Україна здійснює митну реформу, одним із напрямків якої є запровадження принципів та інструментів, які застосовуються в країнах ЄС. ЄС, в свою чергу, допомагає Україні в розробці та імплементації таких митних інструментів. Про це наголосили учасники Круглого столу, “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти”, що відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Організатор та модератор круглого столу Максим Уракін наголосив, що наразі Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років.
“Загалом за січень-серпень 2021 року Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках – 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилось на 76 млрд грн або на 36%”, – підкреслив Уракін.
Крім того, організатор відмітив, що виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром “Клуб Експертів“, доходи державного бюджету надалі зростатимуть, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.
“Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 року виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт – на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм – близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання”, – заявив спікер.
Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) та митний аудит.
Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають.
“Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним”, – наголосила вона.
“Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально”, – зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
За словами Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступника голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів
Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно.
“Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні”, – уточнив він.
Алішаускас наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.
Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює у векторі, який визначено Конституцією, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами.
“Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися”, – зазначив представник Мінфіну.
На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.
“Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час”, – резюмував він.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.
“Вже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія”, – заявив Демченко.
Він також проінформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.
“Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (подали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД”, – резюмував представник Держмитслужби.
Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими.
“Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду”, – наголосив експерт.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.
“Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту”, – повідомила вона.
Запис події можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=4VBpReShdr8.
Організатори заходу – Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Торгово-промислова палата України, Клуб експортерів України, ІА “Інтерфакс-Україна”.
CHYZHYKOV, URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЭКСПОРТ
Лідер фармацевтичного ринку України* та один з найбільших експортерів лікарських засобів компанія «Фармак» відкрила офіс в Об’єднаних Арабських Еміратах.
На ринку Близького Сходу продукція компанії представлена з 2016 року. Здійснюючи реалізацію препаратів через локальних дистриб’юторів, компанія проводила аудит потенціалу ринку й аналіз продуктових ніш фармацевтики регіону. Цього року з метою консолідованого управління бізнесом на Близькому Сході керівництво «Фармак» прийняло рішення відкрити офіс компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Наразі виробничі потужності компанії успішно пройшли атестацію в державних органах ОАЕ. Також здійснили реєстрацію ін’єкційних препаратів виробництва «Фармак». Ці лікарські засоби вже закуповуються на державних і локальних госпітальних тендерах регіону.
«Ринок Близького Сходу для нас не є новим, і ми активно масштабуємо свою присутність у цьому регіоні. Центром діяльності на Близькому Сході ми вибрали Об’єднані Арабські Емірати. ОАЕ мають репутацію держави з дуже високим рівнем національної системи охорони здоров’я та жорстким регулюванням діяльності, пов’язаної з виробництвом і розповсюдженням лікарських засобів. Те, що на цьому ринку представлена продукція “Фармак”, ще раз засвідчує високий рівень якості наших препаратів», – коментує Віктор Костюк, директор з розвитку бізнесу АТ «Фармак».
Очолить новий офіс Мурад Ішак Хабіб, який раніше був генеральним директором представництва компанії Tabuk Pharmaceuticals і понад 8 років очолював у регіоні Близького Сходу діяльність компанії Sandoz. За словами Мурада Хабіба, відкриття офісу в Об’єднаних Арабських Еміратах – лише перший стратегічний крок для «Фармак», надалі компанія планує посилити експансію в регіоні та локалізацію в Саудівській Аравії та Єгипті.
Офіс в ОАЕ – шостий міжнародний офіс компанії. У 2020 році «Фармак» збільшив експортні поставки на 40%. Сьогодні продукція виробника представлена у понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу та Азії.
* За обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research.
Довідка про компанію
«Фармак» – лідер фармацевтичного ринку України*. У продуктовому портфелі компанії близько 200 брендів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, офтальмологічні, рентгеноконтрастні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом з 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад 310 млн доларів США. Щорічні інвестиції в наукові дослідження та розробки становлять приблизно 15 млн доларів США. Виробничі потужності, лабораторно-технічний комплекс підприємства мають міжнародну сертифікацію та відповідають високим вимогам європейських стандартів GMP.
У 2020 році «Фармак» збільшив експортні постачання на 40%. Сьогодні продукція компанії представлена у понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії та ін.
«Фармак» входить до ТОП-25 найінноваційніших компаній, визнаний найбільшим платником податків серед фармвиробників України та кращим роботодавцем**.
