Препаратами з медичного канабісу на сьогодні лікують хворих у 60 країнах світу, тому Україна має наслідувати приклад розвинених держав і надати понад двом мільйонам українців можливість отримати необхідні їм ліки, зазначає лідер партії “Голос”, народний депутат Кіра Рудик.
“Ми закликаємо підтримати легалізацію медичного канабісу. У такий спосіб українські пацієнти отримають доступ до безпечного лікування за рецептом лікаря. Крім того, закон регулюватиме виробництво медичних препаратів. Наразі понад 2 млн українців із онкологічними захворюваннями, епілепсією та іншими хворобами потребують ліків на основі канабісу, які можуть полегшити біль, налагодити сон та зменшити судоми”, – пояснила Рудик у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Вона також нагадала, що партія “Голос” першою порушила у парламенті питання про необхідність ухвалення закону про легалізацію медичного канабісу.
Рудик зазначила, що препарати на основі канабісу виписуватимуться лише лікарем і в обмежених дозах для лікування пацієнтів із важкими хворобами. Тому людям із наркотичною залежністю ліки з канабісу будуть недоступні.
“Препарати конопель із ТГК (тетрагідроканабінол) можна буде споживати та поширювати лише під суворим контролем МВС та МОЗ, так само як опіати: за червоним рецептом лікаря. А ось препарати конопель із КБД (каннабідіол) продаються без контролю, як у всьому цивілізованому світі. Для препаратів із ТГК обмеження точно будуть. Адже у кожного препарату є і корисні властивості, і побічні ефекти. Перелік захворювань та схема застосування буде визначена законодавством і урядом”, – уточнила депутат.
Лідер “Голосу” нагадала, що понад 60 країн світу використовують канабіс у медичних та наукових цілях. Використання лікарських засобів на основі конопель дозволено у США та Великій Британії, а також у більшості країн Європи: Австрії, Франції, Німеччині, Італії, Швеції, Швейцарії, Польщі та інших.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичної сировини і батарей.
Підписання відбулося під час конференції високого рівня “Стратегічне партнерство між ЄС і Україною у сфері критичної сировини та батарей” у Києві у вівторок.
“Ми розпочинаємо друге після енергетичного партнерство України з ЄС у сировинній сфері шляхом укладення меморандуму, до якого додається дорожня карта. Ми також домовилися про більш амбітну секторальну інтеграцію з ЄС. Зокрема, в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дій ЄК щодо критично важливої сировини і низки інших документів Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору”, – сказав Шмигаль під час прес-конференції після підписання меморандуму.
Прем’єр уточнив, що конкретні дії будуть напрацьовані до осені: “Це будуть конкретні кроки щодо кожного напряму сировини, батарей, співпраці з інвесторами, ухвалення дво- або багатосторонніх угод”.
За словами Шмигаля, ефективне управління надрами та природними ресурсами дасть змогу в найближчі десять років додати до ВВП України більш як EUR400 млрд.
Пілот – професія з дитячих мрій, овіяна романтикою та безліччю легенд. Пілотами ми захоплюємося, навіть не замислюючись над тим, з якими випробуваннями вони стикаються майже щодня. «Вічні студенти» — це про них. Постійне навчання та вдосконалення знань та навичок забирають подекуди більше часу, ніж польоти, бо професіоналізм пілотів – запорука безпеки на борту. В авіаційній компанії WINDROSE нам розповіли, як готують їхніх спеціалістів.
Рік тому компанія розпочала програму авіаперевезень Україною і задля її реалізації поповнила свій флот новими літаками ATR-72-600, призначеними для регіональних перельотів. Підготовка пілотів WINDROSE на літаки цього типу здійснювалась у Aviation Academy Austria – найбільшій та найсучаснішій льотній школі Австрії. Охочих стати пілотами ATR-72-600 було чимало, але для цього кандидат повинен був відповідати суворим вимогам. Для пілотів жорсткі відбори є звичною справою: співбесіда з HR-менеджером і психологом, тестування з авіаційної англійської мови та професійний іспит з льотними інструкторами. Кожен кандидат має продемонструвати відмінні знання з аеродинаміки, повітряної навігації та правил польотів. Окрема увага приділяється управлінню ресурсами екіпажу (Crew Resource Management) — вмінню ефективно працювати в команді та приймати рішення у складних умовах. Лише кандидатів, які показали найкращі результати, було допущено до перенавчання у всесвітньовідомій академії.
