60 представників з різних областей України зустрілися, аби пройти спільне навчання, налагодити взаємодію між спортивними клубами, ЗМІ та партнерами.
28 вересня у Києві відбувся захід нового формату – єдина легальна українська беттінгова компанія Parimatch Ukraine зібрала представників регіональних медіа та пресслужб спортивних клубів задля обміну досвідом та налагодження взаємодії. PM Media Boost зібрав 60 учасників з різних областей України.
CEO Parimatch Ukraine Наталія Гілевич, як представниця організаторів заходу висловила сподівання на ефективність такого з’їзду:
“Ми – найбільший і найактивніший інвестор в український спорт, партнери багатьох українських клубів – футбольних, баскетбольних, хокейних та футзальних з різних областей України. Parimatch розвиває спорт не лише на глобальному рівні, а й локальному, бо розуміє, що великих перемог не буває без маленьких чемпіонів. Тому сподіваємося, що завдяки нам з вами люди підуть на стадіони, стануть активніше займатися спортом і ми виведемо спорт у регіонах на новий рівень – безпосередньо на спортивних майданчиках, у медіа та серед вболівальників”.
Програма для гостей та учасників конференції видалася дуже насиченою, окрім безпосереднього нетворкінгу всі мали змогу послухати виступи та поради лідерів індустрії – журналістів, редакторів та маркетологів з провідних спортивних видань: головного редактора Tribuna.com Україна Олега Щербакова, керівника напрямку виробництва веб-контенту в 1+1 media Данила Щестюка, головного редактора издания Телеграф Ярослава Жарєнова, головного редактора розділу “Спорт 24” сайту “24 канал” Ігоря Саджениці, керівника маркетингової компанії Evolution Владислава Вахильчука, СЕО курсу “Спортивний маркетинг” Максима Мотіна та представників компанії Parimatch Ukraine Пилипа Орлова та Дениса Бобра.
Експерти поділилися з колегами які інструменти краще використовувати для просування бренду або особистості, пошуку інформаційних приводів, як написати чи розказати цікаво про спорт, при цьому зберегти журналістські стандарти та як пропонувати цікаві проєкти партнерам. Не теорією єдиною – учасники PM Media Boost мали змогу відпрацювати у групах та розібрати практичні кейси, щоб покращити взаємодію між собою. Налагоджені зв’язки точно допоможуть у подальшій роботі преси та клубів.
Керівник напрямку виробництва веб-контенту в 1+1 media Данило Щестюк з власного досвіду висловив, чому такі форуми важливі та корисні:
“Всі ми знаємо про стосунки преси, гравців та прес-служб клубів – часто вони не ідеальні. Гравці відмовляють в інтерв’ю журналістам, прес-служби не запрошують їх, або надсилають “сухі” прес-релізи, журналісти грішать особистими знайомствами зі спортсменами та відомою їм інформацією. Такі заходи, як PM Media Boost, гарна можливість, аби відверто про все це поговорити та обрати спільні орієнтири, до яких варто рухатися разом. Зробити щось справді круте в українському спорті можна лише завдяки руху всіх в одному напрямі”.
Продуктивна зустріч завершилася спільним походом на матч Ліги чемпіонів Шахтаря проти італійського Інтера. Ще одна можливість не лише побачити наживо гру високого рівня, а й роботу українського топ-клубу зсередини – з журналістами, вболівальниками, віп-гостями.
Parimatch Ukraine вірить у розвиток українського спорту та продовжує підтримувати та співпрацювати з усіма, хто має спільні цінності та інтереси. Результати заходу вже скоро точно зможемо побачити у роботі регіональних колег – впевнені вона зарядить всіх на перемогу!
Кадровий голод, нестача фінансування та інші актуальні проблеми судової системи в Україні обговорили учасники другого дня “Х щорічного суддівського форуму”, який проходить у Києві. Захід організувала Асоціація правників України спільно з проєктом Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя”.
Асоціація правників України проводить 30 вересня – 1 жовтня Х Щорічний судовий форум “Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності”
Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Ключові цитати з форуму:
Анна Огренчук, програмна директорка форуму та президентка Асоціації правників України, у вітальній промові наголосила: українська система правосуддя перебуває у глибокій кризі. “Ми вважаємо, що належне функціонування судової системи залежить від кадрового наповнення реформи та фінансового забезпечення. Це – базис існування будь-якої системи. Термінове відновлення діяльності ВККС та ВРП , належне фінансове забезпечення – виклики, які стоять перед усіма нами. Такі складні питання потребують системних рішень. Наш форум покликаний стати місцем діалогу між владою, суспільством та бізнесом заради пошуку компромісів”, – сказала Огренчук
Лілія Гретарсдоттір, голова Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, підкреслила важливість практики виконання судових рішень. “Жодна судова реформа не може вважатися успішною, якщо рішення судів не виконуються”, – вважає Гретарсдоттір. Вона також наголосила на важливості якомога швидшого запуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та обрання нових членів Вищої ради правосуддя.
