Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгострокові рейтинги Туреччини в іноземній і національній валюті до «B+» з «B».
Прогноз рейтингів – «позитивний», йдеться у прес-релізі S&P.
«Ми очікуємо, що після муніципальних виборів, які відбулися в країні, влада Туреччини і далі наполегливо боротиметься з інфляцією завдяки посиленню грошово-кредитної політики та поступовій бюджетній консолідації», – зазначають експерти агентства.
S&P прогнозує зниження дефіциту рахунку поточних операцій Туреччини в наступні два роки одночасно з ослабленням інфляції та уповільненням доларизації економіки. При цьому аналітики агентства вважають, що темпи інфляції в країні залишаться двозначними аж до початку 2028 року.
Центробанк Туреччини, ймовірно, утримуватиме ключову відсоткову ставку на поточному рівні в 50% до кінця 2024 року, зазначають у S&P.
«Ми можемо знову підвищити рейтинг Туреччини, якщо платіжний баланс країни продовжить поліпшуватися, інфляція сповільниться, а внутрішні заощадження в турецьких лірах зростуть, що дасть змогу країні відновити валютні резерви», – ідеться в прес-релізі агентства.
S&P може змінити прогноз рейтингів Туреччини на «стабільний» у разі збільшення тиску на фінансову стабільність країни або держбюджет, наприклад, якщо ослаблення ліри не вдасться зупинити, або в разі відмови влади від заходів стримування інфляції.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили детальний відеоаналіз того, як розвивається в Туреччині економічне і політичне життя, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/SUqOMFI5HbI?si=uEIZZOORj65VElUQ
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Національний банк України (НБУ), враховуючи останні теракти Росії проти енергетичної інфраструктури, закладає в макропрогноз дефіцит електроенергії в середньому на рівні приблизно 5% у 2024-2025 роках, оцінюючи водночас імпорт е/е в $0,8 млрд у 2024 році та $0,6 млрд у 2025 році.
«Якщо не буде нових значних руйнувань, за оцінками НБУ, дефіцит е/е навіть з урахуванням імпорту та часткового відновлення/встановлення нових генеруючих потужностей становитиме 5-7% у середньому протягом ІІ-IV кварталів 2024 року», – ідеться у квітневому інфляційному звіті НБУ, оприлюдненому днями.
Це означає як обмеження споживання для домогосподарств, так і для промисловості. Через нерівномірність споживання протягом доби в пікові години дефіцит може сягати 25-30% і бути вищим в енергодефіцитних регіонах, пояснив Нацбанк.
«Дефіцит зберігатиметься і 2025 року (в середньому 7% у I кварталі та по 3% до кінця року)», – вважають його експерти.
Згідно зі звітом, виникнення значного дефіциту е/е ймовірне вже у ІІ кварталі 2024 року зі зниженням водопілля та потребою в ремонтах блоків АЕС. Надалі дефіцит е/е може збільшитися зі зростанням споживання влітку та в опалювальний сезон.
Нацбанк нагадав, що інтеграція енергосистеми України з європейською дає змогу залучати імпортну потужність в обсязі 1,7 ГВт (згідно з дозволом ENTSO-E), яка використовується для компенсації тимчасового дефіциту генеруючих потужностей у пікові години споживання, а також для балансування енергосистеми. Однак через значні коливання споживання, зокрема в сусідніх країнах, потужність імпорту, ймовірно, буде меншою за максимальний обсяг. Крім того, можливості покриття імпортом обмежені через дисбаланси в мережах, зокрема низьку пропускну спроможність в окремих регіонах через значні пошкодження.
Вказується, що ризик посилення атак Росії на енергетичну інфраструктуру залишається високим як для виробничих, так і для розподільчих потужностей. У разі подальших руйнувань темпи зростання ВВП будуть меншими, ніж у базовому сценарії (3% у 2024 році та 5,3% у 2025 році), а зростання цін – вищим через збільшення витрат унаслідок використання дорожчих джерел енергопостачання.
«Однак рівень готовності бізнесу та населення до потенційних відключень е/е є вищим, ніж у 2022-2023 рр., що обмежуватиме негативний вплив дефіциту е/е на економіку», – зазначив НБУ.
Ціни на нафту підвищуються в понеділок після максимального з лютого падіння за підсумками попереднього тижня.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:10 кв становить $83,25 за барель, що на $0,29 (0,35%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,71 (0,9%), до $82,96 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,3 (0,38%), до $78,41 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість контрактів зменшилася на $0,84 (1,1%), до $78,11 за барель.
За підсумками тижня Brent подешевшала на 6%, WTI – майже на 7%.
Тиск на ринок минулого тижня чинили дані про зростання запасів у США і сигнали зниження попиту, а також деяке послаблення побоювань, пов’язаних із можливістю скорочення поставок нафти з Близького Сходу.
