7-8 жовтня в КВЦ «Парковий» відбувся Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Захід, в ході якого відбулося 25 панельних дискусій, відвідали понад 1500 учасників. Своїм баченням майбутнього світової економіки поділились понад 120 спікерів з провідних міжнародних організацій та приватних компаній, зокрема Європейського інвестиційного банку, інвестиційного інституту BlackRock, WTO, ЄБРР, OECD, Римського клубу, Світового економічного форуму, McKinsey & Company, та інших.
Ініціатором Форуму виступила холдингова компанія UFuture, очолювана підприємцем Василем Хмельницьким. КМЕФ є майданчиком для формування стратегії економічного розвитку України. Форум орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу і влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку і сприяння конвертації ідей в реальні дії.
Головне питання форуму в 2021 році – світ в епоху радикальних змін. Від бізнес-кейсів до візіонерських ідей – доповідачі КМЕФ розповіли про зміни економіки під впливом пандемії. Підприємці, топ-менеджери, представники міжнародних організацій, аналітики і стратеги компаній в ході Форуму представили свою думку про ключові проблеми світової та української економіки і способах їх вирішення, про кліматичні зміни та їх вплив на бізнес і соціум.
Форум відкривав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який під час виступу з оцінки перспективності України поділився баченням уряду для розвитку ключових правил національної економіки.
Ініціатор Форуму та голова холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький поділився своїм баченням перспектив національної економіки, запуску інноваційних виробництв і розвитку культури підприємництва.
На його думку, Україна має суттєві перспективи на світовому ринку. Потужний агросектор створює перспективи для розвитку сучасних виробництв у сфері foodtech. У той же час уряд і бізнес повинні більше інвестувати в переробку сировини і виробництво готової продукції, що створює додаткові робочі місця і сприяє загальному економічному зростанню.
За словами засновника КМЕФ, зараз в Україні існує проблема з розвитком інфраструктури стартапів. Незважаючи на наявність якісної технічної освіти випускники вузів не мають належної бізнес-освіти. Для цього держава повинна створювати екосистему для розвитку стартапів.
Василь Хмельницький відзначив позитивні зміни в підході держави до розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Позитивний приклад – програма кредитування «5-7-9», яка спростила доступ підприємців до капіталу. Однак, за словами підприємця, держава має багато чого зробити. Так, частка МСБ в структурі економіки України становить 1,5%, тоді як у світі – в середньому 3-4%. Для розвитку підприємництва держава повинна проводити освітню роботу, зокрема починаючи зі школи.
Генеральний директор Форуму Юрій Пивоваров відзначив, що репутація країни важлива для лідерів, бізнесу та самої країни. Світ має розуміти, чи тут комфортно жити, працювати, інвестувати, розвивати бізнес. А тому слід розробити довгострокову стратегію розвитку іміджу України, і КМЕФ вже восьмий рік робить великий вклад в розвиток цієї репутації.
«Є три основні тренди, щоб бути економічно успішною країною. Перший: гроші йдуть в інновації та ідеї. Тут у нас є шанс. Потрібно розвивати інфраструктуру інкубаторів, стартапів, а державі підтримувати перспективні проєкти. Другий тренд – клімат. Туди йдуть великі гроші, будують нові екологічніші виробництва. Третій тренд – розвиток виробництва. Пандемія показала, що є логістичні складнощі при транспортуванні з Китаю в Європу. В України є вікно можливостей, але воно невелике. Ведеться робота в напрямку розвитку виробництва, зокрема Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвиток індустріальних парків. Але потрібно більше зусиль», – сказав Пивоваров.
В ході форуму було порушено питання інвестицій в країни, що розвиваються, їхнього ризику і прибутковості. Якщо раніше це було більш вигідним, ніж інвестування в розвинені країни, то в останнє десятиліття тренд розвернувся. І потрібно зрозуміти, чи може Україна за таких умов бути привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Серед переваг України спікери назвали низьку конкуренцію, що створює передумови для швидкого повернення інвестицій і отримання великих прибутків. Інший плюс – Україна прагне приєднатися до Європейського союзу. Цей вибір означає гармонізацію її законодавства і регуляції з європейським, передбачуваність, прогнозованість і побудову рівних правил гри. Найбільш привабливими з точки зору інвестицій фахівці назвали ІТ, інфраструктуру, аграрний, банківський сектор, фінтех, електронну комерцію, сектор big data.
