Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок, продовжуючи спад за підсумками минулого тижня.
Ціна травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:08 кв становила $81,52 за барель, що на $0,56 (на 0,68%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти зменшилися в ціні на $0,88 (на 1,1%) – до $82,08 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу опустилися на $0,59 (на 0,76%) – до $77,42 за барель. За підсумками попередньої сесії контракт подешевшав на $0,92 (на 1,2%) – до $78,01 за барель.
За минулий тиждень міжнародний бенчмарк знизився на 1,8%, північноамериканський – на 2,5%.
Інвестори проявляють обережність перед виходом цього тижня даних про інфляцію в США і щомісячних звітів ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), які можуть вплинути на перспективи ринку, пише Trading Economics.
Також трейдери стежать за переговорами про перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, які поки що не дали значущих результатів, і оцінюють статистику зовнішньої торгівлі Китаю.
За даними S&P Global Commodity Insights, імпорт нафти з КНР у перші два місяці року впав приблизно на 5,7%, до 10,9 млн барелів на добу.
Європейський Союз підтримає Україну перехідним фінансуванням у рамках програми Ukraine Facility, для чого Україна приведе у відповідність Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також затвердить заходи з підтримки впровадження індустріальних парків як інструменту залучення інвестицій на деокуповані території.
Як повідомило Міністерство економіки в п’ятницю, наразі ці два кроки, необхідні для отримання перехідного фінансування, перебувають на етапі розробки.
Мінекономіки зазначило, що три інші кроки вже було зроблено: ухвалено Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр.; зміни до закону “Про прокуратуру” та до законів щодо посилення самостійності Спеціальної антикорупційної прокуратури і додаткових заходів із запобігання та протидії незаконним доходам і фінансуванню тероризму.
Відомство уточнило, що ці п’ять індикаторів були передбачені в Плані для Ukraine Facility, який увесь цей час обговорювався з ЄС, на початок 2024 року.
Мінекономіки зазначило, що Кабінет міністрів у п’ятницю, 8 березня, затвердив текст Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо перехідного фінансування в межах програми Ukraine Facility, а також відповідну кредитну угоду. Після підписання документів, запланованих на 11 березня, Україна зможе отримати EUR6 млрд євро для забезпечення поточних витрат державного бюджету до повноцінного запуску програми.
Пояснюється, що підписання Меморандуму дасть змогу Україні вже в березні 2024 року залучити EUR4,5 млрд для підтримки макрофінансової стабільності, а наступні EUR1,5 млрд – у квітні 2024 року.
Як повідомлялося, у лютому 2024 року Європейський парламент затвердив регламент програми Ukraine Facility. Згідно з ним, обсяг підтримки України від ЄС протягом 2024-2027 років становитиме EUR50 млрд, з яких EUR38,27 млрд буде спрямовано на підтримку державного бюджету, з них, як очікують у Києві, EUR16 млрд – у 2024 році.
План для Ukraine Facility – технічний документ, необхідний для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС. План не є загальною стратегією оновлення, він охопить лише частину передбачених на наступні роки державних змін із фокусом на макроекономічному зростанні, вказує Мінекономіки.
Підготовка Плану здійснюється урядом за координації Мінекономіки в постійних консультаціях із представниками Європейської комісії, що забезпечило відповідність документу більшості вимог затвердженого регламенту на етапі попередньої підготовки, додали в міністерстві.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець 2023 року мали 4 млн 303,12 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%)”, – вказує статистичне відомство.
“Кількість бенефіціарів зменшилася в 5 країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; -0,3%) і Люксембурзі (-10; -0,2%)”, – додав Євростат.
Станом на кінець грудня європейське статистичне відомство повідомляло про дещо більшу кількість біженців зі статусом тимчасового захисту – 4 млн 312,22 тис., однак зниження загального показника за місяць пов’язане зі скороченням даних для Нідерландів – зі 145,62 тис. на кінець грудня до 116,86 тис. на кінець січня.
Останні десять місяців найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно понад 204 тис. осіб, за якою йде Чехія – 70,7 тис.
Згідно з даними Євростату, на кінець січня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 270,15 тис. осіб; 29,5% від загальної кількості), Польща (951,56 тис. осіб; 22,1%) і Чехія (381,19 тис. осіб; 8,9%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,5%.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у січні 2024 року спостерігалася в Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Естонії (26,4), Литві (26,2) і Польщі (25,9), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Мовиться також, що станом на 31 січня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (46,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – трохи більше ніж третину (33,2%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (20,7%) від загальної кількості. Вісім місяців раніше частка жінок була 46,6%, дітей – 34,6% і дорослих чоловіків – 18,8%.
