Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (AGRI-Україна) за два роки залучило понад $510 млн від приватного сектору та міжнародних донорів на підтримку українських агровиробників, ще $350 млн у цю програму вклав уряд США, повідомили в донорській організації.
“AGRI-Україна”, заснована в липні 2022 року, вже допомогла понад 14 тис. українських аграріїв, що становить 32% зареєстрованих у країні агровиробників, отримати необхідні ресурси, як-от насіння, добрива, засоби захисту рослин, доступ до складських приміщень і фінансових ресурсів. Це дало змогу зібрати врожаї та забезпечити додатковий дохід на понад $90 млн завдяки збільшенню виробництва кукурудзи та соняшнику на 430 тис. тонн”, – наголошується в повідомленні.
Коли Росія намагалася заблокувати експорт української агропродукції через чорноморські порти, “AGRI-Україна” сприяла підготовці альтернативних експортних маршрутів, зокрема через порти на річці Дунай та пункти перетину сухопутних кордонів.
Завдяки цим заходам було експортовано 62 млн тонн агропродукції, що принесло українській економіці понад $17 млрд, констатували в USAID.
За інформацією донорської організації, внески в $510 млн, надані приватним сектором і міжнародними донорами, втричі перевищили первісний цільовий показник, встановлений USAID.
“AGRI-Україна” 2023 року розширила коло своїх партнерів – ними стали 26 українських агрокомпаній, американська компанія з виробництва насіння Gowan Seed, міжнародні фінансові інститути, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, а також уряди Республіки Корея та Японії.
“USAID і його партнери й надалі твердо налаштовані на підтримку аграрного сектору України та експорту української агропродукції, що допоможе пом’якшити загальносвітову продовольчу кризу, яка поглиблюється внаслідок війни, розв’язаної Росією”, – запевнили в донорській організації.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року збільшила загальний обсяг продажів залізорудної продукції на 85% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,8 млн тонн.
Згідно з проміжним звітом компанії, з 3,8 млн тонн 1,8 млн тонн було реалізовано на експорт через українські порти Чорного моря.
Загальний обсяг комерційного видобутку за перші шість місяців 2024 року збільшився на 75%, до 3,7 млн тонн, зокрема 3,3 млн тонн окатишів і 0,4 млн тонн товарного концентрату.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2024 збільшилася до $79/тонна через більш високі витрати на електроенергію, розширення гірничодобувної діяльності, технічного обслуговування та ремонту, що частково компенсується позитивним ефектом від девальвації валюти і заходам з економії витрат, пояснюється у звіті.
У ньому також наголошується, що через складнощі із забезпеченням електроенергією компанія займається вирішенням цієї проблеми. При цьому витрати на е/е в червні зросли приблизно $11/тонна за собівартістю C1 порівняно з попереднім місяцем. «Витрати групи C1 збільшилися до $78,8/тонна в I півріччі 2024 року через зростання цін на е/е, що компенсується невеликою девальвацією гривні й ефектом від вигіднішого фіксованого курсу та збільшенням обсягів виробництва», – пояснюється у звіті.
Загальні витрати у звітний період на дистрибуцію зросли до $148 млн порівняно з $74 млн у першому півріччі попереднього року внаслідок зростання продажів. І наголошується, що морські логістичні маршрути, як правило, є найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції групи своїм клієнтам. У результаті обсяг морських продажів збільшився на 1,7 млн тонн до 2,1 млн тонн у першому півріччі 2024 року порівняно з 0,4 млн тонн за той самий період 2023 року.
Ferrexpo в I півріччі-2024 знизила капінвестиції на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55 млн із $58 млн унаслідок зростання виручки на 64,2% – до $548,535 млн із $334,010 млн. EBITDA збільшилася на 24,1% – до $79,043 млн із $63,685 млн. Грошові кошти на кінець першого півріччя поточного року становили $115,131 млн порівняно з $134,903 млн на кінець червня-2023 року.
Ferrexpo в січні-червні 2024 року збільшила чистий прибуток удвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $55,490 млн із $27,009 млн. Доподатковий прибуток за цей період склав $75,671 млн, тоді як у січні-червні-2023 він становив $35,446 млн.
Ferrexpo у 2023 році знизила капітальні інвестиції на 37,1% – до $101,247 млн порівняно з $161,010 млн у 2022 році та $361 млн у 2021 році.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК», 100%-ва частка ТОВ «Єристівський ГЗК» і 99,9%-ва – ТОВ «Біланівський ГЗК».
Лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництво СБУ і Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
“Держконтроль якості лікарських засобів переводиться в руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію “Добробут-Лікілаб”, створену під себе. Просимо вас втрутитися і навести лад у фармацевтичній галузі України, зволікання призведе до втрати галуззю наукового потенціалу, напрацьованого досвіду і компетентних фахівців у майбутньому», – ідеться в тексті листа інституту до керівництва країни та галузі, текст якого має у своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”.
Автори звернення зазначають, що «представники фармринку залякані, мовчать, відчуваючи тиск і погрози з боку керівництва Держлікслужби».
