Українська спортсменка Ярослава Магучіх стала найкращою легкоатлеткою року за версією World Athletics в категорії спортсменок, які виступають у небігових дисциплінах, повідомили в Національному олімпійському комітеті (НОК).
“Цей рік став особливим для Ярослави: вона стала олімпійською чемпіонкою; встановила світовий рекорд у стрибках у висоту (2,10 м); стала чемпіонкою Європи; здобула перемогу у фіналі Діамантової ліги”, – написав НОК у телеграмі.
Ярослава Магучіх уже вигравала нагороду найкращої легкоатлетки світу в номінації “Зірка, яка сходить”.
Цьогорічна церемонія нагородження відбулася в Монако.
ТОВ “Руш”, власник мережі EVA в Україні, спрямує на виплату дивідендів 179,1 млн грн із чистого прибутку за третій квартал 2024 року.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення єдиний учасник ТОВ ухвалив 28 листопада.
Так, затверджено розподіл на виплату дивідендів 50% отриманого в третьому кварталі 2024 року чистого прибутку – 179,1 млн грн із загальної суми прибутку в розмірі 358,3 мл грн. Нарахування дивідендів буде здійснено не пізніше, ніж через пів року з дня ухвалення рішення.
Раніше, у вересні, компанія спрямувала на виплату дивідендів 133,8 млн грн із чистого прибутку за другий квартал поточного року, а в липні – 148,8 млн грн із прибутку за перший квартал.
ТОВ “Руш”, що управляє мережею EVA, засновано 2002 року. На 31 червня 2024 року мережа налічувала 1080 працюючих магазинів.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” значиться кіпрська “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслан Шостак і Валерій Кіптик.
За підсумками 2023 року, дохід компанії зріс на 33,7% до 21 млрд грн порівняно з 2022 роком, чистий прибуток – на 26%, до 2,2 млрд грн, вартість активів – на 45,2%, до 15,03 млрд грн. У 2023 році EVA сплатила до бюджетів усіх рівнів 2,02 млрд грн податків і зборів.
ДП «Гарантований покупець» визначив переможця другого цьогорічного аукціону з розподілу квоти підтримки будівництва потужностей ВДЕ («зелені» аукціони), на який виставлялося 11 МВт інших видів альтернативних джерел енергії, окрім енергії сонячного випромінювання та вітру. За інформацією на сайті «ГарПока», ним став учасник із найменшою ціновою пропозицією на рівні 11,1 євроцентів за 1 кВт*год, який має намір реалізувати об’єкт гідроенергетики потужністю 900 кВт (гранична ціна 12 євроцентів/кВт*год).
Раніше Енергореформа повідомляла, що в аукціоні взяли участь ТОВ «Вотерструм» із пропозицією 900 кВт за ціною 11,1 євроцентів/кВт*год і ТОВ «Ліга. Лтд.» з пропозицією 999 кВт за ціною 11,9 євроцентів/кВт*год. Обидві компанії, одним із видів діяльності яких є виробництво е/е, зареєстровані у Львівській області, мали намір будувати об’єкти гідроенергетики.
Щодо цього «ГарПок» уточнив, що, відповідно до законодавства, обов’язковою умовою проведення аукціону є забезпечення конкуренції, а величина потужності, за якою його учасники набувають право на підтримку, не може перевищувати 80% сукупної величини потужності, запропонованої всіма учасниками. Таким чином, загальний розмір квоти для розподілу на цьому аукціоні становив 1519,20 кВт.
Як пояснює «ГарПок», за умовами аукціону другий учасник має право погодитися на залишкову частину квоти (приблизно 600 кВт – ЕР) або відмовитися від статусу переможця без втрати банківської гарантії, але не раніше ніж на 30 робочий день від дати проведення аукціону. Як повідомлялося, перший в історії зелений аукціон «ГарПока» на розподіл 11 МВт СЕС 31 жовтня не відбувся через відсутність учасників.
14 листопада було проведено другий аукціон – на 11 МВт інших видів ВДЕ (малі ГЕС, біоенергетика), на 29 листопада заплановано третій аукціон – останній у рамках виділених на рік 110 МВт нової потужності з ВДЕ. На нього виставлялося 88 МВт ВЕС.
Підприємства та організації України в січні-вересні 2024 року збільшили прибуток від звичайної діяльності до оподаткування на 48,2% – до 720,6 млрд грн (за дев’ять місяців 2023 року – 486,3 млрд грн), повідомила Державна служба статистики в п’ятницю. Згідно з даними Держстату, у січні-вересні 2024 року підприємства України, які спрацювали рентабельно, отримали 892,788 млрд грн прибутку, що на 40% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас 24,9% підприємств спрацювали з негативним фінансовим результатом. Їхні збитки за дев’ять місяців поточного року зросли на 13,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 172,15 млрд грн.
Офіційний курс на 29 листопада – 41,5956 грн/$1.
Найбільша українська мережа кав’ярень Aroma Kava офіційно розширила свою присутність на міжнародному ринку і відкрила нову кав’ярню у Варшаві, повідомив Forbes Ukraina.
«Розвиток мережі в Польщі відбуватиметься за франчайзинговою моделлю. Першими партнерами-франчайзі стали українці, які вже тривалий час проживають у Польщі», – розповів виданню співінвестор Aroma Kava Геннадій Гайдабура.
Aroma Kava пропонує кілька форматів закладів. Найкомпактніші займають лише 6-9 кв. м, тоді як великі кафе розташовуються в приміщеннях до 150 кв. м.
Перша Aroma Kava в Польщі розпочала свою роботу на вулиці Маршалковській, 136 у приміщенні, де раніше розміщувався ресторан мережі Subway. По сусідству з кав’ярнею розташовані супермаркет Carrefour і відділення банку Millennium. Заклад у Варшаві представляє один з найбільших форматів мережі. За словами представників Aroma Kava, витрати на відкриття кав’ярні в Польщі на 30-40% перевищують інвестиції в заклад в Україні.
Кав’ярня у Варшаві – не перша спроба Aroma Kava вийти на міжнародний ринок. 2020 року мережа відкрила франчайзинговий заклад у центрі Мінська, але він припинив роботу з початком повномасштабної війни. Другу спробу розширення за кордон компанія зробила в січні 2023 року. Кав’ярня за франшизою запрацювала в студентському районі столиці Болгарії Софії. Згідно з інформацією на сайті мережі, Aroma Kava зареєстрована 2013 року, має понад 350 кав’ярень у 45 містах України. Баристи мережі готують понад 1 млн чашок кави на місяць.
Ціна купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в жовтні 2024 року знизилася на 0,7% порівняно з вереснем і становила 44,8 тис. грн за гектар, а ціна земель для ведення товарного сільгоспвиробництва здешевшала на 1,5% і становила 46,2 тис. грн/га, зазначається в дослідженні Київської школи економіки (KSE).
«Завдяки стабільному курсу національної валюти у вересні-жовтні 2024 року, ціни в доларовому еквіваленті також суттєво не змінилися, порівняно з попереднім місяцем», – зазначили аналітики.
Вони звернули увагу, що ціни в жовтні 2024 року були на 20,6% вищими, ніж у грудні 2023 року – до відкриття ринку земель для юридичних осіб.
«Відкриття ринку земель для юридичних осіб суттєво вплинуло на вартість сільгоспземель. Юридичні особи платять за сільськогосподарські землі щонайменше на 17% більше, ніж покупці фізичних осіб, а фізичні особи з відкриттям ринку землі для юросіб стали платити орієнтовно на 10% більше за землю, ніж до цього моменту», – зазначено в дослідженні KSE “Земля незламності”.
