Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) поступово нарощує виробництво, вводячи в експлуатацію агрегати, що простоювали, і долаючи наслідки російської агресії.
“Якщо раніше ми працювали на 25% потужності, то тепер з кожним днем поступово збільшуємо рівень виробництва. Це, своєю чергою, призведе до зростання робочих місць та обсягу податків для нашого міста й економіки України”, – констатує прес-служба в п’ятницю.
При цьому уточнюється, що з 21 по 24 квітня включно планується запуск коксових батарей №№3-4, які забезпечать сировиною нарощування обсягів доменного виробництва.
“Звертаємо увагу криворіжців на те, що під час запуску коксових батарей можливий помітний викид диму. Повідомляємо, що дим обумовлений технологічним процесом запуску, ситуація безпечна для жителів міста”, – пояснює АМКР.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” у січні-березні 2024 року наростив виплавку сталі на 93% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 278 тис. тонн. Випуск коксу доменного склав 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 тис. тонн проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 тис. тонн проти 230 тис. тонн (на 14% більше).
Зростання виробництва порівняно з першим кварталом-2023 становить від 50% до 94% залежно від виду продукції.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей комбінату.
“Плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитися до 50% використання потужностей з металургійного виробництва. При цьому стабільність енергопостачання залишається значущим фактором успішного втілення наших планів”, – сказав раніше генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 7,5 раза, порівняно з I кварталом 2023 року, до 1,3 млрд грн, порівняно з I кварталом 2023 року. Також група збільшила сплату податку на доходи фізичних осіб на 22%, до 791 млн грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 870 млн грн єдиного соціального внеску, що на 20% перевищує показники I кварталу 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-березні 2024 року сплатили 407 млн грн податку на прибуток. Плата за землю зросла на 8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, до 312 млн грн, а екологічний податок на 34%, до 182 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що незважаючи на війну в Україні та безліч несприятливих для бізнесу факторів, групі вдалося досягти позитивної динаміки відрахувань.
“Це результат роботи нашої команди з підвищення ефективності в усіх напрямках і перебудовування компанії до нових умов. Як найбільший платник податків у галузі ми усвідомлюємо, що від нашої стабільної роботи залежить економіка прифронтових регіонів і всієї країни, а також здатність підтримувати армію та українців. І робитимемо все, щоб і далі долати всі виклики воєнного часу на шляху до перемоги”, – наголосив топменеджер.
Як повідомлялося, 2023 року “Метінвест” сплатив 14,6 млрд грн податків до бюджету України.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Німецька компанія-виробник безпілотних літальних апаратів Quantum-Systems відкрила в Україні завод безпілотних літальних апаратів (БПЛА), повідомила прес-служба Quantum-Systems.
“Новий завод стане другим підприємством компанії в Україні та очікується, що до кінця року на ньому працюватиме близько 100 осіб”, – ідеться в повідомленні компанії.
Згідно з інформацією, зможе виробляти до 1 тис. БПЛА на рік.
“Очікується, що новий завод збільшить виробничі потужності до 1 тис. безпілотників на рік, включно з виробництвом запасних частин”, – зазначили в Quantum-Systems.
Вказується також, що компанія інвестує до EUR6 млн протягом наступних двох років у виробництво БПЛА в Україні.
Як повідомлялося, безпілотники середнього радіусу дії Vector компанії Quantum-Systems експлуатуються в Україні з травня 2022 року. Наразі завдяки фінансуванню уряду Німеччини було надано 212 систем. У компанії повідомили, що до кінця року в Україну очікується поставка 500 БПЛА.
Quantum-Systems з минулого року керує центром обслуговування, підтримки, навчання та логістики в Україні, де працюють 25 українських співробітників. Вони навчають пілотів безпілотників і впроваджують технологічні досягнення в розвідувальні системи прямо на місці.
Quantum Systems є компанією подвійного призначення, в якій працює близько 250 співробітників. Виробництво в Україні – четвертий завод серед семи заводів компанії, розташованих по всьому світу.
