Опозиційна партія “Лікуд” та її партнери у блоці правих партій Ізраїлю можуть отримати парламентську більшість за підсумками парламентських виборів в Ізраїлі, повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на результати опитувань на виході з виборчих дільниць.
Блок Нетаньяху, до якого входять “Лікуд, партія “Релігійні сіоністи”, єдиний список ультраортодоксальних партій Яхадут ха-Тора та ультрарелігійна “Шас”, згідно з екзит-полами, може добитися 61 мандата зі 120. The Times of Israel прогнозує, що у блоку Нетаньяху буде 61-62 місця, канал 12 прогнозує, що у блоку Нетаньяху буде 61 мандат, канал 13 – 62 мандати, при цьому у блоку нинішнього прем’єра Яїра Лапіда, за прогнозами екзит-полів цих двох каналів, 54-55 місць.
За даними екзит-полу каналу 12, партія “Лікуд” на чолі з Нетаньяху може отримати 30 мандатів. За даними екзит-полу каналу 13, “Лікуд” може виграти 31 місце. Партія “Еш-Атід” Лапіда, згідно з екзит-полами обох каналів, отримала 24 місця.
Проте розклад сил за підсумками підрахунку всіх голосів ще може змінитися, проте ізраїльські ЗМІ переважно схиляються до думки, що за підсумками нинішніх виборів Нетаньяху може вдатися повернути собі владу і знову стати главою уряду. Фінальні результати стануть відомими найближчими днями, проте до ранку середи, як очікується, за винятком деяких деталей, вже буде ясно, якою буде розстановка сил у Кнесеті 25 скликання, зазначають ЗМІ.
Виборчі дільниці в Ізраїлі закрилися о 22:00 (22:00 за Києвом). Ізраїльтяни обирали новий склад однопалатного парламенту Кнесету.
Українське дунайське пароплавство (УДП) запускає проект “Дунайський зерновий шлях” через зрив “зернової ініціативи” Росією, повідомив генеральний директор УДП Дмитро Москаленко на своїй сторінці у Facebook.
“Ще влітку ми припускали, що Росія може будь-якої миті спробувати зірвати “Зернову ініціативу”. Тому наполегливо та системно розвивали наш проект “Дунайський зерновий шлях”, – пояснив Москаленко.
За його словами, УДП інвестувало у створення власної перевалки зернових і домовилося з румунськими партнерами – групою компаній TTS – про більш швидку та ефективну схему перевалки в порту Констанци.
Серед переваг нового зернового проекту на першому етапі Москаленко зазначив, що за рахунок швидшого процесу навантаження та розвантаження середній час обороту каравану скоротиться приблизно на 30%. В результаті власникам вантажу не доведеться зазнавати фінансових втрат внаслідок тривалих очікувань у черзі біля терміналу.
Крім того, генеральний директор УДП прогнозує, що у майбутньому баржовий караван зможе здійснювати до двох рейсів на місяць завдяки оснащенню суден системами онлайн контролю, відеоспостереження та збільшення кількості судноводіїв в екіпажі.
Москаленко також повідомив, що на другому етапі проекту передбачається будівництво нових барж для збільшення можливостей “тоннажу” та модернізації тяги – капітальний ремонт самохідного флоту із заміною двигунів.
Як повідомлялося з посиланням на дані Мінінфраструктури України, лише за три місяці реалізації “Зернової ініціативи” з українських морських портів 422 судна експортували близько 10 млн тонн аграрної продукції. Цей обсяг міг би бути на 30-40% більшим, якби Росія не блокувала проведення інспекцій у Босфорі.
Вдень, 31 жовтня, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що без участі РФ вивіз українського зерна навряд чи буде реалізований. При цьому він зазначив, що відтепер зернова угода набуває “ризикованого та негарантованого характеру”.
США в контактах із країнами ЄС висунули пропозицію застосувати досвід, отриманий від реалізації режиму експортного контролю щодо РФ, проти КНР, повідомляє у понеділок Bloomberg з посиланням на низку анонімних джерел.