“Літак ATR 72-600, на відміну від попередніх модифікацій, які мали стрілочні прилади, має сучасну пілотську кабіну, яка обладнана дисплеями для пілотування, навігації та контролю роботи систем літака. Таку кабіну в авіації називають «glass cockpit». Під час відбору кандидатів для навчання на цей літак особлива увага приділяється досвіду роботи пілота саме у такій кабіні. Якщо пілот не має досвіду польотів у «glass cockpit» і його наліт менше ніж 500 годин, то він спочатку проходить курс взаємодії членів екіпажу та відпрацьовує обов’язкові вправи на тренажері літака, кабіна якого є повною копією оригінальної кабіни, та який дозволяє імітувати роботу систем літака у реальних умовах та відпрацьовувати процедури в нормальних і аварійних ситуаціях”, — розповів Леонід Захарія, тренінг менеджер WINDROSE.
Для авіакомпанії WINDROSE безпека польотів завжди була і є безумовним пріоритетом, а підготовка пілотів за міжнародними стандартами – важливим принципом.
Навчальний заклад Austrian Aviation Academy має сертифікат EASA – Європейської агенції з безпеки польотів та проводить тренування пілотів на високотехнологічних льотних тренажерах, які оснащені найсучаснішими системами візуалізації. У авіакомпанії довіряють якості такої підготовки, адже досвідчені експерти оцінюють рівень випускників за безкомпромісними критеріями.
Тож, насолоджуйтеся повітряною подорожжю з WINDROSE — ваша безпека у надійних руках високопрофесійних пілотів.
На масову вакцинацію від COVID-19, що відбудеться 10 та 11 липня, львів’яни можуть попередньо записатися онлайн і не витрачати час у живій черзі.
Масова вакцинація для містян старше 18 років при відсутності протипоказань буде проходити в 4 локаціях: Cтадіон «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199), Центр Довженка (просп. Червоної Калини, 81), ТЦ «Форум» (вул. Під Дубом, 7Б), IQmed Clinic (вул. Липова Алея, 15).
Щоб записатися на щеплення проти COVID-19, потрібно обрати зручну локацію на helsi.me, дату і час. Підтвердження запису буде відправлено в смс. Його потрібно показати при вході в пункт вакцинації. З собою також потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код. Також, у пунктах вакцинації діятиме “жива” черга.
Окрім пунктів масової вакцинації, що працюють на вихідних, щеплення можна отримати й у поліклініках міста. Спеціальні кабінети щеплень від коронавірусу у міських медичних закладах працюють у будні виключно за попереднім записом — через Сервіс helsi.me, в реєстратурі або через сімейного лікаря. У поліклініках також можна отримати Свідоцтво про вакцинацію від COVID-19, яке засвідчує та видає сімейний лікар після введення другої дози вакцини.
Щеплення від коронавірусу та внесення даних про нього займає максимум 10 хвилин. Після цього всі вакциновані знаходяться ще 30 хвилин під медичним наглядом – щоб переконатися в гарній реакції на введений препарат. Щеплення для львів’ян здійснюється безкоштовно вакциною Coronavac.
Вакцинація проти COVID-19 проходить безкоштовно. Телефон для довідок: 0 800 50 15 50.
Дані про проведену вакцинації будуть відображатися в безкоштовному додатку Helsi (AppStore і Google Play), а також в електронному кабінеті користувача на сайті.
Довідка: Сервіс Helsi.me — це сервіс запису на медичні послуги та безпечного зберігання медичних даних. Пацієнтам сервіс дозволяє швидко і зручно записуватися на прийом до лікаря, діагностику, аналізи, вакцинацію та замовляти медикаменти. Лікарням — брати участь у реформі охорони здоров’я та впорядкувати роботу клініки. Через сайт та застосунок Helsi.me щомісячно записують на прийом понад 2,5 мільйона пацієнтів. Системою користуються понад 1 300 закладів охорони здоров’я та 49 000 лікарів по всій Україні.
