24 квітня 2025 року уряд Албанії офіційно призупинив дію угоди про взаємне скасування віз із Республікою Білорусь, підписаної в лютому 2020 року. Це рішення скасовує часткове призупинення, запроваджене в травні 2024 року, яке стосувалося тільки дипломатичних паспортів. Тепер громадяни Білорусі зобов’язані отримувати візу для в’їзду в Албанію.
Раніше, у травні 2024 року, Албанія частково призупинила дію угоди, обмеживши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних і службових паспортів. Поточний захід повністю скасовує безвізовий режим для всіх категорій громадян Білорусі.
Рішення набуває чинності негайно і опубліковане в офіційному віснику Албанії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/881
Український боксер Олександр Усик та британський професійний боксер Даніель Дюбуа проведуть чемпіонській матч-реваншу у важкій вазі 19 липня на лондонському стадіоні “Вемблі”, повідомляє видання The Ring.
“Бій-реванш Олександра Усика з Деніелом Дюбуа за титул чемпіона світу за версією журналу Ring та беззаперечного чемпіона світу в суперважкій вазі тепер відбудеться на тиждень пізніше – 19 липня на лондонському стадіоні “Вемблі”. Спочатку бій був запланований на 12 липня”, – ідеться у повідомленні.
Про причини перенесення поєдинку не повідомляється.
Як повідомлялось, у серпні 2023 Усик за допомогою технічного нокауту в дев’ятому раунді здобув перемогу над Дюбуа та зберіг титули провідних боксерських організацій планети.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2024 році збільшив чистий прибуток на 34,5% порівняно з 2023 роком – до EUR83,25 млн, ідеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, консолідована виручка у минулому році скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн, тоді як валовий прибуток зріс 5,3% – до EUR235,53 млн, а EBITDA – на 9,6%, до $159,35 млн.
У гривні виручка “Астарти” минулого року зросла на 8,5% – до 26,531 млрд грн, тоді як чистий прибуток – на 48.1%, до 3,634 млрд грн.
Зазначається, що стабільний морський експорт забезпечив вищі продажі цукру порівняно з попереднім роком, частково компенсувавши нижчий врожай зернових та олійних культур. Експортні продажі на суму EUR395 млн досягли 66% консолідованої виручки у 2024 році порівняно із 53% у 2023 році.
Сільськогосподарський сегмент згенерував 34% консолідованого доходу або EUR209 млн у 2024 році (-13% порівняно з попереднім роком). Основний внесок зробив сегмент цукрового виробництва з обсягом продажів EUR229 млн (+15% р/р), що забезпечило 37% загального доходу за звітний період. На сегмент переробки сої припало 17% виручки “Астарти” або EUR106 млн (-13% р/р). Сегмент тваринництва збільшив продажі на 25% р/р – до EUR53 млн, забезпечивши 9% від загальної виручки в 2024 році.
Зростання валового прибутку компанія пояснила збільшенням на 35%, або EUR78 млн справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції на 78 млн євро, що відображає зростання цін на сировинні товари.
З урахуванням даних за дев’ять місяців, у четвертому кварталі 2024 фінпоказники “Астарти” були трохи гіршими за фінпоказники четвертого кварталу 2023 року.
Зазначається також, що операційний грошовий потік збільшився у 2024 році збільшився на 83% р/р – до EUR167 млн на тлі активного розпродажу запасів.
Згідно зі звітом, інвестиційний грошовий потік зріс минулого року на 30% – до EUR52 млн. Основні інвестиції були спрямовані на розширення парку бурякозбиральних комбайнів, будівництво цукрового силосу та виробничих потужностей заводу з переробки сої.
Підкреслюється, що чистий фінансовий борг “Астарти” (без урахування орендних зобов’язань) перетворився на позитивну грошову позицію у розмірі EUR21 млн євро проти EUR39 млн боргу у 2023 році.
Як повідомлялося, за дев’ять місяців 2024 року “Астарта” збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн при зростанні виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Група компаній “ОККО” планує повноцінно запустити біоетанольний завод вартістю EUR110 млн, у третьому кварталі 2026 року, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
“Цього року збираємося повністю здати елеваторну, складську групу, матимемо можливість приймати кукурудзу з нашого кластера. У третьому кварталі 2026 року плануємо повноцінно запустити завод”, – сказав Даниляк під час конференції We build Ukraine у четвер, яка транслювалася онлайн.
Він зазначив, що загальні інвестиції в завод протягом 2024-2026 років складають EUR110 млн, з яких EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР строком на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райфайзен Банк Україна строком на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу по біоетанолу, потреба в якому зростає з обов’язковим додаванням 5% цього спирту в моторні бензини з 1 травня 2025 року, складає 83 тис. тонн, по кормам для тваринництва – 70 тис. тонн, по переробці кукурудзи – 270 тис. тонн.
Як повідомлялося, у червні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і “ОККО” на Конференції з відновлення України у Берліні уклали кредитну угоду в розмірі EUR60 млн на будівництво нового заводу з виробництва біоетанолу в Україні.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Київський K41 Community Fund повідомив про викуп інвестором будівлі колишнього пивоварного заводу Ріхерта в Подільському районі столиці та про скасування проєкту будівництва житлового комплексу «Ріхерт&Парк» на цій території.
«Відтепер компанія A Development залишає територію Юрковиці, і ця ділянка захищена від житлової забудови. Ми знайшли інвестиції, які дали нам змогу викупити будівлю заводу Ріхерта, а також узяти в довгострокову оренду земельну ділянку навколо пивоварні з озером», – повідомив проєкт K41 Community Fund на своїй сторінці в Instagram.
За його даними, на зазначеній території планують відкрити парк з озером і громадські простори.
Раніше, у листопаді 2024 року, A Development повідомляла про зміну концепції реноваційного проєкту «Ріхерт&Парк», а саме про зменшення площі забудови на 40 тис. кв. м і створення парку площею 5,85 га з культурним центром. Замовником будівництва виступало ТОВ «Керамоблоки-Інвест».
Утім пізніше Антимонопольний комітет України погодив придбання ТОВ «КУА “Прогресивні інвестиційні стратегії” компанії “Керікс Девелопмент”, що виступала орендарем земельних ділянок, де планували реалізацію проєкту реновації.
Згідно з даними Opendatabot, власником «КУА “Прогресивні інвестиційні стратегії” є CEO агрохолдингу “Кернел” Андрій Веревський. Станом на 24 квітня 2025 року Веревський також вказаний бенефіціаром «Керікс Девелопмент». Так, попереднього бенефіціара Олексія Баранова, який є власником A Develoment, було видалено з реєстру 4 лютого.
Крім того, в лютому також змінився власник у «Керамоблоки-Інвест»: поточним власником зазначено ТОВ «Кернел-Трейд» Веревського, в АТ «ЗНВКІФ “Ларам Систем” Баранов видалений із засновників.
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