Гостем Expert Talk стала Голова Верховного суду Валентина Данішевська. Вона розкритикувала чинне законодавство у частині повноважень Етичної ради при Вищій раді правосуддя. На її переконання, Етична рада зможе навіть зупинити правосуддя в Україні, якщо нічого не змінити. “Ми не можемо допустити, щоби комусь були надані повноваження бодай на день, бодай на годину, зупинити судову владу. Не може бути такого, щоби хтось у державі мав такі повноваження … Ми пропонуємо такий підхід, щоби спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади. Підкреслюю: допомогла судовій владі здійснити добір кандидатів. Після цього можна говорити про те, щоби запропонувати членам ВРП пройти перевірку або звільнитися. Ця модель дозволить не розбалансувати конституційний лад у державі”, – заявила Данішевська.
Першу Сесію, присвячену останнім новелам та першочерговим крокам судової реформи, відкрив народний депутат Андрій Костін. За його словами, відновлення роботи ВККС та формування Етичної ради при ВПР є пріоритетними завданнями для президента та парламенту. Костін запевнив, що у суспільства не буде підстав недовіряти членам Етичної ради чи підозрювати їх у захисті приватних інтересів. “Ці люди (майбутні члени Етичної ради при ВПР, – ред.) не розміняють свою репутацію на те, щоби просто виконати чиюсь вказівку … В законі нічого не міститись про те, що або Етична рада, або якийсь інший орган зруйнує чи зупинить діяльність Вищої ради правосуддя”, – впевнений Костін.
Богдан Моніч, голова Ради суддів України, підкреслив, що закон, який врегульовує порядок обрання нових членів Вищої ради правосуддя, містити ознаки не відповідності Конституції, утім Рада суддів України буде його виконувати. “Ми не говоримо, що треба змінити закон. Ми розуміємо, що на це немає політичної волі. Ми говоримо, що, можливо, сама Етична рада передбачить процедуру оцінки чинних членів ВРП таким чином, щоб не зупинити роботу Вищої ради правосуддя”, – зазначив Моніч. Він також повідомив, на станом на 1 жовтня Рада суддів України не отримала жодної заявки на зайняття посад у Етичній раді при ВРП. “Ми працюємо над тим, щоб до кінця жовтня делегувати своїх представників до Етичної ради. До 21 жовтня приймаємо документи”, – запевнив голова Ради суддів України.
Свою точку зору на проблему недостатнього фінансування судової системи висловив заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев. Він визнав, що держава на сьогодні не забезпечує фінансування потреб правосуддя у повному обсязі, утім уряд розуміє важливість проблеми та працює над її розв’язанням. “На наступний рік ми передбачили збільшення фінансування судової гілки влади на 3,5 млрд грн. Всього на фінансування судів передбачається близько 21 млрд грн… Ще одне наше завдання – не допустити перекосів розподілу фінансування між судами, яке існує сьогодні”, – розповів Єрмоличев.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький розкритикував позицію щодо повноважень Етичної ради правосуддя, озвучену Андрієм Костіним. “З приводу дорадчих повноважень Етичної ради – це неправда. Значить, не читали закони, які самі писали. Рішення (Етичної ради, – ред) є обов’язковим, яке тягне за собою фактичне відсторонення членів ВПР… Ми за реформи. Але всіх хто каже про прозорість усіх правових процедур (у законі ро Вищу раду правосуддя – ред.) я раджу читати закони, а не ознайомлюватися з ними у газетах”, – наголосив Маловацький.
Нестачу взаємодії між суб’єктами судової реформи відзначив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. “Сьогодні брак цієї взаємодії є очевидним. Сподіваюсь, що учасники сьогоднішнього заходу почують одне одного і комунікації між політиками, законотворцями і представниками судової влади будуть більш якісними та ефективними”, – сказав Оніщук.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Підсумки першого дня: https://uba.ua/ukr/news/8639/
Підсумки другого дня: https://uba.ua/ukr/news/8641/
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу:pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.
