Anton – Сторінка 56 – Ukraine open for business

Китай може відкрити ринок для українського борошна в 2025

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів докладає зусиль, щоб 2025 року відкрити ринок Китаю для українського борошна, повідомив заступник голови Держпродспоживслужби – Головний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.

“Ми плануємо цього року підписати з китайськими колегами протоколи щодо відкриття ринку для українського борошна пшеничного”, — сказав він на Agro Ukraine Summit у Києві у п`ятницю.

Він нагадав, що Держспоживслужба ініціювала процедури просування на ринок КНР постачань з України пшениці, проса та сорго, а також системно працює над відкриттям цього ринку для українського гороху.

Чайковський додав, що наразі фітосанітарні органи обох країн готуються до запуску такої послуги як відеоінспекція посівів із полів підприємств, які мають намір у сезоні-2025/2026 поставляти продукцію в Китай.

Головний фітосанітарний інспектор закликав експортоорієнтовані підприємства оперативно звернутись до регіональних представництв Держпродспоживслужби, щоб провести фітосанітарні обстеження своїх полів.

БОРОШНО, КИТАЙ

СК “Страхові гарантії України” скоротила збір премій на 71%

ПрАТ “Страхові гарантії України” (“СГУ” Київ) у січні-березні 2025 року зібрало 166 тис. грн валових премій, що на 71,08% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Це випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика за перший квартал 2025 року на рівні “uaAA” за національною шкалою.

Зазначається, що за цей період 2025 року компанія не здійснювала страхові виплати.

Власний капітал “СГУ” за звітний період скоротився на 7,44% і склав 51,29 млн грн, валові зобов’язання зросли на 48,88% до 1,39 млн грн.

Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках “СГУ” станом на 31 березня 2025 року становив 43,998 млн грн, знизившись на 7,83%, активи компанії у 31,61 раза перевищували валові зобов’язання страховика.

Діяльність компанії за підсумками першого кварталу 2025 року була збитковою: Страховик отримав 801 тис. чистого збитку та 1,244 млн грн операційного.

ПрАТ “СГУ” зареєстровано у листопаді 2005 року. Має ліцензії на провадження 15 видів страхової діяльності, у тому числі чотири – на провадження обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.

ПРЕМИЯ, СК, СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ УКРАЇНИ

Коли тиша має значення: чому українці обирають побутову техніку «без зайвих звуків»

У 2025 році українці обирають побутову техніку з особистим підходом — важливо не тільки те, як вона працює, а й як звучить у повсякденному ритмі. І як раз Фокстрот пропонує широкий вибір моделей, на яких зазначено «тип двигуна – інверторний», що ясно вказує на зменшений рівень шуму порівняно з традиційними аналогами.

Фокстрот — магазин, де можна не лише купити телевізор, пилосос чи бойлер, а й трохи полегшити власну нервову систему. Бо тиша, як виявилося, — це теж форма турботи.

Справді, інверторні двигуни стають найпоширенішими у пральних машинах на сайті — і це не випадково. Вони працюють плавно, без різких стрибків потужності, тому не потребують «силової крутості» і шумлять значно менше. Однозначно плюс для ночі або гуртожитку.

Користувачі постійно шукають техніку, яка «не гуде». Не тому, що вона має бути тихою на папері. А тому, що у сучасному побуті кожен децибел може нагадати про ті моменти, коли навколо завжди щось стукає чи гуде. І забрати цю «зайву» частоту — маленька, але важлива перемога над щоденним шумом.

І коли хтось скаже: «Навіщо тобі безшумна техніка?» — то відповідь дуже проста: бо в країні, де щодня щось гуде, пищить, лунає й падає, хочеться хоча б удома мати контроль над звуком.

Сучасний телевізор — це не лише для новин (ми й так усе знаємо). Це спосіб відволіктись, розвантажити голову. І якщо раніше важливо було, щоб «екран великий і яскравий», то сьогодні ще важливіше — щоб вбудовані динаміки не торохкотіли, а пульт не видавав звуки, схожі на… ну, ви зрозуміли. Вибір стає тоншим, уважнішим, і Фокстрот це чудово враховує у своїх підбірках.

Можливо, важко одразу пояснити, чому важливо, щоб пральна машина працювала без «тремтіння», а холодильник не гудів уночі. Але коли ввечері ти вмикаєш світло і чуєш, як щось чухвилося по дереву — це більше, ніж просто звук. Це кишка нервова, яка продовжує пам’ятати.

