Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у 2024 році наростив чистий дохід від реалізації продукції на 34,6% порівняно з 2023 роком – до 188,6 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) фінансовим звітом компанії, її збиток зріс на 58% – до 60,4 млн грн.
Разом з тим, завод отримав 71,1 млн грн валового прибутку – на 44% більше, ніж роком раніше, а прибуток від операційної діяльності зріс у 1,5 раза – до 12,6 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-вересні-2024 завод наростив збиток у 5,4 раза порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 41,6 млн грн за рахунок зростання витрат за статтею “інші витрати” у 7,5 раза – до 48 млн грн, за зростання чистого доходу на 42,4% – до 134,7 млн грн
Таким чином, у четвертому кварталі 2024 року завод скоротив збиток на 38,4% порівняно з жовтнем-груднем-2023 – до 18,8 млн грн, а чистий дохід зріс на 18,4% – до 54 млн грн.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Підприємство, зокрема, експортує захисні огорожі для автошляхів у Німеччину, Нідерланди, Польщу, а також у країни колишнього СНД (крім РФ і Білорусі), куди також поставляються сільгоспмашини для рослинництва.
Основні зарубіжні споживачі – BBV Baustahl und Blechverarbeitungsgesellschaft mb, Scuer GmbH (Німеччина), Meerman Technisch Buro B.V. (Нідерланди), Agrorada (Польща).
Станом на початок поточного року середня чисельність працюючих становила 260 осіб, середня заробітна плата – 12,4 тис. грн (на 44,2% більше, ніж у 2023 році).
У 2023 році завод, за даними його фінзвіту, скоротив збиток у 4,2 раза до 2022 року – до 33,6 млн грн за зниження чистого доходу на 16% – до 140 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє більш ніж 96,25% статутного капіталу АТ “Завод “Фрегат”, а кінцевими бенефіціарами, за даними opendatabot, є члени сім’ї Дементієнків з Дніпра.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-березні 2025 року збільшила втричі кількість відремонтованих локомотивів також відремонтувавши на 50% більше електропоїздів ніж за аналогічний період торік, повідомила пресслужба компанії.
“Укрзалізниця” наростила обсяги ремонтів рухомого складу та виготовлення комплектуючих. Завдяки цьому у першому кварталі 2025 року фіксуємо позитивну динаміку обсягів ремонту рухомого складу та виробництва основних залізничних компонентів”, – повідомила пресслужба компанії у Facebook у четвер.
У січні-березні 2025 року відремонтовано 12 електропоїздів, що на 50% більше ніж за аналогічний період 2024 року. Кількість відремонтованих локомотивів за цей період зросла у три рази – до 29 одиниць.
Крім того, на 70% (до 1173) збільшилась кількість одиниць відремонтованого лінійного обладнання (елементи інфраструктури, розташовані вздовж залізничних колій, які забезпечують безперебійну, безпечну та ефективну роботу рухомого складу – ІФ-У).
В “Укрзалізниці” повідомили, що виробництво шпал у першому кварталі збільшилось вдвічі – до 79 тис. одиниць, виробництво з’єднувачів рейкових та інших комплектуючих зросло на 20%, виробництво залізобетонних конструкцій стало більшим на 18%.
Раніше повідомлялось, що “Укрзалізниця” у 2025 році завершить створення “Локомотивної компанії”, яка централізовано здійснюватиме координацію наявних локомотивних депо. УЗ має близько 50 локомотивних депо: ремонтних – виконують капітальні ремонти та модернізацію локомотивного парку і експлуатаційних, що займаються обслуговуванням локомотивів між рейсами.
Україна відновила поромне сполучення з Грузією, вперше від початку повномасштабного вторгнення виконавши два рейси з порту «Чорноморськ» до грузинського порту «Батумі».
«Виконано два рейси 18 і 26 березня з порту «Чорноморськ» до порту «Батумі», наступного тижня планується третій рейс», – сказав директор із комерційної роботи та логістики АТ “Укрзалізниця” Тимофій Мураховський на нараді “Відновлення поромного сполучення Україна-Грузія в рамках ТМТМ коридору”.
За його словами, проєкт реалізується за участю судноплавної компанії «Укрферрі» (Одеса) і дочірньої компанії АТ «Укрзалізниця» UZ Cargo Poland (Варшава). За словами Мураховського, перші рейси в березні було виконано в режимі інформаційної тиші. Він закликав бізнес активніше долучатися до напрямку. Як відомо, від початку повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року морське сполучення між Україною та Грузією відсутнє.