Майбутні заходи Асоціації правників України – за посиланням
Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.
Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.
«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.
Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.
Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.
Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.
Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.
Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.
Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.
Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.
Ми також започаткували розробку великих материкових нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.
Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.
Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.
Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.
Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.
Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.
Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.
Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.
Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.
Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.
Топменеджери українського бізнесу, державні діячі, лідери суспільної думки обговорили тему відповідальності на VII Форумі «Диригенти змін» у Києві.
23 вересня в Києві відбувся VII Форум «Диригенти змін», який об’єднав понад 300 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, суспільних та державних діячів, лідерів думок. Тема цьогорічного Форуму – «Відповідальність. Хто, як не я?», розкриттю якої було присвячено чотири панельні дискусії.
«Відповідальність безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Її можна певним чином виміряти показниками ефективності, залученості та фінансової успішності. Поняття «відповідальність бізнесу» розширюється з плином часу. І сьогодні фінансова відповідальність – те, що притаманно за своєю сутністю бізнесу – вже доповнюється соціальною та етичною», – зазначив керівний партнер «Делойт» в Україні Сергій Кулик, відкриваючи VII Форум «Диригенти змін».
Розпочався Форум дискусією «Лідерство через відповідальність», у якій взяли участь Вячеслав Климов, співзасновник компанії Нова пошта, Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, Ярослава Гресь, співзасновниця Gres Todorchuk, та Владислав Чечоткін, співзасновник та СЕО ROZETKA. Модерував панельну дискусію Сергій Кулик.
Панелісти поділилися баченням того, яким має бути лідер і що означає відповідальне лідерство сьогодні. «На відповідальне лідерство важливо подивитися раціонально. Я вважаю, що це має бути елемент капіталізації будь-якого бізнесу. Коли підприємці співпрацюють із суспільством, долучаються до соціальних проєктів, то капіталізація їхнього бізнесу зростає. А бізнес має бути прибутковим. До того ж, будь-яка компанія, котра хоче «грати у довгу» має піклуватися про людей, яким пропонує свій продукт, і про територію, на якій розвивається», – зазначив Вячеслав Климов.
Учасники заходу мали змогу взяти участь у голосуванні та висловити свою думку щодо того, чи існує сьогодні в суспільстві запит на відповідальне лідерство. Так, 55% аудиторії відповіли, що такий запит існує і він дуже гострий; 40% висловилися, що запит є, але він помірний; майже 4% упевнені, що на часі інші проблеми, а менше 1% вважають, що в Україні вже все гаразд з відповідальним лідерством.
На думку Владислава Чечоткіна, відповідальний лідер – це насамперед передбачуваний і послідовний бізнесмен та керівник. «Це людина, яка розуміє, навіщо вона створює організацію, яку мету прагне досягти, і бачить перспективу цього, а також є частиною суспільства та країни, в якій живе», – зазначив він.
«Відповідальне лідерство – це особиста відповідальність на базі своїх внутрішніх принципів», – підсумувала Олена Кошарна.
Другу панельну дискусію було присвячено відповідальності в бізнесі. А саме тому, як правильно ділитися відповідальністю з іншими. До обговорення долучилися Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP, Світлана Панаіотіді, членкиня Наглядової ради «Прозорро.Продажі», Філіпп Грушко, член Наглядової ради ТІС, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ. Модератором став партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні Єгор Григоренко. Презентуючи тему панельної дискусії, він зазначив, що, не дивлячись на традицію українських керівників бізнесу концентрувати всю відповідальність у своїх руках, за останні роки можна спостерігати тенденцію ділитися нею з командою. Чи є це ознакою дорослості?
З тим, що СЕО бізнесу мають делегувати відповідальність, погоджується і Філіпп Грушко. «Якщо люди розуміють, що вони ні за що не відповідають – це демотивує», – ділиться він. На його думку, на ефективність співробітників впливає не тільки лідерство на місці, але й усвідомлення глобальної мети існування компанії. «Будь-якому лідеру важливо пояснити співробітникам, чим важлива діяльність компанії з погляду сталого розвитку та приналежності до чогось більшого. Коли ти кажеш, що «якщо ми не доставимо, то не буде хліба в країні», то це працює краще, ніж KPI», – зазначив Філіпп Грушко.