* за обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research
** за даними рейтингів видання «Власть денег» (2020 р.), «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» (2021 р.), «ТОП-100. Рейтинги крупнейших» (2020 р.).
16 вересня в конференц-залі МЕУ на урочистому засіданні Вченої Ради відбулася церемонія вручення Дипломів Почесних професорів.
Відкрив урочисту церемонію в. о ректора доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України Олег Семенович Падалка.
Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Алла Наволокіна під оплески присутніх членів Вченої Ради та гостей оголосила одноголосне рішення членів Вченої Ради Міжнародного Європейського Університету про присвоєння звань Почесних професорів МЄУ Віктору Андрійовичу Ющенку, Мілошу Ягушевському й Ростиславу Любомировичу Валіхновському за плідну співпрацю в галузі підготовки і виховання молодих фахівців, значний внесок у забезпечення навчального процесу та наукових досліджень Міжнародного Європейського Університету.
Ющенку, Валіхновському та Ягушевському в зв’язку з присвоєнням цього звання були вручені відповідні дипломи, медалі та мантії.
Почесні професори звернувся до аудиторії, висловивши щиру вдячність за отримані звання та можливість поспілкуватися з студентством у стінах вишу.
“Нагадаємо, що під час перебування на посаді Прем’єр-міністра та Президента України Віктор Ющенко зробив вагомий внесок у розвиток освіти, науки й культури, піднявши соціальний статус вчителя та забезпечивши високу підтримку університетам, а багатьом ректорам у цей час було присвоєно найвищу державну нагороду – звання Герой України. За його сприяння була прийнята «Національна доктрина розвитку освіти в Україні ХХІ ст.», що визначає стратегію й основні напрями її розвитку, а пріоритетом стає особистісна орієнтація освіти, інтеграція української освіти в європейський та світовий простір та багато ін. Додамо, що почесний ступінь Honoris causa, дослівно “заради пошани”, “честі заради”, “почесний” додають до назви наукового ступеня або вченого звання. Цей титул присуджують видатним науковцям та діячам на знак особливої честі,” – наголосила проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Алла Наволокіна.
МЄУ, МІЖНАРОДНИЙ_ЄВРОПЕЙСЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, НАВОЛОКІНА, ОСВІТА, ЮЩЕНКО
15 вересня 2021 року відбулося урочисте підписання Меморандуму про співпрацю
між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Міжнародним Європейським Університетом.
Підписання документу забезпечить налагодження взаємодії та плідної співпраці двох історично пов’язаних установ. А також, стане фундаментом для встановлення тісного співробітництва сторін у сферах розвитку освітньої, профорієнтаційної та інформаційної діяльності, а також стане платформою для реалізації окремих освітніх, інформаційних, культурних, мистецьких, спортивних та інших проєктів.
Зазначимо, що президентом Міжнародного Європейського Університету є Франц Володимир фон Габсбург-Лотрінген – Ерцгерцог Австрії, нащадок імператора Франца Йосифа. Історія Чернівецького університету почалася в Австро-Угорської імперії, адже його засновником був імператор Франц Йосиф, пращур Володимира Габсбурга. В межах візиту, відбулось покладання квітів до пам’ятника Франца Йосифа.
Учасниками підписання Меморандуму були:
1. Франц Володимир фон Габсбург-Лотрінген
Президент Міжнародного Європейського Університету.
2. Петришин Роман Іванович
Ректор Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
3.Гуйтор Микола Миколайович
Перший заступник голови Чернівецької обласної ради
4.Толстоухов Анатолій Володимирович / Анатолій Толстоухов
Голова Ради сприяння розвитку Міжнародного Європейського Університету.
5. Марусик Тамара Володимирівна
Проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
6. Куліков Олексій Петрович
Радник президента МЕУ з питань розвитку Університету.
Франц Володимир, під час свого виступу, неодноразово згадував про президента Пан’європейського руху Австрії Карла фон Габсбурга, який має безпосереднє відношення до комітету «Блакитного Щита», що займається захистом культурних цінностей у випадку збройних конфліктів і стихійних лих. У 2011 році на 35-ій сесії Комітету ЦВС ЮНЕСКО у Парижі прийняли рішення щодо включення колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку Всесвітньої спадщини.