Судноплавна компанія «Укрферрі» анонсувала відновлення поромного сполучення «Чорноморськ-Батумі» з 9 липня 2024 року, але цього не сталося.
Група “Ковальська” закінчує будівництво першої черги сучасного заводу з виробництва автоклавного газобетону в с. Розвадів (Львівська обл.) і, завершено монтаж обладнання, ведеться підготовка до пусконалагоджувальних робіт, повідомляє пресслужба компанії.
“Інвестиції в будівництво двох черг складуть понад EUR100 млн,. Це наймасштабніший проєкт в історії компанії. Ми будуємо завод відповідно до європейських норм, з підвищеними вимогами до якості, екологічності й ефективності. Продукція буде реалізовуватись як в Україні, так і за її межами”, – цитуеться у релізі генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
Потужності першої черги дддуть можливість щороку виробляти майже 600 тис. кв. м газобетонної продукції – блоки, панелі, U-блоки й армовані елементи. Після введення в експлуатацію другої черги потужність зросте до 1,2 млн кв. м на рік, що зробить “Ковальська Газобетон” одним з найбільших виробників автоклавного газобетону в Україні.
Підприємство зводиться на індустріальній ділянці площею понад 140 га, розташованій за 40 км від Львова, де уже функціонують кар’єри з видобутку вапна та піску, а також промислові активи з їх обробки.
У межах цієї ж території заплановано побудувати завод сухих будівельних сумішей Siltek, що разом із заводом з виробництва газобетону та кар’єрами сформує західний промисловий хаб “Ковальської”, розташований у безпосередній близькості до партнерів і клієнтів, а також до кордонів з Європою.
Під час будівництві окрему увагу приділено інфраструктурі.
Крім виробничих ліній, на території будують адміністративно-побутовий комплекс, ремонтні майстерні, складські приміщення, а також готель, простір з магазином, фудкортом, спортивним майданчиком та зоною для паркування. Архітектурне оформлення комплексу відображатиме підхід “Ковальської” до будівництва – якість, функціональність, упізнаваний стиль та естетика. Непромислову частину інфраструктури буде відкрито для жителів Розвадова та гостей підприємства.
Згідно даним опендатабот, за підсумками 2024 року група отримала 32 млн 870 тис грн чистого прибутку, що на 24,4% нижче результатів 2023 року.
ТОВ “Промислово-будівельна група Ковальська” засновано у 2007 році. Кінцеві бенефіціари – Олександр та Сергій Пилипенко (по 33%), Володимир Суруп (17,3%) та Микола Суботенко (16,7%).
Статутний капітал групи – 62 млн 289 тис. 815 грн.
Українські банки з червня-2024 по березень-2025 розпочали фінансування проєктів зі встановлення енергетичного обладнання загальною потужністю понад 639 МВт на суму 17 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ) у четвер на сайті за даними опитування 20 банків.
“Банки отримали 4 086 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 83,9 млрд грн та розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 16,7 млрд грн”, – зазначив центробанк.
За його даними, загальна кількість поданих заявок у березні зросла до 207 зі 194 у лютому. Проте їх обсяг знизився майже втричі – з 6,7 млрд грн до 2,27 млрд грн, хоча схвалено було 95 заявок на суму 2,28 млрд грн проти 70 заявок у лютому на суму 0,75 млрд грн.
Кількість фактично наданих кредитів у березні також зросла – зі 94 у лютому до 118 у березні, а загальний обсяг виданого фінансування зріс з 0,91 млрд грн до 2,6 млрд грн.
Нацбанк уточнив, що з червня 2024 року найбільше коштів спрямовано на придбання та встановлення газопоршневих когенераційних установок (260МВт), будівництво сонячних електростанцій (190 МВт) та закупівлю дизельних і бензинових генераторів (128 МВт).
За його даними, банки також кредитують і населення: з червня 2024 року було надано 6 799 кредитів на суму 936 млн грн, а обсяг валового портфеля кредитів фізичним особам на зазначені цілі з урахуванням погашення становить 7189млн грн.
Як повідомлялося, у червні 2024 року за сприяння НБУ 20 банків, що контролюють понад 85% чистих активів сектору, підписали меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Програми кредитування враховують потреби МСП та великого бізнесу, а також домогосподарств. Підприємства можуть отримати фінансування на будівництво сонячних, вітрових і біогазових станцій, створення газотурбінних і газопоршневих електростанцій, а також придбання промислових акумуляторів та накопичувачів.
Базова ставка кредитування відповідно до зазначеного меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M +3%).
