Порушники природоохоронного законодавства завдали довкіллю за січень-вересень 2021 року збитків на понад 2 млрд грн, із яких половина нанесена земельним ресурсам, повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в понеділок.
“Держекоінспекція склала понад 35 тис. протоколів про адміністративні порушення, притягнула до відповідальності майже 32 тис. осіб. За матеріалами ДЕІ відкрито понад 400 кримінальних проваджень”, – наводить відомство слова свого голови Андрія Мальованого.
За його даними, третина полігонів для зберігання сміття в країні не відповідають екологічним вимогам. Крім того, внаслідок їх переповненості побутове сміття вивозиться до не призначених для цього місць, де викликає забруднення ґрунтів, водойм і загибель тварин.
Відомство наголосило, що вирішити питання створення інфраструктури поводження з відходами в більшості територіальних громад може ухвалення народними депутатами законопроекту №2207-1д “Про управління відходами”, який очікує ухвалення у другому читанні.
“Одна з вимог законопроекту – створення мережі муніципальних пунктів роздільного збору для різних видів побутових відходів. Це дасть змогу гарантувати достатню кількість матеріалів для вторинної переробки, що, у свою чергу, залучить до сфери інвестиції. Бізнес буде зацікавлений у будівництві сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів”, – уточнив Мальований у повідомленні ДЕІ.
Проект закону також впроваджує зобов’язання для виробника щодо переробки відходів, які утворюються внаслідок використання його продукції, що дасть змогу зменшити навантаження тергромад щодо поводження з відходами.
Як повідомлялося, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) у жовтні 2020 року закликала Верховну Раду прибрати із законопроекту №2207-1д можливість платити екологічний податок як альтернативу створенню системи розширеної екологічної відповідальності виробника.
Тоді ж асоціація навела дані голови комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, згідно з якими законопроект розглядатимуть орієнтовно в листопаді 2021 року.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) з 4 листопада 2021 року відновлює курсування поїзда №67/68 Київ – Варшава після півторарічної перерви через карантинні обмеження, повідомила прес-служба УЗ у понеділок.
Зазначається, що з Києва поїзд відправлятиметься о 18:48, прибуття до Варшави буде о 09:02. Назад поїзд відправлятиметься о 17:10, прибуття до Києва – об 11:00.
Як повідомлялося, УЗ відновила міжнародне сполучення з Польщею 10 жовтня, запустивши поїзд Київ – Перемишль.
Побудований у Запоріжжі санітарний вертоліт Мі-2МСБ-1, призначений для аеромедичної евакуації важкохворих людей, було презентовано на території обласної клінічної лікарні в п’ятницю.
Як повідомляє кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, вертоліт стане першою “повітряною швидкою допомогою” в Запорізькій області.
Представникам обласної влади, медикам, журналістам було продемонстровано процес супроводу постраждалих автомобілями “швидкої допомоги” до т. зв. повітряної реанімації, а також їх транспортування санітарним вертольотом.
За словами голови АТ “Мотор Січ” В’ячеслава Богуслаєва, деталі вертольота на 85% виготовлені в Україні. Вертоліт оснащений реанімаційним обладнанням, поворотною платформою для транспортування носилок із потерпілим.
Богуслаєв зазначив, що запорізький санітарний вертоліт із медичним обладнанням коштує вдвічі дешевше, ніж його європейські аналоги.
Голова Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Старух зазначив, що в регіоні розроблено програму функціонування санітарної авіації, і поява санітарного вертольота є важливим кроком в її реалізації. “До Дня незалежності ми створили тут (на базі Запорізької обласної клінічної лікарні – ІФ) медичний хаб південного сходу України. Як його складову створено вертолітний майданчик, тепер готовий вертоліт. Всю технічну сторону виконано. Без сумніву, буде опрацьовано регіональну програму – фінансування цієї історії”, – наголосив він.
За словами медиків Запорізької обласної клінічної лікарні, наразі в Запоріжжі відбувається підготовка медичних бригад для санавіації.
Згідно з програмою місцевої санавіації, вертолітна бригада цілодобово чергуватиме на аеродромі підприємства “Мотор Січ” і за першої необхідності протягом трьох хвилин прибуде до обласної лікарні, звідки разом із медиками вилетить до будь-якого району міста й області, де буде потрібна оперативна допомога важкохворим людям.
Жорстка конкуренція в усіх галузях виробництва та стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій постійно вимагають від бізнеса шукати нові інструменти для розширення ринків збуту.
У серпні 2021 року Клуб експортерів України запустив новий онлайн-проєкт “Digital expo – українські товари і послуги”. Мета проєкту полягає у привертанні уваги іноземних імпортерів, дистриб’юторів, представників торговельних мереж до продукції українського виробництва, залученні їх до співпраці і, таким чином, збільшенні українського експорту.
