Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” (Миколаїв) розпочинає масштабну модернізацію свого елеваторного напряму, в рамках якої проведе автоматизацію, уніфікацію сервісів і механізмів забезпечення стандартів якості, повідомила прес-служба зернотрейдера у Facebook.
«Додатково буде значно розширено потужності філій “Хмільник”, ТОВ “АК ”Врадіївський», «Колосівський елеватор» і «Перевантажувальний термінал», – зазначається в повідомленні в середу.
За інформацією зернотрейдера, у філії «Хмільник» (Вінницька обл.), де загальна сума інвестицій становитиме $3,9 млн, буде збудована друга черга елеватора, яку обладнають чотирма новими ємностями і транспортним обладнанням. Крім того, буде встановлено дві зерносушарки STRAHL, які дадуть змогу збільшити потужності сушіння до 2200 т/добу. (з нуля) для залучення до співпраці сільгоспвиробників. Раніше ця філія обслуговувала потреби виключно власного агровиробництва «Нібулона».
Інвестиції в першу чергу модернізації ТОВ «АК “Врадіївський” (Миколаївська обл.) становитимуть $800 тис. Тут удвічі збільшать потужності та змінять схему приймання й відвантаження, що дасть змогу працювати з кількома культурами одночасно та скоротити час очікування для партнерів зернотрейдера.
«Друге дихання отримає і Колосівський елеватор (Миколаївська обл.), на реконструкцію першої черги якого компанія виділяє $265 тис. У фокусі – збільшення продуктивності з приймання та відвантаження зерна вдвічі», – уточнив агрохолдинг.
Крім того, перевантажувальний термінал у Миколаєві отримає інвестиції в $720 тис. для побудови нової галереї, яка дасть змогу приймати вантажі з водного транспорту та перевантажувати на залізничний із проходженням далі до філії «Бессарабська». В умовах блокування Миколаївського портового вузла це дасть змогу зменшити логістичні витрати на шляху прямування в порти Ізмаїла.
«У планах – автоматизувати всі елеватори, обладнати їх датчиками, які фіксуватимуть ресурс напрацювання обладнання та автоматично передаватимуть ці дані до єдиного диспетчерського центру. Як результат очікуємо підвищення ефективності роботи елеваторного напряму за рахунок оптимізації та автоматизації, зменшення собівартості послуг завдяки раціональному використанню ресурсів та збільшення заробітної плати для команд філій”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток «Нібулона» через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.
Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.
Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.
“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.
Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.
Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.
“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.
Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.
IMPORT, MOLDOVA, RF, антидемпінгові заходи, БІЛОРУСЬ, ЦЕМЕНТ
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Українські трейдери в травні законтрактували 620 тонн української соняшникової олії на експорт, який демонструє вельми швидкі темпи, але в липні-серпні темпи експорту можуть сповільнитися, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ціни на соняшникову олію зростають через обмежену пропозицію на світовому ринку. Основними виробниками соняшникової олії у світі є Росія та Україна. Росія експортує більшість своєї продукції до Китаю, тоді як інші країни-покупці звертаються до України, де пропозиція обмежена. Це призводить до зростання цін на соняшникову олію”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, закупівельна ціна на соняшник в Україні вже перевищила 18 тис. грн/тонна. Однак заводи готові купувати його навіть за високими цінами через низький рівень запасів. Крім того, відновлення роботи портів у березні-лютому призвело до значного зменшення запасів соняшнику, що також впливає на зростання цін.
Переробні заводи працюють з мінімальним прибутком в очікуванні нового сезону олійних культур. Поточні ціни часто приносять заводам мінімальний прибуток або навіть збитки, але їхня головна мета – підтримувати роботу до початку сезону ріпаку, коли на переробку надійде новий урожай, упевнені експерти.
“Цього тижня очікується подальше зростання цін на соняшник. Заводи продовжуватимуть купувати соняшник за наявними цінами, які коливаються в межах 18,1-18,2 тис. грн. До кінця тижня-початку наступного року очікується, що закупівельні ціни сягнуть 19 тис. грн/ тонна”, – прогнозують у “Пуск”.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” з великим сумом повідомляє про смерть засновника й голови агентства Олександра Мартиненка в Києві у вівторок. Йому було 63 роки.
Колектив агентства продовжує свою роботу в повному обсязі. Усі новинні та інші інформаційні продукти виходять і будуть виходити, як і виходили. Співробітники “Інтерфакс-Україна” висловлюють подяку за емоційну підтримку колективу у зв’язку з втратою і теплі слова на адресу засновника агентства і зі свого боку висловлюють співчуття рідним і близьким Олександра Мартиненка.
Про дату та місце прощання буде повідомлено додатково.
Олександр Мартиненко, 1960 р. н., закінчив економічний факультет Харківського державного університету, створив й очолив агентство “Інтерфакс-Україна” 1992 року. Також був заступником голови (1991) і консультантом (2001) Адміністрації президента України, прессекретарем президента України (1998-2001), секретарем Ради з питань інформаційної політики при президентові України (2001-2002), членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2002-2003).
Кавалер ордена “За заслуги” III ступеня (2022), ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2020). З 2010 року – заслужений журналіст України.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року. Випускає більше 40 інформаційних продуктів чотирма мовами. Редакція (головний офіс) агентства знаходиться в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіа-холдингів. Засновником та власником “Інтерфакс-Україна” був Олександр Мартиненко. Як повідомлялося наприкінці 2023 року, інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало офіційним представником на українському ринку міжнародної компанії Dun & Bradstreet (D&B), агентство з 2005 року є членом та офіційним постачальником послуг Американської торговельної палати в Україні.
Мережа VARUS запустила комунікаційну кампанію на підтримку Харкова та його незламних жителів, які зараз особливо потерпають від нищівних ворожих обстрілів.
На сайті VARUS.UA з’явилась окрема сторінка з товарами, виготовленими у Харкові. Усі охочі можуть замовити продукцію, підтримавши таким чином харківських виробників. Продукти місцевих брендів підсвічені спеціальною позначкою “Зроблено у Харкові”.
“Хоч мережа VARUS поки і не представлена у Харкові, проте зараз дуже важливо об’єднуватись. Усі ми, українці, — одна велика родина. У нас спільний біль та єдина мрія на всіх — Перемога України. Єднаймось та допомагаємо одне одному”, — коментує Анна Луганська, директорка з маркетингу мережі VARUS.
Крім того, у соціальних мережах VARUS запустив серію сториз з цікавими фактами про виробників з Харкова і нагадуванням купувати харківські товари.
Такі маленькі, проте дуже важливі ініціативи з боку бізнесу і підтримка кожного українця, допомагають триматись, продовжувати жити попри всі виклики сьогодення.
Тож, ще одне маленьке нагадування — обирайте товари з позначкою “Зроблено в Харкові”, а кур’єри VARUS.UA доставлять вам їх прямо додому.
Довідка
VARUS — національна мережа супермаркетів, що представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією «Омега». Перший магазин мережі відкрився у 2003 році у Дніпрі, наразі загальна кількість — 107 супермаркетів у різних містах України та DarkStore у Києві. Мережа VARUS працює в кількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go і сервіс усвідомлених покупок VARUS.UA .