Під час урочистого засідання нащадок цісаря подарував Музею Чернівецького університету оригінально оформлену копію вітальної грамоти Франца Йосифа з нагоди заснування освітнього закладу у Чернівцях зі своїми побажаннями та презентував унікальні речі Франца Йосифа Серед них – портрети монархів з оригінальними підписами, королівські печатки, тростина та чаша Франца Йосифа.
MEMORANDUM, МЄУ, МІЖНАРОДНИЙ_ЄВРОПЕЙСЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, НАВОЛОКІНА, СПІВПРАЦЯ, ТОЛСТОУХОВ, ФРАНЦ_ВОЛОДИМИР_ФОН_ГАБСБУРГ_ЛОТРІНГЕН, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ_НАЦІОНАЛЬНИЙ_УНІВЕРСИТЕТ
У четвер, 16 вересня о 10:00, на освітній платформі проекту Presszvanie і за участю Клубу Експертів відбудеться вебінар для журналістів, прес-секретарів, редакторів на тему “Пастки сторітелінгу: коли “так”, а коли і чому”ні” про те, як же користуватися такою модною іграшкою, як сторітелінг.
Спікер – Олександр Крамаренко, головний редактор журналів “Гроші” і “Кореспондент”.
Вебінар доступний за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=X1yvOMvg-Vs
Тривалість вебінару – 1 година. участь безкоштовна.
KRAMARENKO, PRESSZVANIE, ВЕБІНАР, КЛУБЕКСПЕРТІВ, СТОРИТЕЛІНГ
Національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV виступає за передбачення відповідальності за користування піратським контентом для населення.
Як заявив під час конференції в прес-центрі агентства “Інтерфакс-Україна” директор SWEET.TV Олександр Резунов, робота в Україні піратських сервісів усе ще дуже активна, що зумовлено насамперед високим попитом з боку користувачів.
“У цьому питанні потрібна жорстка реакція держави. І впровадження відповідальності для споживачів піратського контенту. Також через піратські сайти виробники українського контенту недоотримують мільйони гривень. Це призводить до недостатнього фінансування майбутніх проектів, знижує якість виробленого контенту”, – наголосив він.
На думку Резунова, питання розробки механізму впровадження такої штрафної санкції лежить на боці законодавчої влади.
“Розмір штрафу я робив би невеликий, суто символічний – близько 100 грн. Навіщо це потрібно? Не для того, щоб забрати гроші у споживачів. Основна проблема ринку в тому, що людина не завжди розуміє або забуває про те, що дивиться нелегальний контент, а від цього втрачає індустрія, держава недоотримує податки, правовласники втрачають роялті й не можуть виробляти якісний контент. Символічний штраф спонукав би людину про це пам’ятати”, – вважає директор SWEET.TV.
Для боротьби з піратством SWEET.TV став членом наглядової ради комітету з питань медіа та комунікацій Американської торговельної палати в Україні. Крім того, компанія є учасником антипіратської ініціативи “Чисте небо”.
Ще однією проблемою українського ринку платного телебачення директор SWEET.TV назвав високу активність міжнародних платформ іномовлення.
“В Україні потрібно впровадити рівні умови ведення бізнесу. Зокрема, на іноземні медіаплатформи практично не поширюються вимоги щодо мовних квот. Немає практичної реалізації податкових норм – наразі ухвалені нормативно-правові акти, які впроваджують оплату ПДВ нерезидентами, що надають медіапослуги онлайн, просто не працюють”, – заявив Резунов.
Він також наголосив, що доступні на території України російські стримінгові сервіси, по суті, порушують українське законодавство в частині безперешкодної трансляції контенту російських медіа, які потрапили під санкції.
SWEET.TV – українська ОТТ-платформа, на якій представлено понад 260 телеканалів, зокрема в HD і 4K, продукти Disney, Pixar, DreamWorks та ін.
У платформи укладені прямі контракти з Disney, Paramount, Universal, Sony та іншими міжнародними виробниками контенту з дубляжу й озвучування медіапродуктів саме для території України, а не для СНД. Сервіс створює україномовний дубляж і озвучування для культових голлівудських фільмів у проекті “Hollywood українською мовою”.
KINO, REZUNOV, SWEETTV, ДУБЛЮВАННЯ, КИНОМЕДИА, ОНЛАЙН_КИНОТЕАТР, ОТТ_СЕРВИС, ФИЛЬМЫ