Україна станом на 18 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,053 млн га, що на 42,6% більше, ніж роком раніше, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 204,7 тис. га (173,9 тис. га тижнем раніше), ячменем – 741,5 тис. га (683,4 тис. га), горохом – 157 тис. га (147,7 тис. га), вівсом – 136,6 тис. га (117 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 792,6 тис. га. Тижнем раніше цей показник становив 408,6 тис. га і 375,4 тис. га – ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла на 27,1 тис. га пшеницю, на 40,1 тис. га ячмінь, на 4,8 тис. га горох і на 4,3 тис. га овес; Тернопільська посіяла на 18,9 тис. га пшеницю, на 63,6 тис. га ячмінь, на 3,6 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес; Хмельницька – на 18,9 тис. га овес; Хмельницька – на 3,8 тис. га овес; Хмельницька – на 3,3 тис. га горох і на 5,1 тис. га овес. га овес; Хмельницька – на 14,8 тис. га пшеницю, на 59,1 тис. га ячмінь, на 2,6 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 2,5 тис. га овес; Житомирська – на 14,5 тис. га пшеницю, на 16,6 тис. га ячмінь. га ячмінь, на 2,8 тис. га горох і на 20,1 тис. га овес; Вінницька – на 11,5 тис. га пшеницю, на 55 тис. га ячмінь, на 6 тис. га горох і на 1,1 тис. га овес.
Соняшник посіяно на 1,395 млн га (470,1 тис. га тижнем раніше). У 15 областях сіють сою, під якою вже зайнято 116,3 тис. га. Цукрові буряки посіяно на 223,7 тис. га. У Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Чернігівській областях сівбу ранніх цукрових буряків завершено.
У Київській, Миколаївській, Одеській, Хмельницькій, Херсонській та Чернігівській областях розпочалася сівба гречки та проса.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
В “Experts Club” відбувся тренінг, спрямований на психологічну реабілітацію осіб, постраждалих від наслідків війни. Цей став частиною більшого проекту, організованого “Experts Club” спільно з ГО “Клуб експертів” та мережею центрів ADONIS. Ініціатива націлена на надання підтримки та відновлення психічного здоров’я осіб, що перебувають у стресовому стані або стали жертвами психологічно травмуючих подій.
За словами Максима Уракіна, засновника “Experts Club”, реабілітаційний курс загалом скрадатиметься з 8-ми тренінгів, що проходитимуть у три етапи. Перший етап зосереджений на діагностиці стресових та посттравматичних станів за допомогою міжнародно визнаних методик, таких як шкала оцінки впливу травматичної події (IES-R), скринінг-опитувальник травми (TSQ) та інших. Наступний крок – арттерапія, де учасники мають можливість працювати з кваліфікованими психологами, а завершальний етап полягає в оцінці отриманих результатів та розробці подальших рекомендацій.
“Наша мета – показати, що одужання можливе, і кожна постраждала особа може знайти підтримку та шлях до відновлення,” – підкреслив Максим Уракін.
Ведуча тренінгу, психолог-консультант мережі медичних центрів ADONIS Інна Присяжна підкреслила, що арттерапія використовує насамперед творчі методи, такі як живопис, скульптура, складання віршів, казок тощо.
“Все це використовується для вираження внутрішніх переживань і страхів. Це не тільки сприяє покращенню настрою, але й допомагає учасникам знайти внутрішню гармонію та впевненість у собі. Арттерапія не просто лікує, а забезпечує інструменти для самодопомоги та самореалізації. Вона сприяє розвитку навичок, що дозволяють краще впоратися з повсякденними викликами”, – зазначає психолог.
Фінансування проекту здійснюється за рахунок власних коштів проекту “Experts Club”. Крім того, ініціатива активно взаємодіє з медіа та соціальними мережами для підвищення обізнаності громадськості про ПТСР і значення психологічної реабілітації.
