Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), проводить капітальний ремонт двох трубопроводів для підвищення надійності поставок стисненого повітря та автогенного кисню.
Згідно з інформацією підприємства, в киснево-компресорному цеху (ККЦ) проводять перший етап розосереджених капремонтів одразу на двох трубопроводах. Такий комплексний підхід дає змогу підвищити надійність поставок стисненого повітря й автогенного кисню для аглодоменного виробництва.
При цьому пояснюється, що через значний знос комунікації обох трубопроводів потребують першочергового оновлення, щоб уникнути збоїв у транспортуванні продуктів виробництва ККЦ, необхідних для стабільного технологічного процесу в агломераційному та доменному цехах.
У рамках капремонту мережі автогенного кисню планується замінити 700 м трубопроводу діаметром 108 мм, оновити запірну арматуру, а також майданчики для її обслуговування, відремонтувати сходи для підвищення безпеки робіт і поліпшення умов праці персоналу.
У зовнішній мережі стисненого повітря також заплановано заміну понад 300 м трубопроводу діаметром 530 мм. Сходи та майданчики будуть приведені у відповідність до стандартів підприємства.
“Це перші капремонти на обох трубопроводах з моменту їх введення в експлуатацію. Головне завдання, яке ми вирішуємо завдяки цим ремонтам, – надійність забезпечення споживачів продуктами, виробленими в нашому цеху і необхідними для стабільних техпроцесів в аглодоменному виробництві. Також після оновлення мережі ми очікуємо зниження втрат під час транспортування стисненого повітря й автогенного кисню”, – пояснив начальник ККЦ Андрій Письменний.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Канада виділила CAD15 млн ($10,94 млн) для добудови II черги Національного музею Голодомору-геноциду, повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
“Хочу підтвердити, що кошти – 15 мільйонів канадських доларів виділені. Вони готові для цього проєкту, цієї ініціативи щодо продовження будівництва другої черги музею Голодомору. І ми зараз робимо всі наші внутрішні процедури, щоб все відбулося”, – сказав голова відділу міжнародного розвитку посольства Канади в Україні Стівен Вівер за результатами зустрічі з в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростиславом Карандєєвим.
У свою чергу український урядовець подякував Канаді за допомогу та наголосив на тому, що діяльність Національного музею Голодомору-геноциду має надихати українців і міжнародну спільноту на утвердження свободи та гідності, запобігання геноциду та першочерговості прав людини.
Фонд державного майна (ФДМ) виставив на онлайн-аукціон із приватизації Бджильнянський спиртзавод на Вінниччині за стартовою ціною 68,5 млн грн, повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“Модернізація виробництва дасть змогу забезпечити економічну ефективність новому власнику, адже Вінницька область посідає лідируючу позицію з виробництва та експорту агропродукції. Це дає підприємству логістичні переваги та доступ до ресурсів”, – пояснив він у Facebook.
Згідно з повідомленням, державне підприємство спеціалізується на виробництві спирту та інших хімічних продуктів органічного походження, але з червня 2022 року не здійснює фінансово-господарської діяльності.
Єдиний майновий комплекс Бджильнянського спиртзаводу складається з 99 об’єктів нерухомості загальною площею 11570,6 кв м, 23 одиниць транспорту та спецтехніки, а також 727 одиниць обладнання.
Онлайн-аукціон відбудеться 24 червня в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”.
Коваль нагадав, що 2024 року відомство успішно провело 4 онлайн-аукціони з продажу об’єктів спиртової галузі. Сумарно їхня фінальна вартість склала 126,8 млн грн, що в середньому в 2,1 раза більше за стартову ціну.
“За результатом підприємства отримують нових власників та інвестиції для модернізації, а бюджет кошти від чесних і конкурентних продажів. Продовжуємо працювати над роздержавленням спиртової галузі через приватизацію для розкриття потенціалу”, – резюмував голова ФДМ.
За інформацією ФДМ, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. Відомство планувало 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого збиралося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак деякі з них не відбулися.
Група компаній “Нова пошта” збільшила мережу відділень Nova Post у Чехії до п’яти міст: після відкриття в Празі, Брно і Ліберце компанія розширилася на Пльзень і Пардубіце, повідомила її прес-служба.
У пресрелізі з посиланням на СЕО NovaPost у Чехії Андрія Артеменка зазначено, що наступні відділення компанії з’являться в містах Острава, Млада Болеслав і Чеське Будейовіце.