Під час панелі «Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки» її учасники відзначили, що цифровий тренд зростає по всьому світу, а ковід тільки сприяє цьому. Старший фахівець з питань інвестиційних стратегій Інвестиційного інституту BlackRock Беата Харасім сказала, що багато країн є недофінансованими, щоб перейти на зелену енергетику. Отже, ринки, що розвиваються потребують додаткової підтримки від заможних країни. «Ковід допомагав підсилювати кількість трендів, де одним з них є перехід до нульового викиду вуглецю. Країни, економіка яких базується на вичерпних ресурсах, повинні приділяти все більше уваги до поновлюваних джерел енергетики», – сказала Беата Харасім.
Одним з обговорень стала тема «Фінансування майбутнього: великі гроші для сталого розвитку». Виступаючи в ході неї, директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне сказав, що для забезпечення цілей сталого розвитку, поставлених до 2030 року, потрібно інвестувати приблизно $30 трлн, або хоча б $1 трлн щорічно. При цьому внесок повинен робити і приватний сектор, тому що державний не володіє необхідними ресурсами. За його словами, $27 трлн, інвестовані в облігації з низькою і негативною прибутковістю, можуть бути реінвестовані для досягнення цілей сталого розвитку. Він вважає, що час для таких інвестицій ще не втрачено. «В Україні і багатьох інших спостерігається відхід від цілей сталого розвитку. Приблизно $1 млрд інвестицій в Україну під загрозою», – констатував Патроне.
В ході панелі «Економіка XXI століття: епоха змін і можливостей» виступила виконавча віце-голова Mastercard Енн Кернс. Вона сказала, що за останні 10 місяців Mastercard спостерігала зміну в онлайн-покупках, більше, ніж за останні 5 років. Люди стали більше витрачати локально, що зрозуміло в зв’язку з масовими локдаунами. При цьому виплати від своїх урядів у всьому світі за період ковід отримали майже мільярд людей. Коронокриза посилила цифровізацію: ми бачимо розвиток штучного інтелекту і впровадження цифрових валют, а також величезний розвиток в фінансовому секторі.
А віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що під час пандемії найбільше почали розвиватися технологічні компанії, ті, які зручні: Uber, Booking тощо. Вони трансформували сталі бізнес-моделі. На думку спікера, держави повинні перетворюватися в технологічні компанії, бути швидкими, зручними, розвивати ті сфери, де немає бізнес-складової. А найкращий шлях для України – стати найзручнішою країною в світі, а це можливо завдяки технологіям. Цифровізація зробила стрибок у нашій країні не тільки завдяки пандемії, а й завдяки зміні споживчої культури і зміні уряду. Федоров вважає, що Україна зробила цифровізацію певної поп-культурою, саме тому ми стоїмо на правильному шляху, де зручність – це конкурентна перевага в боротьбі за розвиток.
КМЕФ залишається постійно діючим дискусійним майданчиком для напрацювання стратегічних рішень для українського істеблішменту, бізнесу і соціуму. Організатори прогнозують, що наступного року Форум буде ще масштабнішим і розширить географію учасників.
20-21 жовтня 2021 р. у м. Києві відбудеться «Український газовий інвестиційний конгрес» (Ukraine Gas Investment Congress) https://www.ukrainegasinvestmentcongress.com/congress/
за ініціативи НАК «Нафтогаз України» та за підтримки Міністерства енергетики України й Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Учасники конгресу обговорюватимуть енергетичну ситуацію в країні і трансформацію галузі, практичні можливості для збільшення видобутку газу й необхідні для змін технології, роль газу в енергетичному переході та інші нагальні питання газового ринку.
Крім того, проведення конгресу особливо на часі, адже на початку кризового періоду в енергетиці спільнота потребує глибшого усвідомлення її впливу на Україну і Європу в цілому, аналізу та пошуку рішень в міжнародному колі експертів.
Подія об’єднає міністрів, інвесторів, представників транснаціонального та українського бізнесу, провідних міжнародних інституцій та широке коло експертів у сфері енергетики. Серед спікерів – Вірджил Даніель Попеску, Міністр енергетики Румунії, Сергій Макогон, генеральний директор Оператора ГТС України, Джеймс Уотсон, генеральний секретар Європейської асоціації газових компаній (Eurogas), Шарль Корм’є, регіональний директор Світового банку з питань інфраструктури у Європі та Центральній Азії, Ровнаг Абдуллаєв, президент SOCAR, та інші.
