Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У БІЗНЕСІ, ДЕРЖАВІ ТА СУСПІЛЬСТВІ: ХТО І ЗА ЩО ВІДПОВІДАЄ НАСПРАВДІ

Топменеджери українського бізнесу, державні діячі, лідери суспільної думки обговорили тему відповідальності на VII Форумі «Диригенти змін» у Києві.

23 вересня в Києві відбувся VII Форум «Диригенти змін», який об’єднав понад 300 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, суспільних та державних діячів, лідерів думок. Тема цьогорічного Форуму – «Відповідальність. Хто, як не я?», розкриттю якої було присвячено чотири панельні дискусії.

«Відповідальність безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Її можна певним чином виміряти показниками ефективності, залученості та фінансової успішності. Поняття «відповідальність бізнесу» розширюється з плином часу. І сьогодні фінансова відповідальність – те, що притаманно за своєю сутністю бізнесу – вже доповнюється соціальною та етичною», – зазначив керівний партнер «Делойт» в Україні Сергій Кулик, відкриваючи VII Форум «Диригенти змін».

Розпочався Форум дискусією «Лідерство через відповідальність», у якій взяли участь Вячеслав Климов, співзасновник компанії Нова пошта, Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, Ярослава Гресь, співзасновниця Gres Todorchuk, та Владислав Чечоткін, співзасновник та СЕО ROZETKA. Модерував панельну дискусію Сергій Кулик.

Панелісти поділилися баченням того, яким має бути лідер і що означає відповідальне лідерство сьогодні. «На відповідальне лідерство важливо подивитися раціонально. Я вважаю, що це має бути елемент капіталізації будь-якого бізнесу. Коли підприємці співпрацюють із суспільством, долучаються до соціальних проєктів, то капіталізація їхнього бізнесу зростає. А бізнес має бути прибутковим. До того ж, будь-яка компанія, котра хоче «грати у довгу» має піклуватися про людей, яким пропонує свій продукт, і про територію, на якій розвивається», – зазначив Вячеслав Климов.

Учасники заходу мали змогу взяти участь у голосуванні та висловити свою думку щодо того, чи існує сьогодні в суспільстві запит на відповідальне лідерство. Так, 55% аудиторії відповіли, що такий запит існує і він дуже гострий; 40% висловилися, що запит є, але він помірний; майже 4% упевнені, що на часі інші проблеми, а менше 1% вважають, що в Україні вже все гаразд з відповідальним лідерством.

На думку Владислава Чечоткіна, відповідальний лідер – це насамперед передбачуваний і послідовний бізнесмен та керівник. «Це людина, яка розуміє, навіщо вона створює організацію, яку мету прагне досягти, і бачить перспективу цього, а також є частиною суспільства та країни, в якій живе», – зазначив він.

«Відповідальне лідерство – це особиста відповідальність на базі своїх внутрішніх принципів», – підсумувала Олена Кошарна.

Другу панельну дискусію було присвячено відповідальності в бізнесі. А саме тому, як правильно ділитися відповідальністю з іншими. До обговорення долучилися Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP, Світлана Панаіотіді, членкиня Наглядової ради «Прозорро.Продажі», Філіпп Грушко, член Наглядової ради ТІС, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ. Модератором став партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні Єгор Григоренко. Презентуючи тему панельної дискусії, він зазначив, що, не дивлячись на традицію українських керівників бізнесу концентрувати всю відповідальність у своїх руках, за останні роки можна спостерігати тенденцію ділитися нею з командою. Чи є це ознакою дорослості?

З тим, що СЕО бізнесу мають делегувати відповідальність, погоджується і Філіпп Грушко. «Якщо люди розуміють, що вони ні за що не відповідають – це демотивує», – ділиться він. На його думку, на ефективність співробітників впливає не тільки лідерство на місці, але й усвідомлення глобальної мети існування компанії. «Будь-якому лідеру важливо пояснити співробітникам, чим важлива діяльність компанії з погляду сталого розвитку та приналежності до чогось більшого. Коли ти кажеш, що «якщо ми не доставимо, то не буде хліба в країні», то це працює краще, ніж KPI», – зазначив Філіпп Грушко.

