В Україні з 1 січня 2025 року набули чинності положення закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Згідно з передбаченими законом №3817-IX змінами, поміщення цих товарів у певні митні режими дозволяється винятково за наявності відповідних чинних ліцензій або в місця зберігання, внесені до реєстру Держподаткової служби.
ДМС нагадала компаніям, які здійснюють переміщення через митний кордон України спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про необхідність врахувати цю інформацію під час наступного митного оформлення товарів, які експортуються.
За результатами 2024 року обсяг видобутку природного газу в Україні оцінюють у 19,1 млрд куб. м, що на 400 млн куб. м перевищує показник 2023 року (18,7 млрд куб. м) і на 600 млн куб. м – 2022-го (18,5 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України (АГКУ) Артем Петренко.
«За попередніми підрахунками нашої асоціації, цього року видобуток газу в Україні становитиме близько 19,1 млрд куб. м. Якщо порівнювати з 2023 роком, ми бачимо зростання більш ніж на 400 млн куб. м», – сказав він під час онлайн-зустрічі за підсумками року та перспективи розвитку енергетичного сектору України в Energy Club, що відбулася 30 грудня.
За словами виконавчого директора, позитивний тренд нарощування газовидобутку за підсумками 2024 року забезпечили як державні АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», так і компанії приватного сектору.
«Із серпня від’ємний тренд по приватних компаніях було зламано, наразі ми фіксуємо із серпня приріст видобутку газу з боку приватних компаній, і за п’ять місяців їм вдалося наростити середньодобове виробництво газу на понад 25%», – поінформував Петренко.
Також, за попередніми даними АГКУ, в Україні 2024 року було розпочато буріння понад 140 свердловин.
«Це фактично повторює рекордний 2023 рік, коли було розпочато буріння понад 150 свердловин. Загалом за майже три роки повномасштабного вторгнення газовидобувні компанії заклали понад 360 нових свердловин», – доповнив експерт.
За його словами, загалом починаючи з 2018 року, коли держава надала стимули для буріння українським газовидобувникам, державні та приватні компанії розпочали буріння на території країни понад 720 свердловин.
Як зазначив Петренко, НАК «Нафтогаз України» в умовах заборони на експорт газу продовжує прозоро викуповувати газ на Українській енергетичній біржі (УЕБ) не тільки у видобувників, а й у всіх учасників ринку, готових продавати газ на умовах НАК. За даними АГКУ, «Нафтогаз» із 2023 року викупив на УЕБ майже 2 млрд куб. м газу.
«В умовах закритого експорту це єдиний дієвий механізм співпраці між «Нафтогазом» і учасниками, який є стимулом для нарощування видобутку газу з боку приватних компаній», – наголосив він.
Водночас виконавчий директор вважає, що 2025 року негативним фактором для українського газовидобутку виявиться рівень тарифів на передачу газу, які Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила для ТОВ «Оператор ГТС України» з 1 січня для внутрішніх точок входу до ГТС більше ніж у 4,5 раза.
«Це вплине не тільки на державні, а й приватні компанії, оскільки в умовах мораторію на підвищення вартості газу це знизить інвестиційні можливості компаній, які вони могли б спрямовувати в нарощування українського газовидобутку», – заявив Петренко.
Як повідомлялося, тарифи на транспортування газу для внутрішніх точок входу в ГТС України з 1 січня 2025 року збільшаться в 4,6 раза – зі 101,93 грн за 1 тис. куб. м/доба до 464,37 грн за 1 тис. куб. м/доба, а для зовнішніх – у 4 рази, зі 124,16 грн за 1 тис. куб. м/доба до 501,97 грн за 1 тис. куб. м/доба.
Кабінет міністрів України затвердив документ «Про створення Української частини українсько-японського спільного комітету з імплементації механізму спільного кредитування», повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Раніше Україна приєдналася до Механізму спільного кредитування Японії Joint Crediting Mechanism (JCM). Метою програми є досягнення скорочення викидів парникових газів шляхом впровадження провідних світових технологій для декарбонізації різних секторів економіки через інвестиції японських організацій. Відповідний меморандум про співпрацю в рамках статті 6 Паризької угоди Україна та Японія підписали на початку цього року.