«Україна історично сприймалася як не надто відкрита країна до інвестицій на газовому ринку. Сьогодні ми демонструємо сприятливий інвестиційний клімат як у видобуток газу, так і в інших секторах виробничого ланцюга. Ми в Нафтогазі робимо цей процес максимально ефективним і простим для потенційних партнерів та інвесторів. І переконані, що видобуток газу національною компанією суттєво зросте вже в найближчі 2-3 роки, що дасть змогу відмовитися від його імпорту», – зазначив Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України».
Україна має другі за величиною запаси газу в Європі разом з потужними транзитними та газосховищними потужностями, що надає їй ключове місце для забезпечення енергетичної безпеки в регіоні. Адже природний газ, як одне з найекологічніших викопних палив, відіграватиме важливу роль для енергетичного переходу Європи і світу ще принаймні 15-20 років.
Уряд України разом з Нафтогазом сформували портфель інвестиційних проєктів з газовидобування, що є найперспективнішим у Європі та охоплює як нові активи, так і виснажені родовища з високим залишковим потенціалом. Зокрема, у 2021 році Нафтогаз отримав доступ до 40 тис. км2 наземних та морських площ для розвідки та оцінки.
Збільшення видобутку газу в межах уже підготовлених проєктів потребує у найближчі 10 років $20-25 млрд інвестицій, а також запровадження нових технологій, обладнання та експертизи.
«Україна має величезний потенціал у газовому секторі, і нинішній конгрес – це чудова нагода поглибити співпрацю та відкрити нові можливості з нашими міжнародними партнерами, а також донести наші плани та перспективи до зацікавлених сторін і громадськості», – підсумував Герман Галущенко, Міністр енергетики України.
«Український газовий інвестиційний конгрес»
Дата: 20-21 жовтня 2021 р.
Місце проведення: м. Київ, КВЦ «Парковий», вул. Паркова дорога, 16-а
Конгрес працюватиме за 4 основними напрямами:
Детальна програму заходу https://www.ukrainegasinvestmentcongress.com/congress/
Про Нафтогаз:
«Нафтогаз України» – національна нафтогазова компанія України, один з найбільших гравців на ринку газу в Центральній та Східній Європі. У 2020 році Нафтогаз видобув 14,2 млрд куб. м газу – понад 70% всього видобутку природного газу в Україні.
Про dmg :: events:
DMG є одним з провідних організаторів заходів у світі, який працює в декількох ключових галузях. До його енергетичного портфелю входить декілька найбільших заходів в енергетичній галузі, такі як Gastech, ADIPEC та Global Energy Show.
Інтерфакс-Україна – медіа-партнер заходу
Міжнародний арбітраж є чітким, ефективним, надійним і, як результат, привабливим механізмом вирішення спорів. Однак часто стороні для відновлення своїх порушених прав після отримання арбітражного рішення на свою користь доводиться додатково проходити процедуру визнання та отримання дозволу на виконання цього рішення в національних судах. При цьому трапляється, що такі процедури часто стають значно цікавішим полем бою та створюють прецеденти для наступної судової практики.
Імунітет держави
Рішення Верховного суду України від 25 січня 2019 року у справі Everest Estate LLC та інші проти Російської Федерації[1], широко висвітлювалося та обговорювалося українською та міжнародною арбітражною спільнотою. І це не дивно, оскільки у зазначеному рішенні Верховний Суд уперше розглядав питання імунітету держави та примусового виконання інвестиційних арбітражних рішень щодо державного майна, яке знаходяться в іноземних юрисдикціях.
За загальним правилом, держава має імунітет від пред’явлення позову до неї, попереднього забезпечення позову та примусового виконання винесеного проти неї судового рішення. Однак у справі Everest Estate LLC Верховний Суд похитнув таку «абсолютність» імунітету держави. Everest Estate LLC та інші звернулися до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення ЮНСІТРАЛ, винесеного стосовно експропріації Російською Федерацією їх майна та нерухомості у Криму. Визнання та виконання арбітражного рішення вимагалося в Україні, оскільки тут знаходилися активи Російської Федерації, на які можна було накласти стягнення в рамках примусового виконання рішення.