Сергій Детюк, гендиректор Metinvest Digital, вважає, що зараз, як і раніше, керівник бізнесу відповідає за його культуру, цінності, стратегію, досягнення бізнес-цілей та цілей сталого розвитку. Проте сьогодні фокус керівників полягає в забезпеченні максимальної гнучкості й адаптивності бізнесу. «Керівники мають забезпечувати можливості проведення швидких змін на стратегічному рівні й водночас на операційному рівні надавати команді більших повноважень із «правом на помилку» для своєчасної та відповідної реакції на нові умови», – зазначив він.
Третя панельна дискусія об’єднала спікерів темою «Відповідальність за власне життя». Про відповідальність за себе, рішення, що змінюють життя, та мотивацію до перемог говорили: Юрій Косюк, власник та голова правління МХП, Олександр Порхун, перший заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій Садовий, мер Львова, та Максим Крипак, український плавець, найтитулованіший учасник Паралімпіади-2020 у Токіо. Модерував дискусію Андрій Булах, заступник голови правління, директор департаменту з організаційної ефективності та управління персоналом МХП.
Учасники панельної дискусії міркували на тему того, що, зрештою, дозволяє бути успішним та максимально реалізовуватися в житті. «Усе в наших головах: і обмеження, і можливості. В бізнесі дорога складна – з вибоїнами. Але коли розумієш ціль, зупинитися неможливо. Мене, наприклад, складні речі рухають уперед, додаючи адреналіну. Знайдіть те, що вас робить щасливими, і з того живіть», – рефлексував на власне життя Юрій Косюк.
У свою чергу Андрій Садовий зазначив, що важливо не обмежуватися у власних мріях. «Бог дає кожному довжину життя, а ми вже визначаємо широту. Мрійте багато!», – підсумував він.
Четверта дискусійна панель була присвячена відповідальності перед наступними поколіннями. Подискутувати про цінності та соціальну відповідальність бізнесу прийшли Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Андрій Горохов, СЕО UMG Investments, Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України, та Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE). Модерував дискусію Роман Бондар, віцепрезидент Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA).
Так, Андрій Горохов зазначив, що усвідомлення бізнесом ризиків для суспільства та навколишнього середовища при плануванні нових проєктів – це необхідність у сучасному світі. «Коли інвестфонди чи великі компанії виходять на нові ринки, в них уже є певна репутація. І компанії, які ведуть бізнес цивілізовано, відповідають певним нормам та стандартам, – більш ніж бажані гості. Зараз бути цивілізованим бізнесом – це дбати про суспільство, ставитися відповідально до ресурсів та бути далекоглядним», – пояснив він.
Роман Бондар запропонував слухачам долучитися до обговорення й висловити свою думку шляхом голосування з питання «Хто повинен нести відповідальність за наступні покоління?». Так, 54% відповіли, що держава; 21% проголосували за бізнес; 13% вважають, що майбутні покоління попіклуються про себе самі, а ще 11% заявили, що не замислювалися над цим питанням.
У свою чергу Олександр Богуцький каже, що відповідальність за майбутнє лежить насамперед на кожному з нас. «Маєш бізнес – відповідай за себе, береш щось у природи – віддавай природі, а інакше – то хижацька експлуатація, і закінчиться тим, що майбутнього не буде. Ми у StarLightMedia автори слогану «Всі відповідальні за всіх» і вважаємо, що це ключ до всього», – заявив він.
Уже традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року 10% від вартості квитків і партнерських внесків спрямовані на користь освітньої ініціативи «Навчай для України». Таким способом організаторам вдалося зібрати 250 тисяч гривень, які сприятимуть розв’язанню проблеми освітньої нерівності в Україні.
Для «Делойт» підтримка освітніх проєктів є пріоритетним напрямом стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку. До 2030 року завдяки глобальній програмі Deloitte WorldClass компанія прагне змінити життя 100 млн людей у світі через підвищення якості навчання, формування професійних навичок та надання доступу до нових можливостей.
Форум «Диригенти змін» відзначався увагою до інклюзивності –простір заходу було сплановано відповідно концепції доступності, а усі панельні дискусії перекладалися жестовою мовою. Також організатори попіклувалися про безпеку – усіх учасників заходу було протестовано на COVID-19.
Партнерами VIІ Форуму «Диригенти змін» виступили:
Генеральний партнер: МХП
Офіційні партнери: Нова Пошта, SAP, Odgers Berndtson Ukraine, UMG Investments, АТІС ФАРМА
Телевізійний партнер: StarLightMedia
Інноваційний партнер: Metinvest Digital
Автомобільний партнер: Winner Group Ukraine
Алкогольний партнер: The Glen Grant
Водний партнер: Моршинська
Інклюзивний партнер: Inclusive Friendly
Головний новинний партнер – Інтерфакс-Україна
Інформаційний диригент змін – ЛІГА.net
Інформаційні партнери: Апостроф, ТОП100, Фокус, InVenture, ЛІГА:ЗАКОН, The Page
#ДиригентиЗмін2021
Про «Делойт»
«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.
Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua
YouTube-телеканал «НАШ» перетнув межу в 1 000 000 підписників всього за три роки, тим самим встановив новий рекорд. Телеканал НАШ – лідер серед інформаційних мовників України та інтернет аудиторії.
НАШ YouTube-канал розпочав своє мовлення в листопаді 2018 року і перед командою була мета – золота кнопка YouTube в найкоротші терміни.
“Ми створювали нову високотехнологічну мультимедійну платформу та відразу ж знали, що важливим напрямком буде і YouTube-канал. Інтернет дає відносну свободу, ти не обмежений в технічному доступі до глядача, твоє покриття – весь світ.
Доступність до глядача та отримання швидкого зворотного зв’язку дає правильну і чітку аналітику з розумінням, що змінити або на що зробити акцент у відеоконтенті. Не порушуючи політику YouTube, керуючись світовими стандартами, а не політичною доцільністю, ми досягаємо мети. Пишаємося Нашою командою “, – розповіла генеральний директор телеканалу Олена Рудік.
“Мільйон підписників – це мета, сильне бажання, спокійна 100% впевненість в успіху. Стати першими можливо тільки із супер крутою командою! Кращі ведучі, журналісти, редактори, IT фахівці, оператори, режисери, продюсери, гримери, стилісти та інші. А ще кращі гості ефірів! Коли кожен учасник процесу отримує задоволення від роботи, все складається якнайкраще та вчасно. Ми можемо мовити хоч з Місяця, експериментувати з проектами і трансляціями, створювати канали для творчості, отримуючи мотивацію та підтримку від нашого глядача”, – поділилася секретами успіху керівник-стратег YouTube-команди “НАШ” Ірина Крамаренко.
Також Ірина зазначила, що дуже важливо спілкуватися з аудиторією: в чатах, коментарях під відео, телефоном, бачитися наживо
“Коли в ніч з 6 на 7 листопада 2018 року ми запустили стартову трансляцію, в чат прийшли перші глядачі. Ми з ними листувалися, жартували, разом чекали запуск каналу до 6 ранку. Їхні імена я і зараз пам’ятаю, вони до сьогоднішнього дня з нами дивляться ефіри. Це найприємніше”.
За три роки на каналі вийшло 42 тисячі відео, які сумарно зібрали 1 млрд 219 мільйонів переглядів. Ці показники з кожним днем зростають. Алгоритм YouTube доволі простий: класне, актуальне відео він підсвічує і просуває сам, погане і нудне – приховує. НАШ контент набирає багато переглядів і статистика показує, що глядачеві цікаво, тому наша команда з ентузіазмом продовжує творити та ставить перед собою нову мету – 2 мільйони підписників.
НАШ YouTube-канал – це лише частина великої медіаплатформи, куди входять також телеканал, сайт nash.live, сторінки в Facebook, Instagram, Telegram. Кожен з ресурсів активно розвивається та за три роки роботи завоював довіру мільйонів. Приєднуйтесь до нашої спільноти! НАШ покаже!
TV, НАШ, НАШ YOUTUBE
Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року, 09:30 — 19:30 (за київським часом).
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова
https://uba.ua/ukr/registration/4098/
Мета заходу — обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні. Участь у форумі візьмуть судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, народні депутати України, судді, міжнародні експерти та представники Ради Європи, а також практикуючі юристи та представники ЗМІ.
Цього року тема форуму — «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Програмним координатором форуму виступає Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
На заході будуть дотримані всі норми проведення в умовах адаптивного карантину.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Усі виступи іноземних експертів забезпечуватимуться синхронним перекладом.
З ПИТАНЬ УЧАСТІ ТА ПАРТНЕРСТВА ЗВЕРТАЙТЕСЯ:
+38 (044) 492-88-48, conference@uba.ua
Тетяна Осауленко, координаторка заходу.
З ПИТАНЬ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ЗАХОДУ:
+38 (044) 492-88-48, pr@uba.ua
Юлія Матвєєва, координаторка з PR та міжнародного партнерства.
“Інтерфакс-Україна“ — медіапартнер заходу.
