Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, посол Іспанії в Україні Рікардо Лопесо-Аранда Хагу та секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко взяли участь у відкритті фотоелектричної станції в Чорнобильській зоні відчуження, повідомляє в суботу відділ із публічних комунікацій та зв’язків із громадськістю Мінприроди.
«Реалізація проєкту вартістю понад 30 млн грн стартувала 2019 року і була зупинена з початком повномасштабного вторгнення. Але восени 2024 року цей процес вийшов на фінішну пряму. Сьогодні сонячна станція повністю готова до введення в експлуатацію та підключена до об’єднаної енергосистеми України. Це – 2244 монокристалічні сонячні модулі на площі 13 тис. кв. м», – зазначила Гринчук.
За її словами, поява станції – це успіх, який є продовженням амбітного плану з розвитку відновлюваної енергетики в зоні відчуження.
«Особлива подяка за підтримку в реалізації цього проєкту Уряду Іспанії. Іспанія має план до 2030 року перейти на 70% «зеленої» енергетики в економіці та підтримує нас на шляху до енергоефективності. Ця країна є ключовим фінансовим партнером у створенні нової сонячної станції. Будівництво відбулося за кошти, виділені Урядом Іспанії за квоти на викиди парникових газів у рамках Кіотського протоколу. Це надважливе і дуже своєчасне вкладення в нашу «зелену» енергетику», – зазначила міністр.
Гринчук також ознайомилася з результатами реалізації ще одного напряму нашої співпраці з партнерами – автоматизованою системою контролю за нерозповсюдженням радіоактивних забруднень. Він реалізований за підтримки Європейського Союзу для модернізації стаціонарних радіометрів контролю автомобільного транспорту та вантажів на КДП, які були знищені під час окупації Чорнобильської зони відчуження.
Міністр оглянула наслідки атаки РФ на Арку НБК, де тривають роботи з оцінювання збитків, пошук ефективних рішень і планування відновлення функціоналу конфаймента.
Українська фінтех-компанія Fintech Farm вийшла на ринок Індії з необанком Roarbank, який працюватиме на базі індійського банку Unity Small Finance Bank.
«Ми почали залучення наших перших клієнтів у закритому бета-тесті. За кілька днів зареєструвалося понад 100 000 користувачів», – ідеться в прес-релізі компанії в мережі LinkedIn.
Зазначається, що незважаючи на невеликі помилки «все виглядає чудово».
«Після запуску нашого MVP ми маємо амбітні плани зі створення ще більш дивовижних продуктів і послуг для наших індійських клієнтів», – додали у Fintech Farm.
Fintech Farm – фінтех-компанія, що спеціалізується на створенні необанків на ринках, що розвиваються. Вона була заснована 2021 року Дмитром Дубілетом (колишнім топменеджером ПриватБанку та співзасновником monobank), Миколою Бескровним (ексочільником напряму M&A у фінтех-секторі лондонського офісу KPMG) та Олександром Витязем (колишнім керівником Центру електронного бізнесу ПриватБанку).
Згідно з сайтом Fintech Farm, зараз він створив ще три необанки в інших країнах: Leobank в Азербайджані, Liobank – у В’єтнамі та Simbank у Киргизстані.
Імпорт в Україну тракторів у січні-березні у 2024 році становив $207,89 млн, що на 2,8% менше, ніж за аналогічний період торік, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (24,6% загального імпорту цієї техніки, або $51,14 млн млн), Китаю (16,8% або майже $35 млн ), і Німеччини (16,2% або $33,8 млн), тоді як роком раніше це були Німеччина ($35,4 млн), Польща ($28,3 млн), і Нідерланди ($26,3 млн).
Водночас в березні поточного року імпорт тракторів збільшився на 13,3% до березня-2024 та майже на 51% порівняно з лютим-2025 – до $98,62 млн.
Згідно зі статистикою, на експорт у першому кварталі цьогоріч було поставлено трактори лише на $1,28 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Чехії.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-березні 2025 року зріс більш ніж у 2,8 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $282,8 млн, свідчить статистика Державної митної служба (ДМС).
Згідно зі оприлюдненими даними, за цей період продукція ввозилася переважно з Китаю – на $252 млн (89% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $48,6 млн (48,8%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (на $10,5 млн) та Німеччини (на $2,8 млн).
При цьому в березні імпорт цього обладнання збільшився на 61,5% порівняно з аналогічним періодом торік, але скоротився на 15% щодо лютого цього року- до $71,06 млн.
Водночас Україна за три місяці поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $5,7 мн проти $4,5 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося, за даними ДМС, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Підйом цін на золото триває вдень у п’ятницю через побоювання з приводу перспектив світової економіки і падіння курсу долара. Котирування червневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex до 12:30 кв піднімаються на 2,2% – до $3 246,2 за тройську унцію. Раніше під час торгів унція коштувала $3 255,9, що є рекордним показником в історії.
На спотовому ринку котирування досягали $3 234 за унцію.
Доларовий індекс DXY, що показує динаміку долара відносно шести основних світових валют, впав більш ніж на 1%, до мінімуму з початку 2022 року, через ослаблення довіри до американських активів в умовах торговельної війни, зазначає Trading Economics.
Дешевий долар підвищує привабливість золота для власників інших валют.
Раніше цього тижня США пом’якшили позицію щодо мит стосовно більшості країн, давши їм 90 днів на переговори для ліквідації проблем у сфері двосторонньої торгівлі. Водночас для Китаю мита було підвищено до 145%. У п’ятницю КНР у відповідь підвищив тарифи на американські товари до 125%.
Ескалація торгового конфлікту між двома найбільшими економіками світу може призвести до глобальної рецесії, зазначають аналітики. У таких умовах інвестори виявляють підвищений інтерес до активів «тихої гавані», включно із золотом.
«Ми вважаємо, що золото продовжить ралі, і в сприятливому для нього сценарії ціни можуть зрости до $3 400-3 500 за унцію в найближчі місяці», – зазначив аналітик UBS Джованні Стауново.
Україна в січні-березні 2025 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 88,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 87,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перший квартал 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається в рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС. “Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству “Інтерфакс-Україна“.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно з відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