Під час апеляційного перегляду справи, Верховний Суд крім іншого розглянув питання державного імунітету у контексті примусового виконання винесеного проти іноземної держави рішення. Зокрема, надаючи дозвіл на виконання арбітражного рішення проти Росії в Україні, Суд встановив, що своєю згодою на арбітраж за двосторонньою українсько-російською інвестиційною угодою (ДІУ), яка передбачає остаточність та обов’язковість для сторін арбітражного рішення, винесеного в рамках будь-якого спору, що випливає з ДІУ, Російська Федерація фактично відмовилася від своїх державних імунітетів. Тобто, іншими словами, примусове виконання винесеного проти Росії арбітражного рішення по ДІУ не порушуватиме її державний імунітет.
Ця справа стала резонансною в Україні, оскільки український суд фактично позбавив іноземну державу абсолютного імунітету та визнав і надав дозвіл на виконання арбітражного рішення та стягнення майна Росії на території України.
Рішення надзвичайних арбітрів
Ще одне рішення щодо інвестиційного арбітражу у справі JKX Oil & Gas PLC та інші проти України викликало неабиякий ажіотаж серед арбітражної спільноти, однак, не у зв’язку з остаточним рішення арбітражу, яке було винесене на користь інвесторів, а через рішення надзвичайного арбітра у справі. Це перший випадок, коли Верховний Суд розглянув питання щодо можливості виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
У січні 2015 року призначений у справі надзвичайний арбітр виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Україну утриматися від стягнення роялті за видобуток газу з інвесторів за ставкою, що перевищує встановлену раніше. JKX Oil & Gas PLC та інші (Позивачі) звернулися до українського суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра в Україні.
Незважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про визнання та надання дозволу на виконання рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд України скасував рішення судів нижчих інстанції і відмовив Позивачам. Суд встановив, що примусове виконання такого арбітражного рішення суперечило б публічному порядку України і розглядалося б як втручання в основоположні, визначальні принципи оподаткування в Україні та законодавчу діяльність.
Примітно, що питання про остаточність рішення надзвичайного арбітра як проміжного рішення взагалі не розглядалося судом. Відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція) у визнанні та примусовому виконанні рішення може бути відмовлено, зокрема, якщо рішення ще не набуло обов’язкового характеру для сторін. Таким чином, можна припустити, що не оцінюючи питання остаточності рішення надзвичайного арбітра, Верховний Суд непрямо визнав що відповідно до Нью-Йоркської конвенції проміжні арбітражні рішення, в принципі, підлягають виконанню.
Санкції як публічний порядок
У 2014 році правове середовище в Україні зазнало суттєвих змін через незаконну анексію Криму та військову агресію Росії на сході України. У відповідь на дії Росії щодо ряду російських громадян та компаній було введено низку спеціальних економічних санкцій, і в результаті багато українських компаній не змогли виконати свої зобов’язання за контрактами, укладеними з підсанкційними російськими контрагентами. Така ситуація стала причиною подання російськими компаніями численних арбітражних позовів проти українських сторін. Як наслідок, перед українськими судами постало питання, як визнавати і виконувати арбітражні рішення в умовах дії спеціальних економічних санкцій.
У справах ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» проти Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» український суд застосував два різні підходи щодо визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних російських компаній.
У першій справі[2] Верховний суд розглянув питання санкцій та публічного порядку України, а також визнав та надав дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП РФ, винесеного проти ДАХК «Артем» в Україні. У своєму рішенні Суд встановив, що санкції не є частиною публічного порядку, а тому суд не виключає можливість визнання та примусового виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній в Україні.
У другій справі[3] позиція Верховного суду була діаметрально протилежною. Під час касаційного розгляду справи Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення МКАС при ТПП РФ на користь ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» в Україні. У своїх міркуваннях Верховний Суд взяв до уваги юридичний статус АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» як суб’єкта, безпосередньо пов’язаного з російськими підприємствами військового комплексу, і той факт, що подальше виконання арбітражного рішення становитиме вигоду для держави-агресора. Верховний Суд також розглянув питання подальшого примусового виконання арбітражного рішення, яке насправді було б неможливим в умовах накладених на АТ «Авіа-ФЕД-Сервіс» санкцій. У своєму рішенні Суд встановив, що «одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання» і що визнання та винесення рішення про виконання арбітражних рішень є компетенцією суду, а не органів, які здійснюють примусове виконання судових рішень. Однак суд також встановив, що обмежувальні заходи (санкції), введені Україною проти російського ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс», не припиняють зобов’язання боржника, ДАХК «Артем», за контрактом, як і не унеможливлюють виконання ним рішення МКАС при ТПП РФ після зняття санкцій з ПАТ «Авіа-ФЕД-Сервіс».
