НАК “Нафтогаз України” у січні-червні 2021 року скоротила чистий збиток усемеро (на 9,891 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,65 млрд грн, ідеться в оприлюдненій у четвер консолідованій звітності компанії.
У “Нафтогазі” зазначають, що звітність складена за міжнародними стандартами, зі звітом про PricewaterhouseCoopers (PwC) без зауважень.
Отже, у другому кварталі 2021 року “Нафтогаз” отримав чистий прибуток у розмірі 8,5 млрд грн проти збитку 14,721 млрд грн за квітень-червень-2020.
Як повідомлялося, консолідований чистий збиток НАК “Нафтогаз України” за 2020 рік становив 19,002 млрд грн порівняно з чистим прибутком 63,294 млрд грн у 2019 році. Без урахування компенсації від “Газпрому” у сумі 55,7 млрд грн та призупиненої діяльності (транспортування газу) чистий прибуток “Нафтогазу” за 2019 рік становив 2,6 млрд грн.
Чистий збиток НАК “Нафтогаз України” як окремої юрособи у 2020 році становив 18,002 млрд грн проти 50,658 млрд грн чистого прибутку за 2019 рік. Чистий прибуток минулого року скоротився на 32,1% порівняно з 2019 роком – до 121,059 млрд грн.
Мобільний оператор “Київстар” у третьому кварталі 2021 року збільшив загальний прибуток на 11,9% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 7,275 млрд грн; загалом за дев’ять місяців загальний дохід компанії становить 21,211 млрд грн, що на 14,9% більше, ніж за дев’ять місяців 2020 року, повідомила прес-служба компанії у четвер.
За оприлюдненими даними, за третій квартал “Київстар” збільшив показник EBITDA на 11,4% до аналогічного торішнього періоду – до 4,915 млрд грн. При цьому маржа EBITDА скоротилася на 0,3 процентних пункти (п. п.) – до 67,6%.
За дев’ять місяців показник EBITDA збільшився на 14,6% і становить 14,357 млрд грн.
Доходи від послуг мобільного зв’язку в третьому кварталі збільшилися на 11,5% – до 6,766 млрд грн, за дев’ять місяців – на 14,7% – до 19,720 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в третьому кварталі 2021 року використання мобільного інтернету на одного абонента збільшилося в середньому на 19,8% порівняно з третім кварталом 2020 року, до 7 Гб. Збільшилося також використання послуг міжнародного роумінгу, зокрема передачі даних. Кількість абонентів, які використовують послуги 4G, збільшилась на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,6 млн.
Абонентська база у третьому кварталі 2021 року зросла на 1,8% і становить 26,3 млн. Абонентська база послуги “Домашній інтернет” збільшилася на 9,5%, до 1,18 млн користувачів.
Капітальні витрати “Київстару” збільшилися за зазначений звітний період на 10,7% порівняно з третім кварталом 2020 року і становлять 1,190 млрд грн. Кошти були спрямовані на будівництво мереж 4G у віддалених та малонаселених районах та на покриття зв’язком 4G основних автомобільних трас міжнародного значення. За даними компанії, загалом за дев’ять місяців капітальні витрати “Київстару” становлять 3,729 млрд грн (+3,6%).
Для покращення якості послуг оператор запровадив технологію SON (self-organizing network) – технологічне рішення, яке в автоматичному режимі оптимізує роботу базових станцій мобільного зв’язку.
У третьому кварталі 2021 року “Київстар” перерахував до держбюджету 2,5 млрд грн податків та інших платежів і залишається найбільшим платником податків у галузі зв’язку, зазначається у повідомленні компанії.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку і передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами до кінця 2020 року користувалися майже 25,9 млн абонентів мобільного зв’язку і приблизно 1,1 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Україна у листопаді планує імпортувати 562 тис. тонн вугілля, із яких майже 200 тис. тонн буде поставлено на адресу ПАТ “Центренерго”, повідомило Міністерство енергетики.
“Згідно з інформацією, наданою компаніями теплової генерації, у листопаді планується імпортувати 562 тис. тонн вугілля, з яких майже 200 тис. тонн – компанія “Центренерго”, – йдеться в повідомленні Міненерго на сайті в четвер.
За інформацією міністерства, у жовтні “Центренерго” імпортувало 30,1 тис. тонн вугілля.
Загальний обсяг імпорту на 28 жовтня становить 216,5 тис. тонн, зазначається у релізі.
Як повідомлялося, за словами члена дирекції “Центренерго” Володимира Галущака, компанія законтрактувала приблизно 1,5 млн тонн імпортного вугілля, з яких за період жовтень 2021 року – березень 2022 року планує отримати 1-1,1 млн тонн.
Водночас він звернув увагу, що “Центренерго” аналогічно з компанією ДТЕК стикається з проблемами закупівлі вугілля, враховуючи його дефіцит на світових ринках.
На початку жовтня виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук зазначав, що вугілля доводиться купувати в умовах вкрай напруженої ситуації на зовнішніх ринках, зокрема через величезний дефіцит вугілля, який відчуває Китай, що серйозно загострив ситуацію на зовнішніх ринках і ускладнив його купівлю для потреб української генерації.
