Товарообіг роздрібної торгівлі України у квітні 2025 року порівняно з аналогічним місяцем 2024 року збільшився на 6,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі у квітні поточного року становив 783,205 млрд грн.
Роздрібний товарообіг у квітні до травня поточного року скоротився на 2,5%.
У січні-квітні 2025 року до аналогічного періоду попереднього року оборот роздрібної торгівлі виріс на 5,5%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні – квітні 2025 року порівняно із січнем-квітнем 2024 року збільшився на 5,2% та становив 543,129 млрд грн.
Водночас у квітні до березня поточного року роздрібний товарообіг підприємств скоротився на 2,5%, тоді як до квітня 2024 року – зріс на 6,1%.
За даними статвідомства, оборот роздрібної торгівлі України у першому кварталі 2025 року збільшився на 5,1% і становив в номінальному виразі 577,932 трлн грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-червні поточного року збільшив випуск прокату на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 317,5 тис. тонн із 1 млн 233,5 тис. тонн .
Згідно з пресрелізом комбінату у вівторок, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 564,1 тис. тонн (у січні-червні-2024 – 1 млн 486,4 тис. тонн), чавуну – 1 мдн 719,4 тис. тонн (1 млн 527,3 тис. тонн).
У червні “Запоріжсталь” виробила 292,5 тис. тонн чавуну, 267,5 тис. тонн сталі, 220,4 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.м
У 97% випадків корупціонери отримують лише штраф
Понад 2 тисячі судових рішень по корупціонерах було вже винесено цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це на 37% більше, ніж торік, проте все ще менше, ніж до початку великої війни. У 97% випадків корупціонери відбуваються штрафом. А найпоширеніша стаття — порушення фінансового контролю: чиновники або не подають декларації, або подають їх із помилками.
2032 рішення винесли суди по справах про корупцію за пʼять місяців 2025 року. За рік рішень побільшало на 37%. Втім це все ще менше, ніж за такий самий період 2021 року.
Кількість рішень поступово зростає після великого спаду після початку повномасштабної у 2022–2023 роках. Тоді подання декларацій було необов’язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі. Майже 5 тисяч рішень винесли суди після повернення обов’язкового подання декларацій у термін у 2024 році. До слова, тоді мали подати також декларації й за попередні роки, якщо це не було зроблено раніше.
Найактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області — там уже винесли 182 рішення, це 9% від загальної кількості. Наслідують Одеська (168), лідер минулих років — Львівська (147), а також Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди. Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч це лише 70 рішень.
У переважній більшості випадків — 97% — корупціонерам призначають просто штраф. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи. Суми штрафів залежать від порушення та мають чималий розбіг: від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію: від 1 до 10 років.
Наразі цьогоріч найбільший штраф отримав аспірант музичної академії з Києва, який за винагороду пропонував іноземним студентам допомогу зі вступом, навчанням та захистом робіт. За що й отримав штраф у розмірі 680 тисяч грн.
Водночас військовослужбовець на Сумщині отримав найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення і отримавши під звіт пристрій нічного бачення та тепловізор, вирішив його привласнити, а згодом продати. За що суд й присудив йому 10 років позбавлення волі.
Варто зазначити, що людина, яка потрапляє до Реєстру корупціонерів, вноситься туди довічно. Проте є декілька підстав, через які можуть виключити дані з реєстру:
У рештах випадків дані про людину перебуватимуть в Реєстрі вічно — навіть якщо йдеться про незначне порушення, як-от у держслужбовця, який одного разу несвоєчасно подав декларацію.
Втім нещодавно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 р., заява №16497/20 ухвалив резонансне рішення на користь заявника та визнав Україну винною у порушені права людини. Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та «навішування ярлика корупціонера» у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.
Наразі на підписі у Президента знаходиться законопроєкт, який має обмежити перебування посадовців, які мають адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, у Реєстрі корупціонерів на 1 рік.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, з 1 до 28 жовтня поточного року виплатить дивіденди акціонерам за 2024 рік у розмірі 660,66 тис грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення ухвалено загальними зборами акціонерів товариства 28 квітня, а 27 червня наглядова рада затвердила порядок і термін їх виплати.
Як повідомлялось, 2024 року товариство збільшила чистий дохід від реалізації більш ніж вдвічі порівняно з 2023 роком – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
За підсумками 2023 року “Укренергомашини” направило на дивіденди 162,23 тис. грн (80% отриманого чистого прибутку згідно з затвердженим урядом нормативом) з розрахунку 0,00038 грн на акцію.
Крім держави, серед акціонерів товариства (за даними НКЦПФР на перший квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.
Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ), що входить до групи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), та офіційне експортно-кредитна агенція Фінляндії Finnvera підписали угоду на EUR30 млн про гарантії для підтримки експорту продукції фінських малих і середніх підприємств (МСП) в Україну.
Згідно з інформацією Європейської комісії, пілотний проект підписано в рамках програми InvestEU і є частиною більш широких зусиль ЄС, спрямованих на зміцнення економічних зв’язків з Україною та підтримку її відновлення і процесу вступу до ЄС.
“Угода дозволяє Finnvera видавати експортні кредитні операції фінським компаніям, які торгують з Україною, під гарантією ЄІФ в рамках механізму гарантування експортних кредитів InvestEU. Це одна з 13 угод, які готуються з національними експортними кредитними агентствами в державах-членах ЄС в рамках цього механізму”, – пояснюється в повідомленні на сайті Єврокомісії у вівторок.
Зазначається, що пілотний проєкт підтримає фінські МСП та середні компанії з кількістю співробітників менше 500 осіб, щоб допомогти в управлінні ризиками та отримати доступ до нових можливостей в Україні навіть в умовах війни. Гарантія ЄІФ доповнює національний механізм розподілу збитків, запроваджений Мінекономіки та зайнятості Фінляндії, який дозволяє Finnvera видавати експортні гарантії Україні за виняткових умов.
“Я вітаю цю угоду… Завдяки підтримці бюджету ЄС та ЄІФ експортна програма допомагає підприємствам ЄС продовжувати торгівлю та зміцнювати наші економічні зв’язки з Україною. Таким чином, вона сприяє подальшій інтеграції економік ЄС та України, а також відновленню України. Я сподіваюся, що найближчим часом буде укладено більше угод за допомогою цієї програми на користь як підприємств ЄС, так і української економіки”, – прокоментував підписання угоди комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс.
Виконавчий директор ЄІФ Мар’ют Фалькстедт зазначила, що фонд доклав значних зусиль, щоб швидко запустити цю програму, усвідомлюючи її потенціал для зміцнення МСП ЄС і підтримки економічної стабільності України в критичний момент. Вона зазначила, що впровадження гарантії є важливим кроком, а подібні угоди в інших країнах ЄС ще більше поширять її вплив.
До того ж, за словами гендиректора Finnvera, з точки зору експортно-кредитного агентства вкрай важливо, що є можливість підтримати зусилля України з відновлення, створюючи одночасно можливості і для фінських компаній.