Подальша судова практика продемонструвала, що українські суди дотримуються саме другого підходу під час розгляду заяв про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень, винесених на користь підсанкційних компаній. Таким чином, навіть якщо така компанія отримала арбітражне рішення на свою користь, їй все ж доведеться зачекати скасування санкцій (якщо таке скасування взагалі матиме місце).
Межі примусового виконання
У листопаді 2018 року Ostchem Holding Limited звернулася до українського суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення проти ВАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ). ОПЗ повинен був сплатити Ostchem Holding Limited близько 251 млн доларів США за контрактом на поставку газу.
Після успіху у арбітражі Ostchem Holding Limited подав заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту ТПС в Україні. І хоча Ostchem Holding Limited виграв у справу у суді першої інстанції, апеляційне провадження у Верховному Суді, однак, закінчилося не на його користь.
У своєму рішенні від 8 червня 2021 року[4] Верховний Суд відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання арбітражного рішення з міркувань публічного порядку. Зокрема, у своєму рішенні Верховний Суд встановив, що примусове стягнення боргу і нарахованого штрафу відповідно до арбітражного рішення призведе до неможливості утримувати ПАТ «Одеський припортовий завод» в стані, безпечному для належного функціонування і, як наслідок, становить загрозу техногенної та екологічної катастроф в Одеському регіоні.
Таке рішення Верховного Суду, хоч і сумнівне з юридичної точки зору, все ж підіймає питання щодо розумності меж примусового виконання арбітражних рішень щодо стратегічних підприємств та впливу такого виконання на суспільні інтереси.
Описані вище справи стали резонансними та бурхливо обговорювалися арбітражною спільнотою, Більше того, вони визначили тенденції, яких дотримуватимуться українські суди під час розгляду справ, пов’язаних з визнанням та наданням дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні.
[1] Справа № 796/165/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79573187)
[2] Справа № 761/46285/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86903591)
[3] Справа № 824/100/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760125)
[4] Справа № 824/241/2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736188)
Марина Рященко, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
9 жовтня в аеропорт “Бориспіль” прибула перша офіційна партія продукції, яку завезла компанія Apple. Загалом до України прибуло більше 8 тис. смартфонів лінійки Iphone 13, із заявленою вартістю понад $7,5 млн.
Державна митна служба України розпочала митне оформлення товару.
Нагадуємо, що 30 червня компанія Apple відкрила офіційний офіс в Україні.
У вересні відбулась зустріч Президента України Володимира Зеленського з генеральним директором Apple Тімом Куком під час якої Президент повідомив, що Україна зацікавлена у розширені присутності Apple на своїй території.
Офіційний імпорт компанією Apple своєї продукції є ще одним кроком у боротьбі з контрафактом (підробками) та із незаконним ввезенням товарів.
Підроблена продукція може мати неправильну конструкцію та призводити до проблем із безпекою. Незаконний імпорт призводить до втрат державного бюджету.
“Держмитслужба рада привітати першу офіційну продукцію Apple в Україні. Ми зробимо, щоб митне оформлення товарів відбувалось якомога скоріше і український ринок наповнили оригінальні товари одного їх найбільших ІТ-гігантів світу”, – прокоментував прибуття першої офіційної партії Apple заступник Голови Держмитслужби Сергій Звягінцев.
Також Apple заведе всю лінійку своїх товарів та відкриє власний сервіс з обслуговування своєї продукції.
Як повідомлялось раніше, лише за останні два тижні після презентації Iphone 13 Держмитслужба виявила спроб незаконного ввезення нового смартфону майже на 2,2 млн грн.
Аерофобів важко переконати, що літак — це найбезпечніший вид транспорту. Але якщо переліт все ж лякає, варто замислитися, що гарантує вашу безпеку на борту крім досвідчених пілотів. Мова йде про технічне обслуговування літака та його підготовку до рейсу, що насправді є найвідповідальнішим процесом, про який має подбати інженерна служба, але це залишається за лаштунками. Які вимоги існують до обслуговування літаків і як це все відбувається в українських авіакомпаніях?