Згідно з представленими даними, у січні четвертою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Іспанія – 197,75 тис., а замикала п’ятірку Болгарія зі 172,28 тис.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець січня 2024 року було також у Румунії – 147,52 тис., Італії – 143,25 тис., Нідерландах – 116,86 тис., Словаччині – 116,01 тис. та Ірландії – 102,80 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Австрії – 83,56 тис., Литві – 75,35 тис., Бельгії – 75,76 тис., Норвегії – 68,15 тис., Франції – 64,73 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Фінляндії – 64,95 тис. і Португалії – 59,46 тис.
Далі йдуть Латвія – 44,14 тис., Швеція – 44,39 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 36,64 тис., Угорщина – 34,25 тис., Греція – 27,10 тис., Хорватія – 23,18 тис., Кіпр – 19,53 тис., Люксембург – 4,22 тис., Ісландія – 3,98 тис., Мальта – 1,99 тис. і Ліхтенштейн – 0,57 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювали в 6,004 млн, а загалом у світі – у 6,480 млн, що відповідно на 29 тис. і 30 тис. більше, ніж на початок року.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з попередньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, передусім, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,1 млн після 0,2 млн у 2023 році.
Первинні реєстрації нових автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні в лютому-2024 зросли на 22,7% до лютого минулого року – до 108 од., свідчить оприлюднена асоціацією “Укравтопром” статистика.
Водночас порівняно із січнем-2024 попит на автобуси скоротився на 9,2%, або на 11 машин.
Згідно з повідомленням, лідирував на ринку український Ataman із реєстрацією 40 автобусів: у лютому минулого року він посідав другу сходинку з 22 машинами. Друге місце у лідера торішнього лютого автобусів “Еталон”, реєстрації яких зменшилися на 14 од. – до 30 автобусів.
Третє місце, як і роком раніше, у Citroen із 10 автобусами (на один більше), четвертим знову став Volkswagen із 9-ма машинами (на 5 од. більше).
Замикає п’ятірку Ford з реєстрацією восьми автобусів проти трьох роком раніше. У лютому минулого року п’ятірку замикав український ЗАЗ, але в лютому поточного ці автобуси не реєструвалися.
Водночас реєстрації турецьких автобусів у лютому Temsa становили лише 1 од. проти 13 у січні поточного року. Ця марка, як повідомлялося, планує істотно зміцнити свої позиції в Україні, зокрема в сегменті шкільних автобусів.
Таким чином, у січні-лютому 2024 року первинні реєстрації автобусів в Україні скоротилися на 30,6% до того ж періоду 2023 року – до 227 од.
У 2023 році загальні первинні реєстрації нових автобусів усіх класів в Україні становили 1701 од. – на 86% більше, ніж у 2022 році.
“Оператор ГТС України” у 2024 році створить 167 нових мобільних бригад для обслуговування газорозподільних станцій (ГРМ), повідомила пресслужба компанії.
За її даними, проєкт технічного обслуговування і ремонту обладнання (ТОРО) є частиною стратегії ОГТСУ з підвищення надійності та ефективності роботи газотранспортної системи.
Наразі в його рамках працюють 43 мобільні бригади, кожна з яких обслуговує свій “кущ” – кілька ГРС і прилеглу до них лінійну частину газопроводів. У 2024 році бригади ТОРО обслуговуватимуть 819 ГРС.
Аналогічна практика обслуговування газової інфраструктури використовується в Європі. Зокрема, ОГТСУ орієнтувався на досвід італійського оператора Snam, який обслуговує в такий спосіб не тільки ГРМ, а й лінійну частину та компресорні станції.
“Мобільне ТОРО – це ефективне використання ресурсів через залучення персоналу до обслуговування, насамперед, ГРМ. Застосування такого підходу пов’язане з низкою заходів, зокрема значного поліпшення стану ГРМ. Якщо технічний стан об’єкта дозволяє змінити форму обслуговування, ми включаємо його в зону обслуговування мобільного ТОРО”, – пояснив головний інженер ОГТСУ Юрій Зябченко.
Для того, щоб робота мобільних бригад відповідала стандартам європейських операторів, була автоматизованою та прозорою, ОГТСУ запросив і отримав технічну допомогу від USAID через Проєкт енергетичної безпеки для закупівлі мобільного застосунку.
“Уже у 2024 році мобільні бригади використовуватимуть мобільний застосунок у своїй роботі як основний інструмент фіксування інформації про технічний стан обладнання. Це дасть змогу покращити якість технічного обслуговування та ремонту газової інфраструктури та зменшити кількість аварійних зупинок”, – нагадали в операторі.