Сергій Детюк, гендиректор Metinvest Digital, вважає, що зараз, як і раніше, керівник бізнесу відповідає за його культуру, цінності, стратегію, досягнення бізнес-цілей та цілей сталого розвитку. Проте сьогодні фокус керівників полягає в забезпеченні максимальної гнучкості й адаптивності бізнесу. «Керівники мають забезпечувати можливості проведення швидких змін на стратегічному рівні й водночас на операційному рівні надавати команді більших повноважень із «правом на помилку» для своєчасної та відповідної реакції на нові умови», – зазначив він.

Третя панельна дискусія об’єднала спікерів темою «Відповідальність за власне життя». Про відповідальність за себе, рішення, що змінюють життя, та мотивацію до перемог говорили: Юрій Косюк, власник та голова правління МХП, Олександр Порхун, перший заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій Садовий, мер Львова, та Максим Крипак, український плавець, найтитулованіший учасник Паралімпіади-2020 у Токіо. Модерував дискусію Андрій Булах, заступник голови правління, директор департаменту з організаційної ефективності та управління персоналом МХП.

Учасники панельної дискусії міркували на тему того, що, зрештою, дозволяє бути успішним та максимально реалізовуватися в житті. «Усе в наших головах: і обмеження, і можливості. В бізнесі дорога складна – з вибоїнами. Але коли розумієш ціль, зупинитися неможливо. Мене, наприклад, складні речі рухають уперед, додаючи адреналіну. Знайдіть те, що вас робить щасливими, і з того живіть», – рефлексував на власне життя Юрій Косюк.

У свою чергу Андрій Садовий зазначив, що важливо не обмежуватися у власних мріях. «Бог дає кожному довжину життя, а ми вже визначаємо широту. Мрійте багато!», – підсумував він.

Четверта дискусійна панель була присвячена відповідальності перед наступними поколіннями. Подискутувати про цінності та соціальну відповідальність бізнесу прийшли Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Андрій Горохов, СЕО UMG Investments, Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України, та Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE). Модерував дискусію Роман Бондар, віцепрезидент Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA).

Так, Андрій Горохов зазначив, що усвідомлення бізнесом ризиків для суспільства та навколишнього середовища при плануванні нових проєктів – це необхідність у сучасному світі. «Коли інвестфонди чи великі компанії виходять на нові ринки, в них уже є певна репутація. І компанії, які ведуть бізнес цивілізовано, відповідають певним нормам та стандартам, – більш ніж бажані гості. Зараз бути цивілізованим бізнесом – це дбати про суспільство, ставитися відповідально до ресурсів та бути далекоглядним», – пояснив він.

Роман Бондар запропонував слухачам долучитися до обговорення й висловити свою думку шляхом голосування з питання «Хто повинен нести відповідальність за наступні покоління?». Так, 54% відповіли, що держава; 21% проголосували за бізнес; 13% вважають, що майбутні покоління попіклуються про себе самі, а ще 11% заявили, що не замислювалися над цим питанням.

У свою чергу Олександр Богуцький каже, що відповідальність за майбутнє лежить насамперед на кожному з нас. «Маєш бізнес – відповідай за себе, береш щось у природи – віддавай природі, а інакше – то хижацька експлуатація, і закінчиться тим, що майбутнього не буде. Ми у StarLightMedia автори слогану «Всі відповідальні за всіх» і вважаємо, що це ключ до всього», – заявив він.

Уже традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року 10% від вартості квитків і партнерських внесків спрямовані на користь освітньої ініціативи «Навчай для України». Таким способом організаторам вдалося зібрати 250 тисяч гривень, які сприятимуть розв’язанню проблеми освітньої нерівності в Україні.