Які бувають перевірки
Оскільки ремонт чи заміна деталей можуть надовго зупинити літак, важливо вчасно помітити проблеми чи несправності та запобігти їм. Більш того, літак не може рушити з місця поки не інженери не переконаються у його справності. Необхідні роботи та їх періодичність рекомендуються виробником літака для кожної авіакомпанії в окремому порядку. Тож, які бувають перевірки:
Лінійне технічне обслуговування. Складається з робіт, що не потребують тривалих інспекцій та направлені на підтримку літака у справному стані. Наприклад, pre-flight/post-flight inspection, що проводяться після кожного рейсу або після нього, weekly check — раз на тиждень, A-check — приблизно раз на місяць.
Базове технічне обслуговування. Охоплює більші за обсягом та тривалістю роботи, які проводяться в ангарі.
Про деталі деяких процесів нам розповіли у авіакомпанії WINDROSE. Авіакомпанія сертифікована для проведення технічного обслуговування за правилами Part 145 України. На 2 основних технічних станціях — у аеропортах м. Борисполя та м. Дніпра спеціалісти компанії працюють з літаками Airbus 320 /321, ATR 72-600 та Embraer-145. До речі, WINDROSE обслуговує свої літаки у найсучаснішому ангарі України, що знаходиться на території Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ”. Нещодавно на цій базовій станції завершились роботи, рекомендовані після 2-річної та 4-річної експлуатації повітряного судна ATR 72-600.
“Під час робіт повністю розбирається пасажирський салон, частина обшивки, проводиться візуальний огляд конструкції літака на корозію, тріщини та інші можливі дефекти. Для цього використовуються різні методи, зокрема методи неруйнівного контролю за допомогою спеціального обладнання”, — прокоментував один із фахівців інженерної служби авіакомпанії WINDROSE.
І це лише невелика частина тих завдань, які постають перед інженерною службою щодня. Будь-які проведені роботи контролюються у декілька етапів та мають відповідати вимогам міжнародних стандартів. Це стосується також і підготовки спеціалістів. Інженер протягом усієї своєї кар’єри повинен підвищувати кваліфікацію, проходити перепідготовку та атестацію, багато працювати над собою. Важливо, що для роботи з кожним типом літака потрібне додаткове навчання та дозвіл.
Тож важливим аспектом безпеки є технічний стан літака. І ці стандарти зокрема і в українських компаніях на дуже високому рівні. Обирайте надійні та комфортні подорожі літаком.
Кінозал національного онлайн-кінотеатру SWEET.TV поповнили 100+ фільмів від Disney, Paramount і Sony. Сервіс має прямі контракти з кіностудіями та регулярно поповнює бібліотеку новинками, ексклюзивами та культовими стрічками.
На початку жовтня кінозал SWEET.TV поповнили 100+ фільмів. Серед них є комедії, бойовики, трилери, фільми жахів, засновані на реальних подіях і, звичайно, мультфільми для дітей будь-якого віку та всієї родини.
Серед поповнень: “Мулан” (2020), повна трилогія “Тачки”, “Світ Юрського періоду”, “Хранителі”, “Союзники”, “Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2”, “Джон Картер: Між двох світів”, “Зелена миля”, “Шрек”, “Вулиця Монстро, 10”, “Трон: Спадок”.
Повний список фільмів ви знайдете за посиланням.
Окремо слід зазначити, що в кінозалі SWEET.TV зібрано повну трилогію мультфільму «Тачки». Український дубляж до мультику вважається культовим. Він став першою стрічкою, що вийшла у кінотеатральний прокат з україномовним дубляжем.
У “Тачках” українці також вперше почули приклад вдалої адаптації дубляжу до українського колориту. Найяскравіший приклад — комбайн, на ім’я Валєра. Для команди дубляжу локалізація імен була спірним питанням, але “Валєра” таки з’явився в фінальній версії та став популярним.
Загалом на сервісі є ще 10 000+ фільмів і 260+ телеканалів, зокрема в HD та 4К, серед яких 29 фільмових, де 24/7 транслюють кіно різноманітних жанрів.
Нагадаємо, що SWEET.TV створює ексклюзивний україномовний дубляж і озвучку для голлівудських фільмів, мультфільмів і серіалів, що раніше їх не мали в проєкті «Hollywood українською». За рік існування проєкту нову аудіодоріжку отримали 180+ фільмів і 850+ трейлерів.
Нещодавно україномовне звучання отримали перші два фільми «Людина-павук» із Тобі Магуайром у головній ролі.
Для нових абонентів національний онлайн-кінотеатр надає безкоштовний доступ на 7 діб. Детальніше — за посиланням.
