Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових сезону-2025, зібравши з площі 22 тис. га понад 130 тис. тонн зерна, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
У “ТАС Агро” зазначили, що середня урожайність озимої пшениці склала 5,9 т/га, що перевищило планові показники. Найкращі результати – у Північному кластері (Чернігівська обл.), де урожайність досягла понад 7 т/га.
“Жнива 2025 року стали випробуванням для всіх аграріїв, адже дощова погода в розпал збору стримувала темпи робіт та могла вплинути на якість зерна. Проте агрохолдинг задіяв усі можливості для оперативного збору врожаю, а його елеватори забезпечили своєчасне приймання та якісне зберігання урожаю”, – зазначив CEО “ТАС Агро” Олег Заплетнюк.
За його інформацією, до жнив було залучено 75 зернозбиральних комбайнів та іншу необхідну техніку. Хороших результатів, на думку СЕО, агрохолдинг досяг завдяки своєчасним змінам у технології вирощування, системній аналітиці, відповідальній та злагодженій роботі всіх підрозділів.
“ТАС Агро” паралельно зі жнивами розпочав посівну компанію 2026 року та підготовку ґрунту до посіву озимої пшениці. Станом на середину серпня посіяно 11 тис. га озимого ріпаку із 16 тис. га запланованого.
У кластерах компанії готуються до збирання пізніх культур та проведення комплексу осінньо-польових робіт. Незабаром у Південному кластері розпочнеться збирання соняшнику.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Через тиждень або два буде відомо, чи закінчиться війна, чи бої триватимуть далі, вважає президент США Дональд Трамп.
“Я думаю, що президент Путін хоче знайти відповідь, і ми побачимо. І якщо через певний час, не дуже далекий від сьогоднішнього дня, тиждень або два, ми дізнаємося, чи вирішимо ми цю проблему, чи ці жахливі бої триватимуть далі. Ми зробимо все можливе, щоб покласти цьому край«, – сказав Трамп перед початком зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами.
Він зазначив, що є дві сторони, »які хочуть укласти угоду”.
«І можливо, що це не вдасться. З іншого боку, можливо, що це вдасться. І ми врятуємо тисячі і тисячі життів щотижня. Тому це те, що ми дійсно повинні зробити. Або принаймні ми повинні докласти всіх зусиль. Але я думаю, що ми можемо отримати дуже хороший результат», – підкреслив Трамп.
Нова Зеландія зіткнулася з прискореним відтоком населення за кордон: за рік, що завершився в червні 2025 року, країну покинули 71,8 тис. громадян, що стало максимумом за 13 років, повідомляють ЗМІ з посиланням на офіційні дані Статистичного управління Нової Зеландії (Stats NZ). Основні напрямки релокації — Австралія і Великобританія. Відтік супроводжується ослабленням економіки і зростанням безробіття до 5,2% у II кварталі, зазначає Reuters.
При цьому загальний чистий міграційний приріст (приїзди мінус від’їзди, включаючи іноземців) в червні 2025 року склав лише +13,7 тис. осіб — проти +70,4 тис. роком раніше, випливає зі свіжого релізу Stats NZ. Тобто міграційне «плече» підтримки демографії скоротилося в п’ять разів.
За оцінкою галузевих аналітиків, за 12 місяців до червня 2025 року в країну прибуло ~138,9 тис. осіб на тривалий термін, а виїхало ~125,2 тис., що і дало помірне сальдо +13,7 тис. Для порівняння: роком раніше приплив перевищував +70 тис., а щомісячний внесок міграції до чисельності населення впав з ~6 тис. до ~1 тис. осіб.
Експерти пов’язують посилення «відтоку» громадян з поєднанням факторів: слабким зростанням ВВП, охолодженням ринку праці, а також поліпшенням можливостей працевлаштування за кордоном (в першу чергу в Австралії). У віковій структурі тих, хто виїжджає, переважають молоді фахівці до 30 років, що посилює ризик «відтоку мізків».
Влада, за даними ЗМІ, розраховує стабілізувати ситуацію за рахунок пом’якшення грошово-кредитних умов і точкового коригування міграційних налаштувань, проте найближчі квартали, за оцінками, пройдуть під впливом високого виїзного потоку резидентів при одночасному зниженні приїздів іноземців у порівнянні з рекордними рівнями 2023-2024 років.
За даними Stats NZ, чисельність населення Нової Зеландії на 31 березня 2025 року оцінювалася в 5,33 млн осіб; подальша динаміка буде багато в чому залежати від міграційних потоків.