Для «Делойт» підтримка освітніх проєктів є пріоритетним напрямом стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку. До 2030 року завдяки глобальній програмі Deloitte WorldClass компанія прагне змінити життя 100 млн людей у світі через підвищення якості навчання, формування професійних навичок та надання доступу до нових можливостей.

Форум «Диригенти змін» відзначався увагою до інклюзивності –простір заходу було сплановано відповідно концепції доступності, а усі панельні дискусії перекладалися жестовою мовою. Також організатори попіклувалися про безпеку – усіх учасників заходу було протестовано на COVID-19.

Партнерами VIІ Форуму «Диригенти змін» виступили:

Генеральний партнер: МХП

Офіційні партнери: Нова Пошта, SAP, Odgers Berndtson Ukraine, UMG Investments, АТІС ФАРМА

Телевізійний партнер: StarLightMedia

Інноваційний партнер: Metinvest Digital

Автомобільний партнер: Winner Group Ukraine

Алкогольний партнер: The Glen Grant

Водний партнер: Моршинська

Інклюзивний партнер: Inclusive Friendly

Головний новинний партнер – Інтерфакс-Україна

Інформаційний диригент змін – ЛІГА.net

Інформаційні партнери: Апостроф, ТОП100, Фокус, InVenture, ЛІГА:ЗАКОН, The Page

#ДиригентиЗмін2021

Про «Делойт»

«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.

Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.

Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua

, , , ,

“ЗОЛОТА КНОПКА” YOUTUBE-КАНАЛ “НАШ” ЗІБРАВ 1 МІЛЬЙОН ПІДПИСНИКІВ

YouTube-телеканал «НАШ» перетнув межу в 1 000 000 підписників всього за три роки, тим самим встановив новий рекорд. Телеканал НАШ – лідер серед інформаційних мовників України та інтернет аудиторії.

НАШ YouTube-канал розпочав своє мовлення в листопаді 2018 року і перед командою була мета – золота кнопка YouTube в найкоротші терміни.

“Ми створювали нову високотехнологічну мультимедійну платформу та відразу ж знали, що важливим напрямком буде і YouTube-канал. Інтернет дає відносну свободу, ти не обмежений в технічному доступі до глядача, твоє покриття – весь світ.

Доступність до глядача та отримання швидкого зворотного зв’язку дає правильну і чітку аналітику з розумінням, що змінити або на що зробити акцент у відеоконтенті. Не порушуючи політику YouTube, керуючись світовими стандартами, а не політичною доцільністю, ми досягаємо мети. Пишаємося Нашою командою “, – розповіла генеральний директор телеканалу Олена Рудік.

“Мільйон підписників – це мета, сильне бажання, спокійна 100% впевненість в успіху. Стати першими можливо тільки із супер крутою командою! Кращі ведучі, журналісти, редактори, IT фахівці, оператори, режисери, продюсери, гримери, стилісти та інші. А ще кращі гості ефірів! Коли кожен учасник процесу отримує задоволення від роботи, все складається якнайкраще та вчасно. Ми можемо мовити хоч з Місяця, експериментувати з проектами і трансляціями, створювати канали для творчості, отримуючи мотивацію та підтримку від нашого глядача”, – поділилася секретами успіху керівник-стратег YouTube-команди “НАШ” Ірина Крамаренко.

Також Ірина зазначила, що дуже важливо спілкуватися з аудиторією: в чатах, коментарях під відео, телефоном, бачитися наживо

“Коли в ніч з 6 на 7 листопада 2018 року ми запустили стартову трансляцію, в чат прийшли перші глядачі. Ми з ними листувалися, жартували, разом чекали запуск каналу до 6 ранку. Їхні імена я і зараз пам’ятаю, вони до сьогоднішнього дня з нами дивляться ефіри. Це найприємніше”.

