Українські та польські аграрні асоціації поточного тижня продовжать переговори щодо транзиту зерна та інших продуктів і розблокування кордону, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.
“Дуже важливо, що асоціації різних секторів зафіксували зв’язок і з поточного тижня продовжать зустрічі, щоб чітко узгодити параметри (експорту і транзиту української агропродукції – ІФ-У). Усі зрозуміли (на українсько-польській зустрічі в Польщі минулого тижня – ІФ-У), що взаємодія і співпраця, домовленості – це зрештою матиме найкращий результат”, – сказав він.
За інформацією Висоцького, у перші два тижні квітня планується зустріч польської та української сторін у розширеному форматі, на якій аграрії двох країн шукатимуть шляхи взаємодії. Очікується, що це також може стати основою для домовленостей на міждержавному рівні. Аграрні асоціації відпрацьовуватимуть за напрямками кожну галузь, чиї представники були на переговорах, зокрема, йтиметься про малину, сік, мед, яйця, зерно, птицю.
“На предмет цього є стриманий оптимізм, який дає змогу сподіватися, що ще після кількох зустрічей для фіксації кінцевих параметрів вдасться нарешті розв’язати цю проблему”, – наголосив Висоцький.
Він також додав, що питання транзиту українського зерна порушується на всіх міжнародних зустрічах.
“Україна наполягає, що транзит має бути доступним без зупинок і блокувань”, – резюмував перший заступник міністра.
Адміністративні витрати страхових компаній України non-life у 2023 році збільшилися на 11,9% – до 5,415 млрд грн порівняно з 2022 роком, витрати на маркетинг і рекламу – на 27,4%, до 140,7 млн грн.
Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування становили 9,801 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (8,624 млрд грн), зокрема агентські винагороди – 8,970 млрд грн (+15,1%). За договорами перестрахування – 129,5 млн грн (+85,5%), зокрема на винагороду брокерам – 128,2 млн грн (+91%) з них брокерам-нерезидентам – 26,4 млн грн (+5,6%).
Згідно з даними регулятора, витрати на врегулювання страхових випадків у 2023 році зросли на 28,9% – до 495,8 млн грн, зокрема витрати на оплату послуг оцінювачів – на 40,9%, до 174,9 млн грн, а судові витрати подвоїлися і досягли 68,3 млн грн.
Послуги асистансу обійшлися страховим компаніям у 201,2 млн грн (+10,8%), асистансу нерезидентів – 10,1 млн грн (-15,1%).
НБУ також повідомляє, що компанії non-life Україна 2023 року зібрали 41,851 млн грн валових премій, що на 20% більше, ніж роком раніше, зароблені премії становили 34,359 млрд грн (+10,4%). Виплатили клієнтам страхових відшкодувань на суму 15,601 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані НБУ, станом на 31 грудня 2023 року в Україні зареєстровано 89 страхових компаній, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, тоді як на аналогічну дату 202 року було 114.
Італійська група Intesa Sanpaolo, одна з провідних банківських груп Європи, вирішила збільшити капітал своєї 100% української “дочки” Правекс Банку на 1,1 млрд грн за рахунок додаткових внесків акціонера після того, як Нацбанк України на початку року повідомив про необхідність докапіталізації банку.
“Збільшення капіталу є додатковою підтримкою забезпечення фінансової стійкості та підвищення рівня капіталу Правекс Банк. Стратегічне рішення акціонера чинитиме суттєвий позитивний вплив на нормативи капіталу Правекс Банк, підтримуючи ліквідність, фінансову стабільність та надійність установи для всіх зацікавлених сторін”, – повідомили у Правекс Банку в понеділок.
Докапіталізація також посилить здатність протистояти ризикам, на які наражається Правекс Банк і його клієнти в умовах повномасштабного вторгнення, додала фінустанова.
Уточнюється, що таке рішення Intesa ухвалила 28 березня.
Банк нагадав, що група Intesa Sanpaolo завжди надавала всебічну підтримку українській “дочці”, що було продемонстровано в різні кризові періоди в минулі роки, починаючи з 2008 року.
Правекс-Банк засновано 1992 року. Єдиним його акціонером з червня 2008 року є Intesa Sanpaolo S.p.A. (Італія).
Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів (10,96 млрд грн) Правекс-Банк посідав 27-ме місце серед 63 банків, що діяли в країні. Його статутний капітал становив 979,09 млн грн, а власний капітал – 1 млрд 14,87 млн грн.
Чистий збиток банку за минулий рік знизився до 92,9 млн грн з 415,2 млн грн роком раніше. Активи Правекс Банку за минулий рік зросли з 10,55 млрд грн до 11,23 млрд грн, а резерви скоротилися з 0,34 млрд грн до 0,27 млрд грн.
На початку січня цього року НБУ повідомив про потребу в докапіталізації державного Укрексімбанку, Правекс Банку і МТБ Банку сумарно в 10 млрд грн за підсумками оцінки їхньої стійкості на найближчі три роки за базовим макроекономічним сценарієм.
Відповідно до представлених Нацбанком даних, після оцінки якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями з урахуванням коригування достатність регулятивного капіталу (Н2) Укрексімбанку становила на 1 квітня 2023 року 5,93% за нормативу мінімум 10%, основного капіталу (Н3) – 2,98% за нормативу мінімум 7%. У МТБ ці показники були відповідно 7,71% і 6%, у Правекс Банку – 15,61% і 14,39%.