«Використовуючи силові методи і такі дії, як залякування, погрози судами і розбірками в держструктурах, позаплановими перевірками, наклепами, погрозами виключення з числа уповноважених лабораторій, брехливими публікаціями у ЗМІ, в Україні знищують єдину серед бюджетних держустанов прекваліфіковану ВООЗ акредитовану і сертифіковану за міжнародними стандартами лабораторію», – підкреслюють автори звернення.
Колектив ІОЗ ім. Марзєєва заявляє, що планує звернутися до європейських партнерів і ВООЗ.
Як повідомлялося, завідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ «Добробут Лікілаб».
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім.Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
У четвертий день ХХХІІІ Олімпійських ігор у Парижі представники національної збірної України змагалися в 9 видах спорту, повідомляє в середу Національний Олімпійський комітет (НОК) України на своїй сторінці у Facebook.
Повідомляється, що в медальному заліку з однією бронзовою нагородою Україна посідає 35-ту позицію.
За підсумками турнірного дня українські спортсмени показали такі результати.
Настільний теніс (одиночний розряд): в 1/16 фіналу Маргарита Песоцька програла в 5 партіях Бернардет Соч із Румунії (1:4) і завершила свої виступи на Іграх.
Бадмінтон (одиночний розряд): Поліна Бугрова у другому турі групового етапу перемогла чешку Терезу Швабікову – 1:2 (21:19, 19:21, 21:18). Однак цього недостатньо, щоб вийти з групи.
Плавання: Денис Кесіль у кваліфікації 200-метрівки батерфляєм став 24-м і не пройшов до півфіналу.
Стрільба з лука: в 1/32 фіналу Михайло Усач поступився лідеру світового рейтингу Маркусу Д’Алмейді з Бразилії (2:6).
Фехтування (шпага, командні): в 1/4 фіналу Джоан Фейбі Бежура, Дар’я Варфоломєєва, Олена Кривицька та Влада Харкова не змогли перемогти команду з Китаю (41:45).
У турнірі за 5-8 місця українська команда перемогла Єгипет (45:31) і поступилася другим номером світового рейтингу – збірній Південної Кореї (38:45). Українські шпажистки завершили свій виступ на Іграх на 6 місці.
Теніс: у третьому раунді Марта Костюк та Еліна Світоліна зіграли виснажливі трисетові матчі. Якщо зустріч Марти з представницею Греції Марією Саккарі завершилася перемогою українки (6:4, 6:7 (5:7), 4:6), то Еліна зазнала поразки від Барбари Крейчикової з Чехії (6:7(5), 6:2 (4:6).
Марта Костюк і Даяна Ястремська знялися з парного турніру на користь одиночного, в якому бере участь Марта.
Гребний слалом (каное-одиночка): Вікторія Ус у кваліфікації стала 9-ю і пройшла до півфіналу.
Футбол (3 тур): Україна поступилася збірній Аргентини (0:2) і завершила свій виступ на Олімпіаді.
Бокс (вагова категорія до 80 кг): в 1/8 фіналу роздільним рішенням суддів Олександр Хижняк переміг екс-українця Філіпа Акілова, який представляє Угорщину.
31 липня українці вийдуть на старт у 8 видах спорту
Проєкти з відновлення комерційної нерухомості становлять до 20% будівельного ринку України, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на військові ризики, власники більшості зруйнованих об’єктів комерційної нерухомості інвестують у їхнє відновлення для перезапуску бізнесу, що дає змогу компаніям продовжувати ефективно працювати. Зокрема, близько 80% торговельних об’єктів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення і розташованих далеко від зони бойових дій, уже відбудовані або перебувають на стадії відновлення», – сказав він.
За спостереженнями Озейчука, у сегменті виробничих і складських будівель цей показник нижчий, близько 40%.
«Для більшості таких об’єктів власники перебувають у пошуках фінансування», – пояснив директор Rauta.
За його словами, серед проєктів відновлення, до яких було залучено Rauta, – ТРЦ Retroville (м. Києві), виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Досвід відновлення компанією Rauta об’єктів комерційної нерухомості показує, що часто додатковою вимогою інвесторів під час відновлення об’єктів є підвищення їхньої енергоефективності та архітектурної привабливості, що дає змогу оптимізувати витрати під час експлуатації будівель.
За даними Світового банку, на лютий 2024 року потреба України у відновленні оцінювалася в $486 млрд, з них близько 25% – об’єкти комерційної нерухомості.
Інженерно-будівельна компанія Rauta – провідний постачальник надійних будівельних рішень в Україні та країнах Європейського Союзу.
Згідно з даними Опендатабот, в Україні ТОВ «Раута груп» зареєстровано 2014 року. Його статутний капітал становить 388 тис. грн, дохід за 2022 рік – 102,396 млн грн.
RAUTA, будівельний ринок, ВІДНОВЛЕННЯ, НЕРУХОМОСТЬ, ОЗЕЙЧУК, ПРОЄКТ
