Заповнюваність готелів Львова за підсумками 2024 року знизилась до 49% проти 52% за аналогічний період 2023 року, повідомила пресслужба проєкту готельної аналітики Hotel Matrix.
“2024 рік для готельного ринку Львова став періодом значних змін: місто поступилося частиною свого статусу ділового туризму на користь Києва. Спад корпоративних та ділових бронювань призвів до зменшення загальної завантаженості, що, попри активні спроби підвищення ADR, не змогло повністю компенсувати цю втрату, що призвело до зниження річного показника RevPAR у порівнянні з 2023 роком”, – повідомили у Hotel Matrix. .
За даними Hotel Matrix, середній тариф (ADR) за зазначений звітний період становив 2785 грн, що на 5,8% більше показника за аналогічний період 2023 року. Водночас RevPAR (виручка на доступний номер на день) знизився на 3,2% – до 1375 грн.
“Попри підвищення середнього тарифу на 5,8%, цього було недостатньо для компенсації зниження заповнюваності. Це свідчить про те, що готелі Львова, хоч і змогли адаптувати свою тарифну політику, не змогли впоратися з повною втратою обсягів клієнтських потоків, що і вплинуло на зниження RevPAR у 2024 році”, – зазначено у дослідженні.
Зазначається, що готелі Львова, щоб компенсувати ці зміни у динаміці потоку клієнтів, повинні переглянути свої готельні стратегії на 2025 рік.
Hotel Matrix – вебпродукт готельної аналітики, над створенням якого працюють фахівці з Польщі та України. Запущений у травні 2020 року. Зараз до Hotel Matrix підключено 200 готелів.
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
В Україні можуть побудувати сучасний тракторний завод, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами зустрічі з представниками корейської компанії LS Group і співголовою депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея Дмитром Припутнем.
«Будівництво тракторного заводу – це не тільки можлива інвестиція, а й стратегічний крок для розвитку українського агросектору. Адже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми втратили понад 8 тис. одиниць техніки та обладнання, з яких понад тисячу одиниць – трактори», – написав він у телеграм-каналі в четвер.
Коваль зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства постійно працює над оновленням і модернізацією матеріально-технічної бази агросектору.
«Нам цікавий багаторічний досвід і передові технології LS Group у виробництві сільськогосподарської техніки, які вони готові інтегрувати у виробництво в Україні. Корейські інвестори шукають потенційних партнерів для реалізації проєкту. Тому Мінагрополітики допомагає налаштувати таку співпрацю у форматі спільного українсько-корейського підприємства», – наголосив міністр.
За його інформацією, з менеджментом LS Group обговорювали також можливість реалізації біоенергетичних проєктів в Україні, зокрема з виробництва біоетанолу, а також перспективу створення технологічного центру, де вироблятимуть двигуни для с/г техніки та інше обладнання.
Очікується, що будівництво тракторного заводу посилить промислову базу, створить нові робочі місця та зміцнить позиції України як виробника високоякісної агротехніки. Це дасть змогу Україні наростити власне виробництво сільгосптехніки, що є одним із пріоритетів Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року, йдеться в повідомленні.
LS Group – один із лідерів південнокорейської промисловості. Її модельний ряд – трактори потужністю від 30 до 150 кінських сил.
Україна у березні 2025 року експортувала товарів на $3,62 млрд, що на 4,5% більше, ніж у березні минулого року ($3,46 млрд), та на 18% більше, аніж у лютому поточного року, повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.
“Попри скорочення експорту в перші два місяці року, у березні нам вдалося вийти на позитивну динаміку. Суттєве зростання експорту у березні порівняно з лютим поточного року стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції, залізної руди та продукції металургійної галузі”, – цитує його слова прес-служба Мінекономіки у вівторок на своєм сайті.
Усього за перший квартал 2025 року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $9,9 млрд, зазначило міністерство, тоді як за минулий рік він перевищив $10 млрд. Інформація про імпорт товарів в березні та його динаміку в релізі міністерства відсутня.
“Попри зниження фізичної ваги українського експорту, збільшується його грошова вартість. Так в березні минулого року ми експортували майже 11,9 млн тонн, а в березні цього року — 9,98 млн тонн. Таким чином поступово зростає частка товарів з більшою доданою вартістю, а це значить, що українська переробна промисловість успішно долає перешкоди у своєму розвитку внаслідок війни й виходить на зовнішні ринки”, — наголосив Качка.
Він уточнив, що порівняно із лютим цього року фізичні обсяги експорту у березні зросли на 15,9%.
За словами торгового представника, експорт чавуну у березні цього року в порівнянні з лютим збільшився у понад 13,4 раза (на $110 млн), насіння соняшнику – у 11,5 раза (на $15,9 млн), макухи – на 80,3% (на $35,8 млн), соняшникової олії — на 39,2% (на $141,6 млн).
