось, АТ “Укрзалізниця” після дворічної паузи виставить лоти з металобрухтом у системі “Prozorro. Продажі” у середині травня. На початку квітня Кабінет міністрів дозволив АТ “Укрзалізниця” самостійно ухвалювати рішення про відчуження майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн грн, тож компанія зможе розпочати продаж металобрухту і щебеню.
У вересні 2023 року постановою уряду було скасовано порядок, яким відчуження майна “Укрзалізниці” здійснювалося за рішенням правління компанії. Продаж майна, зокрема брухту, та передача в оренду мали відбуватися лише за погодженням Кабміну.
Українські порти за січень-березень 2025 року скоротили обсяг оброблених вантажів на 17,2% в порівнянні за аналогічним періодом торік – до 23 млн т.
“За перший квартал 2025 року українські порти обробили 23 млн тонн вантажів… Для порівняння, у першому кварталі 2024 року порти України обробили 27,8 млн тонн вантажів — на 4,8 млн тонн більше, ніж цьогоріч”, – говориться в повідомленні державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) в фейсбук в середу.
“Зменшення вантажообігу пов’язане зі скороченням сільгоспугідь і спадом виробництва в експортноорієнтованих галузях, зокрема металургії, яка до війни експортувала до 80% продукції”, – повідомили в АМПУ.
Зазначається, що у світі перевалка вантажів також знижується через нестабільність ринків і порушення логістики.
Згідно з повідомленням, найбільші обсяги вантажів перевалили порти Великої Одеси. З початку 2025 року вони обробили 20,7 млн тонн вантажів: порт “Південний” – 10,6 млн т, “Чорноморський” – 6,6 млн т, “Одеський” – 3,5 млн т.
Порти Дунайського регіону “Ізмаїл”, “Рені” та “Усть-Дунайськ” разом перевалили понад 2,3 млн т вантажів.
Попри обстріли та загрози з боку російської армії порти продовжують стабільно працювати завдяки злагодженій роботі портовиків. Збройні Сили України та ВМС ЗС України забезпечують безпеку судноплавства, підкреслили в АМПУ.
Раніше віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив, що за час роботи українського морського коридору станом на квітень транспортовано 116 млн тонн вантажів, із яких майже 73 млн тонн — зерно. На початку березня Мінрозвитку повідомляло, що українським морським коридором за час його роботи було транспортовано 106 млн тонн вантажів, із яких майже 70 млн тонн – зерно.