Водночас для Правекс Банку, за оцінкою НБУ, з другого року за базовим макросценарієм капітал став би від’ємним, і на третій рік показники його адекватності впали б “мінус” 16,51%. У разі МТБ капітал пішов би в невеликий мінус уже в перший рік, а на третій показники його адекватності погіршилися б до “мінус” 4,15%.
Для Укрексімбанку за три роки нормативи б упали з “мінус” 3,67% до “мінус” 8,04%.
Холдингова компанія “Київміськбуд” провела аналіз проєктів і вирішила, що за умови затвердження Київрадою механізмів і джерел фінансування, починаючи з третього кварталу 2024 року, можна почати їх поетапне розморожування, повідомив голова правління – президент ХК “Київміськбуд” Василь Олійник на засіданні тимчасової комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”.
“За ці півтора місяця (після призначення його на посаду – ІФ-У) нам вдалося оглянути всі будівельні адреси – їх у нас 25, загалом – 120 будинків, проаналізувати стан справ у компанії та спільно з командою визначити напрямки, за якими плануємо рухатися, щоб стабілізувати “Київміськбуд”. Проведено фізичний обмір усіх обсягів робіт, що дає можливість планування. Перед нами стоять завдання-виклики, серед яких пріоритетним є пошук джерел фінансування”, – повідомив він.
За словами Олійника, реальний план стабілізації “Київміськбуду” залежатиме від обсягу залучених коштів.
Він уточнив, що прораховується кілька варіантів. Зокрема, співпраця з комунальним підприємством “Житло-інвест”, яке може придбати певну кількість квартир під програму “Оренда з викупом”. Згідно з аналізом, наявний обсяг квартир у добудованих об’єктах дає змогу залучити близько 500 млн грн.
Крім того, пропонується передати місту кілька добудованих і введених в експлуатацію дитсадків. За словами Олійника, оскільки вони будувалися раніше, ці будівлі потрібно адаптувати під підвищені вимоги безпеки. Якщо місто погодиться викупити ці дитсадки після дообладнання сховищ, це зможе дати “Київміськбуду” ще 200-300 млн грн на добудову об’єктів.
Водночас цієї суми (700-800 млн грн) вистачить тільки на перезапуск кількох майданчиків. Для повноцінного розморожування об’єктів потрібно близько 2 млрд грн на рік, а загалом, як і озвучували раніше, – близько 4 млрд грн у 2024-2025 рр.
“Ми ведемо переговори з державними банками – Укргазбанком і Сенсом – про кредитування під державні гарантії та заставне майно. Ключовим може стати збільшення статутного капіталу “Київміськбуду”, а якщо депутати Київради це питання підтримають, це стало б реальною допомогою”, – намітив реальні механізми відновлення роботи компанії Олійник.
Він додав, що наразі кожен місяць простою коштує компанії близько 10 млн грн (стабілізація об’єктів, податки тощо).
За словами Олійника, за умови акумуляції необхідного фінансування поетапний, починаючи з п’яти, запуск усіх об’єктів можливий із літа 2024 року.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Київська міськдержадміністрація створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”.
За підсумками аудиту компанії, проведеного у 2023 році держпідприємством “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій з доведення її до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”. 17 листопада 2023 року комісія Київради затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також комісія рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо питання компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
ХК “Київміськбуд” створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
У понеділок, 1 квітня, більшість областей України накриє пил із Сахари, небо буде тьмяним, повідомляє Укргідрометцентр.
“Хвиля тепла із західного Середземномор’я, яка принесла до нас аномально високі температури повітря останніми днями, захопила ще пил із Сахари (це добре видно на супутниковому знімку з платформи EUMETSAT). Жителі західного регіону могли спостерігати це ще вчора, а сьогодні він пошириться на більшість областей України”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на Фейсбук.
В Укргідрометцентрі закликають зачиняти вікна, оскільки пил може бути шкідливим для людей похилого віку та дітей, а також для людей із респіраторними захворюваннями.
Національний банк України (НБУ) вніс зміни до плану виїзних перевірок з питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства на 2024 рік, повідомляють на сайті регулятора.
Із плану виїзних перевірок виключено ПТ “Ломбард “Фінанс” за участю ТОВ “ІТМ Маркет” і ТОВ “І-Компані” у зв’язку з анулюванням ліцензії на діяльність і включено ПТ “Інтер-ріелті” і компанія”.
Згідно з планом у 2024 році передбачено виїзні перевірки банків: у першому кварталі – АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “РВС Банк”, у другому кварталі – АТ “ОТП Банк”, АТ “Банк Кредит Дніпро”, у третьому кварталі – АТ “Кристалбанк”, АТ “АБ “Радабанк”, у четвертому кварталі – ПАТ “Банк Восток”.
Небанківських установ: у першому кварталі – ТОВ “ФК “Монблан Фінанс”, ТОВ ФК “Вей Фор Пей”, у другому кварталі – ПТ “Ломбард Донкредіт ТОВ “Інтер-ріелті” і компанія”, ТОВ “ОТП Лізинг”, у третьому кварталі – ПрАТ “СК “Надійна” , ТОВ “НоваПей”, у четвертому кварталі – КС “Кредит-Союз”, ТОВ “Аванс кредит”, ПрАТ “СК “Ультра Альянс”.
У повідомленні наголошується, що план виїзних перевірок складено на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі, враховуючи результати проведеної оцінки ризиків діяльності банків і небанківських установ.
