Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управляння посухами (ПУП). Цей проект є надзвичайно важливим кроком у адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої країни. Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
В низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022 — був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року!
За весь період спостережень встановлено, що посушливість території збільшується, і особливо великі зміни відбулися у високогірній частині Закарпаття.
За даними щорічного моніторингу посух та маловоддя, 2000-2023 роки — це період значного підвищення температур та посилення засушливих та маловодних явищ.
“Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігались у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Ці прогнози вказують на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.
Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що має негативний вплив на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості та населення”, — зауважує керівниця напряму “Вода” Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Посухи та дефіцит води — глобальні проблеми
Посуха — це природне явище, яке повʼязане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.
60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період з 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.
Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.
Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через нестачу опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями або навіть роками.
Тривалі періоди безводдя ставлять під загрозу не лише добробут людей, але й екосистеми, як природні, так і штучні. У серйозних випадках посуха може призвести до руйнівних наслідків, таких як голод, масове переселення людей та навіть соціальні конфлікти.
Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, але й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж та пилових бур, що суттєво погіршує стан атмосфери.
Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), а також людей з серцево-судинними захворюваннями.
Система раннього попередження посух
Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням у 2018 році заснувала відповідну ініціативу. Вона покликана допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, а також підготуватися до посух.
Більше того, розробка Планів управління посухами (ПУП) — є однією з вимог Європейського Союзу.
Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна.
Проте процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами.
WWF-Україна вперше представив проєкти Планів управління посухами для басейнів річки Тиса та річок Прут і Сірет.
Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
“Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження. Така система дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки”, — уточнює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Які рішення передбачає ПУП:
На сьогодні WWF-Україна розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.
Ознайомитись із Планом управління посухами можна за посиланням.
Міжрегіональна Академія управління персоналом посіла перше місце в десятці найкращих приватних університетів України!
“ТОП-10: Найкращі приватні виші” формується за даними інших трьох відомих рейтингів, що спираються на важливі критерії оцінювання: “ТОП-200 Україна”, Scopus та “Бал НМТ на контракт”. У підсумку МАУП продемонструвала найкращі результати серед всіх приватних ЗВО країни у 2024 році.
Така висока оцінка є підтвердженням того, що команда МАУП приділяє багато уваги розвитку всіх напрямів діяльності ЗВО – освітнього, виховного і наукового, та віддано служить своїй місії — готувати висококваліфікованих фахівців, які здатні зробити значний внесок у розвиток майбутнього нашої країни.
Через падіння осколків ракети в Дніпровському районі Києва в понеділок уранці постраждав медцентр мережі ADONIS, повідомила його прес-служба агентству “Інтерфакс-Україна”.
Клініка поки не уточнює інформацію про постраждалих.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Посольство Республіки Словенія в Україні провело у понеділок, 24 червня, урочистий прийом на честь одного з найважливіших свят країни – Дня державності, яке відзначається щорічно 25 червня на згадку про проголошення незалежності країни від Югославії у 1991 році.
Як повідомляє прес-служба Посольства, серед гостей заходу були присутні представники дипломатичних місій іноземних держав, акредитованих в Україні, українські державні діячі, члени словенської громади.
Надзвичайний і повноважний посол Словенії в Україні Матея Превольшек виступила з вітальною промовою, подякувавши усім присутнім за прояв уваги до цього важливого дня і підкреслила, що між Україною і Словенією багато спільного.
“Крихітна за територією і за населенням Словенія на перший погляд може здаватися не схожою з Україною, хіба що трохи мовами. Якщо ми підемо далі першого враження та ідеологічних, культурних чи географічних здивувань того чи іншого роду, ми легко зможемо розпізнати схожість і, якщо можна так висловитися, сестринство між нашими двома країнами”, – сказала вона.
Посол відзначила, що на тлі зміни балансу сил у 1980-х роках жителі Словенії прийняли рішення за незалежність і початок нових відносин зі своїми сусідами, іншими європейськими країнами та світом.
“Це було непросто, ми зазнали нападу та бомбардування. Нашим військовим та дипломатам вдалося обмежити агресію до 10 днів. Особливо важливою була підтримка, яку ми отримували”, – підкреслила Превольшек.
Голова дипломатичної місії запевнила, що Словенія послідовно підтримує Україну та її хоробрий народ у боротьбі з російською агресією, та є незмінним другом та партнером України.
“Святкування незалежності Словенії – це час повторити наше зобов’язання допомогти Україні не лише захищатися, але й взяти на себе зобов’язання щодо світлого майбутнього в сім’ї ЄС і НАТО”, – підсумувала дипломат.
27 червня свій візит до Києва планує президент Словенії Наташа Пірц Мусар. Під час візиту вона підпише двосторонню угоду про безпеку з Україною.
11 грудня 1991 року Скупщина Словенії визнала державну незалежність України. Того ж дня Україна однією з перших європейських країн визнала державну незалежність Республіки Словенії. 10 березня 1992 року між Україною та Словенією було підписано Угоду про встановлення дипломатичних відносин. Посольство Словенії в Києві було засновано у квітні 2004 року.
Більше фото з події дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic/
ПАТ “Укрнафта” підписало меморандум про співпрацю з Deutsche Bank з метою залучити фінансування на будівництво газової маневреної генерації, повідомила прес-служба компанії.
Крім того, на конференції з відновлення України, що відбулася в Берліні, компанія підписала меморандум про взаєморозуміння з Siemens Energy. Договір допоможе отримати експертизу і розробити нові проєкти на основі парових і газових турбін для комбінованого виробництва тепла та електроенергії.
“Найважливіше питання зараз – зміцнення української енергосистеми, зруйнованої російськими атаками. Децентралізація і підвищення ефективності. “Укрнафта” стала частиною цього процесу. Це входить в ESG стратегію компанії, зокрема, як органічний процес розширення ланцюжка доданої вартості. Також це важливо з точки зору соціальної відповідальності компанії”, – зазначив директор компанії Сергій Корецький.
Раніше “Укрнафта” та “Укргідроенерго” заявили, що EUR300 млн, які виділяються Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на підтримку енергетичного сектору України, буде спрямовано на реалізацію ними проєктів із відновлення генерувальних потужностей шляхом будівництва нової маневреної генерації.
Як повідомлялося, Україна за допомогою партнерів має намір побудувати 2024 року до 1 ГВт газової маневрової маневрової генерації і ще 4 ГВт у найближчі роки.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС із 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Укргідрометцентр попереджає, що складні погодні умови – дощі, грози, в окремих районах град та шквали – у західних областях України збережуться до кінця поточної доби.
“До кінця доби 22 червня в західних областях грози, в окремих районах град та шквали 17-22 м/с; у Рівненській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях значні дощі (І рівень небезпеки, жовтий)”, – йдеться в повідомленні Укргідрометцентру в суботу вдень.
Повідомляється, що в Рівненській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях в окремих районах шквали 25-27 м/с (II рівень небезпеки, помаранчевий).