Лікарі та фармацевтичні виробники вимагають посилити боротьбу з нелегітимною рекламою фейкових лікарських засобів в інтернеті з використанням відомих брендів та облич провідних експертів медичної галузі.
Як наголосив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок доктор медичних наук, директор Інституту серця МОЗ Борис Тодуров, шахрайська реклама на фармринку України може забрати сотні й тисячі життів. Як приклад такої він навів і той факт, що, зокрема, в інтернеті часто рекламують фейкові препарати від його імені.
“В інтернеті, у фейсбуці від мого імені пропонуються препарати, які нібито ми розробляємо. Не вірте, що це так – ми не беремо участь у розробці нових ліків. Ми проводимо операції, займаємося тільки хірургією”, – сказав він.
Тодуров зазначив, що щодня відповідає на безліч повідомлень щодо фейкових препаратів, які він нібито розробляє, і таких препаратів “десятки”. Одні з останніх таких фейкових ліків, які продаються через інтернет від його імені, – “Нормо кардікс”.
Тодуров зазначив, що вже звертався до правоохоронних органів із заявами про прецеденти, і що кіберполіція вже відкрила кримінальну справу за фактом використання його імені та імені його колег.
“Відстежувати таких шахраїв дуже важко, часто вони перебувають за кордоном. Але я думаю, що можна знайти і спіймати принаймні тих людей, які поширюють фейкові препарати в Україні – у них є телефони, певна адреса, їх можна відстежувати”, – прокоментував директор Інституту серця.
Тодуров зазначив, що реклама фейкових препаратів часто створюється за допомогою технологій штучного інтелекту (ШІ), які дають змогу створити правдоподібні відеоролики з використанням зображень і голосу конкретних відомих лікарів.
У свою чергу заслужений лікар України, директор і засновник медичного центру “Клініка Доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що від його імені зафіксовано випадки поширення щонайменше восьми препаратів і біодобавок, які нібито лікують суглоби, варикоз, серце, ревматичні захворювання.
“Це абсолютно не має жодного стосунку до реальності. Я хочу офіційно заявити, що це неправда, і наш бренд не має нічого спільного з цими препаратами”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що клініка також зверталася до кіберполіції Києва, і правоохоронним органам вдалося за один день заблокувати сайти, на яких було розміщено таку інформацію. Водночас він зазначив, що вирішити цю проблему з фейсбуком не вдалося.
“Із фейсбуком дуже важко вирішити цю проблему під час війни, тому за допомогою цієї пресконференції я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, щоб вони взяли цю проблему під особистий контроль”, – сказав він.
Валіхновський зазначив, що “якщо наразі на початку розвитку ШІ нічого не зробити, то пізніше ми вже нічого не зможемо виправити”.
Водночас він наголосив, що клініки і медики без правоохоронних органів не можуть самостійно виявляти шахраїв і боротися з ними.
Зі свого боку голова асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій уточнив, що в умовах війни досить складно оцінити обсяг ринку таких фейкових препаратів, зокрема через заборону перевірок.
“Ми не можемо точно оцінити обсяг такого ринку, тим більше під час війни. Але ми зацікавлені в тому, щоб фармринок України був прозорим, щоб просування ліків було законним, тому що ми знаємо про відповідальність за здоров’я людей”, – сказав він.
Багрій зазначив, що АПЛУ була одним з ініціаторів запровадження кримінальної відповідальності за недобросовісну рекламу та виготовлення і розповсюдження фейкових препаратів.
“Я підтримую своїх колег і звертаюся до правоохоронних органів і до всіх, хто може допомогти подолати це ганебне явище і зупинити цих шахраїв, які на сьогодні, використовуючи добре відомі бренди медиків, пропагують від їхнього імені фейкові препарати, що шкодять здоров’ю та навіть вбивають”, – сказав він.
Багрій також наголосив, що провідні вітчизняні фармкомпанії постійно розвивають напрям R&D, розробляють нові препарати за міжнародними стандартами доказової ефективності, безпечності та якості, інвестуючи в цей напрям значні кошти.
“Фейкові препарати, які продаються через інтернет у такий спосіб, завдають шкоди здоров’ю людей, але також завдають шкоди економіці, адже шахраї, на відміну від фармвиробників, не платять податки, не створюють робочі місця, не інвестують у розвиток свого бренду та в економіку країни. Бізнес цих шахраїв завдає шкоди всім, і працівники правоохоронних органів мають вирішити цю проблему”, – резюмував він.
БРЕНД, Валихновский, лекарства, РЕКЛАМА, Тодуров, фармацевты, фейк