“Experts Club” – аналітичний центр зі своєю відео студією та освітнім центром. Проект з арттерапії реалізується в партнерстві з Інститутом психології.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у співпраці з Європейською комісією (ЄК) готовий надати допомогу в запуску програм соціального житла, повідомила старша спеціалістка з кредитування ЄІБ Оксана Реміга в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку прямо зараз займається реформою житлової політики, метою якої, зокрема, є гармонізація українських практик з найкращими європейськими. Один із моментів, який у законопроєкті прописаний буквально штрихом, але необхідний для гармонізації загальної рамки, це соціальне та доступне житло; надалі буде розроблено окремий закон.
“ЄІБ у співпраці з Європейською комісією зобов’язався надати допомогу для запуску цього напряму. Обговорюється можливість цільового кредиту EUR200 млн, який буде підтриманий значним інвестиційним грантом від ЄК. Плюс пакет технічної допомоги, EUR12 млн, який може бути спрямований не тільки на розробку технічних рішень, їхнє впровадження та моніторинг, а й допомогу в розробці нормативної бази”, – повідомила Реміга.
Вона уточнила, що наразі триває активна дискусія між експертами, які брали участь у розробці, групами технічної допомоги, якою може бути майбутня форма цього сектору.
“Ми разом з Єврокомісією намагаємося промотувати модель, яку використовували в Європі після другої світової війни для вирішення проблеми забезпечення житлом“,- зазначила вона.
За її словами, модель соціального житла передбачає, зокрема, що об’єкти мають повністю належати муніципалітету, цей сектор має бути самоокупним і фінансово стабільним.
“Які механізми це (фінстабільність) можуть забезпечити? Один із найпростіших, які використовують у країнах Європи, – у споруджуваному будинку 80% приміщень відводиться під соціальне житло, яке знімають певні соціально вразливі групи за пільговою орендною платою. Це житло не можна викуповувати. Що стосується решти приміщень – житла, комерції, – то її здають за ринковою орендною платою, яка дає змогу забезпечувати функціонування об’єкта”, – пояснила Реміга.
Оскільки в невеликих населених пунктах доходи від комерційних площ складніше забезпечити, ніж у великих містах, можливо, доцільніше для менших муніципалітетів створення об’єднаних регіональних офісів.
Ще один ключовий принцип політики соцжитла – недопущення геттизації.
“Споруди такого житлофонду не повинні розміщуватися компактно, будівлі мають гармонійно вписуватися в загальний міський ландшафт. Важливо також забезпечити соціальну інфраструктуру, хороший транспортний зв’язок”, – зазначила Реміга.
При цьому вона зазначила, що ЄІБ не розглядає участь у програмах доступного житла, соціальної оренди з викупом.
“Ми розглядаємо програми, метою яких є створення, поліпшення якості пакета соціального житла у муніципалітетів. Однак підкреслю: загалом ЄІБ не пропонує програм, кінцевою метою яких є кредити для фізосіб на житло. Тільки створення житла у власності та управлінні муніципалітетів”, – повідомила Реміга.
Старт програми соціального житла можна очікувати не раніше середини осені 2024 року.
“У Євросоюзі та ЄІБ, який є банком Європейського Союзу, є правило: спочатку законодавчі структурні зміни. Однак через вкрай критичну ситуацію в Україні ми готові працювати паралельно. Оскільки вже триває робота над нормативною базою, це дає змогу запускати паралельно адміністративні процедури з нашого боку. Щойно будуть зрозумілі (рамкові) параметри майбутнього законодавства, навіть до того, як воно буде ухвалене і впроваджене, ми можемо почати працювати над проєктами”, – резюмувала Реміга.
Вона додала, що майбутня кредитна програма створення соціального житла з бюджетом у EUR200 млн є пілотною.
“З урахуванням потреб України для вирішення питань житла реально потрібні мільярди. Лише після запуску та налагодження пілотного проєкту, коли зможемо побачити її ефективність і здатність муніципалітетів управляти цим пулом нерухомості, можна говорити про запуск наступних етапів. У цьому ми дуже зацікавлені”, – повідомила Реміга.
