Мобільний оператор компанія “Київстар” запустив послугу з кіберзахисту для бізнес-клієнтів.
Як наголошується в повідомленні оператора в п’ятницю, до комплексу сервісів для кіберзахисту, доступних для бізнес-клієнтів “Київстар”, увійшли інструменти, розроблені провідними постачальниками рішень у сфері інформаційного захисту – Fortinet та Barracuda.
“Кіберзахист від “Київстару” можуть використовувати будь-які компанії, незалежно від індустрії, форми власності або розміру: державні установи, банки, фінансові організації, IT-бізнес, промисловість, компаній, які працюють із персональними даними, сервісні підприємства, ритейл, стартапи та інші”, – наголошується в повідомленні оператора.
Залежно від потреб і пріоритетів компаній кожне з рішень оператор може надавати окремо або в комплексі з іншими інструментами для кібербезпеки.
“Це допоможе не лише захистити інфраструктуру, а й оптимізувати її”, – наголошують у “Київстарі”.
Функціонал інструментів для кіберзахисту від “Київстару” дає змогу організувати:
– захист корпоративної пошти (Email Security) від шкідливого програмного забезпечення, фішингових атак, спаму та інших кіберзагроз;
– захист від різнорівневих атак, фільтрацію корпоративного трафіку (Next Generation Firewall);
– захист веб-застосунків (Web Application Firewall (WAF)) від шкідливого трафіку з інтернету;
– захист корпоративної мережі (Network Access Control (NAC)) від неавторизованих користувачів і зловмисників;
– роботу систем захисту даних для аналізу поведінки користувачів (User and Entity Behavioral Analytics (UBA/UEBA));
– захист кінцевих точок (Endpoint Security) ІТ-інфраструктури компанії (серверів, ПК, ноутбуків, смартфонів) від відомих і невідомих атак.
Рішення від “Київстару” працюють у будь-якому середовищі: у хмарі, на віртуальній машині або на наявному обладнанні компанії. Вони сумісні з іншими сервісами для інформаційного захисту та можуть поєднуватися з ними.
Як повідомлялося, раніше “Київстар” запропонував бізнес-клієнтам сервіс AntiDDoS.
• Впродовж другого дня «Українського газового інвестиційного конгресу» фахівці обговорювали енергетичний перехід та зелені енергетичні проекти, зокрема сфокусувалися на водневих перспективах, крім того говорили про реальні кроки для розвитку стратегічних перспектив у видобуванні газу;
• Учасники конгресу одностайні в тому, що Україна посилює свої позиції у забезпеченні енергетичних потреб та енергетичної безпеки Європи;
• Під час конгресу підписали низку меморандумів про взаєморозуміння між Нафтогазом та іноземними компаніями щодо співпраці та обміну досвідом у газовидобувних проектах.
«Український газовий інвестиційний конгрес», ініційований Нафтогазом за підтримки Міністерства енергетики України і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, забезпечив платформу для ефективного діалогу і партнерства, націленого на посилення енергетичної безпеки європейського континенту. На відкритті другого дня конгресу Герман Галущенко, Міністр енергетики України, повідомив: «Україна є надійним партнером у транзиті газу. Ми маємо надійну газотранспортну систему і чітке розуміння, що нам потрібно робити для забезпечення енергетичної безпеки як України, так і континентальної Європи», – підкреслив він.
Вранці учасники розглянули актуальні питання енергетичного переходу і генерації водню як низьковуглецевого ресурсу. В обговоренні взяли участь Торстен Воллерт, міністр-радник представника ЄС в Україні, та д-р Джеймс Уотсон, генеральний секретар Європейської асоціації газових компаній (Eurogas).
«Ми повинні бути свідомими та відповідальними навіть у своїх мріях: перехід на відновлювану енергію – це довгострокова перспектива. Впродовж наступних 10-20 років природний газ відіграватиме ключову роль як «паливо перехідного періоду». Україна є не спостерігачем у цьому процесі, а активним гравцем: ми можемо багато запропонувати ЄС, але ми також маємо зобов’язання перед внутрішнім ринком. Для багатьох країн, у тому числі України, природний газ є найкоротшим шляхом до декарбонізації. А газова інфраструктура, яка також може використовуватися для транспортування водню та біометану, відіграватиме важливу роль на всіх етапах зеленого переходу», – прокоментувала Ольга Бєлькова, керівник напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами Оператора ГТС України.
Також під час заходу обговорювали розвідку нових ділянок у Чорному морі та новітні технології, необхідні для розвитку стратегічних газовидобувних проектів. Серед учасників дискусії – Рафаель Дюке, директор з розвитку бізнесу та комерційних питань румунської OMV Petrom, яка планує співпрацю з Нафтогазом у Чорному морі, Мартін Уайт, віце-президент американської сервісної компанії Halliburton, та інші.
Жан-Філіп Коссе, віце-президент компанії-організатора конгресу dmg events, підводячи підсумки заходу сказав: «Україна і Нафтогаз мають виходити на міжнародні майданчики. Це добре, що ми тут ведемо дискусії, але потрібно йти на Близький Схід, європейські ринки, говорити з азійськими ринками. Інакше діалог залишиться одностороннім. Необхідно дати зрозуміти інвесторам, що будь-яка розмова чи бізнес-пропозиція є реалістичною та життєздатною».