«Це рішення важливе для досягнення наших кліматичних цілей за допомогою інструментів спільного кредитування. Японія – перспективний партнер на цьому шляху. За допомогою спільного кредитування ми зможемо залучати японські технології та інноваційні розробки для зменшення викидів парникових газів. Це і виконання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди, і зелене відновлення України за новітніми практиками», – наводяться в повідомленні в Телеграм-каналі у вівторок слова міністра Світлани Гринчук.
Зазначається, що наступним кроком стане затвердження складу цього комітету та його положення. Комітет створюється для координації зусиль, спрямованих на посилення двостороннього співробітництва у сфері боротьби зі зміною клімату. Зі свого боку, Японія вже виконала всі підготовчі дії для запуску співпраці.
Як повідомляється, JCM дає змогу японським організаціям інвестувати в проєкти декарбонізації в країнах-партнерах. Скорочені викиди парникових газів, отримані в результаті реалізації таких проєктів, зараховуються частково як внесок Японії в досягнення її власних цілей зі скорочення викидів, а частково – в країні, де проєкт було реалізовано. На сьогоднішній день механізм JCM працює в 29 країнах світу.
За словами Гринчук, для України це означає доступ до японських технологій – одних із найкращих у світі – і гарантовані інвестиції для «зеленого» відновлення. Це стане відчутною підтримкою в подоланні наслідків російської збройної агресії.
За заявою Народного банку Сербії (НБС), економіка країни у 2024 році досягла вражаючих показників, ставши однією з найстійкіших і найдинамічніше розвиваючихся в Європі. Очікуване зростання ВВП становить 3,8%, що значно вище середньоєвропейських темпів. Це стало можливим завдяки зваженій грошово-кредитній політиці, інвестиційним ініціативам та успішному відновленню ключових галузей економіки після глобальних криз останніх років.
Однією з найбільш значущих подій року стало присвоєння Сербії інвестиційного кредитного рейтингу. Цей статус зміцнює довіру міжнародних інвесторів до країни, відкриваючи доступ до вигідніших фінансових умов і залучення великих інвестицій. Експерти підкреслюють, що цей крок є важливим стимулом для подальшого економічного зростання.
Важливим економічним досягненням стало успішне зниження інфляції до цільових значень у діапазоні 3% ± 1,5%, що було досягнуто в травні 2024 року. Відтоді рівень інфляції залишається стабільним, що свідчить про високу ефективність заходів, вжитих Народним банком.
Упродовж усього року Сербія демонструвала стабільність курсу динара по відношенню до євро. Це не тільки зміцнює довіру населення і бізнесу, а й привертає увагу зарубіжних компаній, які розглядають Сербію як надійного економічного партнера.
Уряд Сербії продовжує активно підтримувати малий і середній бізнес, впроваджуючи пільгові умови кредитування та програми субсидій. У 2024 році також було виділено значні кошти на розвиток інфраструктури, сільського господарства та ІТ-сектору, що дало змогу створити нові робочі місця та покращити умови для підприємництва.
Економічні досягнення 2024 року зміцнюють Сербію на позиції одного з лідерів серед економік Європи, що розвиваються. Попереду – нові виклики та цілі, серед яких подальше зниження інфляції, розвиток експортного потенціалу та поліпшення якості життя населення. Керівництво країни впевнене, що нарощування темпів реформ дасть змогу утримувати позитивну динаміку в найближчі роки.
Ці результати є доказом стійкості сербської економіки та її здатності адаптуватися до сучасних викликів, що зміцнює позиції країни на міжнародній арені.
У Хорватії діє багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Основні податки для юридичних осіб у Хорватії:
Окремо представлені податки для індивідуальних підприємців (ІП).
Інші податки та збори
Податкова система Хорватії характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу.Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-khorvatii/
За дорученням міністра закордонних справ Антоніо Таяні Італія виділила EUR13 млн до Фонду підтримки енергетики України.
“У той час, коли атаки на енергетичну інфраструктуру України посилюються, це рішення є важливим кроком у зусиллях із відновлення енергетичних систем, пошкоджених конфліктом. Внесок Італії – один із найбільших для однієї країни – допоможе стабілізувати постачання електроенергії мільйонам українців, які постраждали від війни, у цей важкий час”, – повідомляється на сайті МЗС Італії.
Наголошується, що цим внеском Італія підтверджує свою постійну підтримку стійкості енергетичного сектору України, зокрема у зв’язку з конференцією з відновлення України, що відбудеться в Римі в липні наступного року.