Міністерство енергетики Узбекистану та державна енергетична компанія Афганістану Da Afghanistan Breshna Sherkat (DABS) підписали угоди щодо розвитку інфраструктури на загальну суму $243 млн.
Зокрема, затверджено такі великі проєкти:
Під час церемонії генеральний директор DABS Абдул Барі Омар назвав ці чотири угоди життєво важливими для забезпечення надійного електропостачання в Афганістані.
Також було підписано угоду між DABS і компаніями Узбекистану про постачання електроенергії терміном на 10 років.
Для довідки: Узбекистан постачає електроенергію до Афганістану з 2002 року. У грудні минулого року Узбекистан продовжив угоду про експорт електроенергії до Афганістану на 2025 рік. Афганістан імпортує 80% електроенергії з Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану та Ірану, решта виробляється всередині країни.
Консалтингова агенція “УкрАгроКонсалт” прогнозує зниження врожаю соняшнику в сезоні-2025 на 5,7% – до 13,3 млн тонн проти 14,1 млн тонн у попередньому прогнозі через посуху на півдні та сході України, повідомила пресслужба агентства.
“Втрати врожаю спостерігаються переважно в південних і східних регіонах, де посуха суттєво вплинула на посіви. Натомість у північних і західних областях, де дощі були регулярними, ситуація сприятливіша. Очікується, що врожайність соняшнику зросте під час збирання в північно-західному поясі, як це було з пшеницею та ячменем”, – зазначили в агентстві.
Аналітики додали, що ринкові оцінки врожаю соняшнику коливаються від 12,8 до 13,5 млн тонн. Відтак “УкрАгроКонсалт” дотримується ближчої до верхньої межі оцінки завдяки розширенню посівних площ на заході та півночі після початку війни. Однак якість насіння викликає занепокоєння через захворювання, спричинені дощами під час збирання в цих регіонах.
Щодо кукурудзи “УкрАгроКонсалт” має більш оптимістичні прогнози.
“Основні регіони вирощування мають достатній рівень зволоження, а посіви на півдні займають незначну частку. Цьогорічний період запилення та наливу зерна припав на сприятливіші температури порівняно з минулим роком, а періодичні дощі сприяли розвитку культури”, – розповіли експерти.
Ринкові оцінки врожаю кукурудзи варіюються від 28 млн тонн до 35 млн тонн, але наприкінці липня “УкрАгроКонсалт” підвищив свій прогноз на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн, тобто на 6,6%, що є одним з найвищих показників на ринку.
Прогноз врожаю пшениці від “УкрАгроКонсалт” залишається стабільним – на рівні 22 млн тонн. Станом на 7 серпня було зібрано майже 15 млн тонн із 74% посівних площ. Решта 26% припадає на регіони з найвищою врожайністю, що дає підстави для оптимізму, резюмували в агентстві.
Корпоратизація ДП «Ліси України», передбачена проектом Програми дій уряду, оприлюдненим у понеділок, передбачає перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі, повідомила в коментарі «Інтерфакс-Україна» директор департаменту GR і корпоратизації держпідприємства Юлія Плиска.
За її словами, для корпоратизації ДП «Ліси України» Державне агентство лісових ресурсів України (ДАРЛУ) напрацювало спеціальний законопроект, який знаходиться в профільному міністерстві. Практично всі найбільші українські держкомпанії проходили корпоратизацію на підставі спеціального закону. У разі ж, якщо корпоратизація ДП «Ліси України» відбуватиметься без спеціального законопроекту, виникне необхідність законодавчого врегулювання окремих аспектів процесу, які регулюватимуть особливості перетворення підприємства в АТ.
“Переваги корпоратизації – зрозуміла для міжнародних інвесторів модель управління, яка є умовою для залучення інвестицій. Проведення незалежної оцінки активів відкриє можливість залучення коштів міжнародних фінансових організацій: Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). На відміну від унітарного підприємства акціонерна компанія має більшу гнучкість у реалізації інвестиційних проектів. Крім того, акціонерне товариство отримує право спрямовувати кошти від реалізації неліквідних активів на розвиток компанії”, – зазначила Плиска.
Очікується, що корпоратизація «Лісів України» прискорить впровадження нових сучасних технологій, оновлення матеріально-технічної бази і таким чином підвищить ефективність виробництва. Однак при цьому держава залишиться власником земель лісфонду, які, як і раніше, не підлягатимуть приватизації.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів в оприлюдненому в понеділок проекті Програми дій уряду назвав одним із своїх пріоритетів прийняття нового законодавства про ринок деревини та проведення корпоратизації ДП «Ліси України».
АТ, ДП, Ліси України