Качка додав, що в березні експорт морським транспортом порівняно з лютим поточного року зріс на 24,7% у грошовому еквіваленті й на 17% — у вазі, експорт залізницею збільшився на 16,8% у грошах та на 15,1% у вазі.
Як повідомило Мінекономіки, найбільше в березні Україна експортувала за вартістю: кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т); олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т); пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т); залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т); соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т); проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т) та чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).
Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі ($407,7 млн), Туреччини ($294,3 млн), Італії ($231,8 млн), Німеччини ($196,3 млн), Китаю ($189,4 млн) та Іспанії ($185,7 млн).
Європейський Союз залишається ключовим торгівельним партнером України. Загалом у березні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,04 млрд, або на 6,1% більше, ніж у лютому.
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” (Хмельницька обл.), що входить до структури ГК “Україна-2001”, у 2024 році отримав 177 тис. грн чистого збитку проти 3,181 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 20 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, збитки у розмірі 177 тис. грн покрити за рахунок прибутків товариства у майбутніх періодах.
Акціонери мають заслухати і схвалити звіти правління та наглядової ради, а також схвалити низку укладених у 2017, 2019, 2021 і 2024 роках договорів за участю ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод”, зокрема із АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, ТОВ “Україна 2001” і ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія”.
Крім того, вони мають надати дозвіл на укладання впродовж року договорів акредитиву на суми, що перевищують 25% та 50% вартості активів товариства за даними останньої річної звітності.
За даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Теофіпольський цукровий” завод в 2024 році скоротив дохід в 1,7 раза, до 1,22 млрд грн, зобов`язання – в 1,4 раза, до 1,57 млрд грн, активи – в 1,4 раза, до 1,58 млрд грн, чисельність персоналу – на 18 осіб, до 400 співробітників.
ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” входить у склад групи компаній “Україна 2001”. Агрохолдинг володіє земельним банком у 41 тис. га, які розташовані в Хмельницькій (36 тис. га) і Миколаївській (5 тис. га) областях. Спеціалізується на свинарстві (40 тис. голів), розведенні великої рогатої худоби (2,28 тис. голів ВРХ, у тому числі 1,19 тис. голів молочного стада) и дрібної рогатої (1 тис. голів) худоби. Вирощує зернові і технічні сільгоспкультури, цукрові буряки для власного цукрового заводу.
Переробна потужність цукрового заводу – до 5,5 тис. тонн/доба цукрових буряків. На Теофіпольському цукровому заводі дві виробничі лінії. Коефіцієнт автоматизації технологічних процесів — 75-78%.
На території цукрового заводу у грудні 2017 року запрацював біогазовий комплекс потужністю 15,6 МВт. Перша черга комплексу потужністю 5,109 МВт працює на цукровому жомі. У червні 2018 року запрацювала 2-а черга біогазової станції ще на 10,5 МВт, яка переробляє кукурудзяний силос.
Власником “Теофіпольського цукрового заводу” є Вадим Лейві (17,9%), Віра Козова (9,9%), ТОВ “Фірма “Плутон” (19,9%), ТОВ “Інвестконсалт 21” (18,9%), ТОВ “Поділля-Консалт” (13,8%), ПАТ “Корпоративний інвестиційний фонд “Піонер” (10%).
АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро) в період з 22 квітня по 1 жовтня поточного року виплатить акціонерам дивіденди на загальну суму 420 млн грн із отриманого чистого прибутку у розмірі 540,4 млн грн.
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення прийняли загальні збори акціонерів 26 березня. Дивіденди буде виплачено з розрахунку 1,65 тис. грн на одну просту акцію номіналом 10,5 грн.
Як повідомлялося, за підсумками діяльності у 2023 році ДнСЗ виплатив акціонерам 112 млн грн дивідендів (з отриманого чистого прибутку 510,86 млн грн) із розрахунку 440 грн на одну акцію номіналом 10,5 грн.
Станом на кінець 2024 року 20,154% акцій АТ “ДнСЗ” належить Джонен Кепітал Лімітед (Кіпр), 5% володіє депутат міськради Дніпра Загід Краснов, його синам Руслану і Артему належить відповідно 10% і 11,228% акцій, ще 18,2959% – громадянці Ізраїлю Вікторії Корбан (сестра бізнесмена Геннадія Корбана – ІФ-У).
Серед акціонерів, що володіють понад 5% акцій АТ “ДнСЗ”, також голова правління Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,658%), фіндиректор Валерій Крячко (7,3%).
Спеціалізація ДнСЗ – виробництво елементів верхньої будови колії: стрілочні переводи, глухі перетинання різних марок, та зрівнювальні пристрої. Продукція реалізується головним чином в Україні та експортується до більш ніж восьми країн.
Як повідомлялось, 2024 року завод збільшив консолідований чистий дохід на 29,3% порівняно з 2023 роком – до 2 млрд 380 млн грн.