Digital expo – це інтернет-ресурс, на якому представлені лише українські компанії. Кожна з них має свою окрему сторінку з описом діяльності, фото і презентацією товарів і послуг та формою зворотного зв’язку для відправки запитів на співпрацю. Для зручності пошуку всі компанії згруповані за основними категоріями, а саме:
ТОВАРИ:
Металургія та металообробка
Енергетичні та сировинні ресурси
Сільське господарство і тваринництво
Харчова промисловість
Машинобудівництво
Транспортні засоби та обладнання
Хімія і фармацевтика
Сільське господарство
Деревина та меблі
Будівництво та громадські роботи
Скло та будівельні матеріали
Точне обладнання
Електричне та електронне обладнання
Текстиль та одяг
Предмети розкоші
Товари для спорту і відпочинку
ПОСЛУГИ:
Інформаційні технології
Друк та видавнича справа
Транспортні та супутні послуги
Маркетинг, реклама та засоби масової інформації
Банківська справа
Фінанси та страхування
Бізнес –послуги
Охорона здоров’я
ТУРИЗМ
Digital expo – це три сайти, кожен з яких своєю мовою: українською, англійською і китайською. Це зроблено для того, щоб покращити охоплення ринку та підвищити довіру іноземних компаній, що розташовані в різних регіонах світу.
Насправді, “Digital expo – українські товари і послуги” – це не новий проєкт Клубу експортерів України. Це модернізований, оновлений і адаптований під сучасні потреби ринку проєкт “Натхненні найкращим в Україні”, який був створений ще в 2015 році.
Попередній проєкт на різних етапах свого життя підтримували DHL та ЄБРР. Він презентував українські товари і послуги на міжнародній виставці IF CHINA в Пекіні у 2016 році та CIIE в Китаї у 2019 році.
Влітку 2021 року електронні каталоги Клубу експортерів України перетворились на Digital expo.
За останні 3 місяці (з червня по серпень) 2021 року експонентами виставки було отримано більше 10 000 запитів на співпрацю, які надійшли з Малайзії, Польщі, Туреччини, Китаю, Кореї, Прибалтики та інших країн світу.
Сучасний проєкт став ще краще. Він бере участь в міжнародних онлайн-виставках, серед яких вже: worldexpo, expotobi, food1.com, echemi.com, infobel.com, foodfocus.co.za та інші.
“Digital expo – українські товари і послуги” підтримується світовими і українськими авторитетними організаціями, серед яких: Міністерство економіки України, Київська торгово-промислова палата, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Euromonitor International та інші. Генеральним інформаційним партнером виставки є Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”
Дізнатись більше про проєкт “Digital expo – українські товари і послуги” та подати заявку на участь ви можете за посиланням: https://inspiredbythebestofukraine.ticketforevent.com/ru/home/40010/
DIGITAL EXPO, КЛУБ ЕКСПОРТЕРІВ, ОНЛАЙН-ПРОЕКТ, ПОСЛУГИ, ТОВАР
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 28,2 грн/літр і дизпалива – 25,07 грн/літр, із яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на кінець жовтня.
Із урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не має перевищувати 33,2 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 32,07 грн/літр.
Порівняно з серединою жовтня середня ціна на бензин збільшиться на 0,63 грн/літр, на ДП – на 0,72 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 грудня 2021 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Іспанський лоукостер Vueling із 5 грудня 2021 року відкриє прямі рейси з Києва (Міжнародний аеропорт “Бориспіль”) до Парижа (Міжнародний аеропорт “Орлі”).
Як повідомляється в системі бронювання квитків, авіакомпанія літатиме за маршрутом двічі на тиждень: у грудні зі зміщеним розкладом, а з січня 2022 року – щовівторка та щонеділі з вильотом із Парижа о 06:55 і з Києва о 12:10.
Раніше польоти між Україною та Францією виконували авіакомпанії “МАУ”, Air France і SkyUp.
Як повідомлялося, раніше угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air заявила про плани розпочати виконання рейсів до Парижа з Києва та Львова.
Vueling Airlines – бюджетна авіакомпанія, що базується в Барселоні (Іспанія).
Україна та Європейський Союз 12 жовтня уклали Угоду про спільний авіаційний простір. Рада ЄС 28 червня 2021 року дала згоду на її підписання з Україною, а також іще з трьома країнами – Вірменією, Тунісом і Катаром. Процес об’єднання українського авіаційного простору з ЄС було розпочато ще в 1999 році. 12 грудня 2006 року Рада ЄС уповноважила ЄК розпочати відповідні переговори з Україною. У жовтні 2013-го сторони узгодили текст угоди, проте через зовнішньополітичні умови її підписання було відкладено на невизначений термін.
