Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4116-IX про зміни до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, карта законопроєкту була направлена для підпису президентом України 9 грудня 2024 року і повернута з підписом 3 січня 2025 року.
Відповідно до закону, до 1 квітня 2025 року замість КРАІЛ буде створено новий уповноважений орган і визначено міністерство, яке формуватиме політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Законом також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних застосунків, забороняється реклама азартних ігор (окрім винятків: на ТБ і радіо в нічний час, у медіа для осіб, старших за 21 рік, на платформах і пошукових системах із цільовою аудиторією, старшою за 21 рік).
Крім того, забороняється пропозиція або відшкодування витрат для участі в азартних іграх, вчинення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб і пропозиція безоплатних бонусів замість внесення ставки та прийняття ставок у кредит або з подальшою оплатою.
У самій рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
Закон також забороняє отримання ліцензії особами, які є власниками або посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг або борг зі сплати ліцензій, спонсорство, окрім спонсорства у спорті.
Згідно з ухваленим законом, розрахунки під час проведення азартних ігор здійснюватимуться винятково в грошовій формі через поточні рахунки в банках, а використання інших платіжних послуг забороняється.
Підкреслюється, що завдяки закону лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
Що стосується ліцензій на проведення державних лотерей, то її дозволяється отримувати іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
У законі також уточнюються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом, норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними з країною-агресором, а саме – забороняється використання їхніх брендів, встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
Завдяки закону впроваджуються «контрольні закупівлі» під час перевірок із відеофіксацією.
Як повідомлялося, 4 грудня 2024 року Рада в другому читанні й у цілому 239 голосами підтримала законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку та ліквідацію комісії Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ).
За словами віцепрем’єра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, суть закону – реорганізувати КРАІЛ і прибрати з процесу видачі ліцензій людський фактор. Далі цифровізувати ліцензії, щоб видача була автоматичною за чіткими критеріями та розпочати впровадження системи онлайн-моніторингу.
До цього, 29 березня 2024 року, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко зареєстрував петицію з проханням до президента звернути увагу на шкоду, яку онлайн-казино та лудоманія (залежність від азартних ігор) завдають українській армії та суспільству. Уже до вечора того ж дня петиція набрала понад 26 тис. голосів. Президент України доручив главам СБУ, Держспецзв’язку та Мінцифри, а також секретарю РНБО зібрати аналітику з приводу роботи онлайн-казино і вже наступного тижня запропонувати своє рішення.
За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, така ситуація пов’язана з бездіяльністю КРАІЛ, яка була створена три роки тому. Він вважає, що регулятор не розробив правила відповідальної гри окремо як для організаторів, так і для гравців та організував «вибірковий контроль у найкращих корупційних традиціях», а не тотальний контроль щодо виконання організаторами вимог щодо обмеження доступу до азартних ігор осіб, занесених до Реєстру самообмежень.
Україна 2024 року вийшла на довоєнний рівень експорту в $24,5 млрд, що становило 59% у загальному експорті, – це другий історичний рекорд після 2021 року, коли країна поставила на зовнішні ринки агропродукцію на $27,7 млрд, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Міністр уточнив, що загалом 2024 року Україна експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Водночас найбільша частка припадала на соняшникову олію (21%), якої експортовано майже 6 млн тонн на $5,1 млрд. На другому місці кукурудза – 21% агроекспорту з 29,6 млн тонн на $5 млрд, на третьому пшениця – 15% з 20,6 млн тонн на $3,7 млрд.
Серед лідерів Коваль назвав ріпак – 7% (3,8 млн тонн на $1,8 млрд), сою – 5% (3,4 млн тонн на $1,3 млрд), макуху та залишки, отримані під час видобутку рослинних жирів і рослинних олій – 4% (4,7 млн тонн на $1 млрд).
Частка м’яса та їстівної продукції з м’яса свійської птиці сягнула 4%. Цих продуктів експортували 447 тис. тонн на $958 млн. На ячмінь (3,3 млн тонн на $557 млн) і цукор (746 тис. тонн на $418 млн) припало по 2%, резюмував міністр агрополітики.
ВАТ “Меридіан” ім. Корольова” (Київ), що входить до складу державного концерну “Укроборонпром”, виплатив акціонерам дивіденди за 2023 рік на загальну суму 10,985 млн грн із розрахунку 10,9038 грн на одну акцію номіналом 0,5 грн.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) інформацією, таке рішення ухвалили позачергові збори акціонерів ВАТ 5 грудня.
Водночас термін виплати дивідендів зазначено з 27 листопада по 31 грудня 2024 року. Дивіденди виплачуються через депозитарну систему і безпосередньо акціонерам.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, державі в особі концерну “Укроборонпром” належить 50,0001% акцій ВАТ “Меридіан « ім. Корольова», ще 40,0753% володіє ТОВ “Меридіан Союз”, одним із бенефіціарів якого, за даними Clarity Project, є Вадим Гриб – співвласник інвесткомпанії “Тект”.
Згідно з порядком денним зборів, на затвердження акціонерів виносили кілька варіантів розподілу отриманого 2023 року чистого прибутку в розмірі 12,205 млн грн, зокрема спрямувати на дивіденди 90% прибутку з виплатою 10,9038 грн на акцію, а 10% спрямувати на поповнення резервного капіталу.