За три роки на каналі вийшло 42 тисячі відео, які сумарно зібрали 1 млрд 219 мільйонів переглядів. Ці показники з кожним днем зростають. Алгоритм YouTube доволі простий: класне, актуальне відео він підсвічує і просуває сам, погане і нудне – приховує. НАШ контент набирає багато переглядів і статистика показує, що глядачеві цікаво, тому наша команда з ентузіазмом продовжує творити та ставить перед собою нову мету – 2 мільйони підписників.

НАШ YouTube-канал – це лише частина великої медіаплатформи, куди входять також телеканал, сайт nash.live, сторінки в Facebook, Instagram, Telegram. Кожен з ресурсів активно розвивається та за три роки роботи завоював довіру мільйонів. Приєднуйтесь до нашої спільноти! НАШ покаже!

, ,

АСОЦІАЦІЯ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ ЗАПРОШУЄ ВЗЯТИ УЧАСТЬ У Х ЩОРІЧНОМУ СУДОВОМУ ФОРУМІ “НЕЗАЛЕЖНА СУДОВА ВЛАДА — ФУНДАМЕНТ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ”

Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року, 09:30 — 19:30 (за київським часом).

Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.

Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова

https://uba.ua/ukr/registration/4098/

Мета заходу — обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні. Участь у форумі візьмуть судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, народні депутати України, судді, міжнародні експерти та представники Ради Європи, а також практикуючі юристи та представники ЗМІ.

Цього року тема форуму — «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Програмним координатором форуму виступає Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.

На заході будуть дотримані всі норми проведення в умовах адаптивного карантину.

Основні теми:

Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.

Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.

Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.

Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.

Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.

Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.

Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.

Антимонопольні спори.

20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.

Виконання судових рішень: міжнародний аспект.

Усі виступи іноземних експертів забезпечуватимуться синхронним перекладом.

https://uba.ua/ukr/

https://judicialforum.uba.ua/

З ПИТАНЬ УЧАСТІ ТА ПАРТНЕРСТВА ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

+38 (044) 492-88-48, conference@uba.ua

Тетяна Осауленко, координаторка заходу.

З ПИТАНЬ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ЗАХОДУ:

+38 (044) 492-88-48, pr@uba.ua

Юлія Матвєєва, координаторка з PR та міжнародного партнерства.

Інтерфакс-Україна  медіапартнер заходу.

,

ЗА 1-2 РОКИ УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ ЗНАЧНО НАБЛИЗИТЬСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ, – МІЖНАРОДНИЙ ЕКСПЕРТ

Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив  під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.

«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці.  Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», –  підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.

Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.

«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.

Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».

Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».

«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.

, , , , , , , , , , , , , ,

ПРИЄДНАННЯ ДО КОНВЕНЦІЇ СПІЛЬНОГО ТРАНЗИТУ З ЄС ОЧІКУЄТЬСЯ В II КВ.-2022 – ПРЕДСТАВНИК ДЕРЖМИТСЛУЖБИ

Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.

Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.

Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.

“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.

Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.

Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.

, , , , , , , , , , , , , ,

ПЕРШИЙ МАСШТАБНИЙ КАПШЕРІНГ В УКРАЇНІ ЗАПУСКАЄТЬСЯ АСОЦІАЦІЄЮ ЛІДЕРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Друзі, ми потонемо в пластику, і наші діти будуть жити в пластмасових джунглях. Щорічно в світі використовується майже 500 мільярдів пластикових одноразових стаканчиків. Це в 60 разів більше населення планети. Нам кришка. Всюди пластикові стаканчики: в офісах, кав’ярнях, школах, садочках, лікарнях, барах. Паперові не вирішують проблему: по-перше, вони теж покриті пластиковою оболонкою, по-друге, робляться з дерева, а це значить, що вирубується ліс. Лиса планета з метровим шаром пластика – ось, що нас чекає.