Трейдери вважають, що на тлі істотного зниження цін країни ОПЕК+ будуть і далі обмежувати видобуток. Більшість трейдерів і аналітиків, опитаних агентством Bloomberg, очікують, що країни альянсу, які дотримуються добровільного обмеження видобутку, продовжать чинні заходи до кінця поточного року.
Saudi Aramco минулими вихідними повідомила, що підніме ціни на нафту для азіатських покупців у червні. Вартість основного сорту, що поставляється в Азію, – Arab Light – збільшиться на $0,9 за барель. У результаті, він коштуватиме на $2,9 більше, ніж кошик нафти Оману і Дубая, йдеться в повідомленні Saudi Aramco.
Рафаель Глюксманн, член Європейського парламенту і головний кандидат від соціалістів у Франції на майбутніх виборах до ЄС, закликав Еммануеля Макрона бути «твердим» щодо Китаю і «не мовчати перед обличчям злочинів» проти уйгурів.
В інтерв’ю радіостанції France Inter у понеділок вранці він сказав, що неправильно розстеляти червону доріжку перед китайським президентом так, як це зробив Макрон.
«Ви можете прийняти його, ви можете поговорити з ким завгодно, але не так. Не везти його в село його дитинства, в будинок його діда, не, як кажуть у Єлисейському палаці, надавати цьому візиту дружню обстановку, тому що Сі Цзіньпін нам не друг». Крім депортації уйгурського народу, репресій проти тибетців і жителів Гонконгу, придушення опонентів і погроз на адресу тайванців».
Глюксманн також стверджує, що Китай вбиває французькі «зелені» технології, виводячи з бізнесу компанії, що виробляють сонячні панелі, за допомогою своїх дешевих альтернатив.
«Раніше у Франції та Європі були чемпіони з виробництва сонячних батарей. Сьогодні скільки компаній виробляють сонячні панелі у Франції? Залишилася тільки одна».
Він додав: «Я хочу, щоб ми перестали бути жовчними хлопцями», – сказав він, зазначивши, що Канада, побачивши перекоси в торгівлі з Китаєм, запровадила тарифи понад 200 %. «У Європі вони стягують 15%. Це не є стримуючим фактором».
15 та 16 травня у КВЦ “Парковий” в Києві пройде другий УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОНГРЕС, який цього року значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та стане майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій.
Крім власної програми, що складатиметься з дискусійних панелей, виступів та презентацій експертів з різних напрямків, в рамках другого УКРАЇНСЬКОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОНГРЕСУ пройдуть власні заходи Асоціації малих міст України, що збере 200 голів громад та презентує платформу “Супермаркет рішень для громад”, що надасть можливість бізнесу вийти на муніципальний ринок, Асоціації ветеранів АТО, учасники якої обговорять тему ветеранського підприємництва, а також заходи Спілки фахівців з нерухомості та Міжнародної бізнес-спільноти Board.
За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, в Україні є 3 мільйони людей з інвалідністю, до того ж ця кількість постійно збільшується, в тому числі через бойові дії. Тому ключовою темою конгресу стане відновлення України з урахуванням безбарʼєрності та інклюзивності.
Конгрес традиційно стане майданчиком для конструктивного діалогу, обміну думками та ідеями між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками, виробниками будівельних матеріалів, громадським сектором та іншими учасниками галузі.
Головними темами конгресу стануть:
Окремою важливою частиною конгресу стане панель “Робота міжнародних та українських фондів, основні напрямки, ключові проєкти та ініціативи”. Під час обговорення учасники обговорять перспективи як в будівельному, так і в інших напрямках, шляхи взаємодії з громадами, ГО та бізнесом.
В межах концепції відбудови України будуть презентовані концептуальні плани «Сталева Мрія Бахмут» та «Сталева Мрія Маріуполь». Та будуть розіграні 2 сертифікати на розробку подібних планів для двох зацікавлених громад.
Ознайомитись з повною програмою та спікерами, а також заповнити реєстраційну анкету можна на сайті https://www.ubc-ua.info/.
В рамках конгресу вперше пройде оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ – 2024”.
Нагороди отримають компанії, галузеві фахівці та проєкти в 15 номінаціях в категоріях “Будівництво”, “Архітектура”, “Бізнес в будівельній сфері”. З повним переліком номінацій можна ознайомитись на сайті премії.
Переможці будуть обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності, а також Хрістос Пассас – директор топового світового архітектурного бюро Zaha Hadid Architects, Хірокі Мацуура – архітектор, урбаніст, засновник MASA, MADMA urbanism+lanscape та Тетяна Ломакіна – Уповноважена Президента України з безбар’єрності. Головою журі премії став Юліан Чаплинський відомий український архітектор, урбаніст, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.