Водночас раніше ДТЕК (“Західенерго”, “Дніпроенерго”, “Східенерго”) повідомило про контрактування майже 0,5 млн тонн вугілля, зокрема із Польщі – 320 тис. тонн, США – 150 тис. тонн. Обсяги постачання вугілля з РФ та Казахстану компанія поки що не розголошувала.
Україна за 9 міс. 2021 року збільшила видобуток вугілля на 3,7%, у вересні знизила на 19,1%.
Міністр енергетики на початку цього місяця зазначав, що у жовтні 2021 року – березні 2022 року очікується витрата вугілля енергетичних марок на рівні 15,3 млн тонн, із яких український видобуток становитиме приблизно 9 млн тонн, а вже законтрактовані обсяги імпорту – приблизно 4 млн тонн. Отже, Україна має додатково законтрактувати ще приблизно 2-2,5 млн тонн енерговугілля.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак та керівник Адміністрації президента Азербайджанської Республіки Самір Нурієв обговорили стратегічне партнерство між країнами та співпрацю в енергетичній сфері.
“Провів конструктивну розмову з головою Адміністрації президента Азербайджанської Республіки Саміром Нурієвим. Говорили про стратегічне партнерство між Україною та Азербайджанською Республікою, активізацію політичного діалогу, співпрацю в енергетичній сфері”, – написав Єрмак на своїй сторінці у Twitter.
Єрмак також наголосив, що під час розмови зі своїм азербайджанським колегою “вкотре підтвердили взаємну підтримку суверенітету і територіальної цілісності наших країн”.
“Продовжуємо підтримувати робочі контакти”, – додав він.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) презентує зимовий розклад рейсів.
Як повідомила прес-служба “МАУ” в середу, зокрема, з моменту зміни розкладу 31 жовтня “МАУ” продовжить виконувати внутрішні рейси спільно з авіакомпанією-партнером до Харкова, Львова, Дніпра, Запоріжжя та Івано-Франківська, а також власні регулярні рейси до Одеси.
Міжнародні рейси авіакомпанія здійснюватиме за 26 маршрутами. З Києва, зокрема, “МАУ” літатиме в Амстердам, Лондон, Париж, Вільнюс, Берлін, Баку, Кишинів, Рим, Мілан, Ларнаку, Афіни, Женеву, Єреван, Тель-Авів, Барселону, Дубай, Делі, Каїр, Мюнхен, Тбілісі, Стамбул і Прагу. З Одеси – до Стамбула й Тель-Авіва. Також у Тель-Авів компанія планує літати з Харкова та Дніпра.
Крім того, в січні 2022 року “МАУ” має намір збільшити частоту рейсів з Києва до Мюнхена (додаткові рейси – 2, 9 і 16 січня), Женеви (додаткові рейси – 2, 3 і 9 січня) і Праги (додаткові рейси – з 27 по 30 грудня і з 3 по 8 січня).
Фонд державного майна (ФДМ) під час аукціону в середу продав АТ “Перший київський машинобудівний завод” (ПКМЗ, раніше – завод “Більшовик”) за 1,429 млрд грн.
Аукціон, який тривав близько 10 хвилин, відбувся в один раунд, під час якого учасник 3 запропонував ціну в 1,409 млрд грн, а учасник 1 – ТОВ “Дженерал Комерс” – запропонував 1,429 млрд грн.
Під час аукціону ціна підвищилася на 40 млн грн.
Учасником 2 стало ТОВ “Інвест Новація”, учасником 3 – ТОВ “ДК Каскад”. Бенефіціаром останнього є закритий недиверсифікований корпоративний інвестфонд “Каскад-інвест”, бенефіціаром якого, у свою чергу, є Віталій Хомутиннік.
ТОВ “Дженерал Комерс” зареєстровано в Києві у 2018 році, статутний капітал – 4,1 тис. грн. Керівник – Ігор Хижняк.
Компанія була замовником реставрації Нікольських воріт із казармами під багатофункціональний комплекс на Арсенальній площі в столиці.
Кінцевий бенефіціар компанії, Володимир Довгополов, є також засновником із часткою 9,99% компанії з управління активами “ЮДП ЕССЕТ Менеджмент”.
Як пояснив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко, після аукціону процедура передбачає 10 днів на підписання договору, 30 днів на сплату зазначеної суми, а також узгодження Антимонопольного комітету.
Стартову ціну АТ “ПКМЗ” було встановлено на рівні 1,39 млрд грн. Згідно з приватизаційними умовами, новий власник має погасити заборгованості ПКМЗ перед трудовим колективом, держбюджетом та іншими кредиторами (на сьогодні борги налічують понад 500 млн грн), виконати чинний колективний договір і не допустити звільнення протягом визначеного строку.
Крім цього, покупцеві необхідно інвестувати в модернізацію підприємства щонайменше 57 млн грн протягом трьох років, зберегти частину виробництва, що має потенціал, на майданчику в Києві або Жашкові, або інших виробничих потужностях в Україні.