Під час конгресу Нафтогаз підписав низку меморандумів про взаєморозуміння з іноземними компаніями: Dragon Oil із ОАЕ, азербайджанською SOCAR AQS, американськими Helmerich & Payne, Inc. (“H&P”) і 3 Seas Energy, щодо співпраці за стратегічними українськими газовидобувними проектами. Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України» підкреслив: «Наша мета – зробити Україну спроможною повністю забезпечувати себе природним газом через п’ять років – амбітна, але цілком досяжна. Меморандуми про взаєморозуміння, які Нафтогаз підписав останніми днями, сприятимуть просуванню наших планів щодо розвідки та видобування природного газу в Україні. За результатами заходу ми переконані, що Нафтогаз, як національна компанія, стане платформою для залучення інвестицій в Україну».
Про Нафтогаз:
«Нафтогаз України» – національна нафтогазова компанія України, один з найбільших гравців на ринку газу в Центральній та Східній Європі. У 2020 році Нафтогаз видобув 14,2 млрд куб. м газу – понад 70% всього видобутку природного газу в Україні.
Про dmg :: events:
DMG є одним з провідних організаторів заходів у світі, який працює в декількох ключових галузях. До його енергетичного портфелю входить декілька найбільших заходів в енергетичній галузі, такі як Gastech, ADIPEC та Global Energy Show.
open4business – медіа-партнер заходу
У четвер, 21 жовтня, в Одеський порт прибуло науково-дослідне судно Belgica. Переданий Королівством Бельгія Україні теплохід пришвартувався біля 18-го причалу морського вокзалу о 11:10 годині ранку, повідомляє Адміністрація морських портів України в соцмережі Facebook.
“Найближчим часом НДС Belgica отримає нову назву й ходитиме під українським прапором із портом приписки – Одеса. У складі бази експедиційного флоту УкрНЦЕМ цей плавучий лабораторний комплекс планується використовувати для проведення наукових досліджень у Чорному й Азовському морях”, – зазначається в повідомленні.
Зазначається, що судно вийшло з порту Зебрюгге 1 жовтня з українським екіпажем і командою з 16 іноземних учених на борту. Як повідомляє Український науковий центр екології моря (УкрНЦЕМ), під час переходу з Північного до Середземного й далі в Чорне море вчені на борту судна відбирали проби морської води та донних відкладень для скринінгу глибин на наявність забруднювачів і мікропластику, аналізу поширення і стану морських мікроорганізмів. Для цього на борту ПДВ Belgica обладнані п’ять діючих лабораторій (рибальства, гідрологічна, хімічна, біохімічна та мікробіологічна).
Судно побудували у 1984 році та всі 37 років використовували для наукових і практичних досліджень з освоєння морського шельфу, зокрема під час підготовки до будівництва морських бурових платформ і вітроелектростанцій.
ТТХ НДС Belgica: Довжина – 51,12 м, ширина – 10 м, осадка – 4,6 м, водотоннажність – 1200 т. Дальність автономного плавання – 20 тис. морських миль (37 тис. км) за швидкості 12 вузлів (22 км/год). Максимальна швидкість – 13,5 вузлів (25 км/год).
АТ “Укрзалізниця” з 21 жовтня розгорнула пункти вакцинації та експрес-тестування на 10 залізничних вокзалах, повідомила прес-служба “Укрзалізниці”.
“Пункти експрес-тестування працюють на 10 залізничних вокзалах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Мукачева, Кривого Рогу, Вінниці та Полтави. Пасажири, які мають квиток на поїзд, зможуть зробити це медичне дослідження за 350 грн. Агентом залізниці у проведенні експрес-тестування стала “Медична лабораторія CSD”, – ідеться в повідомленні.
Також повідомляється, що від сьогодні починають працювати пункти безкоштовної вакцинації на залізничних вокзалах Києва, Харкова, Одеси та Дніпра.
“Надалі АТ “Укрзалізниця” планує збільшувати перелік вокзалів, де діятимуть пункти вакцинації та тестування”, – наголосили у відомстві.
Раніше повідомлялося про відкриття в приміщенні медпункту на залізничному вокзалі у Львові з 21 жовтня чергового центру вакцинації від коронавірусу, який працюватиме з 10:00 до 18:30.
Харківська митниця спільно з представниками ветеринарно-санітарного контролю здійснила оформлення трьох самок пінгвінів Гумбольдта, які прибули з Німеччини до Харківського зоопарку за програмою Європейської асоціації зоопарків і акваріумів для збереження і розмноження.
Як повідомляє Державна митна служба України в четвер, пінгвіни прибули літаком, а потім їх помістили у спеціальний вольєр зоопарку Харкова. Пінгвінів назвали Маргарет, Агата й Шарлотта.
У повідомленні наголошується, що в подальшому планується ввезення самців пінгвінів для збільшення чисельності популяції.
Україна може робити 250-300 тис. вакцинацій від COVID-19 на добу, вважають експерти Київської школи економіки (KSE).
“Із поточними ресурсами Україна може робити 250-350 тисяч щеплень на добу”, – повідомляється в прес-релізі KSE за підсумками аналізу нинішньої ситуації з поширенням епідемії COVID-19.
У KSE зазначили, що кількість госпіталізацій в Україні за тиждень зросла на 21%, кількість пацієнтів у “ковідніх” лікарнях – на 25%.
“Госпіталізації переважають над виписками наполовину, відповідно, навантаження на систему охорони здоров’я продовжить зростати”, – наголосили в KSE.
При цьому експерти зазначають, що наразі в лікарнях ліжка з киснем зайняті на 64%, реанімаційні – на 65%.
“Водночас кожен четвертий пацієнт на ліжку з киснем не потребує кисневої терапії. Реальна зайнятість “ковідніх” ліжок із киснем пацієнтами, кому призначена киснева терапія, – 48%”, – вважають у KSE.
