Міжнародний арбітраж є чітким, ефективним, надійним і, як результат, привабливим механізмом вирішення спорів. Однак часто стороні для відновлення своїх порушених прав після отримання арбітражного рішення на свою користь доводиться додатково проходити процедуру визнання та отримання дозволу на виконання цього рішення в національних судах. При цьому трапляється, що такі процедури часто стають значно цікавішим полем бою та створюють прецеденти для наступної судової практики.
Імунітет держави
Рішення Верховного суду України від 25 січня 2019 року у справі Everest Estate LLC та інші проти Російської Федерації[1], широко висвітлювалося та обговорювалося українською та міжнародною арбітражною спільнотою. І це не дивно, оскільки у зазначеному рішенні Верховний Суд уперше розглядав питання імунітету держави та примусового виконання інвестиційних арбітражних рішень щодо державного майна, яке знаходяться в іноземних юрисдикціях.
За загальним правилом, держава має імунітет від пред’явлення позову до неї, попереднього забезпечення позову та примусового виконання винесеного проти неї судового рішення. Однак у справі Everest Estate LLC Верховний Суд похитнув таку «абсолютність» імунітету держави. Everest Estate LLC та інші звернулися до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення ЮНСІТРАЛ, винесеного стосовно експропріації Російською Федерацією їх майна та нерухомості у Криму. Визнання та виконання арбітражного рішення вимагалося в Україні, оскільки тут знаходилися активи Російської Федерації, на які можна було накласти стягнення в рамках примусового виконання рішення.
Під час апеляційного перегляду справи, Верховний Суд крім іншого розглянув питання державного імунітету у контексті примусового виконання винесеного проти іноземної держави рішення. Зокрема, надаючи дозвіл на виконання арбітражного рішення проти Росії в Україні, Суд встановив, що своєю згодою на арбітраж за двосторонньою українсько-російською інвестиційною угодою (ДІУ), яка передбачає остаточність та обов’язковість для сторін арбітражного рішення, винесеного в рамках будь-якого спору, що випливає з ДІУ, Російська Федерація фактично відмовилася від своїх державних імунітетів. Тобто, іншими словами, примусове виконання винесеного проти Росії арбітражного рішення по ДІУ не порушуватиме її державний імунітет.
Ця справа стала резонансною в Україні, оскільки український суд фактично позбавив іноземну державу абсолютного імунітету та визнав і надав дозвіл на виконання арбітражного рішення та стягнення майна Росії на території України.
Рішення надзвичайних арбітрів
Ще одне рішення щодо інвестиційного арбітражу у справі JKX Oil & Gas PLC та інші проти України викликало неабиякий ажіотаж серед арбітражної спільноти, однак, не у зв’язку з остаточним рішення арбітражу, яке було винесене на користь інвесторів, а через рішення надзвичайного арбітра у справі. Це перший випадок, коли Верховний Суд розглянув питання щодо можливості виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
У січні 2015 року призначений у справі надзвичайний арбітр виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Україну утриматися від стягнення роялті за видобуток газу з інвесторів за ставкою, що перевищує встановлену раніше. JKX Oil & Gas PLC та інші (Позивачі) звернулися до українського суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
Незважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про визнання та надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд України скасував рішення судів нижчих інстанції і відмовив Позивачам. Суд встановив, що примусове виконання такого арбітражного рішення суперечило б публічному порядку України і розглядалося б як втручання в основоположні, визначальні принципи оподаткування в Україні та законодавчу діяльність.
Примітно, що питання про остаточність рішення надзвичайного арбітра як проміжного рішення взагалі не розглядалося судом. Відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція) у визнанні та примусовому виконанні рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо рішення ще не набуло обов’язкового характеру для сторін. Таким чином, можна припустити, що не оцінюючи питання остаточності рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд непрямо визнав що відповідно до Нью-Йоркської конвенції проміжні арбітражні рішення, в принципі, підлягають виконанню.
Санкції як публічний порядок
У 2014 році правове середовище в Україні зазнало суттєвих змін через незаконну анексію Криму та військову агресію Росії на сході України. У відповідь на дії Росії щодо ряду російських громадян та компаній було введено низку спеціальних економічних санкцій, і в результаті багато українських компаній не змогли виконати свої зобов’язання за контрактами, укладеними з підсанкційними російськими контрагентами. Така ситуація стала причиною подання російськими компаніями численних арбітражних позовів проти українських сторін. Як наслідок, перед українськими судами постало питання, як визнавати і виконувати арбітражні рішення в умовах дії спеціальних економічних санкцій.