“За словами людей, знайомих із цим питанням, США при контактах з європейськими союзниками озвучили ідею винести уроки з режиму експортного контролю, який використовується проти Росії, для боротьби з Китаєм”, – передає агентство.
За словами джерел, Білий дім “вивчає можливість використання деяких елементів аналогічного обміну інформацією та координації при реалізації заходів з метою посилити обмеження” США та ЄС проти експорту до Китаю.
Такі дискусії точаться у період, коли ЄС та США обговорюють порядок денний запланованої на 5 грудня третьої зустрічі Ради з торгівлі та технологій (Trade and Technology Council), яка є форумом для координації торговельної та технологічної політики ЄС та США.
Проте, зазначають джерела, у ЄС не схильні розглядати застосування до КНР того підходу, який застосовувався щодо Росії. За словами одного джерела, ЄС може звернути увагу на товари, які Пекін здатний використати для посилення військового потенціалу.
У свою чергу, в Раді національної безпеки США спростували і плани поширити режим експортного контролю, який діє проти РФ, на КНР, і факт дискусій на цю тему з країнами Європи.
Bloomberg пояснює, що експортні обмеження вважаються потенційно ефективними для уповільнення розвитку Китаю на тлі глобального суперництва за першість у технологіях.
7 жовтня Мінторг США заборонив продаж Китаю найсучасніших чіпів, а також обладнання, комплектуючих та програмного забезпечення для їх виробництва, причому особливу увагу приділено технологіям, пов’язаним із штучним інтелектом та потенційним військовим застосуванням. Обмеження торкнулися експорту інших країн, який залежить від подібних американських технологій та програм. Також громадянам США заборонили консультувати китайську сторону або надавати їй інші послуги у цій сфері.
Згодом заступник міністра торгівлі США з промисловості та безпеки Алан Естевес заявив, що у Вашингтоні очікують швидких домовленостей із союзниками про їхнє приєднання до цих обмежень. Однак влада Нідерландів, де базується компанія, що виробляє обладнання для електронної промисловості, компанія ASML Holding, виражала тривогу з приводу ефекту нових обмежувальних заходів США.
Тим часом, у середині жовтня газета The Financial Times повідомляла з посиланням на документ зовнішньополітичної служби ЄС, підготовлений до засідання Ради Євросоюзу із закордонних справ, що, на її думку, Китай є конкурентом, якому потрібно протистояти, і що політику щодо КНР треба посилювати. Низка лідерів ЄС пізніше також застерігала від економічної залежності від Китаю.
На YouTube-каналі “Клуб експертів” вийшов новий відеоролик, присвячений актуальним подіям і заходам, які мають відбутися з 31 жовтня по 6 листопада 2022 року. У відеоогляді засновник клубу експертів Максим Уракін разом із ведучою Ольгою Левкун розповіли про найважливіші анонси подій на найближчий час.
Зокрема, в Україні найближчими днями відбудеться кілька заходів, присвячених відновленню та розвитку економіки, бізнесу та впровадженню інновацій.
Серед них можна виокремити Digital Regions Week, відкриття якого відбудеться в Бучі (Київська обл.) у центрі Дія.Бізнес у вівторок. У середу відбудеться презентація Інтерактивної карти руйнувань агросектору України, на якій очікується виступ міністра агрополітики Миколи Сольського та голови профільного комітету ВР Данила Гетьманцева. Того ж дня відбудеться II Національна конференція “Жіноче лідерство з децентралізації та місцевого самоврядування в контексті війни”.
У світі найближчим часом також очікується кілька надважливих подій, головною з яких стануть довибори до Сенату і Конгресу США, що відбудуться 8 листопада і визначать партійний склад цих органів на найближчі 6 років. У сфері економіки інтерес представляють стратегічна конференція для нафтогазової галузі ADIPEC 2022, що відбудеться в ОАЕ, і конференція ООН зі зміни клімату в єгипетському Шарм-ель-Шейху.