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками 2024 року збільшила загальний обсяг продаж залізорудної продукції на 64% порівняно з попереднім роком – до 6,8 млн тонн, у Європу – на 26%, до 5,3 млн тонн.
Згідно з річним звітом компанії, продажі зросли головним чином через відновлення роботи українських чорноморських портів – це забезпечило групу можливість збільшення продажів клієнтам в країнах Близького Сходу і Азії з використанням більших суден, а також переключити частину продажів на європейських клієнтів від більш дорогої залізниці та барж до нижчої вартості морських шляхів.
Також зазначається, що минулого року відносини с преміальними європейськими клієнтами компанії поглибились з підписанням кількох меморандумів про взаєморозуміння щодо вивчення продажу DR-окатишів (прямого відновлення заліза), підвищення якості окатишів і вивчення декарбонізації логістичних маршрутів. Також були підписані меморандуми про взаєморозуміння з клієнтами в Азії та MENA.
У 2025 році компанія має намір, поки це безпечно та економічно вигідно, продовжувати експорт своєї продукції з українських чорноморських портів – це означає, що поки Європа залишається основним регіональним ринком, група також продовжуватиме продажі в Китай та у інші країни Азії, а також зростаючої клієнтської бази в MENA.
Згідно зі звітом, незважаючи на численні логістичні проблеми, зокрема перевезенню вантажів по Одеській області, компанії вдалося забезпечити стабільний транспортний процес протягом 2024 року. 84% усіх внутрішніх залізничних перевезень виконано лише власним парком залізничних вагонів групи, і 16% – за допомогою сторонніх операторів.
Як зазначив голова правління Полтавського ГЗК, керівник операційної діяльності Ferrexpo в Україні Віктор Лотоус, важливу роль відіграли власні ремонтні потужності у забезпеченні безперебійного транспортування. Практично існуючі потужності компанії повністю покривають потреби в обслуговуванні, ремонті та переобладнанні залізничних вагонів, що зменшує залежність від сторонніх підрядників і забезпечує високий рівень наявність рухомого складу.
Важливий фактор, який може вплинути на майбутні витрати, є ініціатива “УЗ” провести індексацію тарифів, що ймовірно призведе до підвищення вартості транспортування. Ferrexpo уважно аналізує потенційний вплив цього рішення, розглядаючи способи мінімізації витрат, підкреслив Лотоус у звіті.
Він також поінформував, що на Біланівському ГЗК гірничі роботи призупинено у зв’язку із закінченням ліцензії 20 грудня 2024р, але через подовження воєнного стану в Україні термін дії Спецдозволу №3572 для Біланівського родовища автоматично подовжений до закінчення воєнного стану (9 травня 2025 р.). Передбачається, що ще шість місяців буде доступна можливість для подання заяви на подовження.
За його словами, на початку 2024 року було оновлення оцінки запасів Бєланівського родовища, результати були затверджені Держкомісією по мінеральним ресурсам. Відповідно до результатів переоцінки ліцензії, площа Бєланівського родовища була скорочена з 989 до 716 га, площа Біланівського контуру родовища зменшена, бідні руди були списані, а балансові запаси корисних копалин зменшено з 1706 млн тонн до 614 млн тонн. У лютому 2025р надано оновлений спецдозвіл №3572 на Бєланівське родовище.
Компанія продовжує співпрацю з державними органами стосовно розширення ліцензії на Беланівське родовище у зв’язку з продовженням воєнного стануд та внесення змін до Кодексу про надра України аби забезпечити можливість продовження спецдозволу.
СЕО ПГЗК також повідомив, що програми по збільшенню видобутку руди та декарбонізацію залишаються довгостроковими цілями. Початкова програма першої хвилі з нарощування виробничої потужності на 3 млн тонн/рік наразі продовжується на перегляді.
“Настільна робота, в тому числі дослідження оптимізації, триває. Однак, скрізь, де це можливо, інвестиції були відкладено. Тим не менш, незважаючи на триваючу війну, різні проекти капітальних витрат спрямовані на підвищення якості продукції та підвищення ефективності. Наприклад, компанія ввела на фабриці огрудкування технологію зміцнення готових окатишів, одночасно збільшуючи продуктивність і зменшуючи втрати заліза задля економії коштів та скороченню викидів”, – констатував Лотоус.
Як повідомлялось, Ferrexpo після відкликання однієї з ліцензій – на розвідку Галещинського (Кременчуцького) родовища залізистих кварцитів – у зв’язку з потраплянням під санкції Біланівського ГЗК, програла у Верховному суді справу про відновлення ліцензії.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