У справах ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» проти Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» український суд застосував два різні підходи щодо визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних російських компаній.
У першій справі[2] Верховний суд розглянув питання санкцій та публічного порядку України, а також визнав та надав дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП РФ, винесеного проти ДАХК «Артем» в Україні. У своєму рішенні Суд встановив, що санкції не є частиною публічного порядку, а тому суд не виключає можливість визнання та примусового виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній в Україні.
У другій справі[3] позиція Верховного суду була діаметрально протилежною. Під час касаційного розгляду справи Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення МКАС при ТПП РФ на користь ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» в Україні. У своїх міркуваннях Верховний Суд взяв до уваги юридичний статус АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» як суб’єкта, безпосередньо пов’язаного з російськими підприємствами військового комплексу, і той факт, що подальше виконання арбітражного рішення становитиме вигоду для держави-агресора. Верховний Суд також розглянув питання подальшого примусового виконання арбітражного рішення, яке насправді було б неможливим в умовах накладених на АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» санкцій. У своєму рішенні Суд встановив, що «одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання» і що визнання та винесення рішення про виконання арбітражних рішень є компетенцією суду, а не органів, які здійснюють примусове виконання судових рішень. Однак суд також встановив, що обмежувальні заходи (санкції), введені Україною проти російського ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс», не припиняють зобов’язання боржника, ДАХК «Артем», за контрактом, як і не унеможливлюють виконання ним рішення МКАС при ТПП РФ після зняття санкцій з ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс».
Подальша судова практика продемонструвала, що українські суди дотримуються саме другого підходу під час розгляду заяв про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній. Таким чином, навіть якщо така компанія отримала арбітражне рішення на свою користь, їй все ж доведеться зачекати скасування санкцій (якщо таке скасування взагалі матиме місце).
Межі примусового виконання
У листопаді 2018 року Ostchem Holding Limited звернулася до українського суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення проти ВАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). ОПЗ повинен був сплатити Ostchem Holding Limited близько 251 млн доларів США за контрактом на поставку газу.
Після успіху у арбітражі Ostchem Holding Limited подав заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту ТПС в Україні. І хоча Ostchem Holding Limited виграв у справу у суді першої інстанції, апеляційне провадження у Верховному Суді, однак, закінчилося не на його користь.
У своєму рішенні від 8 червня 2021 року[4] Верховний Суд відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення з міркувань публічного порядку. Зокрема, у своєму рішенні Верховний Суд встановив, що примусове стягнення боргу і нарахованого штрафу відповідно до арбітражного рішення призведе до неможливості утримувати ПАТ «Одеський припортовий завод» в стані, безпечному для належного функціонування і, як наслідок, становить загрозу техногенної та екологічної катастроф в Одеському регіоні.
Таке рішення Верховного Суду, хоч і сумнівне з юридичної точки зору, все ж підіймає питання щодо розумності меж примусового виконання арбітражних рішень щодо стратегічних підприємств та впливу такого виконання на суспільні інтереси.
Описані вище справи стали резонансними та бурхливо обговорювалися арбітражною спільнотою, Більше того, вони визначили тенденції, яких дотримуватимуться українські суди під час розгляду справ, пов’язаних з визнанням та наданням дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні.
[1] Справа № 796/165/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79573187)
[2] Справа № 761/46285/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86903591)
[3] Справа № 824/100/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760125)
[4] Справа № 824/241/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736188)
Марина Рященко, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
9 жовтня в аеропорт “Бориспіль” прибула перша офіційна партія продукції, яку завезла компанія Apple. Загалом до України прибуло більше 8 тис. смартфонів лінійки Iphone 13, із заявленою вартістю понад $7,5 млн.
Державна митна служба України розпочала митне оформлення товару.
Нагадуємо, що 30 червня компанія Apple відкрила офіційний офіс в Україні.