“Головне завдання Конгресу – розвиток України, її потенціалу, розвиток Лідерства у бізнесі країни. Саме Лідери можуть змінити ситуацію на краще і допомогти суспільству знайти шлях до розвитку, прогресу, процвітання, попри всі труднощі, які нас оточують”, – коментує організатор Українського будівельного конгресу Ігор Парубський.
УЧАСНИКИ
Учасниками та гостями другого УКРАЇНСЬКОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОНГРЕСУ стануть представники влади, бізнесу, громадських та благодійних організацій, захисники і захисниці та іноземні гості.
Серед них Віталій Коваль, Голова Фонду Держмайна України, Тетяна Ломакіна, Уповноважена Президента України з безбар’єрності, Павло Козирєв, Голова асоціації малих міст України, Тетяна Скрипка, керівник проєктного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ, Катерина Приймак, очільниця руху Veteranka, парамедикиня-доброволиця, Володимир Поперешнюк, співвласник групи NOVA, Гарік Корогодський, письменник, засновник благодійного фонду “Життєлюб”, власник ТРЦ “Dream”, Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту Майбутнього, Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл, Андрій Длігач – д.е.н. Голова Advanter Group, Віталій Мельник – Віцепрезидент UDP, Влад Голдаковський – засновник Goldakovskiy Group Architects.
Також на конгрес запрошені Олександр Кубраков, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, Ольга Руднєва, керівниця Superhumans, Ліна Костенко, українська поетеса, письменниця, Мар’яна Олеськів, Голова Державного агентства розвитку туризму, Владислав та Ірина Чечоткіни, співвласники Rozetka.ua, Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців, Олег Гороховський, співзасновник monobank, Зоя Литвин, засновниця громадської організації “Освіторія”, Наталія Шаповалова, генеральний директор “АТБ-Маркет” та інші.
Посилання на фото з пресконфнеренції та першого конгресу: https://fex.net/uk/s/fmlm12t
Посилання на трансляцію презентації програми: https://www.youtube.com/watch?v=KVTMDo7_fvo
Національний банк України, який раніше закладав до базового макроекономічного прогнозного сценарію певні строки “істотного поліпшення безпекової ситуації”, відмовився від такого підходу, проте натомість опублікував у квітневому інфляційному звіті альтернативний сценарій, основною відмінністю якого є повільніший ріст економіки у 2025 році з більшим бюджетним дефіцитом, ослабленням гривні та скороченням міжнародних резервів.
“Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення більш високих безпекових ризиків і відповідно більш повільного повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Однак траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво”, – зазначив Нацбанк у звіті.
Як повідомлялося, у перших після спричиненої російським вторгненням паузи інфляційних звітах за липень і жовтень 2022 року НБУ, окрім базового, надавав і альтернативний сценарій із тривалішим періодом тривалості війни, однак згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував давати МВФ.
У відновленому альтернативному сценарії у квітневому інфляційному звіті цього року зростання ВВП у 2025 році, зокрема, прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки наступного року на 5,3%.
Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний – прискорення до 5,6%.
На думку Нацбанку, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш крихким, до того ж навіть за умов істотніших дефіцитів бюджету. “Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва від завданих ушкоджень і втрат за цим сценарієм відбуватиметься повільніше, як і відновлення посівних площ”, – вказав НБУ.
Він додав, що негативний вплив на економічну активність також матиме енергодефіцит, який, однак, допускається незмінним порівняно з базовим сценарієм – близько 5% у 2024-2025 роках.
“Забезпечення макрофінансової стабільності потребуватиме дещо більших обсягів міжнародної допомоги та водночас значно вищих видатків резервів НБУ для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції”, – наголосив Нацбанк.
Згідно з документом, основним фактором підтримки економіки буде продовження збереження більш м’якої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому – 13,5% ВВП) і 12% ВВП – у 2026 році (у базовому – 7,5% ВВП). Уряд зберігатиме значні видатки для відновлення інфраструктури, підтримки населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їхній вплив на дефіцит бюджету компенсуватиметься додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП, додав Нацбанк.
За його прогнозами, великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться як додатковими внутрішніми залученнями, так і зовнішніми. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026 році проти відповідно $25,1 млрд і $12,6 млрд у базовому сценарії. “У результаті це дасть змогу не вдаватися до монетарного фінансування бюджету”, – зазначив НБУ.
Згідно з альтернативним сценарієм, дефіцити бюджету призведуть до зростання державного і гарантованого державою боргу, який наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.
Нацбанк додав, що траєкторія інфляції буде схожою до базового сценарію, однак це потребуватиме суттєвіших видатків міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% з подальшим зниженням до 5,5% наприкінці 2025 року проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.
Для покриття більшого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме більші обсяги міжнародних резервів. Тож, незважаючи на більшу зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становитимуть $39,3 млрд.
“Водночас такі обсяги резервів дадуть змогу й надалі поступово пом’якшувати валютні обмеження”, – заявив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