Щорічно в Україні проводиться понад 500 масштабних фестивалів та заходів і тисячі корпоративів. Після них утворюються тонни сміття із пластику й несортованих відходів.

Асоціація лідерів сталого розвитку запускає перший в Україні інтегрований проект Cup Sharing & Sorting Waste.

На всі заходи національного, регіонального, міського чи корпоративного масштабу ми готові надати багаторазові стакани з бамбукового волокна і пластика, що підходять для вторинної переробки і не виділяють шкідливі речовини в будь-якому температурному режимі. На них можна нанести логотип івенту і залишити як сувенір учасникам. Або такі стакани видають під залог від 50 до 100 грн за великий або 30 – 60 за маленький, залежно від формату заходу. Окремо оплачується нанесення корпоративного логотипу.

На заході учасники за заставну суму беруть нову чашку. Якщо після користування її захочуть поміняти на чисту, то це можна зробити безкоштовно в пункті обміну, що будуть розташовані на івенті.

«За оцінками західних експертів, які реалізують подібні проекти вже досить давно, всього 7-8% учасників заходу повертають посуд. Решта залишають його як сувенір. Деякі починають колекціонувати чашки з логотипами улюблених компаній або заходів. Ми розраховуємо на партнерство влади, бізнесу і суспільства в цьому проекті. Для того, щоб все працювало як годинник, ми залучаємо волонтерів по всій Україні. Розробили креативний мерч, який дістається учасникам в подарунок. Унікальні сміттєві баки, які матимуть незвичайну форму і малюнок з елементами лого івенту, будуть спонукати до правильного сортування відходів. А ми в подальшому будемо роздільно утилізувати все сміття або віддавати в переробку, що стане додатковим інформаційним приводом для організаторів івенту. Тобто осаду після свята у вигляді переповнених сміттєвих баків з різного роду відходами та розкиданого пластика більше не буде. Замість цього буде фірмова чашка і сортовані і перероблені відходи. Першій компанії з кожної галузі, що підтримає проект, ми подаруємо наш мерч і проведемо тренінг із сортування сміття для співробітників», – зазначила Олена Зубарєва, глава Асоціації лідерів сталого розвитку, засновник агентства формування смислів і креативних ідей «Zubarewa: communication and sustainability».

Автором проекту стала Асоціація лідерів сталого розвитку, яка об’єднує бізнес, владу, суспільство і медіа для реалізації соціально-значущих проектів.

Довідка:

Пластикові стаканчики розкладаються   близько 500 років. Згідно з дослідженням Массачусетського технологічного інституту, кожен пластиковий стаканчик складається приблизно з 3,2 г бензину. До 2050 року на пластик може припадати 20% світового споживання нафти.

Тільки 1% пластикових стаканчиків потрапляє в переробку.

У всьому світі багато країн вирішили зайнятися одноразовим пластиком і забороняють їх:

  • Франція з 1 січня 2021 року заборонила виробництво та продаж столових приборів, тарілок і пластикових стаканчиків.
  • Великобританія з жовтня 2020 року заборонила одноразові пластмаси, включаючи соломинки, ватяні палички і мішалки.
  • Парламент ЄС проголосував за повну заборону на використання цілого ряду одноразових пластиків по всьому Євросоюзу.
  • У звіті ООН з навколишнього середовища і WRI показано, що з 192 опитаних країн 127 (або 66%) впровадили якусь політику з регулювання пластикових пакетів.
  • Міста приєднуються до боротьби, забороняючи одноразове використання пластика, наприклад Лос-Анджелес, який заборонив використання пластикових соломинок.
  • У Кенії використання, виготовлення або продаж поліетиленового пакета караються тюремним ув’язненням на чотири роки або штрафом у розмірі 38 000 доларів США.

З усіх питань:

Зубарева Олена, 0503671699

https://www.facebook.com/CupSharing/

http://cup-sharing.tilda.ws/

https://t.me/CupSharing

,