У вересні відбулась зустріч Президента України Володимира Зеленського з генеральним директором Apple Тімом Куком під час якої Президент повідомив, що Україна зацікавлена у розширені присутності Apple на своїй території.
Офіційний імпорт компанією Apple своєї продукції є ще одним кроком у боротьбі з контрафактом (підробками) та із незаконним ввезенням товарів.
Підроблена продукція може мати неправильну конструкцію та призводити до проблем із безпекою. Незаконний імпорт призводить до втрат державного бюджету.
“Держмитслужба рада привітати першу офіційну продукцію Apple в Україні. Ми зробимо, щоб митне оформлення товарів відбувалось якомога скоріше і український ринок наповнили оригінальні товари одного їх найбільших ІТ-гігантів світу”, – прокоментував прибуття першої офіційної партії Apple заступник Голови Держмитслужби Сергій Звягінцев.
Також Apple заведе всю лінійку своїх товарів та відкриє власний сервіс з обслуговування своєї продукції.
Як повідомлялось раніше, лише за останні два тижні після презентації Iphone 13 Держмитслужба виявила спроб незаконного ввезення нового смартфону майже на 2,2 млн грн.
Аерофобів важко переконати, що літак — це найбезпечніший вид транспорту. Але якщо переліт все ж лякає, варто замислитися, що гарантує вашу безпеку на борту крім досвідчених пілотів. Мова йде про технічне обслуговування літака та його підготовку до рейсу, що насправді є найвідповідальнішим процесом, про який має подбати інженерна служба, але це залишається за лаштунками. Які вимоги існують до обслуговування літаків і як це все відбувається в українських авіакомпаніях?
Які бувають перевірки
Оскільки ремонт чи заміна деталей можуть надовго зупинити літак, важливо вчасно помітити проблеми чи несправності та запобігти їм. Більш того, літак не може рушити з місця поки не інженери не переконаються у його справності. Необхідні роботи та їх періодичність рекомендуються виробником літака для кожної авіакомпанії в окремому порядку. Тож, які бувають перевірки:
Лінійне технічне обслуговування. Складається з робіт, що не потребують тривалих інспекцій та направлені на підтримку літака у справному стані. Наприклад, pre-flight/post-flight inspection, що проводяться після кожного рейсу або після нього, weekly check — раз на тиждень, A-check — приблизно раз на місяць.
Базове технічне обслуговування. Охоплює більші за обсягом та тривалістю роботи, які проводяться в ангарі.
Про деталі деяких процесів нам розповіли у авіакомпанії WINDROSE. Авіакомпанія сертифікована для проведення технічного обслуговування за правилами Part 145 України. На 2 основних технічних станціях — у аеропортах м. Борисполя та м. Дніпра спеціалісти компанії працюють з літаками Airbus 320 /321, ATR 72-600 та Embraer-145. До речі, WINDROSE обслуговує свої літаки у найсучаснішому ангарі України, що знаходиться на території Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ”. Нещодавно на цій базовій станції завершились роботи, рекомендовані після 2-річної та 4-річної експлуатації повітряного судна ATR 72-600.
“Під час робіт повністю розбирається пасажирський салон, частина обшивки, проводиться візуальний огляд конструкції літака на корозію, тріщини та інші можливі дефекти. Для цього використовуються різні методи, зокрема методи неруйнівного контролю за допомогою спеціального обладнання”, — прокоментував один із фахівців інженерної служби авіакомпанії WINDROSE.
І це лише невелика частина тих завдань, які постають перед інженерною службою щодня. Будь-які проведені роботи контролюються у декілька етапів та мають відповідати вимогам міжнародних стандартів. Це стосується також і підготовки спеціалістів. Інженер протягом усієї своєї кар’єри повинен підвищувати кваліфікацію, проходити перепідготовку та атестацію, багато працювати над собою. Важливо, що для роботи з кожним типом літака потрібне додаткове навчання та дозвіл.
Тож важливим аспектом безпеки є технічний стан літака. І ці стандарти зокрема і в українських компаніях на дуже високому рівні. Обирайте надійні та комфортні подорожі літаком.
Кінозал національного онлайн-кінотеатру SWEET.TV поповнили 100+ фільмів від Disney, Paramount і Sony. Сервіс має прямі контракти з кіностудіями та регулярно поповнює бібліотеку новинками, ексклюзивами та культовими стрічками.