І ось навколо техніки, насправді, формується новий підхід: не «максимальна потужність» і не «найбільший дисплей». А спокій, який не потрібно відключати, щоб спати чи працювати. Це нові критерії, пов’язані не тільки з функціональністю, а з внутрішнім балансом людини.

Техніка стає тихою — а родина, умовно кажучи, трохи щасливішою. Навіть якщо це дрібниця. Бо в сучасному побуті найцінніше — це саме можливість не чути «нічого зайвого».

У 2025-му настав час простої побутової гігієни, яку не хочеться чути. І коли робот-пилосос тихенько шарудить під ліжком, не вимагаючи нічого, крім зарядки — це вже не побутова техніка, це медитація в дії.

Техніка, яка вміє мовчати — це більше, ніж комфорт. Це новий рівень поваги до себе. Люди втомились від гучних рішень, різких звуків і напруги. Тому й не дивно, що попит на техніку з функціями «Silent mode», інверторними моторами та «нічним режимом» зашкалює. Бо справжній комфорт — це коли тиша не лякає, а заспокоює.

Чому саме Фокстрот? Бо тут розуміють, що техніка — це не просто набір характеристик. Це — безпека. А ще — гарантія, сервіс, доставка та «людський підхід». У кожного з нас сьогодні своя втома, своє перенавантаження, і магазин, який продає не лише товари, а й трохи полегшення, — це вже не просто ритейл, це частина нашого тилу.

У час, коли кожен день — як марафон витривалості, ми вчимося знаходити баланс у простих речах. Тиша стала розкішшю. А тиха техніка — інвестицією в нормальне життя. Саме тому Фокстрот сьогодні — не просто магазин, а інструмент виживання з елементами комфорту.

“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. До повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року мережа Фокстрот налічувала 169 магазинів у 90 містах країни. Станом на січень 2025 року кількість працюючих магазинів складає 124. Магазини розташовані в 66 обласних і районних центрах України, в тому числі – у прифронтових Слова’янську, Краматорську і Херсоні. Від початку повномасштабного вторгнення РФ компанія надала ЗСУ допомоги на близько 20,5 млн грн.

Бренд Фокстрот (ритейл побутової та електронної техніки) розвиває Група компаній «ФОКСТРОТ». Співзасновники — Валерій Маковецький і Геннадій Виходцев.

Фокстрот

Vitagro готує нові проєкти з біометану для експорту в ЄС

Група компаній Vitagro, яка вже має один біометановий завод річною потужністю 3 млн куб. м у Хмельницькій області, має намір за півтора роки побудувати ще два-три таких заводи, вартість кожного з яких оцінюється в EUR6-6,5 млн, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук.

“Ми плануємо побудувати ще два-три заводи по 3 млн куб. м. Вартість одного оцінюємо у EUR6-6,5 млн. Нам на це потрібно приблизно 1,5 роки”, – сказав Савчук у коментарі “Енергореформі” у кулуарах Solar Agro Conference від Асоціації сонячної енергетики України.

Він не став уточнювати деталей експорту біометану з першого заводу, зазначивши, що після тестової поставки у лютому “все, що виробляє завод, все продаємо у низку країн, зокрема, Німеччину, Велику Британію, по ринковій ціні”.

Під час виступу на конференції він припустив, що для розширення біометанових потужностей компанія може працювати у тому числі з українськими банками.

“Сьогодні наш завод в 3 млн куб. м біометану, який виробляється з гноївки з наших тваринницьких комплексів, повністю функціональний. Ми будемо робити пайплайн, тут є Укргазбанк, можете звернути на нас увагу”, – звернувся він до учасника конференції заступника директора департаменту МСБ UGB Миколи Алфьорова.

Савчук також зазначив, що група під час війни запустила біоетанольний завод у Тернопільській області шляхом реконструкції приватизованого нею у кінці 2022 року спиртового заводу, яка обійшлася у EUR20 млн.

“Ми інвестували EUR20 млн, фактично переобладнали спиртзавод повністю, і маємо 25 тис. тонн біоетанолу для експорту з переробки 85 тис. тонн кукурудзи”, – пояснив директор із розвитку та інвестицій Vitagro.

У коментарі “Енергореформі” Савчук висловив сподівання, що з часом буде налагоджене співробітництво з продажу біоетанолу паливним компаніям в Україні, які з 1 травня мають продавати бензини з не менше ніж 5% цієї речовини, але не змішують продукт тут, а завозять готовий з Європи.

Він також поділився досвідом встановлення на фермах групи СЕС для власного споживання, який назвав “абсолютно ефективною інвестицією”.