“Ми також плануємо розвивати мережу відділень усередині вже наявних бізнесів, а отже, запрошуємо до співпраці власників магазинів, супермаркетів, коворкінгів, салонів хімчисток одягу та інших”, – додав Артеменко.
Уточнюється, що “Нова пошта” наразі має в Європі понад 35 тис. точок сервісу з відправлення та отримання посилок, з яких 90 – власні відділення Nova Post у 13 країнах Європи: Естонії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині, Італії, Іспанії, Угорщині, Молдові та Великій Британії.
Близько 20% українських IT-фахівців працюють за кордоном, водночас у 2023 році їх кількість зросла до 65 тис. із 50-57 тис. роком раніше, ідеться в дослідженні “AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта”, яке підготувала некомерційна організація AI House та інвестиційна група Roosh за підтримки Міністерства цифрової інформації.
Згідно з наведеними даними, загальна кількість IT-фахівців в Україні збільшилася до 307 тис. 2023 року з 285 тис. 2022-го.
За даними Євростату, які наведено в дослідженні, Україна посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ІТ-фахівців, на першому місці Польща з 600,7 тис.
Водночас кількість AI/ML-фахівців за останні 10 років зросла в п’ять разів, але станом на січень 2024 року становить трохи більше ніж 1% – 5,2 тис. осіб.
“Активна міграція фахівців за кордон унаслідок війни веде до дефіциту кваліфікованих кадрів на внутрішньому ринку, стримуючи розвиток галузі”, – йдеться в тексті дослідження.
Найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх в індустрії AI/ML. Зазначається, що саме в цих напрямах пропонуються найвищі заробітні плати серед IT-спеціальностей у країні. Середня зарплата молодшого спеціаліста в Україні становить $1-1,5 тис., старшого – $4,5 тис.
Протягом останніх 10 років кількість продуктових AI-компаній в Україні зросла в 3,7 раза і на 2023 рік досягла 183, а сервісних AI-компаній – на 46%, до 60. Протягом останніх чотирьох років відкрилося 34 компанії, які спеціалізуються на штучному інтелекті. Зазначається, що 55% офісів українських AI-компаній розташовані в Києві.
При цьому країна посідає останнє місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю залучених венчурних інвестицій протягом останніх трьох років. Лідерами є Польща, Литва і Чехія, які залучають у 12-16 разів більше фінансування, ніж Україна, йдеться в тексті дослідження. Як ймовірні причини відзначають повномасштабне вторгнення Росії та реєстрацію українських компаній у європейських країнах або США.
У 2023 році обсяг венчурних інвестицій, які вдалося залучити 22 українським компаніям, зменшився на 31%, до $10,8 млн, як порівняти з 2022 роком, що, на думку авторів дослідження, повторює загальний тренд щодо скорочення таких інвестицій у світі. Також в умовах війни ускладнюється процес переговорів між стартапами та потенційними інвесторами для залучення фінансування.
За даними аналітиків найбільшого українського виробника їжі для тварин Kormotech, український ринок їжі для тварин за підсумками січня-квітня зріс до 58,3 тис. тонн, що на 11,4% більше, ніж продано за аналогічний період минулого року.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, Kormotech продовжує зростати швидше за ринок, продажі виробника зросли на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, також на 0,6% зросла частка компанії на ринку у вазі. Наразі Kormotech очолює четвірку топ-виробників на вітчизняному ринку.
Зазначається також, що за підсумками року український Kormotech увійшов до топ-50 світових виробників петфуду і посів у рейтингу 49-те місце за версією американського галузевого видання PetfoodIndustry.
“Шостий рік поспіль ми входимо до топ-21 найдинамічніших компаній petfood-галузі. Це свідчить про постійне зростання та затребуваність нашого продукту на ринку. А ще іноземні партнери, незважаючи на війну, готові не тільки продавати продукцію брендів, а й розширювати співробітництво з Kormotech”, – пояснив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
PetfoodIndustry класифікує найбільші компанії світу за річним доходом.
Основними конкурентами української компанії, за словами співвласника, є Empresas Carozzi з Чилі, Irish Dog Foods з Ірландії та Whitebridge Pet Brands зі США.
За результатами 2023 року оборот Kormotech зріс на 22,5%, до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажів за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% за кордоном і 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли порівняно з торішнім обсягом продажів на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%). За минулий рік компанія підписала контракти з партнерами з Малайзії, почала продажі у Фінляндії, активно розвивається на ринках Іспанії та Італії, розширивши свою присутність до 42 країн світу. Водночас на ринку України Kormotech зберіг лідерські позиції.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісні корми для кішок і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