На початку жовтня кінозал SWEET.TV поповнили 100+ фільмів. Серед них є комедії, бойовики, трилери, фільми жахів, засновані на реальних подіях і, звичайно, мультфільми для дітей будь-якого віку та всієї родини.
Серед поповнень: “Мулан” (2020), повна трилогія “Тачки”, “Світ Юрського періоду”, “Хранителі”, “Союзники”, “Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2”, “Джон Картер: Між двох світів”, “Зелена миля”, “Шрек”, “Вулиця Монстро, 10”, “Трон: Спадок”.
Повний список фільмів ви знайдете за посиланням.
Окремо слід зазначити, що в кінозалі SWEET.TV зібрано повну трилогію мультфільму «Тачки». Український дубляж до мультику вважається культовим. Він став першою стрічкою, що вийшла у кінотеатральний прокат з україномовним дубляжем.
У “Тачках” українці також вперше почули приклад вдалої адаптації дубляжу до українського колориту. Найяскравіший приклад — комбайн, на ім’я Валєра. Для команди дубляжу локалізація імен була спірним питанням, але “Валєра” таки з’явився в фінальній версії та став популярним.
Загалом на сервісі є ще 10 000+ фільмів і 260+ телеканалів, зокрема в HD та 4К, серед яких 29 фільмових, де 24/7 транслюють кіно різноманітних жанрів.
Нагадаємо, що SWEET.TV створює ексклюзивний україномовний дубляж і озвучку для голлівудських фільмів, мультфільмів і серіалів, що раніше їх не мали в проєкті «Hollywood українською». За рік існування проєкту нову аудіодоріжку отримали 180+ фільмів і 850+ трейлерів.
Нещодавно україномовне звучання отримали перші два фільми «Людина-павук» із Тобі Магуайром у головній ролі.
Для нових абонентів національний онлайн-кінотеатр надає безкоштовний доступ на 7 діб. Детальніше — за посиланням.
6 жовтня 2021 року відбудеться захід “COVID-19: життя до та після. Актуальні питання діагностики, профілактики та лікування захворювань: від фундаментальних досліджень до нових підходів” з панельною дискусією в якій приймуть участь провідні українські експерти та міжнародні фахівці:
Під час заходу відбудеться презентація нового інструменту, який призначений для покращення комунікації лікарів з пацієнтами – PATProfi MED. Презентацію проведе президент International Technology Transfer Association (ITTA) Артем Гончаренко.
PATProfi MED – перша українська соціальна мережа, яка дозволяє зберігати історію лікування пацієнта, отримувати поради щодо лікування, зручно переглядати стрічку новин та оновлень, читати публікації та коментарі до них, є можливість вести власний блог про актуальні проблеми галузі, організувати бібліотеку для особистих записів.
Захід проводиться в рамках 30 Ювілейної медичної виставки Public Health/Охорона здоров’я.
Україна – у топі рейтингів найпривабливіших країн для IT-розробок. А за обсягами інвестицій ІТ наразі є найбільшим сектором в структурі української економіки. Загалом, понад 100 корпорацій зі списку Fortune 500 працюють з українськими IT компаніями.
Але чи так буде завжди? Що треба зробити для становлення цифрового лідерства України у світі? Чим ще може здивувати український ІТ сектор та як виростити нове покоління фахівців, конкурентоспроможних на глобальному ринку? Приєднуйтесь до ІТ Conference Європейської Бізнес Асоціації, щоб дізнатися відповіді на ці та інші гарячі питання ІТ ринку.
ІТ Conference від ЕВА – це 6 годин експертного спілкування з лідерами галузі, керівниками провідних компаній, представниками уряду та громадського сектору. Запрошуємо долучитися до конференції 11 жовтня о 14:00. Реєстрація https://eba.com.ua/event/eba-it-conference-2021-08-27-14-57/
Серед учасників заходу такі ІТ гіганти, як SAP Ukraine, N-iX, Sigma Software, Intellias, EPAM, SoftServe, GlobalLogic та інші. До нас також приєднаються експерти міжнародного рівня та команда Міністерства цифрової трансформації України.
У випадку будь-яких питань щодо заходу та реєстрації ЗМІ звертайтеся – oksana.myronko@eba.com.ua