“Сім сонячних станцій за кілька місяців для власного споживання розміщені, прокинувся апетит до другої черги, тому хочемо запустити окремі комплекси як на даху, так і збоку. Це економіка, це екологія, це ESG-тренд (Environmental, Social, and Governance), який є дуже актуальним. Ми – гарний приклад для розвитку СЕС для власного поживання, а в майбутньому будуть ще energy storage”, – розповів про плани Vitagro Савчук.

Як повідомлялося в лютому 2025 року, Vitagro заявляла про наміри 2025 року вийти на річну планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи (Хмельницька та Рівненська області) для нарощування виробництва та експорту.

Тоді вказувалося, що група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.

У компанії розраховували, що інвестовані в будівництво першого біометанового заводу в Хмельницькій області EUR6 млн окупляться за пʼять років, але, якщо ринок і надалі зростатиме, то швидше. Собівартість біометану в компанії заявлялась на рівні понад EUR500 за 1000 куб. м.

У лютому голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха зазначав, що середня ціна біометану при експорті в Європу може становити приблизно EUR900/тис. куб. м,

Агрохолдинг Vitagro експортував першу партію біометану в 67 тис. куб. м. (країна поставки – Німеччина) 6 лютого 2025 року.

Група компаній Vitagro займається виробництвом і переробкою сільгоспкультур, зокрема фруктів і овочів, молочним тваринництвом, свинарством. Група обробляє близько 85 тис. га землі в Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях. У 2022 році придбала в “Укрспирту” Марилівський спиртзавод (с.Нагірнянка Тернопільської обл.).

Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).

VITAGRO, біометан, ЄС, ЭКСПОРТ

Експорт борошна в ЄС під загрозою через нові торговельні квоти

Виробники борошна та круп хвилюються через скорочення поставок борошномельної продукції до Європейського Союзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, оскільки 75% їх експорту наразі становить ЄС, повідомив в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.

“Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми “втовпимося” в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту”, – наголосив він.

Рибчинський додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.

Керівник асоціації “Борошномели України” констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.

При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин експерт назвав крім скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.

Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, констатував керівник асоціації “Борошномели України”.

Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі журналістам зауважив, однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.

Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Згідно із оприлюдненим на сайті ЄС документом, Україна до кінця 2025 року зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн, м`яса птиці – 52,511 тис. тонн, яловичини – 7 тис. тонн, яєць – 3500 тонн, молока і вершків – 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.

БОРОШНО, ЄС, КВОТЫ, ЭКСПОРТ

“Нова пошта” пришвидшує доставку в Балтії через новий хаб у Каунасі

Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні, після двох років роботи в Литві та відкриття понад 650 точок сервісу в країні відкрила новий сортувальний хаб у Каунасі, йдеться у пресрелізі в понеділок.

“Каунас – це один з ключових логістичних вузлів у ЄС. Вигідне розташування міста на перетині головних транспортних коридорів дозволяє нам будувати ефективні маршрути як для внутрішніх, так і для міжнародних перевезень”, — наводяться у релізі слова CEO Nova Post у Литві Світлани Книжки.

Зазначається, що хаб щодня обробляє понад 1000 відправлень, працює 24/7 та забезпечує доставку по всій Литві, а також в Україну чи інші країни Європейського Союзу. Його запуск дав можливість пришвидшити доставку в Латвію на один день, в Естонію – на два дні.

На території логістичного хабу також розташовано вантажне відділення “Нової пошти”, де можна відправити та отримати документи, посилки й вантажі до 1000 кг.

“Цього року ми плануємо також запустити фулфілмент на базі хабу в Каунасі. Це відкриє нові можливості для наших бізнес-клієнтів: вони зможуть зберігати товари, оперативно обробляти замовлення і швидко доставляти їх як по Литві, так і по Європі, зокрема й в Україну”, – повідомила Книжка.

Вона додала, що компанія також активно працює над інтеграцією з платформами на кшталт Kamenskaya Ink, Multiparcel, Swotzy.

Як повідомлялося, консолідований дохід групи компаній NOVA, до якої входять материнська компанія ТОВ “Нова пошта” та її дочірні підприємства, зокрема “НоваПей”, NovaPay PL, “НП Діджитал”, NOVA Digital Sp. z o.o. (Польща ), “Нова-Енерджi”, “Новобокс”, “Нова Плейс”, “Нова Пост Європа”, дочірні підприємства в Литві, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Естонії, Латвії, Чехії, Канаді, Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, в 2024 році зріс на 24% – до 54,2 млрд грн. Консолідований прибуток скоротився на 10,8% – до 3,81 млрд грн.

NOVA POSHTA, Балтія, ДОСТАВКА, Каунас, хаб

Business news from Ukraine