До порядку денного також було внесено питання про розподіл отриманого 2024 року чистого прибутку, згідно з проєктом рішення планувалося встановити частку чистих прибутків, що спрямовуються на дивіденди, у розмірі 35%, а 65% спрямувати на поповнення резервного капіталу.
“Меридіан «ім. Корольова»” – засноване 1953 року багатопрофільне підприємство, що спеціалізується на розробці та серійному виробництві електронних приладів різного призначення, включно з радіовимірювальними приладами: частотомірами, аналізаторами спектра, генераторами.
Компанія також здійснює гальванічне цинкування, лазерне різання металів, лиття пластмас.
За даними Clarity Project, підприємство у 2023 році наростило чистий дохід на 24% до 2022 року – до 177,43 млн грн за умови зниження чистого прибутку на 27% до 12,2 млн грн.
Українські виробники цукру в 2024 році встановили історичний рекорд із експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн грн, повідомила Національна Асоціація цукровиків України (“Укрцукор”).
“Це найвищий показник експорту цукру в рамках календарного року згідно зі статистикою, що бере свій початок у 1997 році, коли було створено Національну Асоціацію цукровиків України”, – наголосили в галузевій асоціації.
В “Укрцукрі” додали, що 40% експорту 2024 року було спрямовано до країн Європейського Союзу, 60% становили поставки на світовий ринок, де основними країнами-покупцями українського цукру були країни MENA (Близький Схід і Північна Африка) та Північна Македонія.
Унаслідок скорочення експорту та затишшя на світовому ринку молока під час зимових свят ціни на молоко-сировину в Україні стабілізуються, а вже з початку січня очікується зниження закупівельних цін, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
В АВМ зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстраґатунку, станом на 25 грудня, становила 19,60 грн/кг (без ПДВ), що на 0,2 грн більше, ніж місяць тому. Незмінними залишилися ціни на молоко вищого ґатунку – 18,64 грн/кг (без ПДВ) і першого ґатунку – 17,65 грн/кг (без ПДВ).
Середньозважена ціна трьох сортів молока становила 18,63 грн/кг (без ПДВ), що на 0,7 грн більше за результат попереднього місяця.
У галузевій асоціації зазначили, що в другій половині грудня 2024 року закупівельні ціни стабілізувалися через зниження попиту на молоко-сировину в Україні та надлишків на ринку. Це пов’язано зі скороченням обсягів експорту молочної продукції під час різдвяних свят.
Крім того, зниження цін на вершкове масло в США, Новій Зеландії та Європі стримує експорт українських компаній і стримує зростання цін на молоко-сировину всередині країни.
“У 2024 році ціни на вершкове масло були головним драйвером зростання цін на молоко-сировину. Ймовірно, подальше зниження цін на вершкове масло, оскільки запаси товару накопичуються на складах. Певний вплив на зниження цін на масло мало рішення Польщі вивести на ринок тисячу тонн вершкового масла із власних стратегічних запасів, щоб сприяти стабілізації цін на товар”, – пояснили в АСУ.
У галузевій асоціації припустили, що збільшення пропозиції молока-сировини в Україні, ймовірно, пов’язане зі скороченням реалізації молочної продукції через зниження купівельної спроможності. Українці з меншими доходами відмовляються від молочних продуктів через зростання цін.
Відповідно, зростає попит на споживання спредів як дешевшу альтернативу маслу.
Експерти очікують зниження закупівельних цін уже з початку січня 2025 року внаслідок можливого збільшення надлишків молока-сировини на внутрішньому ринку.
Як повідомлялося, у листопаді 2024 року сповільнення експорту молочних продуктів було спричинене дефіцитом молока-сировини, зростанням виробничих витрат через падіння світових цін на молочні продукти та сезонним спадом на ринку напередодні свят.
Україна обмежила ввезення продуктів м’ясних продуктів з низки країн Європейського Союзу через реєстрацію в них африканської чуми свиней (АЧС), повідомило Східне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Східне ГУ Держспоживслужби).
Згідно з повідомленням, заборона поширюється на продукцію з низки зон Латвії, Чехії, Хорватії, Словаччини, Румунії, Польщі, Німеччини, Литви, Італії, Естонії, Греції та Болгарії.
У Держспоживслужбі звернули увагу, що Україна визнає зонування щодо африканської чуми свиней, запроваджене Європейським Союзом згідно з імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2023/54.
У зв’язку з цим заборона поширюється на території ІІ та ІІІ зони для ввезення тварин, що належать до родини свиноподібних, таясових та тапірових, а також генетичного матеріалу та продуктів з них.
Йдеться про продукцію, отриману в згаданих зонах, де на момент видачі сертифіката не повідомлялося про зараження домашніх свиней вірусом АЧС протягом 12 місяців до дати забою тварин, від яких отримано свіже м’ясо. Заборона також поширюється на м’ясо тварин, що походять із господарств або отримані на бійнях, в/і навколо яких, включно з територією в радіусі 10 км, не виявляли АЧС протягом 40 днів до дати забою.
При цьому заборона не поширюється на продукти, які пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхнього оброблення, переробки, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – контагіозне вірусне захворювання свійських і диких свиней, вперше зафіксоване 1903 року в Південній Африці. Воно не піддається лікуванню та вакцинопрофілактиці. Зупинити поширення вірусу можна лише карантинними заходами.
АЧС безпечний для людини, але тягне за собою економічні втрати, оскільки всі тварини в осередку зараження мають бути знищені.