Перші особи великого бізнесу Одеського ділового клубу взяли на себе відповідальність і спільно з футурологом А. Длігачем і доцентом Оксфорду Владом Михненко розробили економічну бізнес-візію міста. Презентація відбудеться 17 вересня в рамках Odessa Business Forum.
Місія Одеського ділового клубу — формувати в Україні та за кордоном позитивний образ Одеси, створювати її репутацію як міста, сприятливого для життя, інвестицій і ведення бізнесу.
Економічна стратегія Великої Одеси визначає пріоритети в інвестиційному, експортному, індустріальному, транспортно-логістичному, туристичному, культурному та подієвому напрямах.
Одеський діловий форум — постійно діюча платформа і щорічний захід, мета якого — представляти середньострокові та короткострокові плани з реалізації основних векторів економічної стратегії, а також підбивати підсумки, звіряти результати, актуалізувати цілі й завдання.
Співзасновник Одеського ділового клубу Дмитро Казавчинський підкреслює: «Любити Одесу тільки на словах недостатньо. Треба щось для неї робити».
З такими думками було створено Економічну бізнес-візію Великої Одеси — 2050.
Підтримують OBF такі поважні спікери, як:
● Влад Михненко, кандидат наук, ад’юнкт-професор в галузі сталого міського розвитку, науковий співробітник Коледжу Святого Петра Оксфордського університету
● Карл-Філіп Коенеграхтс, стратег, новатор з Гента (Бельгія), творець альтернативного бачення і концепції «Розумне місто», «Місто людей»
● Андрій Длігач, співзасновник і CEO Advanter Group. Доктор економічних наук, стратег, футуролог. Експерт з формування стратегій бізнес-проривів. Член рад директорів Digital Transformation Institute і SingularityU Kyiv. CEO агенції Luniter troubleshooting. Професор бізнес-школи KSE, співзасновник бізнес-спільноти Board
● Кейс Донкерс, засновник проєкту City as a LAB, один з ключових засновників Dutch Design Week. Дизайнер міського середовища, головний урбаніст Ейндховена (Нідерланди)
● Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції. Відповідає за національні проєкти «Дiя.Бiзнес» і «Дiя.Ціфрова освіта», напрями онлайн-безпеки та євроінтеграції
● Дмитро Казавчинський, співзасновник Odessa Business Club і «Охоронні пломби GST»
● Андреас Флодструм, співзасновник і CEO компаній Beetroot і Beetroot Academy, співзасновник шведсько-українських IT-компаній Beetroot і Beetroot Academy
● Андрій Здесенко, засновник і головний виконавчий директор Biosphere Corporation, власник компанії Charisma Fashion Group, співзасновник мережі українських ресторанів Vapiano, співзасновник бізнес-клубу Inspira в Дніпрі
● Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ. Співзасновник IT-Cluster Odessa
● Максим Бахматов засновник і глава «Офісу Трансформації», керуючий партнер UNIT.City, новатор, бізнесмен, підприємець, ексгендиректор ВДНГ.
…та багато інших.
Ведучим першого Odessa Business Forum стане український маркетолог, засновник Fedoriv Group — Андрій Федорів.
Організатори та команда форуму відкриті до співпраці з усіма, кому не байдужа Одеса та позитивний імідж України за кордоном.
Контактна особа: координатор роботи з медіапартнерами Катерина Воронова
Тел.: +38 067 740 24 89
open4business.com.ua — медіа-партнер.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 9 липня експортувала 518 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що в 2,4 разу менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 178 тис. тонн пшениці (у 14 разів більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021); 333 тис. тонн кукурудзи (в 2 рази більше); 2,5 тис. тонн борошна (у 1,8 разу менше).
На зазначену дату Україна ще не експортувала ячмінь.
Згідно з попередніми даними Мінагрополітики, Україна в 2020/2021МР експортувала 44,63 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 21,3% менше, ніж у 2019/2020МР. Експорт пшениці за зазначений період скоротився на 18,9% порівняно з 2019/2020МР – до 16,44 млн тонн, кукурудзи – на 23,9%, до 23,06 млн тонн, ячменю – на 17,1%, до 4,21 млн тонн, борошна – в 2,6 разу, до 0,126 млн тонн.
Згідно з даними Мінагрополітики, Україна в 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