Зі спортивних подій можна виділити чергові матчі провідних українських клубів у єврокубках, більш детальну інформацію про які ви можете дізнатися на порталі sport.ua.
Про ці та багато інших подій дивіться в новому ролику на каналі Клуб експертів за посиланням:
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут – https://www.youtube.com/channel/UC4plQ0XBaoLOKPIXrb1aMGQ
URAKIN, АНОНСИ, АТАЛІТИК, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, ЛЕВКУН, МАКСИМ_УРАКІН, ПОДІЇ
Російські військові повідомили, що Москва припиняє свою участь у виконанні угод щодо вивезення зерна з портів України.
“Російська сторона припиняє участь у реалізації угод щодо вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів”, – повідомили у Міноборони РФ у суботу.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 25 жовтня 2022 року досягла 4 млн 426,75 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць з 30 вересня зростання склало 242,9 тис., тоді як за попередній місяць – близько 214,3 тис., а всього з кінця травня – близько 1,5 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина (дані за 8 жовтня) – близько 106 тисяч, Польща – близько 60 тисяч, Чехія – близько 14 тисяч.
За даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 469,03 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 7,365 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 5,547 млн. дол.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 815,13 тис. та 452,91 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що всього в Німеччині, де українцям було дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 1 млн 2,67 тис. біженців з України, що лише на 5 тис. більше, ніж місяць тому.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 452,91 тис. із 453,10 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язане з особливістю їхнього обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Естонія – 37,66 тис. зі статусом із 60,98 тис. зафіксованих у країні біженців і частково Румунія – 76,16 тис. з 86,21 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 160,67 тис. (приріст на 3 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 149,21 тис. (зростання на 4,5 тис.).
Слідом йдуть Болгарія з показником – 142,81 тис. (зростання на 6,6 тис.), єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 55,26 тис, Великобританія – 138,4 тис. (зростання на 6,7 тис.) та Франція – 105 тис. (дані на 26 вересня).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Словаччині – 98,57 тис. (зростання на 3,4 тис.), Австрія – 84,76 тис., Нідерланди – 79,25 тис. ( дані на 30 вересня), Литва – 68,93 тис.. У тому числі також Швейцарія – 66,81 тис. (зростання на 5 тис.), Ірландія – 60,51 тис. (зростання на 5,7 тис.), Бельгія – 57,83 тис. та Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня), а також згадана вище Румунія.
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 47,38 тис., Латвія – 40,67 тис., Фінляндія – 42,29 тис.. У цій категорії також Данія – 34,41 тис., Угорщина – 31,29 тис., Норвегія – 30,57 тис., а також Естонія, про яку йшлося вище.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту у Греції – 20,0 тис., Хорватії – 18,93 тис. та на Кіпрі – 17,63 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тимчасового захисту, що отримали статус, представлені біженці України в Словенії – 7,90 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Чорногорії – 6,65 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,42 тис., у Сербії та Косово – 1,04 тис. та Ліхтенштейні – 0,4 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 95,73 тис., Грузія – 26,79 тис., Північна Македонія – 6,16 тис., Азербайджан – 3,93 тис., Албанія – 2,62 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. та 16,7 тис. осіб, проте після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як по Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, в РФ зафіксовано всі кордони, що перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 15,93 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
За даними УВКБ ООН на 25 жовтня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 14,592 млн осіб, з них до Польщі – 7,114 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,629 млн осіб, Румунію – 1,426 млн осіб, Словаччину – 888,4 тис. осіб, Молдову – 670,2 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого по 25 жовтня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 7,144 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,2 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – вказує УВКБООНЮ, яка зменшила в жовтні оцінку внутрішньо переміщених. осіб на 0,8 млн. осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідний статус, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало у 6,1 млн, у тому числі в Європі – 5 млн.
